амонізаційного приміщення, а йодокрохмалистими стрічками - для

хлораторної.

18.4.5 Працівники, зайняті фторуванням води, повинні

забезпечуватися спецодягом, спецвзуттям і запобіжним

пристосуванням від отруєння.

18.4.6 Усі входи і лази в підземні резервуари і водонапірні

башти повинні бути закриті та опломбовані.

18.4.7 Для ліквідації та знешкодження відходів, що знімаються

з решіток очисних споруд, необхідно їх дробити і скидати у стічну

воду в канал перед решітками. Відходи після їх пропускання через

дробарку можуть направлятися безпосередньо в метантенк.

18.4.8 Не дозволяється виконувати роботу з відкритим вогнем і

курити на території та в усіх виробничих приміщеннях з

метантенками. Під час ремонтних робіт повинен використовуватися

інструмент з матеріалів, що не утворюють іскор (мідь, берилієва

бронза тощо).

18.4.9 Під час монтажу та експлуатації бактерицидних

установок потрібно виконувати вимоги ПУЕ.

18.4.10 Місця ремонтних робіт повинні бути забезпечені

електричними лампами напругою не більше 12 В.

18.4.11 Приводні механізми скребків відстійників, ферми,

рейкові колії повинні бути заземлені.

18.4.12 Мережа каналів, поля зрошення, огороджувальні вали,

дороги, мости, що обслуговують майданчики на очисних

каналізаційних спорудах, повинні триматися в чистоті, підлягати

огляду не рідше 1 разу на тиждень і своєчасно ремонтуватися.

18.4.13 Очищення пісколовок уручну має виконуватися ланкою у

складі не менше двох осіб. Осад з пісколовки, що не вивозиться на

піщані майданчики, повинен знешкоджуватися хлорним вапном.

18.4.14 Фільтросні пластинки повинні очищатися металевими

щітками з використанням 15-30% розчину соляної кислоти або за

допомогою піскоструминного апарата.

18.4.15 Реагенти, привезені на очисні споруди, слід

розвантажувати під наглядом спеціально призначеного і

проінструктованого працівника.

18.4.16 Водопровідні та каналізаційні очисні споруди повинні

забезпечуватися аптечками з медикаментами і матеріалами,

необхідними для надання першої допомоги.

18.5 Водопровідні та каналізаційні мережі

18.5.1 Роботодавець зобов'язаний систематично контролювати

санітарний та технічний стан водопровідних і каналізаційних мереж.

18.5.2 Для запобігання попаданню забруднювальних речовин у

мережу виробничої каналізації технологічні процеси потрібно

проводити відповідно до регламентів та іншої

техніко-експлуатаційної документації, затвердженої в установленому

порядку.

18.5.3 Каналізація для відведення побутових і промислових

стоків по всій довжині повинна бути закрита і виконана з

вогнетривких матеріалів.

18.5.4 Для нерозповсюдження вогню під час пожежі мережа

промислової каналізації повинна бути обладнана гідравлічними

затворами.

18.5.5 Для відведення легких газів і пари каналізацію

потрібно обладнати вентиляційними стояками.

18.5.6 Для управління розташованими в оглядових колодязях

засувками треба користуватися штангою-вилкою або встановлювати

виносні штурвали, дистанційні приводи та інші пристрої, що

виключають необхідність спускання обслуговувального персоналу до

колодязя.

18.5.7 Вимоги безпеки під час роботи в колодязях, камерах і

колекторах наведені в пункті 20.3 цих Правил.

18.5.8 Відігрівання замерзлих ділянок трубопроводів повинно

проводитися гарячою водою, парою, гарячим піском з додержанням

заходів проти опіків.

19 Вимоги безпеки до влаштування

та експлуатації систем опалення,

вентиляції та кондиціонування

19.1 Загальні вимоги

19.1.1 Виробничі та допоміжні приміщення берегових

рибопереробних підприємств повинні бути обладнані системами

опалення, вентиляції та кондиціонування повітря, улаштування й

експлуатація яких повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91

"Отопление, вентиляция и кондиционирование", затверджених

постановою Державного комітету СРСР з будівництва та інвестицій

від 28.11.91 (із змінами та доповненнями), СНиП 2.04.14-88,

ВНТП 35-86 та НАПБ А.01.001-2004 .

19.1.2 Рами, кватирки, фрамуги, світлові ліхтарі, двері,

тамбури, тенти й обладнання теплових завіс повинні бути в

справному стані.

19.1.3 Для відкривання і регулювання фрамуг, вікон, стулок

ліхтарів, отворів шахт слід мати зручні пристосування, що

обслуговуються з підлоги, або відкривання їх повинно бути

механізованим.

19.1.4 Усі металеві повітроводи, трубопроводи та інше

обладнання систем опалення та вентиляції приміщень категорій А і

Б, а також систем місцевих відсмоктувачів вибухопожежонебезпечних

сумішей (речовин) повинні бути заземлені та захищені від статичної

електрики.

19.2 Опалення та опалювальні системи

19.2.1 Температура повітря в основних опалюваних виробничих

приміщеннях повинна підтримуватися згідно з чинними санітарними

нормами і правилами.

19.2.2 Ворота, вхідні двері і технологічні отвори повинні

бути утеплені. Усі двері повинні мати пристосування для

примусового закривання (пружини, пневматичні засувки тощо).

19.2.3 Біля вхідних дверей, а також воріт, через які

проводиться транспортування матеріалів та виробів, повинні бути

опалювані тамбури або шлюзи. Вхідні двері і прохідні хвіртки з

тамбурами не повинні заважати руху транспорту.

19.2.4 За неможливості влаштування тамбурів потрібно

передбачити повітряно-теплові завіси.

19.2.5 У разі влаштування системи повітряного опалення з

рециркуляцією забирання повітря з приміщень повинно виконуватися з

незабруднених зон.

19.2.6 Опалювальні прилади слід улаштовувати і розташовувати

так, щоб була змога систематично очищати їх від пилу.

19.2.7 Опалювальні прилади треба загороджувати екранами з

вогнетривких матеріалів, забезпечуючи доступ до нагрівальних

приладів для їх очищення. Екрани слід установлювати на відстані не

менше 0,1 м (у чистоті) від приладів опалення.

19.2.8 У приміщеннях категорій А, Б і В опалювальні прилади

систем водяного і парового опалення потрібно передбачати з гладкою

поверхнею, що допускає їх легке очищення, і розташовувати на

відстані не менше 0,1 м від поверхні стін. Не дозволяється

розташовування опалювальних приладів у нішах.

19.2.9 Як нагрівальні прилади для зарядного приміщення

приймаються регістри з гладких труб. Усі з'єднання треба

виконувати зварними без нарізних з'єднань. Регулювальна та запірна

арматура повинна виноситися за межі приміщення зарядних.

19.3 Вентиляція і кондиціонування

19.3.1 Згідно з пунктом 2.12 СНиП 2.04.05-91 системи

вентиляції та кондиціонування повинні передбачатися такими, щоб

під час їх роботи концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої

зони, на робочих місцях виробничих приміщень і в

адміністративно-побутових приміщеннях не перевищувала 30%

граничнодопустимих норм (ГДН).

19.3.2 Викиди (з розсіюванням) в атмосферу системами

вентиляції повітря, у якому містяться шкідливі та з неприємним

запахом речовини, крізь зосереджені пристрої (труби, шахти,

дефлектори) повинні бути такими, щоб концентрація цих речовин не

перевищувала ГДК в атмосферному повітрі населених пунктів. Якщо ця

вимога не забезпечується, треба передбачати очищення повітря в

системах вентиляції.

19.3.3 Місце для забору припливного повітря повинно

вибиратися в зоні найменшого забруднення від навколишніх

виробничих та вентиляційних викидів. У разі неможливості за

місцевими умовами забезпечити забирання повітря з незабрудненої

зони припливне повітря повинно попередньо очищатися з тим, щоб

після його надходження сумарна кількість газів і пари в робочій

зоні не перевищувала ГДК.

19.3.4 Припливне повітря потрібно подавати у виробничі

приміщення з постійним перебуванням людей так, щоб повітря не

надходило через зони з більшим забрудненням та не порушувало

роботи місцевих відсмоктувачів.

19.3.5 Припливно-витяжна вентиляція виробничих приміщень,

сполучених між собою, повинна влаштовуватися таким чином, щоб

унеможливлювалося надходження шкідливих речовин і неприємних

запахів з одних приміщень в інші, де виділення шкідливих речовин

відсутнє.

19.3.6 Видалення повітря необхідно передбачати безпосередньо

від місць виділення шкідливих речовин або зон найбільшого

забруднення повітря у приміщеннях.

19.3.7 В одну загальну витяжну вентиляційну установку не

дозволяється об'єднання відсмоктувачів легкоконденсаційних випарів

та пилу, а також відсмоктувачів речовин, що можуть під час

змішування утворити вибухонебезпечну або отруйну суміш (пари

аміаку тощо).

19.3.8 Припливно-витяжну і примусову витяжну вентиляцію

потрібно передбачати для приямків глибиною 0,5 м і більше,

розташованих у приміщеннях, у яких виділяються шкідливі гази або

пара, що важчі за повітря.

19.3.9 Джерела виділення вологи (мийні та рибообробні

агрегати, ванни для санобробки банок, дерев'яної тари тощо)

повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами для видалення

пари і пристосуваннями, що охороняють від бризок та струменів.

19.3.10 Системи вентиляції, кондиціонування повітря і

повітронагрівального опалення треба передбачати окремими для

кожної групи приміщень, розташованих у межах одного пожежного

відсіку.

19.3.11 Аварійну вентиляцію потрібно влаштовувати у

виробничих приміщеннях, де можливе раптове надходження великих

кількостей шкідливих або горючих газів, пари.

19.3.12 Джерела виділення пилу (просівання сипучих

матеріалів, загострення інструменту на наждачних кругах тощо)

повинні бути обладнані аспіраційними пристроями або герметизовані.

19.3.13 Обладнання витяжних систем загальнообмінної

вентиляції, що видаляють повітря з різким або неприємним запахом,

не дозволяється встановлювати у вентиляційних камерах разом з

обладнанням припливних систем.

19.3.14 Електродвигуни і вентилятори, розташовані на

міжповерхових перекриттях, покриттях, майданчиках і кронштейнах,

повинні встановлюватись на спеціальних віброізолювальних основах

або віброізоляторах. У разі встановлення електродвигунів і

вентиляторів на фундаментах слід передбачати спеціальні

вібропоглинальні прокладки.

19.3.15 Вентилятори необхідно з'єднувати з повітропроводами

за допомогою м'яких вставок.

19.3.16 Вентиляційні установки повинні розташовуватись у

вентиляційних камерах і місцях, доступних для обслуговування.

19.3.17 У разі влаштування вентиляційних установок на

покрівлі, останні повинні мати огорожу висотою не менше 0,6 м, а

також можливість виходу обслуговувального персоналу на покрівлю.

19.3.18 Обладнання систем припливної вентиляції,

кондиціонування і повітряного опалення, що обслуговують приміщення

категорій А і Б, не дозволяється розміщувати в приміщеннях разом з

обладнанням витяжної вентиляції та припливно-витяжних систем з

рециркуляцією повітря.

19.3.19 Повітроводи, якими переміщуються

вибухопожежонебезпечні гази, пара і пил, не дозволяється

розміщувати в підвальних приміщеннях та каналах під підлогою.

19.3.20 Кожна вентиляційна система з примусовим спонуканням

повинна мати паспорт вентиляційного обладнання, інструкцію з

експлуатації, журнал для записів дефектів і неполадок

вентиляційного обладнання та щодо проведених ремонтних робіт.

19.3.21 Після монтажу або після реконструкції перед пуском

вентиляційних установок повинні проводитися їх випробування зі

складанням відповідного акта.

19.3.22 Не дозволяється робота технологічного обладнання у

вибухопожежонебезпечних приміщеннях у разі несправних або

відключених пиловідсмоктувальних, пиловловлювальних та інших

пристроях систем вентиляції.

19.3.23 Періодично, але не рідше одного разу на рік, повинен

виконуватися аналіз на вміст шкідливих пари, газів і пилу в цехах

з випуску харчової продукції, коптильному і механічному цехах.

20 Вимоги безпеки до організації

та виконання окремих видів робіт

20.1 Загальні вимоги безпеки

20.1.1 Для виконання робіт з підвищеною небезпекою

роботодавець наказом по підприємству встановлює відповідальних

осіб за їх безпечне проведення.

20.1.2 На підприємстві повинен бути розроблений перелік робіт

з підвищеною небезпекою, що проводяться з оформленням

наряду-допуску, а також список осіб, які можуть видавати

наряди-допуски на виконання цих робіт.

20.1.3 Перед початком робіт працівник, відповідальний за їх

проведення, повинен:

особисто оглянути місце робіт, визначити умови, у яких вони

виконуватимуться, та забезпечити підготовку до роботи;

перевірити надійність відключення від діючих комунікацій

ємностей, резервуарів, трубопроводів, камер та наявність заходів,

що унеможливлюють їх підключення під час перебування в них

працівників;

виконати відповідними приладами аналіз повітря всередині

ємностей, резервуарів, камер, колодязів, шахт і переконатися, що

вміст вибухонебезпечних і токсичних речовин не перевищує

дозволених нормами величин;

перевірити технічний стан засобів індивідуального захисту,

рятувального спорядження, а також пристроїв і механізмів для

підняття та спуску людей;