4.1.18. Виступаючі місця навантажувачів, які можуть стати небезпечними під час експлуатації, повинні мати попереджувальне фарбування відповідно до вимог НД.
4.1.19. У металоконструкціях мають передбачатися заходи проти накопичування в них вологи.
4.1.20. На навантажувачах на видному для водія місці мають бути прикріплені таблички з діаграмами:
зміни вантажопідіймальності залежно від положення центра ваги вантажу;
зміни вантажопідіймальності залежно від висоти підіймання вантажу ( і більше).
4.2. Вимоги до систем гальмування
4.2.1. Навантажувачі мають бути оснащені двома незалежними системами для приведення в дію робочого і стоянкового гальм.
Штабелеукладачі, керовані стоячим водієм або водієм, який підіймається разом з робочою платформою, і які мають гальмівну систему, що вмикається підняттям (відпущенням) педалі, або інший автоматичний пристрій, а також керовані з підлоги водієм, який супроводжує штабелеукладач пішки (іноді з додатковою можливістю сидіти), можуть мати одну загальну систему гальмування, яка має автоматично загальмовувати і вимикати коло електродвигунів пересування в разі відходу водія з місця керування.
Приведення в дію робочого гальма не повинне викликати автоматично одночасного спрацьовування стоянкового гальма. Обидві гальмівні системи можуть використовувати одні й ті ж елементи системи - гальмівні колодки, барабан і пов'язані з ними привідні пристрої.
4.2.2. Як робочі гальма слід використовувати гальма фрикційного типу, електричну систему гальмування, гідростатичну передачу. Якщо передбачена окрема система керування для право- і лівобічного ручного гальма, допускається застосовувати комбіновану і (або) стабілізувальну систему гальмування.
4.2.3. Стоянкове гальмо має приводитися в дію вручну або автоматично і залишатися затисненим до його навмисного відпущення.
4.2.4. Утримання гальмівних елементів (механізмів) стоянковими гальмами в загальмованому стані має здійснюватися виключно механічним способом без застосування нетвердих тіл (повітря, робочої рідини тощо).
4.2.5. Гальма можуть мати такі типи привідних елементів:
педаль, що натискається;
педаль, що відпускається;
рукоятка;
важіль;
дишло (рукоятка-повідець).
4.2.6. Робоча гальмівна система повинна забезпечувати ефективне гальмування одноразовим натисненням (відпусканням) педалі або іншого привідного елемента гальма, яка (який) у разі повного натиснення (відпускання) не повинна (нен) доходити до підлоги або іншого конструктивного елемента навантажувача на місці керування. Педаль або інший привідний елемент гальма після зняття тиску ноги (руки) водія має автоматично повертатися в початкове положення.
4.2.7. Якщо для приведення в дію повітряної системи робочого гальма застосовується накопичена енергія, то необхідно забезпечити таку умову: за нерухомого навантажувача робоча гальмівна система повинна бути здатна створити в повітряній системі 70% максимального тиску, виміряного в гальмі, якщо на гальмо натискають повністю 20 разів із швидкістю 6 разів на хвилину, а двигун працює з оптимальною швидкістю для відновлення гальмівної енергії.
4.2.8. Повітряна гальмівна система із застосуванням накопиченої енергії має бути оснащена сигнальним пристроєм, що спрацьовує в разі падіння рівня накопиченої енергії нижче 50% установленого виробником максимуму. Сигнальний пристрій розташовується на видному місці. Водій повинен чути сигнал, який має бути тривалим. Манометр для цієї мети застосовувати не дозволяється.
4.2.9. Робоча гальмівна система має втримувати навантажувач з номінальним вантажем у транспортному (опущеному) положенні у напрямку вперед або назад на найбільшому ухилі, зазначеному виробником у настанові з експлуатації, не менше 0,2 хв.
4.2.10. Стоянкова гальмівна система без допомоги водія має не менше 5 хв утримувати навантажувач у напрямку вперед або назад на найбільшому ухилі, зазначеному виробником у настанові з експлуатації, або на зазначеному нижче ухилі (який з них більше):
а) навантажувачі з місцем водія, що піднімається, навантажувачі з бічним узяттям вантажу (одно- і двобічні, фронтально-бічні) і комплектувальники - 5%;
б) навантажувачі з платформою, штабелеукладачі, навантажувачі з вилами, розташованими між виносними опорами (лонжеронами), навантажувачі з висувними вантажопідіймачем або вилами, навантажувачі з пересуванням у двох напрямках, навантажувачі з пересуванням у різних напрямках - 10%;
в) усі інші навантажувачі, керовані сидячим або стоячим водієм, - 15%.
4.2.11. Ефективність утримання навантажувача стоянковою і робочою гальмівними системами перевіряється відповідно до вимог НД.
4.2.12. Гальма, що приводяться в дію натисненням на гальмівну педаль, мають забезпечувати мінімальний коефіцієнт гальмування С b (відносно найбільшої заданої швидкості навантажувача), зазначений у табл. 1, або гальмівний шлях S, розрахований за формулою (3) (для робочих гальм), і втримувати навантажувач на ухилі, зазначеному в пункті 4.2.10 цих Правил (для стоянкових гальм), у разі натиснення на педаль зусиллям не більше 600 Н. Зазначені гальма мають витримувати дію зусилля не менше 1200 Н без пошкодження та залишкової деформації всіх складових частин гальма.
Якщо найбільша швидкість навантажувача знижується автоматично залежно від висоти підіймання вантажу, то під час визначення коефіцієнта гальмування С має бути врахована знижена швидкість b
для саме цієї висоти підіймання. Ця додаткова вимога не відміняє основної вимоги забезпечити мінімальний коефіцієнт гальмування з вантажем у транспортному положенні (табл. 1).
Шлях гальмування S, м, має бути не більше визначеного за формулою
2 v S = 0,394 ---, (3)
C b
де v - швидкість, км/год;
С - коефіцієнт гальмування, %, розрахований залежно від
b
швидкості v, зазначеної в табл. 1.
Таблиця 1. Мінімальний коефіцієнт гальмування з вантажем у транспортному положенні
----------------------------------------------------------------------------
| Група | Тип | Номінальна | Мінімальний коефіцієнт |
|відповідно |навантажувача|вантажопідіймальність,| гальмування С , % |
| до НД | | кг | b |
|------------------------------------------------+-------------------------|
|а) Для швидкості навантажувача, км/год |v<=5 | 5 < v |v >13,4|
| | | <= 13,4 | |
|------------------------------------------------+-----+-----------+-------|
|А1 |Всі навантажувачі, |До 16000 | 9,3 | l,86v | 25 |
|-----------| крім С і D |----------------+-----+-----------+-------|
|А2 | |Від 16000 до | 7,5 | l,49v | 20 |
| | |50000 включ. | | | |
|------------------------------------------------+-----+-----------+-------|
|б) Для швидкості навантажувача, км/год |v < 4| 4 < v < 9 | v > 9 |
|------------------------------------------------+-----+-----------+-------|
|С |Навантажувачі з місцем водія, що | 4 | 1,0v | 9 |
| |піднімається, навантажувачі з бічним| | | |
| |узяттям вантажу (одно- і двобічні, | | | |
| |фронтально-бічні) і | | | |
| |комплектувальники | | | |
|------------------------------------------------+-------------------------|
|в) Для швидкості навантажувача, км/год |Всі швидкості |
|------------------------------------------------+-------------------------|
|D |Навантажувачі покращеної прохідності| 25 |
----------------------------------------------------------------------------
4.2.13. Гальма, що приводяться в дію рухом педалі вгору (відпускання педалі), мають забезпечувати мінімальний коефіцієнт гальмування С (відносно найбільшої заданої швидкості b
навантажувача), зазначений у табл. 1, або гальмівний шлях S, розрахований за формулою (3) (для робочих гальм), і втримувати навантажувач на ухилі, зазначеному в пункті 4.2.10 цих Правил (для стоянкових гальм), у разі прикладання зусилля, яке переміщає педаль вгору, не більше 300 Н (причому педаль має бути повністю відпущена). Зазначені гальма мають витримувати дію зусилля, що становить не менше 200% максимального зусилля стиснення гальмівної пружини, без пошкодження та залишкової деформації всіх складових частин гальма.
Повністю натиснута гальмівна педаль і сполучений з нею механічний обмежувач мають витримувати дію зусилля не менше 1800 Н, прикладеного до центру робочої поверхні гальмівної педалі, без пошкоджень і залишкової деформації всіх складових частин гальма.
4.2.14. Робочі гальма, що приводяться в дію рукояткою, мають забезпечувати мінімальний коефіцієнт гальмування С (відносно b
найбільшої заданої швидкості навантажувача), зазначений у табл. 1, або гальмівний шлях S, розрахований за формулою (3), у разі прикладання зусилля не більше 150 Н у центральній точці місця захвату рукоятки. Зазначені гальма мають витримувати дію зусилля не менше 300 Н, прикладеного до рукоятки, без пошкодження та залишкової деформації всіх складових частин гальма.
4.2.15. Робочі гальма, що приводяться в дію важелем, повинні забезпечувати мінімальний коефіцієнт гальмування С (відносно b
найбільшої заданої швидкості навантажувача), зазначений у табл. 1, або гальмівний шлях S, розрахований за формулою (3), у разі прикладання зусилля до центральної точки місця захвату важеля не більше 150 Н. Зазначені гальма мають витримувати дію зусилля не менше 300 Н, прикладеного до важеля, без пошкодження та залишкової деформації всіх складових частин гальма.
4.2.16. Стоянкові гальма, що приводяться в дію важелем, мають утримувати навантажувач на ухилі, зазначеному в пункті 4.2.10 цих Правил (для стоянкових гальм), у разі прикладання зусилля до центральної точки місця захвату важеля не більше 500 Н. Зазначені гальма мають витримувати дію зусилля не менше 1000 Н, прикладеного до важеля, без пошкодження та залишкової деформації всіх складових частин гальма.
4.2.17. Гальма, що приводяться в дію дишлом (як на штабелеукладачах, керованих водієм з підлоги), мають забезпечувати мінімальний коефіцієнт гальмування С (відносно найбільшої заданої b
швидкості навантажувача), зазначений у табл. 1, або гальмівний шлях S, розрахований за формулою (3) (для робочих гальм), і втримувати навантажувач на ухилі, зазначеному в пункті 4.2.10 цих Правил (для стоянкових гальм), за повністю відпущеного положення дишла, причому зусилля, прикладене до центральної точки місця захвату рукоятки або до відпущеного дишла (рукоятки-повідця), або до перемикача керування рухом, не повинне перевищувати 150 Н. Зазначені гальма мають витримувати дію зусилля не менше 900 Н, прикладеного в центрі захвату, без пошкодження та залишкової деформації всіх складових частин гальма.
4.2.18. Кут заносу машини під час гальмування робочим гальмом не повинен перевищувати 8 град.
4.3. Вимоги до вантажопідіймача
4.3.1. Максимальна висота підіймання вил, а також їх опускання в нижнє положення має обмежуватися гідроциліндром підіймання чи спеціальним пристроєм.
4.3.2. Граничні кути нахилу вантажопідіймача вперед і назад мають обмежуватися гідроциліндрами нахилу чи спеціальним пристроєм. Пристрої, що здійснюють зсув, висунення, повертання та інші робочі операції, повинні мати обмежувачі ходу.
4.3.3. Вантажні плити кареток і вила вантажопідіймачів мають відповідати вимогам НД.
4.3.4. Розрахунок вил на міцність слід проводити з урахуванням таких допущень:
рівномірно розподілене і центроване навантаження;
розподіл навантаження між осями вил відповідно до правил статики.
4.3.5. Вантажні плити кареток вантажопідіймачів, на які навішують вила чи змінні вантажозахоплювальні пристрої, і самі вила чи пристрої мають бути сконструйовані та виготовлені так, щоб унеможливлювалися:
випадкове від'єднання вил або пристрою від вантажної плити каретки;
випадковий поперечний зсув вил або пристрою вздовж вантажної плити.
4.3.6. Вила мають бути виготовлені з матеріалу суцільного профілю.
4.3.7. Під час приймальних випробувань дослідні зразки вил мають витримувати без тріщин, залишкової деформації і руйнування статичне навантаження від випробувального вантажу масою, що дорівнює:
для вил вантажопідіймальністю до включно - триразовій номінальній вантажопідіймальності вил;
для вил вантажопідіймальністю понад 5500 кг - номінальній вантажопідіймальності вил, помноженій на коефіцієнт запасу міцності R, який не може бути менше 2,5, визначений за формулою
R = 3 - 0,08 (----- - 10), (4)
1000
де С - номінальна вантажопідіймальність вил, кг.
Статичне навантаження від випробувального вантажу має бути прикладене плавно без поштовхів на відстані D від передньої поверхні спинки вил два рази протягом 30 с. Для вил вантажопідіймальністю до відстань D від передньої поверхні спинки вил до центра ваги вантажу приймається відповідно до вимог НД або технічних умов і має відповідати зазначеним на рис. 1 і в табл. 2. Для вил вантажопідіймальністю понад відстань D має встановлювати виробник.
4.3.8. Також під час приймальних випробувань дослідні зразки вил мають піддаватися випробуванням на ударний вигин. Випробування проводять на зразку, який беруть із зони між верхнім і нижнім гаками вил з подовжнього напрямку відносно перерізу вил відповідно до вимог НД.
Допускається зразок брати з шматка напівфабриката, довжина якого складає не менше подвійної ширини, виготовленого з матеріалу, підданого такому ж термообробленню, що й самі вила.
Рисунок 1
Таблиця 2. Відстань D від передньої поверхні спинки вил до центра ваги вантажу
------------------------------------------------------------------
| Вантажопідіймальність | Відстань D до центра ваги |
| навантажувача, кг | вантажу, мм |
|------------------------------+---------------------------------|
| До 999 | 400 |
|------------------------------+---------------------------------|
| Від 1000 до 4999 | 500 |
|------------------------------+---------------------------------|
| Від 5000 до 10999 | 600 |
|------------------------------+---------------------------------|
| Понад 11000 | 600 або |
| | 900 або |
| | 1200 або |
| | 1500 |
------------------------------------------------------------------
4.3.9. Випробування на ударний вигин необхідно проводити відповідно до вимог НД, на зразках з концентратором виду V за температури мінус 20 град.С. Зразок має витримувати роботу удару не менше 27 Дж.
4.3.10. Кожен дослідний зразок вил вантажопідіймальністю до 4000 кг включно піддається випробуванням на втому.
4.3.11. Випробування на втому необхідно проводити впливом динамічного навантаження постійної амплітуди. Максимальне значення навантаження має дорівнювати 1,25 номінальної вантажопідіймальності вил. Мінімальне значення навантаження має бути не більше 0,1 номінальної вантажопідіймальності вил.
