Страница 7: ДБН В.2.4-1-99. Меліоративні системи та споруди (3720)

Фільтраційні розрахунки дамб слід виконувати як для низьконапірних гребель з ґрунтових матеріалів згідно з СНіП 2.06.05.

2.149 Протифільтраційні покриття та екрани слід проектувати монолітними бетонни­ми і залізобетонними, бетоноплівковими, збірними залізобетонними і асфальтобетонними; екрани - плівковими і грунтоплівковими.

Монолітні бетонні та залізобетонні облицювання слід застосовувати для каналів усіх порядків.

1. Основа для протифільтраційних покриттів повинна бути стійкою і щільною.

2.151 Усадкові поперечні шви повинні влаштовуватися через 3-4 м, температурні по­перечні - через 12-16 м. Поздовжні - по лінії сполучення дна і укосів. Будівельні шви потрібно поєднувати з температурними.

2.152 Допустимі коефіцієнти фільтрації та фільтраційні втрати протифільтраційних облицювань наведено в таблиці Р.2.

Зрошувальні трубопроводи та споруди на них

2.153 Зрошувальні трубопроводи залежно від розміру зрошуваної площі, яка ними об­слуговується, поділяють на 4 категорії:

• 1 категорія - трубопроводи, що подають воду на всю зрошувальну систему площею не менше 1000 га;

• 2 категорія - трубопроводи, які подають воду одночасно в декілька господарств за-| гальною площею не менше 1000 га;

• 3 категорія - трубопроводи, які подають воду на поливні землі одного господарства, площею не менше 500 га;

• 4 категорія - трубопроводи, які подають воду безпосередньо на зрошуване поле до однієї або декількох дощувальних машин.

2.154 Категорії ділянок зрошувальних трубопроводів при влаштуванні переходів че­рез залізниці та автомобільні дороги, трубопроводи, що прокладаються на підроблюваних територіях та територіях, де спостерігаються карстові явища, а також при перетині з підземними комунікаціями, визначаються у відповідності з таблицею 2.7.

Таблиця 2.7 - Категорії ділянок зрошувальних трубопроводів

2.155 Коефіцієнти умов роботи залежно від категорії зрошувальних трубопроводів та матеріалу труб слід приймати у відповідності з таблицею 2.8.

Таблиця 2.8 - Коефіцієнти умов роботи

2.156 Коефіцієнт надійності γn за призначенням трубопроводу при нормальному тис­ку води, що транспортується, приймається рівним одиниці.

2.157 Коефіцієнт надійності за навантаженням γfi слід приймати у відповідності з таблицею 2.9.

Таблиця 2.9 - Коефіцієнти надійності за навантаженням

Гідравлічний розрахунок зрошувальних трубопроводів

1. Мережу зрошувальних трубопроводів, як правило, слід проектувати тупиковою.

Застосування кільцевої мережі повинно бути обгрунтоване.

2.159 За робочий тиск у мережі зрошувальних трубопроводів слід приймати найбільш

можливий за умовами експлуатації внутрішній тиск, що виникає в усталеному режимі руху води, у найбільш несприятливих умовах підключення дощувальних машин, установок, апа-

ратів.

Основними видами розрахункового тиску при стаціонарних режимах роботи системи є:

• найбільший тиск при подачі максимальних розрахункових витрат (розрахункова подача);

• робота насосів у разі відсутності водозабору (нульова подача);

• найбільший тиск при позитивному гідравлічному ударі;

• найменший тиск при негативному гідравлічному ударі;

• максимальний тиск у трубопроводі після зхлопування каверн, що виникли внаслідок розриву суцільності потоку при негативному гідравлічному ударі.

2.160 Гідравлічний розрахунок зрошувальних трубопроводів з пластмасових труб слід виконувати, керуючись СН 478.

Розрахунок зрошувальних трубопроводів на міцність

2.161 Розрахунок трубопроводів на міцність необхідно виконувати з урахуванням ви­мог СНіП 2.04.12, а також вимог цього розділу.

Розрахунок трубопроводів на міцність необхідно виконувати при таких поєднаннях навантажень:

• тиск грунту та транспорту на спорожнений трубопровід;

• робочий тиск води в трубопроводі, тиск грунту та транспорту;

• тиск води в трубопроводі при гідравлічному ударі (або вакуумі) та тиск грунту.

2.162 Залізобетонні труби в напірних трубопроводах слід розраховувати на спільний вплив таких видів навантажень:

• внутрішнього тиску;

• зовнішнього навантаження, яке включає тиск грунту, тимчасове навантаження на по­верхні землі;

• маси рідини, що транспортується;

• власної ваги труб.

2.163 Вибір матеріалу та класу міцності труб для зрошувальних трубопроводів здійснюється на підставі статичного розрахунку, агресивності грунту, а також умов роботи трубопроводів.

2.164 Для мережі зрошувальних трубопроводів слід застосовувати, як правило, напірні неметалеві труби: залізобетонні, азбестоцементні, пластмасові.

Застосування сталевих труб допускається:

• на ділянках трубопроводів з розрахунковим внутрішнім тиском понад 1,5 МПа(15кгс/см2);

• при влаштуванні переходів під залізницями та автомобільними дорогами, через водні перешкоди та яри;

• при прокладенні трубопроводів по автомобільних і міських мостах, по опорах еста­кад та в тунелях.

2.165 Трубопроводи слід улаштовувати підземними. Глибину закладання трубопро­водів від поверхні землі необхідно приймати з урахуванням глибини промерзання грунту, але не більше ніж 2 м. Наземне укладання трубопроводів допускається при відповідному об­грунтуванні.

2.166 Трубопроводи, що зазнають впливу наземного транспорту, слід укладати на глибину не менше 1 м.

2.167 Укладання трубопроводів слід передбачати на ґрунтову основу непорушеної структури. При цьому дно траншеї повинно бути спрофільоване з кутом охоплення нижньої частини труби 120°. При прокладанні трубопроводів у скельних грунтах необхідно передба­чати вирівнювання основи місцевим грунтом без твердих включень і його ущільнення.

Товщина шару ущільненого грунту повинна бути не менше ніж 10 см, а його щільність - 1,65 г/см3.

У проекті підземних трубопроводів слід передбачати ущільнення грунту зворотної за­сипки траншей та пазух трубопроводів. Щільність грунту засипки траншеї встановлюється проектом. Зворотну засипку траншеї, на яку не передаються додаткові навантаження (крім власної ваги грунту), допускається виконувати без ущільнення грунту, але потрібно по трасі трубопроводу утворювати валик, висота якого визначається проектом.

Вимоги до основ під напірні зрошувальні трубопроводи в ґрунтових умовах 1 та II типів просідання

2.168 У ґрунтових умовах І типу усі категорії трубопроводів улаштовуються без ура­хування просідання.

2.169 У ґрунтових умовах II типу з можливою величиною осідання 20 см і більше для трубопроводів 1, II і III категорій слід передбачати ущільнення грунту.

2.170 Глибина ущільнення просідаючого грунту в основі трубопроводів повинна визначатися проектом залежно від категорії трубопроводу, матеріалу та діаметра труб, але повинна бути не менше ніж 0,3 м. Щільність ущільненого грунту повинна бути не нижче 1,65 г/см3.

Вимоги до основ зрошувальних трубопроводів, які влаштовуються на набухаючих грунтах

2.171 При проектуванні трубопроводів зі сталевих, залізобетонних напірних, азбесто­цементних, чавунних та пластмасових труб, траси яких проходять повністю або частково в набухаючих грунтах, слід передбачати виконання таких заходів:

а) улаштування в основі трубопроводів ґрунтової подушки з незв'язних грунтів (пісок, гранвідсів, дрібний щебінь, гранульований шлак тощо) завтовшки від 10 до 15 см;

б) зворотна засипка траншеї та пазух трубопроводів повинна провадитися тим самим незв'язним грунтом на висоту 20 см над верхом трубопроводу. Решта траншеї повинна заси-патися місцевим не набухаючим грунтом (СНіП 3.02.01).

Примітка. До набухаючих грунтів належать грунти з відносним набуханням без навантаження esw = 0,04.

Обладнання зрошувальних трубопроводів

2.172 Зрошувальні трубопроводи повинні бути обладнані:

• гідрантами-водовипусками для підключення поливної або дощувальної техніки;

• вантузами для видалення повітря, які встановлюються в підвищених переломних точках профілю і в кінцевих або початкових точках зрошувальних трубопроводів ( залежно від рельєфу місцевості);

• протиударною арматурою та клапанами для впускання і випускання повітря;

• поворотними затворами (засувками), що встановлюються на відгалуженнях, через які передбачається скидання води при спорожненні ремонтних ділянок;

• запобіжними скидними пристроями;

• поворотними затворами (засувками), що встановлюються на початку кожного зро­шувального трубопроводу;

• запобіжними скидними пристроями, які встановлюються в кінцевих точках роз­подільних (зрошувальних) трубопроводів та запобігають підвищенню тиску в мережі внаслідок скорочення водовідбору;

• регуляторами тиску.

2.173 На трубопроводах діаметром 500 мм і більше при техніко-економічному об­грунтуванні допускається встановлювати затвори на один типорозмір менше.

2.174 При жорсткому встановленні арматури на зварних трубопроводах і в умовах можливого осідання грунту по трасі трубопроводу арматуру необхідно встановлювати з мон­тажними компенсаторами (вставками).

2.175 На зимовий період трубопроводи слід спорожняти. Спорожнення, як правило, слід передбачати самопливним. Уклон трубопроводу до місця спорожнення повинен бути не менше ніж 0,001. Допускається спорожнення трубопроводів за допомогою насосів, коли не­можливе самопливне спорожнення.

2.176 При проектуванні сталевих та залізобетонних трубопроводів необхідно розроб­ляти заходи щодо їх захисту від ґрунтової корозії та корозії, що спричиняється блукаючими струмами. Вибір методів захисту повинен бути обгрунтований даними про корозійні власти­вості грунтів, які будуть ідентичними умовам експлуатації зрошувальної системи (прогноз зміни корозійних властивостей грунтів) та даними про можливість корозії, яка спричи­няється блукаючими струмами.