---

безпосередню загрозу (високий ризик) для здоров'я людини, підлягає

негайному вилученню власником та утилізації або знищенню під

контролем інспектора ветеринарної медицини відповідно до

законодавства.

8. У разі якщо власник непридатного харчового продукту

відмовляється знищити такий харчовий продукт добровільно,

державний інспектор ветеринарної медицини звертається до

відповідного суду із заявою про прийняття рішення щодо такого

знищення.

9. Торгові місця на агропродовольчих ринках надаються їх

операторами особам, які здійснюють продаж туш або частин туш

парнокопитних та інших копитних забитих на бойні, цілих туш

свійської птиці, кроликів та малих диких тварин, риби, меду, яєць

та рослинних продуктів лише після пред'явлення ними сертифіката

придатності для споживання людиною зазначених продуктів, що

видається державною лабораторією ветеринарно-санітарної експертизи

на агропродовольчому ринку. Адміністрація (власник)

агропродовольчого ринку зобов'язана надавати у користування

лабораторії пристосовані службові приміщення.

Лабораторії не несуть відповідальності за реалізацію

продукції, що не пройшла ветеринарно-санітарної експертизи.

Відповідальність за надання дозволу на реалізацію такої продукції

несе адміністрація (власник) агропродовольчого ринку.

Функціонування агропродовольчого ринку за відсутності лабораторії

ветеринарно-санітарної експертизи забороняється.

Р о з д і л VI

ОБІГ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ

Стаття 36. Вимоги до обігу об'єктів санітарних заходів

1. Забороняється:

1) обіг харчових продуктів на потужностях (об'єктах), що не

відповідають вимогам санітарних заходів;

2) продаж харчових продуктів домашнього виготовлення;

3) обіг необроблених харчових продуктів тваринного

походження, у тому числі туш тварин, на яких безпосередньо та/або

на упаковці відсутня позначка придатності (маркування у формі

позначки придатності) за відсутності відповідних ветеринарних

документів.

2. Забороняється також обіг об'єктів санітарних заходів, якщо

ці об'єкти:

1) небезпечні;

2) непридатні до споживання;

3) неправильно марковані;

4) не зареєстровані або не затверджені відповідно до положень

цього Закону або містять харчові добавки, ароматизатори, які не

зареєстровані відповідно до цього Закону;

5) не відповідають технічним регламентам;

6) завезені на територію України контрабандно;

7) дата споживання "Вжити до" яких минула.

3. Зазначені у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті

харчові продукти підлягають вилученню у порядку, встановленому цим

Законом.

4. Харчові продукти, що вилучені з обігу у зв'язку з

порушеннями, визначеними у пунктах 3 і 4 частини другої цієї

статті, можуть бути повернуті в обіг за умови забезпечення

виправлення маркування та проведення реєстрації в порядку,

встановленому цим Законом.

5. Вилучені харчові продукти, які неможливо повернути в обіг,

використовуються для інших, ніж споживання людьми, цілей або

підлягають знищенню у порядку, встановленому законом.

6. Знищення харчових продуктів, повернення їх в обіг для

споживання людиною або для інших, ніж споживання людиною, цілей

здійснюється виробником (власником) за його рахунок. Порядок

знищення харчових продуктів або умови, які повинні виконуватися

для повернення їх в обіг для споживання людиною або для інших, ніж

споживання людиною, цілей, встановлюються відповідним головним

санітарним лікарем або головним ветеринарним інспектором.

Стаття 37. Обіг нового харчового продукту

1. Новий харчовий продукт, який вміщує, складається або

виробляється з генетично модифікованих організмів, регулюється

положеннями спеціального законодавства. Положення цієї статті не

застосовуються до харчових добавок, ароматизаторів та розчинників

для екстрагування.

2. Новий харчовий продукт не повинен:

1) становити загрозу для споживача;

2) вводити споживача в оману;

3) відрізнятися від харчових продуктів, які він призначений

замінити, настільки, щоб його звичайне споживання було для

споживача несприятливим з точки зору поживності.

3. Виробник, імпортер або продавець, який вводить новий

харчовий продукт в обіг в Україні (далі - заявник), подає заяву на

проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи до

центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.

Заява повинна містити інформацію про те, що новий харчовий продукт

відповідає положенням частини другої цієї статті, а також

відповідну пропозицію щодо його представлення та етикетування

відповідно до вимог цієї статті.

4. Державна санітарно-епідеміологічна експертиза здійснюється

протягом строку, зазначеного у статті 18 цього Закону.

5. Висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи

видаються заявнику та повинні містити рішення про те, чи

допускається новий харчовий продукт в обіг, умови дозволу та, якщо

це необхідно:

1) умови використання харчового продукту;

2) призначення харчового продукту та його специфікацію;

3) всі особливі вимоги до етикетування, зазначені у статті 38

цього Закону.

6. Заявник може оскаржити висновок державної

санітарно-епідеміологічної експертизи, який не дозволяє обіг

нового харчового продукту, до Головного державного санітарного

лікаря України протягом 30 днів після отримання цього висновку або

до суду.

Стаття 38. Вимоги до етикетування харчових продуктів

1. Забороняється обіг харчових продуктів, етикетування яких

не відповідає цьому Закону та відповідним технічним регламентам.

Усі харчові продукти, що знаходяться в обігу в Україні,

етикетуються державною мовою України та містять у доступній для

сприймання споживачем формі інформацію про:

1) назву харчового продукту;

2) назву та повну адресу і телефон виробника, адресу

потужностей (об'єкта) виробництва, а для імпортованих харчових

продуктів - назву, повну адресу і телефон імпортера;

3) кількість нетто харчового продукту у встановлених одиницях

виміру (вага, об'єм або поштучно);

4) склад харчового продукту у порядку переваги складників, у

тому числі харчових добавок та ароматизаторів, що

використовувались у його виробництві;

5) калорійність та поживну цінність із вказівкою на кількість

білка, вуглеводів та жирів у встановлених одиницях виміру на

100 грамів харчового продукту;

6) кінцеву дату споживання "Вжити до" або дату виробництва та

строк придатності;

7) номер партії виробництва;

8) умови зберігання та використання, якщо харчовий продукт

потребує певних умов зберігання та використання для забезпечення

його безпечності та якості;

9) застереження щодо споживання харчового продукту певними

категоріями населення (дітьми, вагітними жінками, літніми людьми,

спортсменами та алергіками), якщо такий продукт може негативно

впливати на їх здоров'я при його споживанні.

2. Для деяких категорій харчових продуктів відповідними

технічними регламентами можуть встановлюватися специфічні

обов'язкові вимоги до етикетування, крім тих, що передбачені у цій

статті.

3. Етикетування нефасованих харчових продуктів здійснюється

державною мовою України у порядку, встановленому технічними

регламентами для певних харчових продуктів.

4. Забороняється надавати на етикетці інформацію про дієтичні

та функціональні властивості харчового продукту без дозволу

центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.

5. Текст для етикетування харчових продуктів для спеціального

дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та

дієтичних добавок підлягає обов'язковому затвердженню центральним

органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я. Порядок

затвердження тексту для етикетування харчових продуктів для

спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових

продуктів та дієтичних добавок встановлюється центральним органом

виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.

6. Етикетки харчових продуктів, на яких використовуються

символи, повинні містити тільки такі символи, які були затверджені

відповідними міжнародними та регіональними організаціями з питань

стандартизації.

7. Написи на етикетці харчового продукту, що представляють

інтерес для споживачів та призначені запобігати шахрайству або

відрізняти один харчовий продукт від іншого, такі як "повністю

натуральний", "органічний", "оригінальний", "без ГМО" (генетично

модифікованих організмів) тощо, та інша інформація, на додаток до

тієї, що зазначена у цій статті, підлягає перевірці у порядку,

встановленому відповідними нормативно-правовими актами, виданими

на виконання цього Закону.

8. Опис специфічних символів, їх використання та маркування

харчових продуктів штриховими кодами здійснюються в порядку,

встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 39. Вимоги до реклами харчових продуктів для

спеціального дієтичного споживання, функціональних

харчових продуктів та дієтичних добавок

1. Забороняється реклама харчових продуктів для спеціального

дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та

дієтичних добавок без попереднього погодження її тексту з

центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.

2. Забороняється для реклами харчових продуктів для

спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових

продуктів та дієтичних добавок використовувати:

1) вислови щодо можливої лікувальної дії, втамування болю;

2) листи подяки, визнання, поради, якщо вони пов'язані з

лікуванням чи полегшенням умов перебігу захворювань, а також

посилання на таку інформацію;

3) вислови, які спричиняють чи сприяють виникненню відчуття

негативного психологічного стану.

Р о з д і л VII

МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ

Стаття 40. Харчові продукти, заборонені до імпорту

Забороняється імпорт харчових продуктів, які є небезпечними,

непридатними до споживання, неправильно маркованими або такими, що

не відповідають технічним регламентам або санітарним заходам.

Стаття 41. Ввезення харчових продуктів для власного

споживання в Україну

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які

в'їжджають на територію України, повинні декларувати відповідному

прикордонному інспектору види та обсяги всіх харчових продуктів

тваринного походження та свіжих (сирих) рослинних продуктів, які

вони ввозять для власного споживання. Забороняється ввезення

зазначених продуктів, якщо вони представляють високий ризик для

здоров'я людини, високий ризик занесення або передачі хвороби

тварин або високий ризик занесення шкідливих організмів в Україну,

як визначено у цьому та інших відповідних законах.

Стаття 42. Вимоги до вантажів з об'єктами санітарних заходів,

що імпортуються

Відповідно до вимог чинних санітарних заходів вантажі з

об'єктами санітарних заходів, що імпортуються, супроводжуються:

1) для харчових продуктів - оригіналом міжнародного

ветеринарного (санітарного) сертифіката (далі - міжнародний

сертифікат), що засвідчує придатність для споживання людиною;

2) для інших об'єктів санітарних заходів - документацією

та/або маркуванням, що визначає потужності (об'єкти), на яких

вироблено об'єкт санітарних заходів (далі - потужності (об'єкти)

походження).

Стаття 43. Прикордонні інспекційні пости

1. Імпорт та експорт харчових продуктів та інших об'єктів

санітарних заходів дозволяється тільки через прикордонні

інспекційні пости, які призначені для цього (далі - призначені

прикордонні інспекційні пости).

2. Усі вантажі, зазначені у частині першій цієї статті, що

приходять на інший, ніж призначений інспекційний пост,

направляються до найближчого призначеного прикордонного

інспекційного посту та переміщаються територією України у режимі

транзиту.

Стаття 44. Прикордонний контроль вантажів з харчовими

продуктами, що імпортуються

1. Будь-який вантаж харчових продуктів, що імпортуються,

підлягає прикордонному контролю санітарним або ветеринарним

прикордонним інспектором (далі - відповідний прикордонний

інспектор) з метою забезпечення дотримання відповідних санітарних

заходів та технічних регламентів, які діють на момент

застосування.

2. Усі вантажі з харчовими продуктами, що імпортуються,

підлягають стандартному ветеринарному або санітарному

прикордонному контролю, який здійснюється на призначених

прикордонних інспекційних постах та передбачає перевірку

документів та візуальну інспекцію.