ДБН В.2.4 - 1-99 С. 103
Додаток П
(рекомендований)
Визначення транспортуючої здатності каналу і незамулюючих швидкостей
Транспортуючу здатність каналу р, г/м3 , потрібно визначати за формулами:
при2< W < 8 мм/с
(П.1)
при 0,4<W<2 мм/с
( П.2 )
де W — гідравлічна крупність частинок середнього
діаметра, мм/с, яка приймається за таблицею
П. 1;
v - швидкість течії води в каналі, м/с;
R - гідравлічний радіус каналу, м;
і - уклон дна каналу.
Величину незамулюючої швидкості vs , м/с, необхідно обчислювати за формулою
(П.З)
де R - гідравлічний радіус каналу, мТаблиця П.1
|
d,мм
|
W, мм/с |
d,мм
|
W, мм/с |
d, мм
|
W, мм/с |
|
0,005 |
0,0175 |
0,060 |
2,49 |
0,150 |
15,60 |
|
0,010 |
0,0692 |
0,070 |
3,39 |
,0,175 |
18,90 |
|
0,020 |
0,2770 |
0,080 |
4,43 |
0,200 |
21,60 |
|
0,030 |
0,6230 |
0,090 |
5,61 |
0,225 |
24,30 |
|
0,040 |
1,1100 |
0,100 |
6,92 |
0,250 |
27,00 |
|
0,050 |
1,7300 |
0,125 |
10,81 |
0,275 |
29,90 |
Допускається визначати незамулюючу швидкість за формулою
(П.4)
де А - емпіричний коефіцієнт:
А= 0,33 для < 1,5;
A= 0,44 для = 1,5-3,5;
A = 0,55 для >3,5:
- середньозважена гідравлічна крупність наносів,
мм/с;
Q - розрахункова витрата каналу, м3/с.
ДБН В.2.4 - 1-99 С. 104
Додаток Р
(рекомендований)
Визначення фільтраційних втрат води з каналів
Розрахунок фільтраційних втрат води Qf , м3/с, з
каналів безперервної дії в земляному руслі при усталеній вільній фільтрації слід виконувати, використовуючи такі залежності:
а) для каналів полігональної та параболічної форми
Qf = 0,0116kf (B +2dc); (P.I)
б) для каналів трапецеїдальної форми при <4
(P.2)
при <4
Qf, =0,0116 kf (B +Adc ), (P.3)
де Qf - фільтраційні втрати, м3/c на 1 км довжини
каналу;
kf - коефіцієнт фільтрації грунтів ложа ка
налу, м/добу,
В - ширина каналу по урізу води, м;
b - ширина каналу по дну, м;
dc - глибина води в каналі, м;
; А - коефіцієнти, що визначаються за таб -
лицею P.I.
Таблиця P.I
|
b dc |
m = 1,0 |
m = 1,5 |
m = 2,0 |
|||
|
|
A |
µ |
A |
µ |
A |
µ |
|
2 |
|
0,98 |
|
0,78 |
|
0,62 |
|
3 |
- |
1,00 |
- |
0,98 |
- |
0,82 |
|
4 |
- |
1,14 |
- |
1,04 |
— |
0,94 |
|
5 |
3,0 |
- |
2,5 |
- |
2,1 |
- |
|
6 |
3,2 |
- |
2.7 |
- |
2,3 |
- |
|
7 |
3,4 |
- |
3,0 |
- |
2,7 |
- |
|
10 |
3,7 |
- |
3,2 |
- |
2,9 |
- |
|
15 |
4,0 |
- |
3,6 |
- |
3,3 |
- |
|
20 |
4,2 |
- |
3,9 |
- |
3,6 |
- |
При багатошаровій основі коефіцієнт фільтрації слід визначати за формулою
, (Р.4)
де t 1 - tn - потужність шару грунту, м',
k1 - kn - коефіцієнт фільтрації цього шару
грунту, м/добу.
Розрахунки фільтраційних втрат з облицьованих каналів Qf , м3/c на 1 км, з однаковою товщиною облицювання дна й укосів при усталеній вільній фільтрації рекомендується виконувати за формулою
(Р.5)
t - товщина облицювання, м;
Ь - ширина каналу по дну, м;
dc - глибина наповнення каналу при розрахунковій
витраті, м;
т - коефіцієнт закладання укосів.
Усереднені коефіцієнти фільтрації протифільтраційних покриттів каналів (з урахуванням фільтрації крізь шви) слід приймати за таблицею P.2.
Втрати при підпірній фільтрації Qfl ,м3/с, слід визначати за залежністю
QfL=Qf a ( P.6)
де Qf - фільтраційні втрати при вільній фільтрації,м3/с;
a - коефіцієнт, що характеризує вплив підпору ґрунтових вод на величину втрат (a <1) залежно від висоти перевищення каналу над дзеркалом ґрунтових вод і визначається за таблицею P.3.
Таблиця P.2
|
Протифільтраційне покриття
|
Усереднений коефіцієнт фільтрації, м/добу |
|
Бетонне монолітне облицювання, якість швів задовільна |
0.0007-0.0003
|
|
Бетонне монолітне облицювання зі швами, герметизованими профільними прокладками типу "констоп" |
0,0002
|
|
Залізобетонне збірне облицювання, шви герметизовано пороізолом і бітумно-полімерними мастиками |
0,0007-0,0003
|
|
Залізобетонне збірне облицювання, шви герметизовано тіоколовими мастиками |
0,0004-0.00025
|
|
Збірне бетоноплівкове облицювання |
0,0003-0,00025 |
|
Монолітне бетоноплівкове облицювання |
0,0003-0,00025 |
|
Асфальтобетонне облицювання |
0,0004-0,0002 |
|
Грунтоплівкові екрани, поверхневі екрани з полімерних плівок |
0,00035-0,00025
|
Таблиця Р.З
|
Витра-
|
Глибина залягання грунтових вод, м |
|||||||
|
та
|
|
|||||||
|
води в
|
|
|||||||
|
каналі,
|
|
|||||||
|
м3/с |
до 3
|
3
|
5
|
7,5
|
10
|
15
|
20
|
25
|
|
1 |
0,63 |
0,79 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
3
|
0,50
|
0,63
|
0,82
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
|
10
|
0,41
|
0,50
|
0,65
|
0,79
|
0,91
|
-
|
-
|
-
|
|
20
|
0,36
|
0,45
|
0,57
|
0,71
|
0,82
|
-
|
-
|
-
|
|
ЗО
|
0,35
|
0,42
|
0,54
|
0,66
|
0,77
|
0,94
|
-
|
-
|
|
50
|
0,32
|
0,37
|
0,49
|
0,60
|
0,69
|
0,84
|
0,97
|
-
|
|
100
|
0,28
|
0,33
|
0,42
|
0,52
|
0,58
|
0,73
|
0,84
|
0,94
|
де ks - коефіцієнт фільтрації екрана, м/добу;
ДБН В.2.4 - 1-99 С. 105
Додаток С
(рекомендований)
Схеми регулювання водорозподілу
Таблиця C.I
|
Спосіб поливу |
Тип і конструкція во- |
Рекомендована схема |
|
|
доводів
|
регулювання
|
|
Постійна внутрішньогосподарська мережа |
||
|
Полив дощувальними машинами: |
|
|
|
незалежно від уклону |
напірні трубопроводи |
в напірних трубопроводах |
|
уклони перевищують критичні |
самонапірні трубопро- |
в напірних трубопроводах, по ниж- |
|
|
води |
ньому б'єфу на трубопроводах |
|
Середньоуклонні поверхні землі по |
канали |
каскадне регулювання по ниж- |
|
трасі каналу менше ніж 0,001 |
|
ньому б'єфу або змішане регулю- |
|
|
|
вання |
|
Полив затопленням на рисових систе- |
канали |
каскадне регулювання по ниж- |
|
мах |
|
ньому б'єфу |
|
Міжгосподарська мережа |
||
|
Полив дощувальними машинами і зато- |
|
|
|
пленням на рисових системах: |
|
|
|
середні уклони поверхні землі по |
канали |
каскадне регулювання (по нижньо- |
|
трасі каналу менше ніж 0,001 |
|
му б'єфу, змішане регулювання, |
|
|
|
підтримування постійних пере- |
|
|
|
падів) |
|
середні уклони поверхні землі по |
канали |
каскадне регулювання з перетіка- |
|
трасі каналу менше ніж 0,002 |
|
ючими б'єфами |
|
Уклони менші за критичні |
канали |
по верхньому б'єфу |
|
Середні уклони поверхні землі понад |
канали |
по верхньому б'єфу |
|
0,002 |
|
|
ДБН В.2.4 - 1-99 С. 106
Додаток Т
(рекомендований)
Верхня межа допустимого вмісту солей
Таблиця T.I - Верхня межа допустимого вмісту солей у грунті залежно від типу засолення, %, на суху наважку (за даними аналізу водної витяжки 1:5)
|
|
Тип засолення |
||||||
|
Параметри
|
хлоридний
|
сульфат-но-хлоридний
|
хлоридно-сульфатний
|
сульфатний
|
хлоридно-содовий та содово-хлориднчй
|
сульфатно-содовий та содово-сульфатний
|
сульфатно-хлоридно-гідрокарбо-натний
|
|
Загальний вміст солей (густий залишок) |
0,150
|
0,200
|
0,4 (0,6)
|
0,6(1,2)
|
0,200
|
0,250
|
0,400
|
|
Сума токсичних солей |
0,100 |
0,120 |
0,250 |
0,300 |
0,150 |
0,250 |
0,300 |
|
Токсичний сульфат-іон |
0,020 |
0,040 |
0,110 |
0,140 |
— |
0,007 |
0,100 |
|
Хлор-іон |
0,030 |
0,030 |
0,030 |
0,030 |
0,020 |
- |
0,030 |
|
Рухливий натрій-іон |
0,046 |
0,046 |
0,046 |
0,046 |
0,046 |
0,046 |
0,046 |
|
Гідрокарбонат-іон |
0,080 |
0,080 |
0,080 |
0,080 |
0,100 |
0,100 |
0,100 |
|
рН в суспензії 1:2,5 |
8,300 |
8,300 |
8,300 |
8,300 |
8,500 |
8,500 |
8,500 |
|
Поглинутий натрій
|
У високогумусних та малогумусних грунтах верхня межа не повинна перевищувати відповідно 10% і 5% суми катонів |
||||||
|
Примітка 1. Цифри без дужок відповідають вмісту гіпсу в грунтах не більше ніж 0,5%, у дужках - понад 0,5%. Примітка 2. Вміст солей не повінен перевищувати величини будь-якого з наведених показників. |
