Продовження таблиці Л. 1

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

88

- вапняк

1600

0,88

0,58

2

3

0,73

0,81

9,06

9,75

0,09

1800

0,88

0,70

2

3

0,93

1,05

10,85

11,77

0,075

2000

0,88

0,93

2

3

1,16

1,28

12,77

13,7

0,06

89

-туф

1000

0,88

0,21

3

5

0,24

0,29

4,2

4,8

0,11

1200

0,88

0,27

3

5

0,35

0,41

5,55

6,25

0,11

1400

0,88

0,33

3

5

0,43

0,52

6,64

7,6

0,098

1600

0,88

0,41

3

5

0,52

0,64

7,81

9,02

0,09

1800

0,88

0,56

3

5

0,7

0,81

9,61

10,76

0,083

2000

0,88

0,76

3

5

0,93

1,05

11,68

12,92

0,075

90

Плити керамічні для підлоги

2000

0,88

0,89

3

5

0,96

1,1

11,63

12,55

0,06

3.4 Кладка цегляна з повнотілої цегли

91

Глиняної звичайної на цементно-піщаному розчині

1800

0,88

0,56

1

2

0,70

0,81

9,2

10,12

0,11

92

Глиняної звичайної на цементно-шлаковому розчині

1700

0,88

0,52

1,5

3

0,64

0,76

8,64

9,7

0,12

93

Глиняної звичайної на цементно-перлітовому розчині

1600

0,88

0,47

2

4

0,58

0,70

8,08

9,23

0,15

94

Силікатної на цементно-піщаному розчині

1800

0,88

0,70

2

4

0,76

0,87

9,77

10,9

0,11

95

Трепельної на цементно-піщаному розчині

1000

0,88

0,29

2

4

0,41

0,47

5,35

5,96

0,23

1200

0,88

0,35

2

4

0,47

0,52

6,26

6,49

0,19

96

Шлакової на цементно-піщаному розчині

1500

0,88

0,52

1,5

3

0,64

0,70

8,12

8,76

0,11

3.5 Матеріали покрівельні, гідроізоляційні та покриття полімерні для підлог

97

Листи азбестоцементні

1600

0,84

0,23

2

3

0,35

0,41

6,14

6,8

0,03

1800

0,84

0,35

2

3

0,47

0,52

7,55

8,12

0,03

98

Матеріали бітумні, бітумно-полімерні покрівельні та гідроізоляційні

1000

1,68

0,17

0

0

0,17

0,17

4,56

4,56

0,008

1200

1,68

0,22

0

0

0,22

0,22

5,69

5,69

0,008

1400

1,68

0,27

0

0

0,27

0,27

6,8

6,8

0,008

99

Асфальтобетон

2100

1,68

1,05

0

0

1,05

1,05

16,43

16,43

0,008

100

Руберойд, пергамін

600

1,68

0,17

0

0

0,17

0,17

3,53

3,53

Закінчення таблиці Л.1

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

101

Лінолеум полівінілхлоридний на теплоізоляційній підоснові

1600

1,47

0,33

0

0

0,33

0,33

7,52

7,52

0,002

1800

1,47

0,38

0

0

0,38

0,38

8,56

8,56

0,002

102

Лінолеум полівінілхлоридний на тканинній основі

1400

1,47

0,23

0

0

0,23

0,23

5,87

5,87

0,002

1600

1,47

0,29

0

0

0,29

0,29

7,05

7,05

0,002

103

Лінолеум полівінілхлоридний багатошаровий та одношаровий без підоснови

800

1,47

0,17

0

0

0,17

0,17

3,32

3,32

0,002

1200

1,47

0,21

0

0

0,21

0,21

4,51

4,51

0,02

3.6 Метали та скло

104

Сталь арматурна

7850

0,482

58

0

0

58

58

126,5

126,5

0

105

Чавун

7200

0,482

50

0

0

50

50

112,5

112,5

0

106

Алюміній

2600

0,84

221

0

0

221

221

187,6

187,6

0

107

Латунь, мідь

8500

0,42

407

0

0

407

407

326

326

0

108

Скло віконне

2500

0,84

0,76

0

0

0,76

0,76

10,79

10,79

0

Л.2 ПОРЯДОК ВИЗНАЧЕННЯ РОЗРАХУНКОВИХ ТЕПЛОФІЗИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ

Для будівельних матеріалів, що не зазначені у таблиці Л.1, розрахункові значення теплофізичних характеристик визначають на підставі експериментальних випробувань з виконанням наступних процедур.

Л.2.1. Теплопровідність матеріалу у сухому та зволоженому стані визначають згідно з ДСТУ Б В.2.7-105 (ГОСТ 7076).

Л.2.2 Випробування проводять із застосуванням випробувального обладнання та засобів вимірювальної техніки: прилад для визначення теплопровідності за ДСТУ Б В.2.7-105 з точністю визначення теплопровідності матеріалів ± 3 %; пристрій для зволоження зразків; лабораторні сушильні печі; кліматична камера, що дозволяє задавати температуру повітря у діапазоні від мінус 30 °С до +60 °С з точністю ± 1 °С; ваги; вимірювальні засоби. Усі засоби вимірювань повинні супроводжуватись посвідченнями державної метрологічної повірки у встановленому порядку

Л.2.3 Випробування виконують на зразках, виготовлених відповідно до нормативної технічної документації на ці вироби. Допускається проведення випробувань нових матеріалів на стадії їх розробки за відсутності комплекту технічної документації.

Відбір зразків здійснюють методом випадкової вибірки. Для випробувань відбирають не менше п'яти однотипних зразків.

Випробування виконують на зразках у вигляді прямокутного паралелепіпеда, лицьові грані якого мають форму квадрата з довжиною сторони не менше 250 мм. Товщина зразка може становити від 20 мм до 50 мм. Лицьові грані зразка повинні бути плоскими й паралельними. Відхилення лицьових граней зразка від паралельності не повинне бути більше 0,5 мм. Товщину зразка вимірюють штангенциркулем із похибкою не більше 0,1 мм. Довжину й ширину зразка вимірюють лінійкою з похибкою не більше 0,5 мм.

Зразок висушують до постійної маси при температурі, зазначеній у нормативному документі на матеріал або виріб. Зразок вважається висушеним до постійної маси, якщо різниця між двома послідовними вимірюваннями маси після чергового зважування не перевищує 0,5 % за період не менше ніж 0,5 год. До проведення випробувань зразок витримується в ексикаторі з відносною вологістю не більше 20 %.

Л.2.4 Визначення теплопровідності матеріалу λ0i , Вт/(м · К), виконують на зразках в сухому їх стані за ДСТУ Б В.2.7-105. Випробування виконують при середній температурі зразка (25-30) °С.

Визначають масу кожного зразка т0i , кг, і густину ρ0i , кг/м3.

Визначають характеристики матеріалу в сухому стані

,(Л.1)

де Ν - кількість зразків, що випробовувалися;

,(Л.2)

де δλ - сумарна методична та систематична похибка вимірювань, Вт/(м · К).

Л.2.5 Визначення розрахункової вологості матеріалу

За наявності у таблиці Л1 аналогічних матеріалів за складом і структурою з матеріалом, що випробовується, розрахункові значення вологості wA , wБ приймаються відповідно до даних для аналогу. За відсутності аналогу проводять експериментальне визначення характеристик wA , wБ

шляхом сорбційного зволоження зразків матеріалу згідно з ГОСТ 24816 послідовно при відносній вологості повітря відповідно 80 % та 95 %.

Після визначення значень wA (при 80 %-й відносній вологості повітря) та wБ (при 95 %-й відносній вологості повітря) здійснюють зволоження зразка до значень, близьких до wA , wБ (у подальшому розрахункові значення wp).

Л.2.6 Масу зразка, до якої його необхідно зволожити, щоб одержати значення, що відповідає wp визначають за формулою

= m0 (l + 0,01 wp).(Л.3)

Зволожують зразок на установці, що забезпечує примусове насичення водяною парою або краплинно-повітряною сумішшю. Для цього зразок розташовують у горизонтальному положенні спеціальному прямокутному коробі так, щоб зразок розділяв його на дві частини. До верхньої частини короба приєднується пилосос, що створює розрідження у цій половині. У нижню половину короба подається краплинно-повітряна суміш або пара. Процедура зволоження становить від 5 до 15 хв. Процедуру зволоження повторюють, перевертаючи зразок до одержання близького до необхідного значення маси .