ДБН В.1.1-12:2006. Строительство в сейсмических районах Украины. (Часть 1)

в)при підвищенні експлуатаційного навантаження на несучі елементи будівлі або споруди;

г)при закінченні нормативного строку експлуатації.

1. При виборі способів підсилення несейсмостійких житлових, громадських і промисловихбудівель необхідно керуватися загальними принципами проектування споруд для сейсмічних районів, викладених у цих Нормах. Елементи будівлі з недостатньою несучою здатністю виявляються зарозрахунком. Розробляючи проект підсилення, незалежно від результатів розрахунку, належитьвраховувати конструктивні вимоги, викладені в розділі 3 цих норм.
2. У випадках, коли повне виконання конструктивних вимог норм неможливе або їх виконанняпризводить до економічної недоцільності підсилення, допускається реалізація обґрунтованих розрахунком технічних рішень підсилення будівлі при неповній відповідності вимогам норм з їх погодженням у встановленому порядку з органом державного регулювання. При цьому прийнятийрівень виконання вимог норм повинен бути обґрунтований в залежності від економічної доцільностіта необхідного строку служби будівлі.
3. Відновлення, підсилення та реконструкція несучих конструкцій може мати наступні рівні:

а)відновлення стану конструкцій до рівня, який передував пошкодженню;

б)підвищення сейсмооснащеності до рівня вище початкового;

в)підсилення несучих конструкцій до рівня, який відповідає вимогам чинних будівельних норм.

6.6Рішення про відновлення або підсилення будівель повинні прийматися з урахуванням їхфізичного або морального зносу та соціально-економічної доцільності заходів щодо відновлення абопідсилення.

З метою визначення ступеня пошкодження або фізичного зносу, встановлення можливості подальшої експлуатації будівель або споруд повинна виконуватися оцінка їх технічного стану та несучої здатності конструкцій.

1. Рівень відновлення, підсилення та реконструкції призначається замовником у залежності відвідповідальності будівлі та її функціонального призначення, а також на основі результатів обстеженьта вказується у завданні на проектування.
2. Проект підвищення сейсмостійкості будівель та споруд належить розробляти на основіпроектної документації та матеріалів детального натурного обстеження ґрунтової основи та конструктивних елементів будівлі.

У проекті належить використовувати, як правило, наступні технічні заходи:

а)зміну об'ємно-планувальних рішень шляхом поділу будівель складних конструктивних схемна відсіки простої форми антисейсмічними швами, розбирання верхніх поверхів будівлі,влаштування додаткових елементів жорсткості для забезпечення симетричного розташуванняжорсткостей у межах відсіку та зменшення відстані між ними;

б)підсилення стін, рам, вертикальних в'язей для забезпечення сприйняття зусиль від статичнихі розрахункових сейсмічних дій;

в)збільшення жорсткості дисків перекриття та надійності з'єднання їх елементів, улаштуванняабо підсилення антисейсмічних поясів;

г)забезпечення надійних зв'язків між стінами різних напрямків, між стінами та перекриттями;

д)підсилення елементів з'єднання збірних конструкцій стін;

є) підсилення конструктивної схеми будівлі, в тому числі шляхом введення системи додаткових конструктивних елементів;

ж)зменшення сейсмічного навантаження, в тому числі шляхом зниження маси будівлі;

з)використання гасників коливань, сейсмоізоляції та інших методів регулювання сейсмічноїреакції;

і) зміну функціонального призначення (зниження рівня відповідальності).

При відновленні несучої здатності залізобетонних конструкцій з тріщинами до рівня 0,7-0,9 від початкової величини допускається застосування ін'єктування цементними розчинами.

6.9Визначення несучої здатності конструкцій повинно здійснюватись за результатами їхобстеження та оцінки технічного стану шляхом виконання розрахунку будівлі на розрахунковусейсмічну дію з урахуванням даних інструментального вимірювання фактичної міцності матеріалівконструкції. При цьому розрахункове значення міцності матеріалів повинно визначатися на основістатистичного аналізу "розкиду" її величин, виміряних у межах поверху будівлі, як мінімальнезначення у довірчому інтервалі нормального розподілу із забезпеченістю 0,95.

Підсилення конструкцій повинно призначатися на основі оцінки несучої здатності головних конструктивних елементів, відповідальних за загальну стійкість будівлі або споруди.

1. При проектуванні відновлення, підсилення або підвищення сейсмостійкості необхіднопередбачати максимальне збереження існуючих конструкцій без пошкоджень або елементів, дляяких в результаті розрахунку на сейсмічні навантаження несуча здатність виявиться вище діючихзусиль. У подібних випадках не рекомендується призначати технічні рішення, що погіршуютьоднорідність і цілісність конструкції, наприклад, використання залізобетонних стовпів шляхом прорізування кам'яної кладки, порушуючи при цьому її монолітність.
2. При оцінці несучої здатності конструкцій, що зберігаються, належить враховувати:

а)просторову роботу;

б)дійсну роботу вузлів сполучення елементів, у тому числі каркаса та стінового заповнення;

в)перерозподіл зусиль за рахунок розвитку пластичних деформацій, в тому числі тріщино-утворення;

г)відповідність конструктивної та розрахункової схем;

д)спільну роботу елементів каркаса та перекриття;е) податливість ґрунтової основи.

Узагальнення найбільш поширених способів відновлення, підсилення та реконструкції наведено в таблиці 6.1

Таблиця 6.1 - Класифікація способів реконструкції

1. При реконструкції, особливо у випадках прибудов і (або) надбудов, прийняті технічнірішення повинні забезпечувати потрібну сейсмостійкість усієї будівлі в цілому.
2. При використанні принципово нових конструктивних рішень підсилення або відновленнябудівель та інших споруд розробку проектної документації необхідно виконувати при науковомусупроводі та за участі спеціалізованих науково-дослідних і проектних організацій.
3. Відновлені, підсилені та реконструйовані об'єкти підлягають обов'язковому прийняттю увстановленому для звичайних об'єктів порядку з обов'язковим складанням паспорта про технічнийстан і клас (рівень) сейсмостійкості.