подавалася бита скляна тара.

7.2.65 Машини для миття та сушіння банок повинні мати

зовнішні огородження, що виключає можливість отримання опіків

обслуговувальним персоналом. Сушильна камера повинна мати витяжний

вентилятор.

7.2.66 Не дозволяється експлуатувати соусонаповнювачі та

олієзаливні машини без пристосувань, що запобігають розбризкуванню

олії чи томату. Витратні бачки повинні мати покажчики рівня рідини

та переливні сигнальні трубки.

7.2.67 Заливання гарячої олії, томату повинно здійснюватися

за допомогою герметизованої насосної системи або самопливом.

7.2.68 Не дозволяється ручне перенесення і перевезення до

місць розфасовки гарячої олії та соусу в будь-яких ємностях.

7.2.69 Якщо варильний котел або інша посудина експлуатується

під меншим тиском, ніж у паровій мережі, то пара повинна

подаватися через відрегульований редукційний клапан.

7.2.70 Підвищувати тиск пари в оболонці котла вище позначки,

нанесеної червоною рискою на манометрі, не дозволяється.

7.2.71 Під час пуску пари в оболонку варильного апарата

конструкція вентиля повинна забезпечувати його плавне відкривання.

7.2.72 Щоб уникнути можливих опіків обслуговувального

персоналу гарячою масою не дозволяється робота варильного апарата

під нахилом.

7.2.73 Варильні котли повинні бути обладнані місцевим

витяжним вентиляційним пристроєм.

7.2.74 Ремонт, прибирання та чищення котла можна проводити

тільки за відсутності тиску в оболонці котла у разі закритого

парового вентиля і за наявності на ньому вивішеного

попереджувального плаката "Не включати - чищення".

7.2.75 Прожарювання олії варто робити тільки в апаратах

закритого типу, що мають контрольно-вимірювальну апаратуру з

підтримкою певного тиску пари в змійовиках.

7.2.76 Після очищення від олії баки підлягають ретельній

санітарній обробці.

7.2.77 Щоб уникнути гідравлічних ударів, перед початком

роботи з оболонки котла повинен бути видалений конденсат.

7.2.78 Башти закупорювальних машин повинні бути обгороджені.

Огородження повинно бути зблокованим з пусковим пристроєм.

7.2.79 Під час роботи на напівавтоматичних закупорювальних

машинах усі ножні педалі повинні бути забезпечені козирками, що

запобігають випадковому їх натисканню.

7.2.80 Закупорювальна машина повинна бути зблокованою з

дозатором соусу (олії). Оператор, який обслуговує дозатор і

стежить за роботою закупорювальної машини, повинен мати можливість

їх одночасної зупинки та пуску.

7.2.81 Стілець біля напівавтоматичної закупорювальної машини

повинен бути встановлений і закріплений так, щоб працівник, сидячи

на ньому, мав можливість зупинити машину, але не міг дотягнутися

рукою до зірочок і банок.

7.2.82 Маркувальні верстати необхідно встановлювати так, щоб

було зручно їх регулювати й обслуговувати.

7.2.83 Автоклавні сітки повинні мати інвентарний номер і

проходити технічний огляд до початку експлуатації, після ремонту

та щомісяця. Дані проведених оглядів повинні заноситися до

спеціального журналу.

7.2.84 Випробування автоклавних сіток проводиться вантажем,

що перевищує в 1,25 раза вантажопідйомність сітки, протягом

10 хвилин. Випробування необхідно проводити не рідше одного разу

на рік.

7.2.85 Автоклав повинен бути обладнаний:

запірною арматурою на трубопроводах, що підводять і відводять

пару або воду в автоклав і з автоклава;

швидкодійним затвором, що забезпечує герметичність і

надійність кріплення кришки до корпусу;

блокувальними пристроями, що виключають можливість уключення

автоклава під тиск у разі негерметично закритої кришки та

відкривання кришки за наявності залишкового тиску в автоклаві

понад 0,005 МПа; блокувальним пристроєм, що виключає можливість

відкривання кришки автоклава за наявності надлишкового тиску;

запобіжним клапаном, установленим на патрубку, безпосередньо

приєднаному до автоклава;

приладами (манометром, термометром) для виміру тиску і

температури в автоклаві;

краном для продувки і контролю відсутності тиску в автоклаві

перед його відкриванням.

7.2.86 Робоче середовище, що виходить із запобіжного клапана

і крана для продувки, повинно відводитися в безпечний для

обслуговувального персоналу бік.

7.2.87 Противаги кришок автоклавів повинні бути обгороджені.

Зусилля, якого докладають жінки для закривання або відкривання

кришки автоклава, не повинне перевищувати 10 кгс.

7.2.88 В автоклавні сітки бляшані банки повинні

завантажуватися за допомогою "водяної подушки" або інших

пристосувань.

7.2.89 Робоче місце вкладальника повинно бути оснащене

транспортером для подачі банок з готовою продукцією, обертовим

накопичувальним столом, автоклавною сіткою з переміщуваним дном,

ємністю, наповненою водою, дерев'яним веслом для розрівнювання

банок, візком для збору деформованих банок, спеціальною тарою для

збору склобою, щипцями та гаком для збирання склобою.

7.2.90 Не дозволяється включати автоклав у разі

несправностей: заземлення, запобіжних клапанів і блокувальних

пристроїв, вентилів на паровій і водяній лініях, пропуску пари з

автоклава, кріплення противаг, кріплення продувного повітряного

крана, манометрів, кріплення затискачів кришки автоклава, за

наявності тріщин.

7.2.91 Не дозволяється включати автоклав у разі незаповненої

парової оболонки. Перед початком роботи пароводяну оболонку варто

заповнювати до рівня контрольного крана киплячою водою.

7.2.92 Перш ніж відкрити кришку автоклава, необхідно

перекрити подачу пари, знизити тиск усередині автоклава і

переконатися у відсутності тиску та спрацьовування блокувального

пристрою.

Підйом кришки треба проводити обережно, щоб запобігти опікам

обличчя або рук.

7.2.93 Під час роботи необхідно стежити за показами приладів,

не перевищувати робочий тиск понад 0,35 МПа (3,5 кгс/кв.см).

7.2.94 Один раз упродовж зміни необхідно проводити продувку

манометра і підрив запобіжного клапана. Обидві операції варто

проводити з дотриманням заходів обережності в поводженні з парою

та гарячою водою.

7.2.95 Не дозволяється перебувати в зоні роботи тельфера,

захаращувати проходи, ставити сітки одна на одну в три ряди та

вище.

7.2.96 Під час закривання автоклава кришкою важіль затискача

необхідно надійно зафіксувати.

7.2.97 Відкривати і закривати парові та водяні вентилі треба

плавно, без ривків.

7.2.98 Під час проведення перевірки герметичності банок

необхідно дотримуватися таких вимог:

пуск пари у ванну дозволяється тільки після наповнення ванни

водою. Рівень гарячої води у ванні повинен виключати можливість її

переливання через край у разі дії механізму підйому й опускання

банок.

7.2.99 Нахил підводної стрічки транспортера повинен виключати

виникнення сильних ударів між банками, а також їхнє випадання на

підлогу або всередину бака.

7.2.100 Зовнішня бічна поверхня бака повинна мати теплову

ізоляцію з покриттям ізоляції вологостійким матеріалом.

7.2.101 Відстань від підлоги до поверхні ванни повинна

становити не менше 1,0 м і не більше 1,2 м.

7.2.102 Під час перевірки банок на герметичність необхідно:

плавно опускати або піднімати партію банок, що перевіряються;

перевертати банки, що перебувають під шаром води, і діставати

з бака (спеціальними щипцями) випадково запалі банки;

застосовувати низьковольтне (не більше 12 В) електричне

освітлення ванни.

7.2.103 Ванна повинна бути обладнана термометром у металевій

оправі, який має знаходитись у зручному для спостереження місці.

7.2.104 Стерилізатор безперервної дії повинен мати

блокувальний пристрій, що виключає привід апарата в разі

заклинення банок у напрямних та в носіях.

7.2.105 Під час етикетування банок уручну необхідно мати

добре обладнане робоче місце, ємність для клею, з якої зручно було

б змащувати етикетку.

7.2.106 Пересувні етикетувальні машини дозволяється

переміщувати тільки після повного відключення машини від

електромережі.

7.2.107 Клей в етикетувальні машини необхідно подавати тільки

в підігрітому стані. Не дозволяється проводити підігрів клею в

машинах, не обладнаних штатним пристроєм для підтримки необхідної

температури клею. Підготовку та підігрів клею необхідно проводити

в клеєварильному відділенні до температури +70 град.С.

7.2.108 Для пакування рибних консервів не дозволяється

використовувати ящики з виступними кінцями дроту та залізних

смужок.

7.3 Вимоги безпеки під час обробки риби солінням

7.3.1 Вимоги безпеки під час сортування та розбирання риби в

разі виробництва консервів, що викладені в пункті 7.2 цих Правил,

є також обов'язковими під час оброблення риби перед солінням.

7.3.2 Ванни і чани для соління повинні бути виготовлені з

матеріалів, що забезпечують їх водонепроникність і виключають

можливість течі.

7.3.3 У разі тимчасової установки брезентових чанів необхідно

використовувати каркаси - опори з дощок товщиною 40 мм.

7.3.4 Усі ванни і чани повинні бути встановлені одинарними

або здвоєними рядами (секціями) з проходами між ними та стінами

приміщень. Ширина проходів між рядами чанів повинна бути не менше

1 м, ширина проходів від стін до чанів повинна бути не менше

0,7 м.

7.3.5 Між заглибленими нижче підлоги чанами повинні бути

проходи із щільного настилу шириною не менше 1 м. Засольні

ємності, що мають висоту борта менше 0,3 м, повинні бути закриті

кришками або решітками.

7.3.6 Завантаження та розвантаження риби з ванн повинно

проводитися за допомогою пересувних механізмів.

7.3.7 Натирання і пересипання риби сіллю вручну слід

виконувати на столах, висота яких повинна забезпечувати

працівникам найбільш раціональну робочу позу "сидячи-стоячи"

згідно з ГОСТ 12.2.032-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении

работ сидя. Общие эргономические требования", затвердженим і

введеним у дію постановою Державного комітету стандартів Ради

Міністрів СРСР від 26.04.78 N 1102 та ГОСТ 12.2.033-78 "ССБТ.

Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические

требования", затвердженим і введеним у дію постановою Державного

комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 26.04.78 N 1100.

Робоча поверхня столів повинна бути рівною, без швів, гострих

ребер і задирок.

Під час роботи стоячи необхідно застосовувати дерев'яні

решітки або настили, що відповідають зросту працівників. Відстань

між рейками решітки не повинна перевищувати 30 мм.

7.3.8 Для захисту шкіри рук від впливу рибного слизу та солі

під час перемішування риби із сіллю, а також під час заповнення

вручну бочок рибою, змішаною із сіллю, необхідно користуватися

відповідними засобами індивідуального захисту, захисними мазями і

періодично промивати руки дезінфекційним розчином.

7.3.9 Під час роботи на рибозасольному агрегаті повинен бути

встановлений щиток, що захищає очі від солі, а за його відсутності

потрібно одягати захисні окуляри.

7.3.10 Контейнери для засолу риби повинні бути міцними,

стійкими, без гострих кутів і мати пристрої, що захищають від

мимовільного відкривання затворів. Для санітарної обробки

контейнерів слід передбачати спеціальне приміщення.

7.3.11 Банки та невеликі бочки (до 20 л) з рибою у разі

потокової лінії соління повинні встановлюватися для відстоювання

не більше ніж у 3 ряди. Висота етажерок для відстоювання банок і

бочок з рибою не повинна перевищувати 1,7 м.

7.3.12 Для захисту рук працівників від травм під час ручного

миття великої риби необхідно застосовувати трав'яні щітки,

мочалки, шкребки, спеціальні рукавиці.

7.3.13 Мийні машини повинні мати спеціальні пристрої, що

запобігають розбризкуванню тузлуку, і зливні патрубки в

каналізацію.

7.3.14 Усі вібратори для ущільнення риби в тарі повинні мати

пристрої для надійного кріплення тари, що виключають можливість її

падіння з площадок.

7.3.15 Пересувний механічний прес для ущільнення риби в тарі

повинен мати надійно закріплені обгумовані колеса, щоб уникнути

перекидання преса під час пересування і роботи. Диск пересувних і

стаціонарних механічних пресів повинен бути встановлений за

розміром відповідно до діаметру бочок і ретельно закріплений.

Регулятор тиску повинен бути встановлений і відрегульований на

заданий тиск.

7.3.16 Уся гідравлічна система пресів і купорів повинна бути

справна і не рідше одного разу на рік піддаватися перевірці.

Манометр повинен мати червону позначку робочого тиску.

7.3.17 У разі застосування дерев'яних бочок їхнє розкриття та

закупорювання вручну повинне проводитися бондарями з використанням

комплекту справного бондарного інструменту.

7.3.18 Підйомники для переміщення бочок, крім пускової

апаратури, повинні бути обладнані кнопками для зупинки, світловою

та звуковою сигналізацією в місцях завантаження і вивантаження та

обмежувачами, що забезпечують автоматичну зупинку механізму в

місцях вивантаження.

7.3.19 Під час транспортування бочок на рольгангах і

електронавантажувачах слід керуватися вимогами та вказівками,

наведеними в розділі 13 цих Правил.

7.3.20 Інвентар і устаткування, що застосовуються в