Е.2.4 Чисельність робітників для ремонтно-будівельного цеху приймають у кількості

ДБН А.3.1-8-96 С.34

3-3,5% від чисельності робітників основних професій. З них 40-45 % - жінок.

Е.2.5 Питома площа одного робочого місця - 25 м2.

Е.2.6 Приблизний перелік обладнання ремонтно-будівельного цеху (дільниці):

а) деревообробне обладнання:

- верстати круглопиляльні Ц6-2, ЦМЗ-3, ЦПА-40, ЦА-2;

- те саме стругальні СФ6-2, СР8-9, С26-2;

- " свердлильні та довбальні СВП-2, ДПА-3;

- " фрезерні та шипорізальні СФ-ФСШ;

- " стрічково-пиляльні ЛО-40, ЛС80-4;

- " універсальні К-40, С2А;

б) будівельні механізми (поза цехом):

- розчинозмішувач СО-23А, СО-26А;

- заливальник швів ДЗ44;

- фарботерка приводна СО-1;

- компресор пересувний СО-7А, СО-62;

- милотерка СО-53;

- вібросито для проціджування малярних речовин СО-3А;

- мішалка для фарбувальних сумішей СО-11;

- апарат для фарбувальних фасадів будинків СО-66;

- вапногасилка CM-1247;

- машина паркетошліфувальна СО-60;

- машина мозаїчно-шліфувальна СО-91;

- лебідка будівельно-монтажна ТЛ-1, ТЛ-3;

- підіймач будівельний щогловий заввишки до 9 м, 9-17 м, ТЦ-3А, ТЦ-9, ТП-1.

ДБН А.3.1-8-96 C.35

ДОДАТОК Ж (рекомендований)

Об'ємно-планувальні рішення підприємств

Ж.1 Об'єкти підприємства слід розміщувати на майданчику компактно, з урахуванням технологічних та архітектурно-будівельних вимог.

Ж.2 Компонувальні рішення і розміри об'єктів залежать, в основному, від потужності підприємства, вибраної технології виробництва та номенклатури виробів, що випускаються.

Ж.З Архітектурно-будівельні вимоги до розміщення та оформлення об'єктів направлені на забезпечення основних норм містобудування.

Рекомендується біля основних шляхів та магістралей розміщувати адміністративно-побутові будинки та будинки основних виробничих цехів з відповідним оформленням фасадів. Бетонозмішувальний вузол, склади сировини, готової продукції, добавок, паливно-мастильних матеріалів та ін. рекомендується розміщувати у середині майданчика.

Ж.4 Доцільно передбачати раціональне блокування будинків, у тому числі:

- склади арматурної сталі, арматурний цех, ремонтно-механічний цех, формувальний цех;

- склади готової продукції, великогабаритного обладнання, форм і оснастки (в окремих випадках склади арматурної сталі та камери теплової обробки);

- склади цементу, золи та інших сипких тонкомелених матеріалів;

- склади усіх видів заповнювачів з можливим їх підготуванням (розсіювання, збагачення, дроблення).

Ж.5 Основні технологічні вимоги до планування підприємства:

- скорочення до мінімуму відстаней транспортування та кількості перевантажень матеріалів, напівфабрикатів та готових виробів на технологічних переробках;

- вилучення зустрічних потоків, а за їх наявності забезпечення можливості сталої роботи суміжних технологічних переробок з перевіркою її шляхом побудови циклограм роботи піднімально-транспортного обладнання.

Ж.6 За приклад раціонального компонування заводів річною потужністю понад З0 тис. м3 може правити схема, яка передбачає розташування складу арматурної сталі, арматурного виробництва, ремонтно-механічного цеху та деяких допоміжних виробництв (з перпендикулярним або паралельним розміщенням прогонів) у торці формувального цеху. Склади готової продукції як з перпендикулярним, так і з паралельним розміщенням прогонів відносно формувального цеху, у цьому випадку розташовуються з боку іншого його торця.

Ж.7 Бетонозмішувальний вузол доцільно виконувати прибудованим для кількості формувальних прогонів до трьох, а для більшої кількості прогонів - вбудованим у формувальний цех.

Ж.8 Компресорну станцію слід розміщувати на максимально можливій відстані від приймальних пристроїв та складів цементу, золи та інших сипких матеріалів і на мінімально можливій відстані від основних джерел споживання стисненого повітря.

ДБН А.3.1-8-96 С.З6

ДОДАТОК И (рекомендований)

Вихідні вимоги до технологічного нестандартизованого обладнання і оснастки.

До складу вихідних вимог слід включати:

- призначення, опис технологічного процесу;

- характеристику з продуктивності та якості продукції;

- посилання на аналоги з пропозиціями щодо змін;

- технологічний регламент;

- характеристику середовища, у якому передбачається експлуатувати обладнання (температуру, вологість, запиленість, агресивність і т. ін.);

- вимоги щодо вібрації, рівня шуму, аспірації та очищення запиленого повітря;

- основні вимоги стосовно габаритів та техніки безпеки в процесі експлуатації.

ДБН А.3.1-8-96 C.37

ДОДАТОК К

(довідковий)

Розрахунок транспортного та вантажопідйомного обладнання

К.1 Продуктивність стрічкового конвеєра визначають за формулою:

Nс = 3600FVс , м3/год ,

де F - площа перерізу матеріалу на стрічці, м2;

Vс - швидкість стрічки, м/с.

К.2 Продуктивність елеватора визначають за формулою:

, т/год,

де і - місткість ковша, л;

а - крок ковша, м;

fк - коефіцієнт наповнення ковша;

Vт - швидкість тягового органу, м/с;

g° - насипна густина матеріалу, т/м3.

К.З Продуктивність шнека визначають за формулою:

, м3/год,

де D - діаметр шнека, м;

n - число обертів шнека за хвилину;

S - крок гвинта, м;

fn - коефіцієнт завантаження за перерізом.

К.4 Розрахунок завантаження кранів у виробничих прогонах виконують за нормами на кранові операції, що наведені у К.5, та циклограмою роботи обладнання. На основі цих даних, а також з технологічних міркувань вибирають вантажопідйомність та кількість кранів у прогоні.

К.5 Норми для розрахунку кранових операцій

К.5.1 Коефіцієнт використання швидкості моста крана для довжини його переміщення, м:

до 10 0,5;

від 10 до 30 0,8;

понад 30 1,0.

К. 5.2 Коефіцієнт використання швидкості візка крана для довжини його переміщення, м:

до 5 0,5;

від 5 до 15 0,8;

понад 15 1,0.

Примітка. У розрахунках за позиціями К.5.1 і К.5.2 забороняється складати час переміщень моста і візка крана.

К.5.3 Часовий коефіцієнт використання крана для кількості кранів у прогоні:

1 не більше 0,8;

2 та більше не більше 0,7.

ДБН А.3.1-8-96 С.38

Примітка 1. При обгрунтуванні роботи мостових кранів циклограмами можуть бути прийняті більш високі коефіцієнти.

Примітка 2. У розрахунки завантаження мостових кранів слід вводити коефіцієнт 1,1 на неураховані операції.

К.5.4 Тривалість виймання виробу з касети, форми або стелажа,

включаючи стропування, с не більше 60.

К.5.5 Тривалість установлення виробу на стелаж, у штабель або

на візок, включаючи розстропування, с не більше 40.

К.5.6 Час на операції з автоматичною траверсою, с:

- установлення форми на віброплощадку

або знімання її з віброплощадки 10;

- установлення форми у камеру ТО або виймання з неї

(операції в межах камери) 30.

К.5.7 Час на ручне стропування (розстропування) виробу, с:

- одним стропувальником 30;

- двома стропувальниками 15.

К. 5.8 Розрахункову висоту підняття виробу або форми над камерою чи постом формування приймають 1,5 м.

К.6 Розрахунок місцевого рейкового та безрейкового транспорту, бетоновозних естакадних бункерів, вивізних візків, підвісних конвеєрів, електрокар, пневмотранспорту цементу. Кількість транспортних одиниць визначають за формулою:

, одиниць,

де М - маса вантажу, що перевозиться за зміну, т;

П - змінна продуктивність транспортної одиниці, яку визначають за формулою:

, т,

де 480 - тривалість зміни, хв;

Тц - тривалість циклу одного перевезення, що включає завантаження, переїзд, розвантаження та повернення транспортного засобу, хв;

Вп - вантажопідйомність транспортного засобу, т;

Kв - коефіцієнт використання вантажопідйомності транспортного засобу.

Примітка. Тривалість вантажо-розвантажувальних операцій визначають з урахуванням вимушених технологічних простоїв, що залежать від умов роботи механізмів, які здійснюють ці процеси.

ДБН А.3.1-8-96 C.39

ДОДАТОК Л (довідковий)

Тривалість розвантаження залізничних вагонів на під'їздних коліях підприємства

У хвилинах

Найменування вантажу

Вид вагона

двовісний

чотиривісний

критий

відкритий

критий

відкритий

Метал

80

80

190

160

Гравій, пісок, щебінь

55

55

135

80

Цемент

75

-

вагон-хопер 36

вагон-цистерна 75

Примітка. Для підприємств малої потужності терміни вивантаження можуть бути збільшені за погодженням зі службами залізниці.

ДБН A.3.1-8-96 С.40

ДОДАТОК М (довідковий)

Усереднені питомі витрати матеріалів

M.1 Вибір виду і марки компонентів бетонної або розчинної суміші здійснюють відповідно до вказівок ДБН А. 3.1-7, стандартів, технічних умов на конкретні матеріали або проектної документації на вироби.

М.2 У випадку невідповідності параметрів якості вихідних матеріалів вимогам стандартів або технічних умов у проекті слід передбачати заходи стосовно доведення їх до нормативних вимог або застосовувати спеціально розроблені технології, викладені у технологічних регламентах на використання цих матеріалів для конкретних видів продукції.

М.З Для розрахунку місткості складів та бункерів допускається використовувати укрупнені питомі витрати цементу.

Вид бетону

Технологія виготовлення виробів

Проектний клас (марка)бетону

Марка цементу

Витрати цементу, кг/м3

Важкий

Агрегатно-потокова та конвеєрна

В 7,5 (100)

300

230

В 10, В 12,5 (150)

300

270

В 15(200)

400

280

В 22,5 (300)

400

370

В 30 (400)

500

400

В 40 (500)

600

450

В 45 (600)

600

550

Стендова

В 15(200)

400

320

В 22,5 (300)

500

370

В З0 (400)

500

450

В 40 (500)

600

500

Касетна

В 10, В 12,5 (150)

400

320

В 15 (200)

400

390

В 22,5 (300)

500

440

Легкий

Агрегатно-потокова та конвеєрна

В 3,5 (50)

400

220

В 5 (75)

400

240

В 7,5 (100)

400

260

В 10, В 12,5 (150)

400

290

В 15(200)

400

340

В 22,5 (300)

500

380

В З0 (400)

600

450

Дрібнозернистий (в т.ч. для фактурних шарів)

Те саме

В 7,5 (100)

400

340

В 10, В 12,5(150)

400

380

В 15(200)

400

420

В 22,5 (300)

500

460

ДБН А.3.1-8-96 C.41

М.4 Питому витрату золи-винесення приймають відповідно до РСН 278-83.

М.5 Зерновий склад крупного заповнювача для розрахунку складів заповнювачів, видаткових бункерів та техніко-економічних розрахунків.

Відсотки від маси

Найбільша величина зерен, мм

Вміст фракцій (мм) в крупному заповнювачі

5-10

10-20

20-40

40-80

10

100

-

-

-

20

35

65

-

-

40

25

25

50

-

80

15

20

25

40