M2. Температурний перепад Δtпр для огороджувальних конструкцій з коефіцієнтом скління не більше ніж 0,18 при виконанні умови за формулою (2) розраховується тільки для непрозорої частини огорожі за формулою

Δtпр =tв - τвпр ,(Μ.2)

де τвпр - приведена температура внутрішньої поверхні °С термічно неоднорідної непрозорої конструкції, що розраховується при розрахунковому значенні температури внутрішнього повітря tв, прийнятому залежно від призначення будинку за додатком Г, і розрахунковому значенні температури зовнішнього повітря tз, прийнятому залежно від температурної зони експлуатації будинку за додатком Ж за формулою

τвпр = (Μ.3)

Μ.3 Для огороджувальних конструкцій з коефіцієнтом скління 0,18 і більше температурний перепад Δtпр при виконанні умови за формулою (2) розраховується за формулою

Δtпр = tв -.(Μ.4)

де , Fн - приведена температура внутрішньої поверхні °С та площа, м2, непрозорої частини огороджувальної конструкції;

Fсп - площа світлопрозорої частини, м2;

- приведена температура внутрішньої поверхні °С світлопрозорої частини огороджувальної конструкції, що розраховується за формулою

,(Μ.5)

де τсп Fсп - середня температура внутрішньої поверхні °С та площа, м2, склопакета чи скла;

τj, Fj - середня температура внутрішньої поверхні, °С, та площа, м2, j-го конструктивного непрозорого елемента (імпосту, стулок, рами, дистанційних рамок склопакета, ригелів, стояків тощо) світлопрозорої конструкції відповідно.

ДОДАТОК Н

(довідковий)

РОЗРАХУНКОВЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПИТОМИХ ТЕПЛОВИТРАТ НА ОПАЛЕННЯ БУДИНКУ

Н.1 Розрахункове значення питомих тепловитрат на опалення будинку за опалювальний період qбуд , кВт · год/м2 або кВт · год/м3, визначається за формулою

qбуд = Qрік / Fhабоqбуд = Qрік / Vh ,(Η.1)

де Qрік - витрати теплової енергії на опалення будинку протягом опалювального періоду року, кВт · год, що визначається на підставі результатів енергетичного аудиту будинку або за результатами розрахунків згідно з Н.2;

Fh, Vh - опалювана площа або об'єм будинку, м2 або м3, що визначається згідно з положеннями ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-9, СНиП 2.04.05, а також положеннями Н.3.

Н.2 Розрахункові витрати теплової енергії Qрік визначаються за формулою

Qрік = [Qk - ( Qвн п + Qs) · ν · ς] · βh ,(Η.2)

де Qk - загальні тепловтрати будинку через огороджувальну оболонку будинку, кВт · год, визначаються за формулою

Qk = χ1 · Kбуд · Dd · FΣ ,(Н.3)

де χ1 = 0,024 - розмірний коефіцієнт;

Kбуд - загальний коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки будинку, Вт/(м2 · К), визначається за формулою

Kбуд = kΣпр + kінф (Н.4)

де kΣпр - приведений коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки будинку, Вт/(м2 · К), що визначається за формулою

kΣпр = ξ (Fнп / RΣпр нп + Fсп / RΣпр сп+ Fд / RΣпр д + Fпк / RΣпр пк + Fц / RΣпр ц) / FΣ ,(Н.5)

де ξ - коефіцієнт, що враховує додаткові тепловтрати, пов'язані з орієнтацією огорож за сторонами світу, наявністю кутових приміщень, надходженням холодного повітря через входи н будинок; для житлових будинків ξ = 1,13, для інших будинків ξ = 1,1;

Fнп, Fсп, Fд, Fпк, Fц - площа відповідно стін (непрозорих частин), світлопрозорих конструкції (вікон, ліхтарів), зовнішніх дверей і воріт, покриттів (горищних перекриттів), цокольнго перекриттів, м2;

RΣпр нп , RΣпр сп , RΣпр д , RΣпр пк, RΣпр ц - приведений опір теплопередачі відповідно стін, світлопрозорих конструкцій (вікон, ліхтарів), зовнішніх дверей і воріт, покриттів (горищних пере криттів), цокольних перекриттів, м2 ·°С/Вт; підлог по грунту - з урахуванням їх поділу на зони із значенням опору теплопередачі;

FΣ - внутрішня загальна площа огороджувальних конструкцій частини будинку, що опалюється з урахуванням покриття (перекриття) верхнього поверху й перекриття підлоги нижнього опалюваного приміщення, м2;

kінф - умовний коефіцієнт теплопередачі огороджувальних конструкцій будинку, Вт/(м2 · К), що враховує тепловтрати за рахунок інфільтрації та вентиляції, визначається за формулою

kінф = χ2 · с · nоб · υv · Vh · γЗ · η / FΣ ,(Н.6)

де χ2 = 0,278 - розмірний коефіцієнт;

с - питома теплоємність повітря, приймається 1 кДж/(кг · К);

поб - середня кратність повітрообміну будинку за опалювальний період, год-1, що визначається експериментально або приймається за нормами проектування будинків: для приміщень житлових та громадських будинків - за вимогами ДБН В.2.2-15; для інших будинків - згідно з вимогами СНиП 2.04.05 та відповідних норм;

υν - коефіцієнт зниження об'єму повітря у будинку, яким враховується наявність внутрішніх огороджувальних конструкцій. За відсутності точних даних приймається υν = 0,85;

Vh - те саме, що у формулі (Н.1), м3;

γЗ - середня густина повітря, що надходить до приміщення за рахунок інфільтрації та вентиляції, кг/м3, визначається за формулою

γЗ = 353 / [273+0,5·(tв + tоп з)],(Η.7)

де tв - розрахункова температура внутрішнього повітря приміщень будинків, що визначається за таблицею Г2, °С;

tоп з - середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період, °С, що визначається згідно зі СНиП 2.01.01;

η - коефіцієнт впливу зустрічного теплового потоку в огороджувальних конструкціях, що приймається 0,7 - для стиків панелей стін, а також багатостулкових вікон; 0,8 - для двостулкових вікон і балконних дверей; 1,0 - для одностулкових вікон і балконних дверей; при цьому коефіцієнт η приймається за найбільшим значенням, єдиним для всього будинку;

FΣ - те саме, що у формулі (Н.3);

Dd - кількість градусо-діб опалювального періоду, що визначається залежно від температурної зони експлуатації будинку згідно з додатком В. Для І температурної зони приймається Dd = 3750 °С · діб, для II температурної зони приймається Dd = 3250 °С · діб, для III температурної зони приймається Dd = 2750 °С · діб, для IV температурної зони приймається Dd = 2250 °С · діб;

Qвн п - побутові теплонадходження протягом опалювального періоду, кВт, що визначаються за СНиП 2.04.05;

Qs - теплові надходження через вікна від сонячної радіації протягом опалювального періоду, кВт · год, для чотирьох фасадів будинків, орієнтованих за чотирма сторонами світу - північ (Пн), схід (С), південь (Пд) і захід (З), або за проміжними напрямками (північ - захід (ПнЗ), північ - схід (ПнС), південь - схід (ПдС) і південь - захід (ПдЗ), визначаються за формулою

Qs = ζв εв (FПн ІПн + FC IC + FПд IПд + FЗ IЗ) + ζз л εз л Fсп л Іг ,(Η. 8)

де ζв , ζз л - коефіцієнти, що враховують затінення світлового прорізу відносно вікон і зенітних ліхтарів непрозорими елементами заповнення, що приймаються за таблицею Н.1;

εв , εз л - коефіцієнти відносного проникнення сонячної радіації для світлопрозорих заповнень вікон і зенітних ліхтарів, що приймаються за паспортними даними відповідних світло-прозорих конструкцій або за таблицею Н.1; мансардні вікна з кутом нахилу заповнень до обрію 45° і більше варто вважати як вертикальні вікна, з кутом нахилу менше 45°- як зенітні ліхтарі;

FПн , FC, FПд, FЗ,- площа світлових прорізів фасадів будинку, відповідно орієнтованих за чотирма сторонами світу, м2;

Fсп л - площа світлових прорізів зенітних ліхтарів будинку, м2;

ІПн , IC, IПд , IЗ), - середня величина сонячної радіації за опалювальний період, спрямована на вертикальну поверхню за умов хмарності, відповідно орієнтована за чотирма фасадами будинку, кВт · год/м2 (для проміжних орієнтирів фасадів будинків, що відрізняються від напрямків на Пн, Пд, З, С (ПнЗ, ПнС, ПдЗ, і ПдС), величину сонячної радіації треба визначати за інтерполяцією);

Іг - середня величина сонячної радіації за опалювальний період, спрямована на горизонтальну поверхню, за умов хмарності, кВт · год/м2.

Таблиця H.1 - Значення коефіцієнтів затінення світлового прорізу ςв и ςз л і відносного проникнення сонячної радіації, εв і εз л , відповідно вікон і зенітних ліхтарів

Заповнення світлового прорізу

Коефіцієнти ζв і ζз л ; εв і εз л

при дерев'яних або ПВХ плетіннях

при алюмінієвих плетіннях

ζв і ζз л

εв і εз л

ζв і ζз л

εв і εз л

Подвійне скління з селективним і -покриттям на внутрішньому склі:

- однокамерні склопакети в одинарних плетіннях

- подвійне скління в спарених плетіннях

- подвійне скління в роздільних плетіннях

0,80 0,75 0,65

0,54 0,65 0,60

0,80 0,70 0,60

0,54 0,65 0,60

Потрійне скління із звичайного скла в окремо спарених плетіннях

0,50

0,70

0,50

0,70

Однокамерні склопакети й одинарне скління у роздільних плетіннях

0,60

0,63

0,60

0,63

Однокамерний склопакет із селективним покриттям і одинарне скління у роздільних плетіннях

0,60

0,58

0,60

0,58

Двокамерні склопакети із селективним покриттям на внутрішньому склі та в одинарному плетінні

0,8

0,48

0,8

0,48

ν - коефіцієнт, що враховує здатність огороджувальних конструкцій будинків акумулювати або віддавати тепло при періодичному тепловому режимі і визначається згідно ДБН В.2.5-24; за відсутності точних даних слід приймати ν = 0,8;

ς - коефіцієнт авторегулювання подавання тепла в системах опалення; рекомендовані значення ς = 1,0 - в однотрубній системі з термостатами та з пофасадним авторегулюванням на індивідуальні теплові пункти (ІТП) або поквартирним горизонтальним розведенням; ς = 0,95 - у двотрубній системі опалення з термостатами та з центральним авторегулюванням на ІТП; ς = 0,9 - в однотрубній системі з термостатами та з центральним авторегулюванням на ІТП, а також у двотрубній системі опалення з термостатами і без авторегулювання на ІТП; ς = 0,85 - в однотрубній системі опалення з термостатами і без авторегулювання на ІТП; ς = 0,7 - у системі без термостатів та з центральним авторегулюванням на ІТП з коригуванням за температурою внутрішнього повітря; ς = 0,5 - у системі без термостатів та без авторегулювання на ІТП (регулювання центральне в ІТП або котельні);

βh - коефіцієнт, що враховує додаткове теплоспоживання системою опалення, пов'язане з диcкретністю номінального теплового потоку номенклатурного ряду опалювальних приладів і додатковими тепловтратами через зарадіаторні ділянки огорож, тепловтратами трубопроводів, що проходять через неопалювані приміщення: для багатосекційних та інших протяжних будинків βh = 1,13, для будинків баштового типу βh = 1,11.

Η.3 Опалювана площа будинку визначається як площа поверхів (у тому числі й мансардного опалюваного цокольного й підвального) будинку, яка вимірюється у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін, що включає площу, яку займають перегородки і внутрішні стіни. При цьому площа сходових кліток і ліфтових шахт включається до площі поверху.

В опалювану площу будинку не включаються площі теплих горищ і підвалів, неопалюваних технічних поверхів, підвалу (підпілля), холодних неопалюваних веранд, сходових кліток, а також холодного горища або його частини, не зайнятої під мансарду.

Для підземних автостоянок опалюваний об'єм обмежується перекриттям над автостоянкою.

Η.3.1 При визначенні площі мансардного поверху враховується площа з висотою до похилої стелі 1,2 м при нахилі 30° до обрію; 0,8 м - при 45° - 60°; при 60° і більше площа вимірюється до плінтусу.

Н.3.2 Площа житлових приміщень будинку визначається як сума площ усіх спільних кімнат (віталень) і спалень.

Н.3.3 Загальна площа зовнішніх стін (з урахуванням віконних і дверних прорізів) визначається як добуток периметра зовнішніх стін по внутрішній поверхні на внутрішню висоту будинку, що вимірюється від поверхні підлоги першого поверху до поверхні стелі останнього поверху з урахуванням площі віконних і дверних укосів глибиною від внутрішньої поверхні стіни до внутрішньої поверхні віконного або дверного блока. Сумарна площа вікон визначається за розмірами прорізів у світлі. Площа зовнішніх стін (непрозорої частини) визначається як різниця загальної площі зовнішніх стін і площі вікон і зовнішніх дверей.

Н.3.4 Площа горизонтальних зовнішніх огороджувальних конструкцій (покриття, горищного й цокольного перекриття) визначається, як площа поверху будинку (у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін). При похилих поверхнях стель останнього поверху площа покриття, горищного перекриття визначається, як площа внутрішньої поверхні стелі.

ДОДАТОК П

(довідковий)

РОЗРАХУНКОВЕ ВИЗНАЧЕННЯ АМПЛІТУДИ КОЛИВАНЬ ТЕМПЕРАТУРИ

ВНУТРІШНЬОЇ ПОВЕРХНІ ОГОРОДЖУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ

ПРИ ОЦІНЦІ ЇХ ТЕПЛОСТІЙКОСТІ У ЛІТНІЙ ПЕРІОД

П.1 Розрахунок амплітуди коливань температури внутрішньої поверхні непрозорих конструкцій , °С, виконується за формулою

.(П.1)

де - розрахункова амплітуда коливань температури зовнішнього повітря, °С, що визначається за формулою

;(П.2)

ν - величина затухання розрахункової амплітуди коливань температури зовнішнього повітря в огороджувальній конструкції, що визначається за формулою

,(П.3)

де - максимальна амплітуда добових коливань температури зовнішнього повітря в липні, °С, приймається згідно зі СНиП 2.01.01;

χ - коефіцієнт поглинання сонячної радіації матеріалом зовнішньої поверхні огороджувальної конструкції, визначається за таблицею П.1;

Imax , Iсер , - відповідно максимальне і середнє значення сумарної сонячної радіації (прямої і розсіяної), Вт/м2, прийняті згідно зі СНиП 2.01.01 для зовнішніх стін як для вертикальних поверхонь західної орієнтації і для покриття - як для горизонтальної поверхні;

αзл - коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні огороджувальної конструкції за літніми умовами, Вт/(м2 · К), визначається за формулою П.4;