Страница 11: ДБН 2.6-31:2006. ДБН В.2.6-31:2006 Конструкции договори и сооружений. Тепловая изоляция зданий (40696)

Примітка. При зволоженні волокнистих матеріалів застосовувати краплинно-повітряне зволоження не допускається.

Після досягнення необхідного значення вологості зразок загортають у поліетиленову плівку, яку запаюють по всіх гранях та розміщують на горизонтальній поверхні. Щогодини протягом 4 год зразок перевертають із однієї лицьової сторони на іншу. Встановлюють зразок вертикально і витримують не менше ніж 2 доби для матеріалів на основі мінеральної або скляної вати, для матеріалів з пінопластів - не менше ніж 10 діб, для всіх інших матеріалів - не менше ніж 14 діб, перевертаючи зразок кожної доби.

Процедуру зволоження виконують для всієї вибірки зразків.

Л.2.7 Теплопровідність матеріалу у зволоженому стані при значеннях вологості зразків, близьких до розрахункових, визначають за ДСТУ Б В.2.7-105 при розрахунковій температурі матеріалу і конструкції за опалювальний період року (+10 °С). Градієнт температури в зразку під час випробувань не повинен перевищувати 1°С/см.

Допускається проведення випробувань при середній температурі зразка +25 °С.

Л.2.8 За результатами випробувань визначають залежність λ(w) при розрахунковій температур матеріалу. Відповідно до визначеної залежності λ(w) встановлюють характеристики теплопровідності , матеріалу при wA , wБ .

Л.2.9 Розрахункові значення теплопровідності визначають за формулами:

λA=кк км + δλ ,λБ =кк км + δλ.(Л.4)

При проведенні випробувань при середній температурі зразка +25 °С розрахункові значення теплопровідності визначають за формулами:

λA =кк км кt + δλ ;λБ =кк км кt + δλ ,(Л.5)

де кκ - коефіцієнт урахування впливу кліматичної деструкції матеріалів у процесі експлуатації на їх теплопровідність, визначається на підставі експериментальних досліджень матеріалів. За їх відсутності коефіцієнт приймається 1,2 для полімерних матеріалів; для волокнистих - 1,1; для виробів з природної органічної сировини - 1,05; для інших матеріалів - 1,0;

км - коефіцієнт урахування впливу якості будівельно-монтажних робіт на зміну теплопровідності матеріалу. Для м'яких матеріалів з міцністю на стиск менше ніж 0,035 МПа при 10 %-й деформації він приймається 1,1; для матеріалів з міцністю на стиск 0,035 МПа та більше при 10 %-й деформації - 1;

кt - коефіцієнт урахування різниці температур при випробуваннях та розрахункових умовах експлуатації, визначається на підставі експериментальних досліджень або приймається за аналогом відносно складу і структури матеріалу.

Л.2.10 Коефіцієнти теплозасвоєння матеріалів sa , sб при wA , wБ визначаються за формулами:

,(Л.8)

,(Л.9)

де ρ0 - густина матеріалу, кг/м3 ,

с0 - теплоємкість матеріалу, кДж/(кг · К), що визначається за ГОСТ 23250, або приймається за таблицею Л1 за аналогом щодо складу і структури матеріалу.

ДОДАТОК М (обов'язковий)

РОЗРАХУНКОВЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПРИВЕДЕНОГО ОПОРУ ТЕПЛОПЕРЕДАЧІ

СВІТЛОПРОЗОРИХ КОНСТРУКЦІЙ ТА ТЕМПЕРАТУРНОГО ПЕРЕПАДУ

КОНСТРУКЦІЙ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД КОЕФІЦІЄНТА СКЛІННЯ

М.1 Приведений опір теплопередачі світлопрозорих огороджувальних конструкцій розраховується за формулою

,(М.1)

де RΣсп - приведений опір теплопередачі світлопрозорої ділянки, що приймається залежно від характеристик скління (склопакетів) - відстані між шарами скла, виду газонаповнення та ступеня чорноти поверхні скла згідно з таблицею М.1;

Fсп - площа світлопрозорої частини, м2;

RΣi , Fі, - опір теплопередачі та площа і-го непрозорого елемента;

n - кількість непрозорих елементів конструкції з певними значеннями RΣi , Fі ;

kj - лінійний коефіцієнт теплопередачі, Вт/(м · К), j-го конструктивного непрозорого елемента світлопрозорої конструкції, що визначається за И.4 на підставі розрахунків двомірних (тримірних) температурних полів;

Lj - лінійний розмір, м, j-го конструктивного непрозорого елемента світлопрозорої конструкції;

т - кількість непрозорих елементів конструкції, для яких необхідно визначати kj.

Таблиця М1 - Приведений опір теплопередачі склопакетів

Продовження таблиці Ml

Закінчення таблиці Ml