Диспетчерське керування тепловими мережами з тепловим навантаженням 100 МВт і менше визначають структурою керування міських комунальних служб і, як правило, включають до об'єднаної диспетчерської служби міста (ОДС) або району.
17.17 Заново збудовані диспетчерські пункти підприємств теплових мереж, як правило, розташовують у приміщенні ремонтно-експлуатаційної бази.
17.18 Для теплових мереж міст допускається передбачати автоматизовані системи керування технологічним процесом (АСУ ТП) при техніко-економічному обґрунтуванні.
Телемеханізація
17.19 Застосування технічних засобів телемеханізації слід визначати задачами диспетчерського керування і розробляти комплексно з застосуванням технічних засобів контролю, сигналізації керування і автоматизації.
17.20 Телемеханізацією слід забезпечувати роботу насосних станцій без постійного обслуговуючого персоналу.
17.21 Для насосних станцій і центральних теплових пунктів слід передбачати наступні засоби телемеханіки:
Арматуру на байпасах запірної арматури, що підлягає телекеруванню, слід приймати з електроприводом, у схемах керування слід забезпечувати блокування електродвигунів, основної запірної арматури та її байпасу.
У вузлах регулювання теплових мереж за необхідності слід забезпечувати:
-телевимірювання тиску теплоносія в подавальному та зворотному трубопроводах, температури в зворотних трубопроводах відгалужень;
-телекерування запірною арматурою та регулювальними клапанами, що мають оперативне значення.
17.22 На виводах теплової мережі від джерела теплової енергії слід забезпечувати:
17.23 Апаратуру телемеханіки, датчики телеінформацїї слід розташовувати в спеціальних приміщеннях, суміщених із приміщеннями електротехнічних установок, які виключають вплив на цю апаратуру води і пари при виникненні аварійних ситуацій.
17.24 Датчики слід вибирати із розрахунку одночасної передачі сигналізації на диспетчерський пункт та на щит керування об'єкта, що контролюється.
17.25 На диспетчерських пунктах слід влаштовувати оперативний (диспетчерський) телефонний зв'язок.
17.26 ЦТП із постійним перебуванням персоналу слід обладнувати телефонним зв'язком.
18 ДОДАТКОВІ ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ ТЕПЛОВИХ МЕРЕЖ В ОСОБЛИВИХ ПРИРОДНИХ УМОВАХ БУДІВНИЦТВА
Загальні вимоги
18.1 При проектуванні теплових мереж і споруд на них у районах із сейсмічністю 8 та 9 балів, на підроблюваних територіях, у районах із просадними ґрунтами II типу, засоленими, заторфованими ґрунтами та ґрунтами, що набухають, поряд з вимогами цих норм та правил слід дотримуватися також будівельних вимог до будівель та споруд, розташованих у зазначених районах.
Примітка. При просадних ґрунтах І типу теплові мережі допускається проектувати без врахування вимог цього розділу.
18.2 Запірну, регулювальну та запобіжну арматуру незалежно від діаметрів труб та параметрів теплоносія слід застосовувати сталеву.
18.3 Відстань між запірною арматурою для секціонування слід приймати не більше .
За обґрунтування допускається збільшувати цю відстань на транзитних трубопроводах до .
18.4 Прокладання магістральних теплових мереж неметалевими трубами не допускається. До пускається безканальне прокладання розподільних теплових мереж та мереж гарячого водопостачання з використанням гнучких попередньо теплоізольованих труб згідно з ДСТУ Б В.2.5-21 та ДСТУ Б В.2.5-31 за умов прокладання їх "змійкою". При цьому загальна довжина гнучкого попередньо теплоізольованого трубопроводу (розпрямленої "змійки") повинна бути більше довжини трубопроводу при прокладанні його прямими відрізками на суму потрійного значення очікуваної величини відносної горизонтальної деформації земної поверхні , мм/м, та потрійного значення очікуваної величини відносної вертикальної деформації земної поверхні ђ, мм/м, за формулою (3). Значення та ђ приймають для кожної ділянки траси в межах зон впливу деформацій від кожної виробки за гірничо-геологічними даними.
Lзмійка > Lпряма + 3 + 3ђ ,(3)
де Lзмійка, м - довжина розгорнутої змійки;
Lпряма, м - довжина трубопроводу, що прокладено прямими відрізками (відрізком) за найкоротшою відстанню згідно з проектом;
, мм/м - очікувана величина відносної горизонтальної деформації земної поверхні;
ђ, мм/м - очікувана величина відносної вертикальної деформації земної поверхні.
Розрахункова температура теплоносія при цьому не повинна перевищувати зазначену у ДСТУ Б В.2.5-21 та ДСТУ Б В.2.5-31.
18.5 Спільне прокладання теплової мережі з газопроводами в каналах та тунелях незалежно від тиску газу не допускається.
Допускається передбачати спільне прокладання з газопроводами природного газу тільки у внут-рішньоквартальних тунелях та спільних траншеях з тиском газу не більше 0,005 МПа.
Райони з сейсмічністю 8 і 9 балів
18.6 Розрахункову сейсмічність для будівель та споруд теплових мереж слід приймати такою, що дорівнює сейсмічності району будівництва.
18.7 Безканальне прокладання теплових мереж допускається передбачати для трубопроводів Д ≤ .
18.8 Прокладання транзитних теплових мереж під житловими, громадськими і виробничими будівлями, а також по стінах будівель, фермах, колонах не допускається.
18.9 У місцях проходження трубопроводів теплової мережі через фундаменти та стіни будівель слід передбачати просвіт між поверхнею теплоізоляційної конструкції труби та верхом отвору не менше . Для зарівняння щілини слід застосовувати еластичні водогазонепроникні матеріали.
18.10 У місцях приєднання трубопроводів до насосів, теплообмінників та баків слід передбачати заходи, які забезпечують поздовжні та кутові переміщення трубопроводів.
18.11 Застосування рухомих коткових та кулькових опор труб не допускається.
18.12 При надземному прокладанні слід застосовувати естакади або низькі окремо розташовані опори.
Прокладання на високих окремо розташованих опорах та використання труб теплових мереж для зв'язку між опорами не допускається.
Підроблювані території
18.13 При всіх способах прокладання теплових мереж для компенсації теплових подовжень трубопроводів та додаткового переміщення від дії деформації земної поверхні слід застосовувати гнучкі компенсатори із труб та кути повороту.
18.14 При визначенні розмірів гнучких компенсаторів у розрахунку ділянок трубопроводів на самокомпенсацію, крім розрахункових теплових подовжень, слід враховувати додатково переміщення від дії деформації земної поверхні :
,(4)
де - коефіцієнт приймають відповідно до таблиці 4;
- очікувана величина відносної горизонтальної деформації земної поверхні, яку приймають для кожної ділянки траси в межах зон впливу деформацій від кожної виробки за гірничо-геологічними даними, мм/м;
L - відстань між суміжними компенсаторами при безканальному прокладанні теплової мережі або між нерухомими опорами труб при решті способів прокладання, м.
Таблиця 4
|
Довжина підроблюваної ділянки траси трубопроводів, м |
30-50 |
51-70 |
71-100 |
101 |
|
Коефіцієнт |
0,7 |
0,6 |
0,5 |
0,4 |
|
Примітка 1. При величині ≤ 1 мм/м подовження додатково не враховують. Примітка 2. При безканальному прокладанні теплових мереж з ізоляцією, що допускає переміщення труби всередині ізоляції, додаткове переміщення при визначенні розмірів компенсаторів не враховують. |
18.15 Деформаційні шви слід передбачати в каналах і тунелях.
18.16 Уклони теплової мережі при підземному прокладанні та труб попутного дренажу слід приймати з урахуванням очікуваних уклонів земної поверхні від впливу гірничих виробок.
18.17 При прокладанні теплових мереж у підвалах та підпідлоговому просторі будівель зусилля від нерухомих опор не повинні передаватися на конструкції будівель.
18.18 При проектуванні теплових мереж та споруд на них необхідно дотримуватися вимог 18.9 та 18.10.
Просадні, засолені та набухаючі ґрунти
18.19 При проектуванні теплових мереж слід враховувати заходи, що запобігають просіданню будівельних конструкцій, яке приводить до прогину трубопроводів більше допустимої розрахункової величини.
18.20 При підземному прокладанні теплових мереж, крім зазначеного у 18.4, безканальне прокладання застосовувати не допускається.
18.21 Перетин тепловими мережами житлових, громадських та виробничих будівель при підземному прокладанні не допускається.
18.22 При підземному прокладанні теплових мереж паралельно фундаментам будівель та споруду засолених і набухаючих ґрунтах найменші відстані по горизонталі до фундаментів будівель і споруд повинні бути не менше , у просадних ґрунтах II типу - відповідно до таблиці 5.
Таблиця 5
|
Товщина шару просадного ґрунту, м |
Умовний прохід труб, мм |
||
|
|
до 100 |
від 100 до 300 |
більше 300 |
|
|
Найменші відстані по горизонталі на просвіт, м |
||
|
До 5 |
Як для просадних ґрунтів І типу відповідно до таблиці Б.3 додатка Б |
||
|
Від 5 до 12 |
5 |
7,5 |
10 |
|
Більше 12 |
7,5 |
10 |
15 |
При прокладанні теплових мереж на відстанях, менших за вказані в таблиці 5, слід виконувати водонепроникні конструкції каналів і камер, а також постійне видалення з камер осадових та аварійних вод.
Найменша відстань по горизонталі від зовнішньої стіни каналу або тунелю до водопроводу dy < - , dy > -4м.
Найменшу відстань по горизонталі до бортового каменя автомобільної дороги для трубопроводів діаметром більше слід приймати не менше .
При зведенні будівель і споруд у просадних ґрунтах II типу, властивості яких усунені ущільненням, закріпленням, або при влаштуванні під будівлями і спорудами пальових фундаментів відстань по горизонталі від зовнішньої грані будівельних конструкцій теплових мереж до фундаментів будівель і споруд на просвіт слід приймати відповідно до таблиці В.3 додатка В, як для просадних ґрунтів І типу.
18.23 У фундаментах камер слід передбачати ущільнення ґрунтів на глибину не менше .
В основі каналів при величині просідання більше слід передбачати ущільнення ґрунтів на глибину , а при величині просідання більше слід передбачати додаткове укладання шару суглинкового ґрунту, обробленого водовідштовхувальними матеріалами (бітумами або дьогтярни-ми) завтовшки не менше на всю ширину траншеї.
18.24 Ємкісні споруди, як правило, розташовують на ділянках за наявності дренуючого шару та з мінімальною товщиною просадних, засолених і набухаючих ґрунтів. При розташуванні майданчика будівництва для ємкісних споруд на схилах слід передбачати нагірну канаву для відведення дощових і талих вод.
18.25 Відстань від ємкісних споруд до будівель та споруд різного призначення слід приймати:
Примітка. Величину шару просадного, засоленого, набухаючого ґрунту слід приймати від поверхні природного рельєфу, а за наявності планування зрізуванням або підсипанням - відповідно від рівня зрізування або підсипання.
18.26 Під підлогою теплових пунктів, насосних станцій, а також ємкісних споруд слід передбачати ущільнення ґрунту на глибину - . Контур ущільненого ґрунту має бути більшим від габаритів споруди не менше ніж на у кожний бік.
Підлогу слід виконувати водонепроникною і з уклоном не менше 0,01 у бік водозбірного водонепроникного приямка. У місцях сполучення підлоги зі стінами слід передбачати водонепроникні плінтуси на висоту 0,1 - .
18.27 Для забезпечення контролю за станом та роботою теплової мережі при проектуванні її на просадних, засолених та набухаючих ґрунтах слід передбачати можливість вільного доступу до її основних елементів та вузлів.
18.28 Пропускання труб і каналів через стіни споруд слід здійснювати за допомогою сальників, які забезпечують їх горизонтальне зміщення всередині та за межами споруди на 1/5 можливої величини просідання, суфозійного осідання або набухання ґрунтів у фундаменті.
18.29 Вводи теплових мереж у будівлі слід улаштовувати герметичними.
У фундаментах (стінах підвалів) щілина між поверхнею теплоізоляційної конструкції та перемичкою над прорізом повинна передбачатися не меншою і не меншою розрахункової величини просідання при зведенні будівель із застосуванням комплексу заходів. Щілину слід зарівнювати еластичними матеріалами.
