про це територіальних органів спеціально уповноваженого
центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації,
метрології та сертифікації;
10) подавати до суду позови щодо захисту прав споживачів;
11) передавати матеріали перевірок на дії осіб, що містять
ознаки злочину, органам дізнання чи досудового слідства;
12) накладати на винних осіб у випадках, передбачених
законодавством, адміністративні стягнення.
Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за
місцезнаходженням спеціально уповноваженого центрального органу
виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів або його
територіальних органів;
13) накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і
послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення,
передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається
Кабінетом Міністрів України.
2. Результати перевірок суб'єктів господарювання службовими
особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої
влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальних
органів оформлюються відповідними актами.
Стаття 27. Повноваження інших органів виконавчої влади щодо
захисту прав споживачів
1. Інші органи виконавчої влади здійснюють державний захист
прав споживачів у межах своєї компетенції, визначеної
законодавством.
Стаття 28. Повноваження органів місцевого самоврядування щодо
захисту прав споживачів
1. Органи місцевого самоврядування з метою захисту прав
споживачів мають право створювати при їх виконавчих органах
структурні підрозділи з питань захисту прав споживачів, які
вправі:
1) розглядати звернення споживачів, консультувати їх з питань
захисту прав споживачів;
2) аналізувати договори, що укладаються продавцями
(виконавцями, виробниками) із споживачами, з метою виявлення умов,
які обмежують права споживачів;
3) у разі виявлення продукції неналежної якості,
фальсифікованої, небезпечної для життя, здоров'я, майна споживачів
і навколишнього природного середовища терміново повідомляти про це
відповідні територіальні органи у справах захисту прав споживачів,
інші органи, що здійснюють контроль і нагляд за якістю і безпекою
продукції;
4) у разі виявлення фактів реалізації продукції, яка не
супроводжується необхідною, доступною, достовірною, своєчасною
інформацією та відповідними документами, або продукції з
простроченим строком придатності - тимчасово зупиняти реалізацію
продукції до пред'явлення інформації, супровідних документів або
припиняти її реалізацію;
5) готувати подання до органу, який видав дозвіл на
провадження відповідного виду діяльності, для вирішення питання
про тимчасове зупинення його дії чи про дострокове анулювання у
разі систематичного порушення прав споживачів;
6) подавати до суду позови щодо захисту прав споживачів.
Стаття 29. Обов'язки і відповідальність службових осіб
органів виконавчої влади, які здійснюють
захист прав споживачів
1. Службові особи органів виконавчої влади, які здійснюють
захист прав споживачів, зобов'язані суворо додержуватися вимог
законодавства. За невиконання або неналежне виконання обов'язків
службові особи притягаються до відповідальності згідно із
законодавством.
Стаття 30. Розгляд скарг на рішення органів виконавчої влади,
що здійснюють захист прав споживачів, їх службових
осіб, а також на дії таких осіб
1. Скарги на рішення органів виконавчої влади, що здійснюють
захист прав споживачів, їх службових осіб, а також на дії таких
осіб розглядаються в порядку, визначеному законодавством.
2. Подання скарги не зупиняє виконання рішення органу
виконавчої влади, що здійснює захист прав споживачів, його
службових осіб, а також дій таких осіб.
Стаття 31. Відносини органів виконавчої влади, що здійснюють
захист прав споживачів, з правоохоронними органами
1. Працівники правоохоронних органів надають службовим особам
органів виконавчої влади, що здійснюють захист прав споживачів,
допомогу у виконанні ними службових обов'язків та припиняють
незаконні дії фізичних осіб, які перешкоджають виконанню
покладених на них функцій.
Стаття 32. Правовий захист службових осіб спеціально
уповноваженого центрального органу виконавчої
влади у сфері захисту прав споживачів та його
територіальних органів
1. Службова особа спеціально уповноваженого органу виконавчої
влади у сфері захисту прав споживачів при виконанні своїх
службових обов'язків перебуває під захистом закону.
Держава гарантує захист життя, здоров'я, честі, гідності та
майна службової особи спеціально уповноваженого органу виконавчої
влади у сфері захисту прав споживачів і членів її сім'ї від
злочинних посягань та інших протиправних дій.
2. Усі службові особи спеціально уповноваженого органу
виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів підлягають
державному обов'язковому страхуванню за рахунок коштів державного
бюджету.
Порядок та умови страхування службової особи спеціально
уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав
споживачів встановлюються Кабінетом Міністрів України.
3. Образа службової особи спеціально уповноваженого органу
виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, а також опір,
погроза, насильство та інші дії, які перешкоджають виконанню
покладених на неї завдань, тягнуть за собою встановлену законом
відповідальність.
У разі каліцтва чи інвалідності, що сталися у зв'язку з
виконанням службових обов'язків, службова особа спеціально
уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав
споживачів одержує компенсацію в розмірі від річного до
п'ятирічного грошового утримання залежно від ступеня втрати
працездатності, а в разі її загибелі із зазначеної причини сім'ї
загиблого виплачується одноразова допомога в розмірі десятирічного
грошового утримання за останньою посадою.
Шкода (збитки), завдані майну службової особи спеціально
уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав
споживачів або членів її сім'ї у зв'язку з виконанням нею
службових обов'язків, компенсуються в повному обсязі за рахунок
коштів державного бюджету з подальшим стягненням цієї суми з
винних осіб.
Розділ V
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
Положення першого речення пункту 3 частини першої статті 26 у
частині оплати вартості зразків і проведених досліджень
(експертизи) за рахунок коштів державного бюджету набирає чинності
з 1 січня 2007 року. До цієї дати зазначена оплата здійснюється за
рахунок суб'єктів господарювання, що перевіряються.
2. До приведення у відповідність із цим Законом інші
нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить
цьому Закону.
3. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня
набрання чинності цим Законом:
1) підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України
пропозиції щодо приведення інших законів у відповідність із цим
Законом;
2) відповідно до своєї компетенції забезпечити прийняття
нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
3) привести власні нормативно-правові акти у відповідність із
цим Законом;
4) забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими
центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових
актів, що суперечать цьому Закону.
Голова Верховної Ради Української РСР Л.КРАВЧУК
м. Київ, 12 травня 1991 року
N 1023-XII
