ДСанПіН Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур

4) акти перевірки ефективності вентиляції (за наявності вентиляційних систем);

5) акти випробовувань пристрою захисного заземлення з зазначенням величини опору розтікання струму основних заземлювачів, акти перевірки стану мережі заземлення медичного устаткування й електроустановок, протоколи вимірювань опору ізоляції проводів і кабелів;

6) контрольно-технічний журнал на рентгенівський апарат, форма якого наведена у додатку 3 до цих Правил;

7) протокол дозиметричного контролю засобів захисту в рентгенівському кабінеті, суміжних приміщеннях і на прилеглих територіях;

8) протокол випробування засобів індивідуального захисту та захисних пристроїв апаратів на відповідність свинцевому еквіваленту;

9) інструкції з радіаційної безпеки та запобігання і ліквідації радіаційних аварій;

10) наказ про віднесення осіб, які працюють, до персоналу категорії А;

11) наказ про призначення особи, відповідальної за радіаційну безпеку, радіаційний контроль, та її посадові обов'язки;

12) висновки медичної комісії про проходження персоналом категорії А попереднього (періодичних) медичних оглядів;

13) наказ про допуск персоналу, віднесеного до категорії А, до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання;

14) журнал (бази даних) обліку індивідуальних доз опромінення персоналу;

15) журнали реєстрації інструктажу з радіаційної безпеки персоналу категорії А.

1.21. За необхідності продовження терміну дії Санітарного паспорта керівник лікувально-профілактичного закладу подає повідомлення до територіального закладу державної санітарно-епідеміологічної служби України та відповідні документи не менше ніж за 6 місяців до закінчення дії попереднього Санітарного паспорта, а також у разі змін умов експлуатації рентгенівського кабінету (заміна апарата, ремонт чи заміна випромінювача, зміна планування приміщення кабінету тощо).

1.22. Придбання та передача рентгенівських апаратів і устаткування в інші установи чи заклади здійснюється за замовленням-заявкою на постачання джерел іонізуючого випромінювання, форма якої наведена у додатку 6 ОСПУ-2005 ( z0552-05 ).

1.23. Рентгенівські апарати обліковуються в прибутково-видатковому журналі обліку джерел іонізуючого випромінювання у відкритому і закритому вигляді, форма якого наведена в додатку 8 ОСПУ-2005 ( z0552-05 ).

Щороку комісія, призначена керівником закладу, проводить інвентаризацію рентгенівських апаратів. Результати інвентаризації надаються до територіального закладу державної санітарно-епідеміологічної служби України.

1.24. При невідповідності рентгенівських кабінетів вимогам цих Правил територіальний заклад державної санітарно-епідеміологічної служби України відповідно до Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.99 N 1109 ( 1109-99-п ) (із змінами), припиняє експлуатацію кабінетів до усунення виявлених порушень.

2. Вимоги до розміщення, влаштування та організації роботи рентгенологічного відділення (кабінету)

2.1. Рентгенологічне відділення (кабінет) розміщується відповідно до проекту.

2.2. Рентгенологічне відділення (кабінет) не дозволяється розміщувати в житлових будинках та дитячих установах, за винятком діагностичних дентальних рентгенкабінетів (апаратів), розміщення яких у житлових будинках регламентується підпунктом 9.3.6 ОСПУ-2005 ( z0552-05 ).

Допускається розміщення рентгенівських кабінетів у поліклініках, вбудованих у житлові будинки, та в прибудові до житлового будинку, якщо суміжні по вертикалі та горизонталі приміщення не є житловими.

2.3. Рентгенівські кабінети доцільно розміщувати централізовано в складі рентгенологічного відділення суміжно із стаціонаром та поліклінікою. Окремо розміщують рентгенівські кабінети інфекційних, туберкульозних та акушерських відділень лікарень та, за необхідності, - флюорографічні кабінети приймальних та поліклінічних відділень.

2.4. Рентгенологічне відділення, що обслуговує тільки стаціонар чи тільки поліклініку, має розміщуватися в торцевих частинах будинку. Відділення не може бути прохідним.

2.5. Не дозволяється розміщувати рентгенівські кабінети під приміщеннями, звідки можливе протікання води через перекриття (басейни, душові, вбиральні тощо). Забороняється розміщення процедурної рентгенівського кабінету суміжно з палатами (приміщеннями) для вагітних і дітей.

2.6. Склад та площі приміщень рентгенологічних відділень наведені у додатку 4. При цьому слід враховувати характер і особливості рентгенологічних досліджень, що в них проводяться. Забороняється розміщення флюорографа в одній процедурній з рентгенодіагностичним комплексом (далі - РДК) або двох флюорографів разом.

2.7. Площа процедурної може бути скорегована відповідно до проекту, погодженого в установленому порядку, з урахуванням таких вимог:

відстань від робочого місця персоналу за малою захисною ширмою до стін приміщення - не менше ;

відстань від робочого місця персоналу за великою захисною ширмою до стін приміщення - не менше ;

відстань від поворотного столу-штатива (далі - ПСШ) чи від столу для знімків до стін приміщення - не менше ;

відстань від стійки для знімків до найближчої стіни - не менше ;

відстань від рентген-променевої трубки до оглядового вікна - не менше (для мамографічних і дентальних апаратів - не менше 1 м);

ширина технологічного проходу для персоналу між штативами й стінами - не менше ;

зона розміщення каталки для пацієнта - не менше 1,5 х ;

додаткова площа при необхідності ввезення каталки в процедурну - .

Площа процедурних рентгенівських кабінетів може бути змінена залежно від складу і габаритних розмірів обладнання.

При організації рентгеновідділення, що складається з кількох рентгенкабінетів, фотолабораторію слід передбачати єдиною на все відділення. Її площа дорівнює 10 кв. м плюс 2 кв. м на кожний додатковий рентгенапарат.

Для обслуговування амбулаторних хворих слід передбачати кабіни для роздягання при процедурних.

2.8. Фотолабораторія може складатися з одного приміщення - "темної кімнати". При оснащенні лабораторії проявним автоматом і великому обсязі робіт доцільно передбачати додаткову "світлу" кімнату для сортування та маркування сухих знімків.

2.9. Мінімальна площа фотолабораторії ("темної кімнати") для малоформатних знімків - 6 кв. м, для великоформатних - . Мінімальна ширина проходу для персоналу між елементами устаткування в "темній кімнаті" - . Ширина дверей - 0,9-1,0 м.

2.10. У приміщеннях рентгенологічного відділення (кабінету) необхідно забезпечити комфортні умови для пацієнта й персоналу: температура повітря має бути в межах 18-20 град. С.

Примітка. За відсутності в процедурній природного освітлення в ній встановлюють бактерицидні лампи з розрахунку 1 лампа на 10 кв. м.

Додаток 6 до пунктів 3.4, 3.10 та 3.12 Правил

Довідкові матеріали для розрахунку стаціонарного захисту

Значення радіаційного виходу Н на відстані від фокуса рентгенівської трубки (анодна напруга постійна, сила анодного струму - 1,0 мА, додатковий фільтр - Al, для 250 кВ - Cu)

Таблиця 1

Свинцеві еквіваленти захисту залежно від кратності ослаблення випромінювання

Таблиця 2

Свинцеві еквіваленти будівельних матеріалів, що використовуються для захисту від випромінювання

Таблиця 3