Рисунок 8.5 Типов?? характеристики передавання фазового дрижання

Наприклад, значення коеф??ц??єнт??в передавання фазового дрижання на частоті f1 для регенератор??в СЦІ типу А ?? В наведен?? в таблиц?? 8.6.

Примітка. Норма на характеристику передавання дрейфу фази підлягає подальшому вивченню.

Таблиця 8.6 - Коефiцiєнт передавання фазового дрижання регенератор??в СЦІ типу АіВ

Р??вень STM

f1, кГц

Х, дБ

STM - 1 (A)

130

0,1

STM - 1 (B)

30

0,1

STM - 4 (A)

500

0,1

STM - 4 (B)

30

0,1

STM - 16 (A)

2 000

0,1

STM - 16 (B)

30

0,1

8.3 Норми на фазове дрижання для цифрових дiлянок

Щоб гарантувати виконання мережних граничних норм на фазове дрижання, необхiдно утримувати в належних межах фазове дрижання, яке утворюється окремими ділянками системи передавання. Для цього запроваджуються норми на фазове дрижання для умовних еталонних цифрових дiлянок (УЕЦД) протяжнiстю 280 км на магiстральнiй мережi i 50 км на внутрiшньозоновiй мережi. Цi норми одержан?? при припущеннi, що декілька цифрових дiлянок з'єднуються послiдовно i при цьому не враховується фазове дрижання вiд обладнання асинхронного групоутворення. Якщо на дiючих трактах цих умов не дотримуються, то можливо потрiбно буде ввести бiльш жорстк?? норми та (або) використовувати iншi засоби зниження фазового дрижання. Норми для цього випадку пiдлягають розробцi.

Граничнi норми на фазове дрижання для цифрових дiлянок повиннi виконуватися на усiх дiлянках незалежно вiд їх довжин i від кiлькостi регенераторiв. Вони також не залежать вiд виду сигналу, що передається.

8.3.1 Нижня границя припустимого фазового дрижання на входi дiлянки

Необхiдно дотримуватись вимог, якi наведенi у 8.2 (таблиця 8.3 і рисунок 8.3).

8.3.2 Характеристика передавання фазового дрижання цифрової дiлянки

Максимальне пiдсилення функцiї передавання фазового дрижання не повинне перевищувати 1 дБ.

При вимiрюваннi характеристики передавання фазового дрижання цифрової дiлянки нижня гранична частота повинна бути якнайменшою з урахуванням обмежень випробувальної апаратури (значення приблизно 5 Гц вважається дiєвим).

Для лiнiйних дiлянок внутрiшньозонової мережi при передаванні сигналiв зі швидкiстю 2 048 кбiт/с припускається бiльше значення пiдсилення фазового дрижання - до 3 дБ. Це значення пiдлягає уточненню.

8.3.3 Норма на фазове дрижання цифрових сигналів на виходi дiлянки при вiдсутностi фазового дрижання на входi

Максимальний повний розмах амплiтуди фазового дрижання на виходi цифрової дiлянки при вiдсутностi фазового дрижання на входi для будь- якого можливого стану сигналу не повинен перевищувати значень, якi наведенi в таблиц?? 8.7.

Таблиця 8.7 - Максимальне фазове дрижання на виходi цифрової дiлянки при вiдсутностi фазового дрижання на входi

Швидк??сть передавання ,

кб??т/с

Довжина

УЕЦД ,

км

Максимальний розмах

ампл??туди фазового дрижання

в одиничних ??нтервалах

Частоти зр??зу смугового вим??рювального ф??льтра

А1

А2

f1, Гц

f2, кГц

f3, кГц

2 048

50

0,75

0,2

20

18

100

8 448

50

0,75

0,2

20

3

400

34 368

50

0,75

0,15

100

10

800

34 368

280

0,75

0,15

100

10

800

139 264

280

0,75

0,075

200

10

3 500

Примiтка 1. А1 - повний розмах амплiтуди фазового дрижання, яке вимiрюється на виходi смугового фiльтра з частотами зрiзу: f1-нижня, f3-верхня

Прим??тка 2. А2 - повний розмах амплiтуди фазового дрижання, яке вимiрюється на виходi смугового фiльтра з частотами зрiзу: f2-нижня, f3-верхня

9 МЕТОДИКИ ВИМІРЮВАНЬ ПАРАМЕТРІВ ЯКОСТІ

ЦИФРОВИХ КАНАЛІВ І ТРАКТІВ

9.1 Загальнi положення

9.1.1 Наведена методика вимiрювань розповсюджується на основний цифровий канал, первиннi, вториннi, третиннi та четвериннi цифровi тракти плезiохронної цифрової iєрархiї та тракти синхронної цифрової iєрархiї.

9.1.2 Методи вимірювання наведені для двох параметрів, які підлягають нормуванню: показників помилок і показників фазового дрижання та дрейфу фази відповідно у 9.2 та 9.3. Вони розроблені на основі Рекомендацій МСЕ-Е G.821, G.823, G.826, M.2 100, M.2 101, M.2 110, M.2 120, Рекомендацій серії О на технічні характеристики засобів вимірювання, а також технічних можливостей наявної вимірювальної апаратури.

9.1.3 Вимірювання цифрових каналів і трактів на відповідність нормам в залежності від функції технічного обслуговування можна розподілити на такі види: вимірювання на відповідність довгостроковим нормам, вимірювання при введенні трактів в експлуатацію, вимірювання під час технічного обслуговування.

9.1.4 Вимірювання на відповідність довгостроковим нормам виконуються під час приймання каналів і трактів, які утворені в нових системах передавання, а також протягом експлуатаційних випробувань для розробки способів збільшення експлуатаційної надійності мережі. Випробування такого виду є найбільш тривалими та повними. Відповідність нормам на показники помилок повинна перевірятись протягом періоду вимірювання не менш одного місяця. При такому виді вимірювання перевіряються найчастіше усі характеристики фазового дрижання, які нормуються.

9.1.5 Вимірювання при введенні в експлуатацію виконуються при введенні в експлуатацію цифрових трактів і каналів у нових системах передавання, а також при введенні в експлуатацію нових трактів і каналів, які утворені на діючих трактах більш вищого рівня. Вимірювання при введенні в експлуатацію виконуються протягом більш коротких періодів часу. До них відносяться не тільки періоди вимірювань показників помилок по методиці, яка наведена нижче, але і періоди роботи апаратури на лінії, коли при наявності контролю можна підтвердити відсутність порушень, які є слідством промислової діяльності (промислова діяльність - це все, що може негативно впливати на параметри системи передавання - від дій по технічному обслуговуванню на іншому обладнанні до вібрацій, яка викликана транспортом).

9.1.6 Вимірювання при технічному обслуговуванні виконуються з метою знаходження несправної ділянки тракту, стойки, блока. Контроль параметрів, які нормуються, проводиться без перерви зв’язку. Знаходження несправності потребує більш або менш складних вимірювань, тривалість яких залежить від типу несправності, зовнішніми засобами вимірювання.

9.1.7 Вим??рювання ОЦК, цифрових тракт??в або окремих цифрових д??лянок на різних етапах технічного обслуговування можна виконувати з (без) перерви зв’язку.

Вим??рювання цифрових канал??в ?? тракт??в з перервою зв’язку викону??ться за допомогою вим??рювально?? аппаратури, яка п??дключа??ться до в??дпов??дних точок вим??рювання.

Вим??рювання без перерви зв’язку може проводитись за допомогою системи експлуатац??йного контролю, що входить до складу цифрового обладнання системи передавання, яка нормується. Наявн??сть системи контролю в цифровому обладнанн?? скорочує час проведення вим??рювань з перервою зв’язку.

9.1.8 Вим??рювання ОЦК ?? цифрових тракт??в можна проводити по кожному напрямку передавання, або по шлейфу, або з використанням обладнання комутації.Схема вим??рювання параметр??в якості ОЦК ?? цифрових тракт??в повинна в??дпов??дати однієї з наведених на рисунку 9.1 (краще використовувати схеми а) і в)). Вимірювання по шлейфу здіснюється при відсутності вимірювальних приладів на одному з кінців тракту або каналу.

9.1.9 Пiд час вимiрювань параметрiв цифрових каналiв i трактiв з перервою зв’язку вимiрювальне обладнання пiдключається до вiдповiдних стиків цифрового каналу чи тракту. Тому вхiдний i вихiдний опiр вимірювального приладу повинен дорiвнювати номiнальному значенню опору цифрового стику даного каналу або тракту з урахуванням припустимого значення затухання неузгодженостi у відповідних дiапазонах частот (таблиці 6.3 - 6.8).

9.1.10 Затухання асиметрiї входiв приладiв, якi використовуються для вимiрювання ОЦК i первинного цифрового тракту, повинне бути не менше 36 дБ у смузi частот від 13 до 256 кГц для ОЦК i не менше 34 дБ у смузi частот від 102 до 2 048 кГц для первинного цифрового тракту.

9.1.11 Параметри випробувального сигналу повиннi вiдповiдати параметрам iмпульсiв, якi нормуються на входi вiдповiдного стику з виконанням вимог до затухання з’єднувального станц??йного кабеля (таблиці 6.3 - 6.8 - для електричних стиків, таблиці 6.9 - 6.11 -для оптичних стиків).

а) вим??рювання одного напрямку передавання

б) вим??рювання по шлейфу

в) вим??рювання з кросовими з’єднувачами

Рисунок 9.1 Схеми вим??рювання ОЦК, цифрово?? д??лянки, тракту

9.1.12 Приймальна частина вимiрювальної апаратури повинна бути розрахована на прийом та обробку сигналiв з параметрами, якi нормуються на виходi вiдповiдного стику з урахуванням затухання з’єднувального кабеля.

9.1.13 Вибір приладів для вимірювання повинен проводитися за допомогою переліку засобів вимірювання, який наведений у Додатку В, їх технічних характеристик, виду вимірювань та типу трактів, які підлягають вимірюванню. При відсутності наведених вимірювальних приладів використовуються аналогічні прилади за функціональними характеристиками.

9.2 Методи вимірювання показників помилок

9.2.1 Вим??рювання показник??в помилок з перервою зв’язку

9.2.1.1 Вим??рювання показник??в помилок цифрового з’єднання з перервою траф??ку проводяться перед введенням ОЦК ?? цифрових тракт??в до експлуатац????, п??сля ??х ремонту, а ??нод?? п??д час техн??чного обслуговування.

9.2.1.2 Вим??рювання виконуються м??ж цифровими стиками з високою точн??стю ?? з використанням спец??ал??зованих прилад??в, в яких передбача??ться створення випробувального сигналу та проведення анал??зу потоку помилок. Принцип роботи таких прилад??в та ??х основн?? характеристики повинн?? в??дпов??дати вимогам Рекомендац??й МСЕ-Е О.152 - для ОЦК ?? О.151 - для цифрових тракт??в.

9.2.1.3 Випробувальний сигнал у таких приладах ??м??тує стандартизован?? сигнали ОЦК або цифрових тракт??в, забезпечуючи добру апроксимац??ю д??ючого навантаження мережі. Вим??рювальний сигнал ма?? вигляд псевдовипадково?? посл??довност?? ??мпульс??в (ПВП), довжина яко?? для ОЦК дор??внює (211-1) б??т, для первинного ?? вторинного тракт??в ПЦІ - (215-1) б??т, для третинного ?? четверинного тракт??в - (223 -1) б??т. Цi послiдовностi виробляються за допомогою регiстрiв зсуву, якi складаються з 11, 15 i 23 ступенiв в залежностi вiд довжини послiдовностi. Зворотний зв'язок для послiдовностi (211-1) біт подається до входу 1-го ступеню з виходу 9-го та 11-го ступенiв, для послiдовностi (215-1) біт - з виходу 14-го i 15-го ступенiв, для послiдовностi (223-1) біт - з виходу 18-го i 23-го ступенiв. При цьому сигнали послiдовностей (215-1) i (223-1) бiт повиннi бути iнверсованими, (211-1) бiт - неiнверсованими.

9.2.1.4 Для вимірювання цифрових трактів, до складу яких входить апаратура групоутворення, необхідно використовувати специфічні послідовності біт, які мають принаймні сформований цикловий синхросигнал і можливість введення допоміжної інформації.

9.2.1.5 Оцінка якості цифрового сигналу за помилками виконується вимірювачем помилок, який виявляє позаексплуатаційні аномалії і дефекти випробувального сигналу на рівні біта, виконуючи безпосереднє порівняння випробувальної ПВП з еталонною подібною послідовністю, яка виробляється самим приладом, що забезпечує високу точність вимірювання.

Позаексплуатаційна аномалія з’являється при змінюванні випробувального сигналу відносно його номінального значення на рівні символу без зміни загального стану цього сигналу.

Позаексплуатац??йний дефект з'являється при зм??нюванні загального стану випробувального сигналу в??дносно його нормального стану.

При використанні випробувального сигналу, який сформований у вигляді циклу, вимірювач рівня повинен також мати можливість визначити помилки по цифровому синхросигналу, який виділяється з цифрового сигналу.

9.2.1.6 Вим??рювання показник??в помилок можна виконувати у кожному напрямку передавання (однонаправлен??) або по шлейфу. В останньому випадку вим??рювальне обладнання передбачається т??льки на одному к??нц?? цифрового з’єднання, на ??ншому к??нц?? влаштовується шлейф на стойц?? перемикання.

9.2.1.7 Для проведення вим??рювань з виходу передавальної частини вим??рювача показник??в помилок до входу цифрового каналу або тракту пода??ться випробувальний сигнал у вигляд?? ПВП.

До виходу цифрового каналу або тракту пiдключається приймальна частина вимiрювача помилок, в якiй проводиться видiлення тактової частоти з сигналу , що приймається, розробка однополярного сигналу i порiвняння його з еталонним сигналом. Останній повинен бути ідентичним сигналу, з якого утворюється сигнал на передавання. Результати вимірювання фіксуються приладом.