Визначення центру обертання та величини радіусу поверхні сковзання встановлюється послідовним наближенням таким чином, щоб одержаний коефіцієнт стійкості був мінімальним.
В розрахунку необхідно враховувати тільки те навантаження по поверхні, яке викликає зсув грунту.
При розрахунку стійкості характеристики міцності лесового грунту С та приймаються за результатами випробування на прямий зріз нормально ущільнених зразків у водонасиченому стані. При цьому необхідно враховувати можливість зниження іх величини при динамічних навантаженнях.
Якщо в межах існуючого схилу поверхня сковзання проходить по поверхні, відмінної від круглоциліндричної, допускається використовувати інші розрахункові схеми та методи розрахунку стійкості.
Методика розрахунку на глибинний зсув викладена у 5.11.
Рисунок Б.6 - Розрахункова схема до розрахуку на глибинний зсув
Додаток В
(рекомендований)
ПОБІЧНА ОЦІНКА ПРОСІДАННЯ ГРУНТУ ЗА
ЙОГО ФІЗИЧНИМИ ХАРАКТЕРИСТИКАМИ
Додатково до критеріїв просідання за та , наведених у пункті 2.40 "Пособия к СНиП 2.02.01, для попередньої оцінки і контролю одержаних у лабораторії чи у полі даних про просідання лесових грунтів можна використати графіки якісного взаємозв'язку відносного просідання від типу грунту (числа пластичності , коефіцієнту пористості е, ступеня вологості ), що наведені на рисунку В.1 (а, б, в). Крім цього необхідно враховувати діючий тиск на грунт, який дорівнює тотальній напрузі.
Рисунок В.1 -Якісні графіки залежностей відносного просідання
від фізичних властивостей лесових грунтів а) ,
б) , в) і діючого тиску г)
За величино ю , е і Sr , а також р визначають якісне значення (максимальне, високе, середнє, низьке, < 0,01) і приймають найнижче з них для загальної оцінки очікуваного рівня просідання.
Наприклад, лесовий суглинок характеризується показниками: = 0,08; е = 0,96; Sr = 0,65; р = 0,20 МПа. За графіками рисунку В.1 відповідно маємо оцінку відносного просідання : високе, високе, низьке, середнє. Загальна оцінка - грунт прогнозується з низьким просіданням.
Додаток Г
(довідковий)
КАРТОСХЕМИ ТИПІВ ЛЕСОВИХ ГРУНТІВ УКРАЇНИ
Додаток Д
(довідковий)
ВИЗНАЧЕННЯ ТИПУ ГРУНТОВИХ УМОВ З
УРАХУВАННЯМ ПОТУЖНОСТІ ЛЕСОВИХ ГРУНТІВ
На основі проведених замочувань дослідних котлованів на лесових територіях України та досвіду будівництва і експлуатації будівель та споруд на цих грунтах можливо при попередній оцінці майданчиків за просіданням при замочуванні керуватись такими положеннями:
Д.1 Якщо потужність лесових грунтів становить менше - майданчик відноситься до І типу за просіданням.
Д.2 Якщо рівень грунтових вод на майданчиках, де лесова товща перевищує , знаходиться на глибині не менше, ніж від поверхні, то майданчик відноситься до І типу за просіданням.
Однак, в цих випадках при зміні напруженого стану в основі, зміні рівня грунтових вод можливе виявлення деформацій після просідання в результаті ущільнення грунту під дією власної ваги.
Д.З Потужність лесової товщі більше не є прямою вказівкою на наявність II типу грунтових умов.
Д.4 На майданчиках, де додатково виконане планування підсипкою, є можливим перехід від І типу до ІІ типу грунтових умов, що може бути підтверджено додатковим розрахунком.
Д.5 Наявність майданчика І типу грунтових умов не може бути підставою для ігнорування можливого прояву просідання від додаткового тиску.
Додаток Е
(довідковий)
ТЕХНОЛОГІЧНІ СХЕМИ ВЛАШТУВАННЯ БУРОІН'ЄКЦІЙНИХ
ПАЛЬ ТА ХАРАКТЕРИСТИКИ ОБЛАДНАННЯ
І-буріння свердловини; ІІ - встановлення армокаркасу, ІІІ - бетонування палі; 1 - буровий став; 2 - армокаркас; 3 - ін'єкційний шланг; 4 - готова паля; 5 - бункер для вибраного грунту; 6 - бункер для бетону; 7 - вентиляційна трубка
Рисунок Е.1 Технологічна схема влаштування буроін'єкційних паль у маловологих глинистих грунтах
а) при діаметрі палі 12-; б) при діаметрі більше .
І- буріння свердловини; ІІ і VI - встановлення армокаркасу; ІІІ і V - бетонування палі;
ІV - опресовування свердловини та витягування обсадних труб; 1 - обсадні труби;
2 - армокаркас; З - ін'єкційна труба; 4 - оголовок зі штуцером; 5 - шланг розчинонасосу; 6 - готова паля
Рисунок Е.2 - Технологічна схема влаштування буроін'екційних паль за допомогою обсадних труб, що витягуються (I - IV в водонасичених грунтах,V, VI - в сухих)
I - буріння свердловин шарошечним долотом; II - встановлення армокаркасу;
III - встановлення ін'єкційної труби та заповнення свердловини розчином; IV - встановлення тампону и опресування свердловини з вибою; V - опресування свердловини з гирла; 1 - буровий став; 2 - армокаркас; 3 - ін'єкційна труба; 4 - підсилюваний фундамент; 5 - гирловий лоток; 6 - тампон із сальником;
7 - розширена частина палі; 8 - готова паля
Рисунок Е.3 - Технологічна схема влаштування буроін'єкційних паль з промиванням свердловин бентонітовим розчином
Таблиця Е.1 - Технічні характеристики
бурових станків обертального буріння
|
Параметри |
Марка станка |
||
|
|
БСК-2М-100 |
СМБ - 2 (шнек) |
УБВ-6 |
|
Глибина буріння, м |
100 |
25 |
30 |
|
Діаметр буріння, мм |
93 |
150 |
До 150 |
|
Кут нахилу свердловини до горизонтальної поверхні, град. |
0-360 |
60-90 |
0-360 |
|
Діаметр бурильних труб, мм |
33,5; 42 |
- |
- |
|
Внутрішній діаметр шпинделя, мм |
46 |
- |
- |
|
Максимальна вантажопідйомна сила циліндра гідропривода, кН |
12 |
- |
40 |
|
Хід шпинделю, мм |
450 |
- |
- |
|
Частота обертання шпинделя, об/хв. |
300 - 600 |
- |
- |
|
Потужність электродвигуна, кВт |
- |
40-15 |
- |
|
Тип бурового насоса |
2НБ-9 |
- |
- |
|
Габарити станка, мм: довжина ширина висота |
1710 710 1400 |
- - - |
6330 3300 2705 |
|
Маса станка, т |
0,48 |
1,0 |
10,0 |
Примітка Крім станків, наведених з таблицях, використовуються також станки колонкового буріння СКБ - 4, СБУ - 100т(н), БМК, СБУ -300ЗИВ, БТС - 2, БТС - 150 та ін., а також пневмоударні бурові станки типу НКР -100, СБУ-100Н
Таблиця Е.2 - Технічні характеристики пневмопробійників
|
Параметри |
Марка пневмопробійника |
||
|
|
ИП - 4601 |
ИП - 4603 |
ПР - 400 |
|
Діаметр свердловин, що пробиваються, мм: без розширювача |
95 |
130 |
152 |
|
з розширювачем |
160 |
200 и 300 |
400 |
|
Середня швидкість пробивання свердловин(без розширювача), м/год |
1 - 50 |
10 - 80 |
40 |
|
Енергія одиничного удару при прямому ході, Дж |
8 |
20 |
60 |
|
Номінальний тиск стисненого повітря, МПа |
0,6 |
0,6 - 0,7 |
0,6 |
|
Витрата стисненого повітря, м3/хв. |
4 |
3,5 |
6 |
|
Внутрішній діаметр повітро-підводячих шлангів, мм |
25 |
25 |
25 |
|
Довжина пневмопробійника, мм |
1500 |
1550 |
1880 |
|
Маса пневмопробійника (без розширювача та шлангів), кг |
55 |
80 |
140 |
Таблиця Е.3 - Технічні характеристики розчинозмішувачів
|
Параметри |
Марка розчинозмішувача |
||||
|
|
РМ - 300 |
РМ - 500 |
РМ - 750 |
С - 220А |
С - 289А |
|
Об'єм готового замісу, л |
300 |
500 |
750 |
125 |
250 |
|
Частота обертання лопаткового валу, об/хв |
350 |
475 |
570 |
31,2 |
25 |
|
Потужність электродвигуна, кВт |
4,5 |
4,5 |
7,5 |
2,8 |
4,5 |
|
Габарити, мм : довжина ширина висота |
1431 1110 1393 |
1544 1158 1672 |
2000 1100 1450 |
1340 1495 1690 |
1775 2180 2140 |
|
Маса, т |
0,28 |
0,35 |
0,51 |
0,84 |
1,43 |
Таблиця Е.4 - Технічні характеристики розчинонасосів
|
Показники |
Марка насосу |
|||
|
|
НГР250/50 |
НГР |
9МГР |
С - 371А |
|
Продуктивність, м3/ч |
18 |
18; 13,5 |
22; 36; 60 |
6 |
|
Тиск, МПа |
5,0 |
5,0; 6,3; 35 |
10,0; 6,0; 3,5; 73 |
1,5; 7,0 |
|
Потужність привода, кВт |
38 |
35 |
73 |
7 |
|
Габарити, мм: довжина ширина висота |
1444 876 932 |
1870 990 1510 |
2030 1040 1630 |
1040 560 1000 |
|
Маса, т |
0,73 |
1,15 |
1,76 |
0,39 |
Закінчення таблиці Е.4
|
Показники |
Марка насосу |
||
|
|
ГР16/40 |
НБ-179 |
станку УБВ - 6 |
|
Продуктивність, м3/ч |
1,9 - 16 |
1,8; 3 |
5 |
|
Тиск, МПа |
4,0; 22 |
До 4,0; 3,0 |
0 - 8 |
|
Потужність приводу, кВт |
22 |
3 |
15 |
|
Габарити, мм: довжина ширина висота |
1340 930 1080 |
1370 750 500 |
3800 2000 1560 |
|
Маса, т |
0,56 |
0,25 |
1,3 |
В разріджуваних грунтах працювати пневмопробійниками не рекомендується зважаючи на звуження свердловини після її проходження під впливом динамічних імпульсів пневмопробійника та зниження реактивних сил тертя на контакті з грунтом, в результаті чого пневмопробійник "заклинює" при виході із свердловини. Для приготування та нагнітання розчинів використовуються розчинозмішувачі (таблиця Е.3) та розчинонасоси (таблиця Е.4).
В комплект обладнання станка УБВ-6 входить ін'єкційна установка, яка вміщує в собі розчинозмішувач з приводом від гідромотора і безступінчастим регулюванням числа обертів. Корисна місткість змішувача 185л. Величина тиску за манометром розчинонасоса повинна бути на 0,5 МПа вище встановленої проектом.
Для подавання та нагнітання бурових і цементних розчинів можуть також застосовуватись шламові насоси НГР 120/40, НБ-30 та розчинонасоси СО-48/СО-39, С-317А.
Додаток Ж
(рекомендований)
ТЕХНОЛОГІЯ ВЛАШТУВАННЯ ЗАКРІПЛЮЮЧОЇ ЦЕМЕНТАЦІЇ
Нижче наводиться опис технологічних процесів у послідовності їх виконання (див. рисунок Ж.1).
Ж.1 Цементація тіла фундаментів.
Ж.1.1 Буріння свердловин крізь тіло існуючого фундаменту виконується станками колонкового буріння типу СКБ-4, пневмопробійниками чи аналогічними їм з продуванням стисненим повітрям. Відхилення від заданого кута буріння не повинно перевищувати 2°.
Ж.1.2 Заповнення свердловини виконується цементним розчином до виливу його з гирла свердловини. Подавання розчину здійснюється крізь робочий орган бурового станка або трубу-ін'єктор, спущену до вибою свердловини. При зниженні рівня розчину свердловини більше ніж на свердловина витримується на протязі доби і потім доливається до гирла цементним розчином з меншим водоцементним співвідношенням. Тиск нагнітання при цементації фундаментів - не більше 0,1 МПа.
Ж.2 Цементація основи (контакт "фундамент-грунт").
Ж.2.1 Розбурювання цементного каменю слід починати не раніше, ніж після дводобової витримки. Буріння проводиться з продуванням стиснутим повітрям.
