— забороняються спускання і піднімання людей у баддях, що розвантажуються через дно, а також стоячи або сидячи на краю бадді та в навантаженій бадді;
— над баддею має бути встановлений зонт для охорони робітників від предметів, що випадково падають;
— швидкість руху балді по напрямних не повинна перевищувати 6 м/сек, а без них — 1 м/сек;
— посадка людей у бадді та їх висадка на проміжних горизонтах має здійснюватися з відкидних площадок, а на підвісних помостах і натяжних рамах тільки тоді, коли верхній край бадді знаходиться на рівні верхнього краю розтруба. Кількість чоловік, що одночасно можуть бути в кліті, визначається з розрахунку 5 чоловік на 1 м2 кррисної площі кліти, а в прохідницьких баддях — з розрахунку 4 чоловіка на 1 м2 днища;
— під час проходження вертикальних стволів забороняється застосовувати для піднімання баддей канати, що скручуються;
— підіймати в бадді на поверхню хворого допускається тільки із супроводжуючим і за особливим сигналом. Швидкість піднімання має бути зменшена проти нормальної в два рази;
— пропускання баддей через помости і натяжні рами повинне контролюватися спеціально призначеним робітником.
13.8.3 На верхніх і проміжних приймальних майданчиках похилих виробок під час відкатки кінцевими канатами мають передбачатися стопори, а нижче від верхнього приймального майданчика на похилій частині виробки — шлагбауми. Стопори і шлагбауми розраховуються на можливі максимальні навантаження і повинні відкриватися тільки для пропускання вагонеток.
На проміжних і нижньому підземних майданчиках треба передбачати ніші для захисту робітників з розрахунку 0,4 м на кожного робітника.
13.8.4 Одноповерхові підвісні помости мають підвішуватися до каната не менш ніж у чотирьох точках.
Дво- або багатоповерхові помости та їхнє кріплення до піднімального каната мають бути виконані так, щоб при їх підвішуванні без розкришення або при переміщенні по стволу не порушувалася горизонтальна стійкість і виключалася можливість їх заклинювання.
13.8.5 Канати для підвішування помостів, насосів, труб водовідливу, прохідницьких агрегатів повинні мати шестиразовий запас міцності, для підвішування іншого устаткування (опалубок, труб вентиляції, бетоноводів, стиснутого повітря, кабелів та ін.) і натяжних пристроїв — п'ятиразовий.
При визначенні навантаження на канати трубопроводів водовідливу або тампонажного розчину необхідно вважати, що стави заповнені повністю, а при спусканні бетонних сумішей приймати навантаження, що відповідає дворазовим завантаженням ставу. Канат для підвішування навантажувачів у стволі повинен мати не менш ніж 7,5-разовий запас міцності.
13.8.6 Кліті для спускання і піднімання людей мають бути обладнані пристроями (парашутами), призначеними для плавного гальмування і зупинення їх у випадку обриву піднімальних канатів.
Сповільнення при гальмуванні порожніх клітей не повинно перевищувати 50 м/сек2, а при гальмуванні клітей з максимальною кількістю людей повинно бути не більшим 6 м/сек2.
13.8.7 На всіх горизонтальних виробках, що прилягають до ствола, мають передбачатися металеві решітки, що встановлюються перед стволом.
13.8.8 Кожна піднімальна установка має бути обладнана пристроями для подавання сигналів від стволового до рукояточника і від рукояточника до машиніста. Сигналізація для прохідницьких лебідок може бути як механічною, так і електричною з використанням звукового сигналу.
13.9 Провітрювання підземних виробок
13.9.1 В усіх підземних виробках має бути передбачена штучна вентиляція.
Підземні виробки повинні провітрюватися за допомогою безперервно діючих головних вентиляторних установок. Головні вентиляторні установки мають бути обладнані реверсивними пристроями і повинні мати резервне силове живлення та освітлення.
13.9.2 Проект вентиляції видається на максимальний розвиток прохідницьких робіт; він має також включати в себе проміжні стадії вентиляції за етапами проходження.
Вибої підземних виробок повинні провітрюватися вентиляторами, встановленими згідно з проектом.
Під час проходження підняткових виробок кінці вентиляційних труб слід розташовувати біля відбійного помосту і розміщувати їх від вибою на відстані не більшій 6 м. При проходженні горизонтальних виробок відставання вентиляційних труб від вибою не повинно перевищувати 10 м при перерізі вибою не більшому .16 м2. При перерізі вибою більшому від 16 м2 величина відставання встановлюється проектом.
13.9.3 Кількість повітря, яке подається для провітрювання підземних виробок, слід визначати з урахуванням:
— кількості людей, зайнятих одночасно на підземних роботах;
— видалення отруйних газів;
— видалення шкідливих продуктів, що утворюються під час вибухових і елекгрогазозварювальних роботах;
— видалення вихлопних газів дизельних і карбюраторних двигунів;
— зниження запиленості повітря шкідливими частинками (вільний
двоокис кремнію та ін.).
Для розрахунку слід брати найбільшу кількість повітря, що підрахована за одним із зазначених факторів.
. Якщо зварювальні роботи й експлуатація автотранспорту виконуються одночасно, необхідна кількість повітря за факторами має додаватися.
13.9.4 Розраховуючи кількість повітря за кількістю людей, слід брати до уваги найбільшу кількість робітників, одночасно зайнятих на підземних роботах. Кількість повітря, що подається на одного чоловіка, має бути не менша 6 м'/хв.
При виконанні вибухових робіт необхідну кількість повітря для підземних виробок треба визначати за кількістю отруйних продуктів вибуху, що утворюються при одночасному підриванні найбільшої кількості вибухової речовини, вважаючи, що вибух одного кілограма вибухових речовин супроводжується утворенням 40 літрів умовного окису вуглецю, до якого входять і окисли азоту.
13.9.5 Провітрювання виробок стиснутим повітрям без застосування ежектора забороняється.
13.9.6 Виробки, в яких виділяється (або виділявся) метан, повинні бути повністю переведені на газовий режим.
13.9.7 Швидкість руху струменя повітря у підземних виробках, крім камер, має бути не нижчою 0,15 м/сек при температурі плюс 20 °С.
Швидкість руху струменя повітря не повинна перевищувати такі норми, м/сек:
— у підземних виробках у період проходження — 4;
— у пройдених підземних виробках — 8;
— у стволах, по яких спускаються і
піднімаються люди та вантажі — 8;
— у вентиляційних стволах, не обладнаних
підйомами, а також вентиляційних каналах — 15.
У вентиляційних свердловинах швидкість повітряного струменя не обмежується.
Максимально допустима швидкість руху повітря в робочому просторі біля вибоїв залежить від температури і визначається за таблицею 18.
Таблиця 18
|
Температура, °С |
Допустима швидкість руху повітря, м/сек |
|
понад 20 до 22 |
1,0 |
|
понад 22 до 24 |
1,5 |
|
понад 24 до 26 |
2,0 |
Користуватися сходовим відділенням у стволах допускається при швидкості повітря не вищій 8 м/сек.
13.9.8 Розробляючи проект вентиляції, слід виходити з таких норм:
— вміст кисню в повітрі виробок, у яких перебувають люди, має становити не менше 20 % (за об'ємом);
— вміст вуглекислого газу в повітрі не повинен перевищувати на робочих місцях 0,5 %, у виробках із загальним вихідним струменем - 0,75 %.
Повітря у діючих підземних виробках не повинно містити отруйні гази в концентрації, вищій від гранично допустимої.
Перед допуском робітників у вибій після вибухових робіт вміст отруйних газів (окису вуглецю, окисів азоту та ін.) не повинен перевищувати 0,008 % за об'ємом при перерахуванні на умовний окис вуглецю.
13.9.9 Повітря, що подається у підземні виробки вентиляторами, у зимовий період має бути підігрітим калориферними установками на виході з вентилятора до температури плюс 2 °С. Застосування вогневих калориферів для цього забороняється.
13.9.10 На новозбудованих підприємствах застосування бензинових (карбюраторних) двигунів у підземних виробках не допускається.
Усі машини з дизЬльними двигунами мають бути обладнані двоступінчастою системою очищення вихлопних газів (каталітичною і рідинною).
У виробки і на дільниці, де працюють машини з двигунами внутрішнього згоряння, має подаватися свіже повітря в кількості, що забезпечує зниження концентрації шкідливих продуктів вихлопу в рудниковій атмосфері до санітарних норм, але не менше 5 м /хв на одну к.с. номінальної потужності дизельних двигунів.
Необхідну кількість повітря для провітрювання слід визначати з умов розбавлення вихлопних газів усіх одночасно працюючих машин до санітарних норм, передбачених технологією виконання робіт.
У розрахунку допускається брати коефіцієнт одночасності, який дорівнює 1,0 — при одній, 0,9 — при двох, 0,85 — при трьох і більше машинах.
При визначенні потрібної кількості повітря допускається виключення з розрахунку бурових машин з ходовим дизельним приводом, що використовуються в комплексі з іншими самохідними дизельними машинами, а також машин допоміжного призначення в разі роботи їх у виробках з наскрізним струменем повітря не більше 10 хвилин протягом 2 годин.
13.9.11 Повітря в підземних виробках не повинно містити пилу більше від граничне допустимої концентрації.
13.9.12 Камери для заряджання акумуляторних батарей і склади вибухових матеріалів повинні провітрюватися відокремленими струменями свіжого повітря.
13.9.13 Усі машинні й трансформаторні камери повинні провітрюватися струменем свіжого повітря. Камери довжиною до 6 м допускається провітрювати за рахунок дифузії, якщо ширина входу в них не менша 1,5 м. При цьому вхід має бути закритий ґратчастими дверима.
13.9.14 Глухі виробки з виділенням небезпечних газів провітрювати за рахунок дифузії повітря забороняється. Це допускається в негазових виробках довжиною до 10м.
13.9.15 Вентиляторна установка для провітрювання виробок має розміщуватися на поверхні на відстані не меншій 15 м від порталу тунелю чи устя ствола.
13.9.16 Вентиляторні установки, призначені для провітрювання небезпечних щодо газу тунелів, мають складатися з двох самостійних вентиляторних апаратів, причому один з них має бути резервним.
Для провітрювання безпечних щодо газу тунелів допускається встановлювати один вентиляторний агрегат з резервним двигуном.
При ремінній передачі в будівлі, де вентиляторна установка, має бути запасний пас.
13.10 Запобігання затопленню підземних виробок
13.10.1 Для головних водовідливних установок мають передбачатися водозбірники. Місткість водозбірника головного водовідливу повинна розраховуватися на двогодинний максимальний приплив.
13.10.2 Головні водовідливні установки підземних виробок з припливом" води більшим 50 м3/год мають бути обладнані не менш ніж трьома насосними агрегатами. Продуктивність кожного агрегату має забезпечити відкачування максимального добового припливу води не більш ніж за 20 годин.
При двох одночасно працюючих агрегатах усього має бути встановлено не менше 4 агрегатів.
13.10.3 Головна водовідливна установка має бути обладнана не
менш ніж двома водовідливними трубопроводами, один з яких є резервним. Кожний з трубопроводів має бути розрахований на видачу всього нормального припливу води не більше ніж за 20 годин.
13.10.4 Нагнітальні трубопроводи у насосній камері повинні бути закільцьовані, обладнані засувками, які дають змогу переключати насосні агрегати на будь-який з трубопроводів.
13.10.5 Допоміжні насосні установки повинні мати не менше двох насосів: працюючий і резервний.
13.10.6 Вода із вибоїв виробок відводиться канавами, жолобами або трубами у водозбірники головного водовідливу або допоміжних насосних установок.
Розміри водовідвідних пристроїв мають бути розраховані на очікуваний максимальний приплив. Затоплювання настилів і шляхів слідування транспорту забороняється.
13.10.7 Під час проходження виробок на ділянках можливих проривів води і затоплювання мають передбачатися заходи безпеки за спеціальним проектом.
13.11 Протипожежні заходи
13.11.1 Усі будівлі й споруди на поверхні будівельного майданчика повинні відповідати вимогам протипожежної охорони промислових підприємств, а будівлі, розміщені в радіусі 50 м від устя тунелю, і кріплення устя тунелю мають споруджуватися з негорючих матеріалів.
13.11.2 Уся територія в радіусі 50 м від устя тунелю (шахти) перед будівництвом поверхневих споруд має бути очищена від лісу, чагарників, торфу та іншої рослинності, а також від горючих матеріалів.
13.11.3 Забороняється розташовувати склади пального і мастильних матеріалів, відвали самозаймистих порід, а також котельних шлаків ближче 100 м від устя тунелю. Зазначені склади необхідно розташовувати з урахуванням переважного напрямку вітрів.
13.11.4 На кожному будівництві не далі ніж 100 м від устя тунелю має бути склад протипожежних засобів і матеріалів.
При рейковій відкатці породи з тунелю протипожежний склад має бути з'єднаний з тунелем рейковим шляхом, на якому у складі має стояти поїзд вагонів, завантажених протипожежними засобами і матеріалами, а при відкатці автомобільним транспортом у складі має стояти автомашина (автопричіп), завантажена протипожежними засо-•бами і матеріалами.
13.11.5 Промивати і чистити бурильні молотки у підземних виробках дозволяється тільки в спеціальних камерах, обладнаних кріпленням з негорючих матеріалів, металевими дверима і забезпечених засобами пожежогасіння та провітрювання.
13.11.6 Біля кожної підземної електромашинної камери на відстані 5—10 м з боку струменя свіжого повітря мають бути розміщені 2 вогнегасники, 0,2 м3 піску в закритому ящику і лопата. На всіх місцях зберігання засобів пожежогасіння мають бути освітлені розпізнавальні знаки і написи "ВОГНЕГАСНИКИ", "ПІСОК".
