Таблиця 5 - Характеристика ведучих компонентів термоокислювальної деструкції пінополістиролу при температурах 450, 500 та 650°С (насиченість 100 -112,5 г/м3)

t,°C

Основні компоненти ПТНД, що аналізуються

Виявлені концентрації, мг/м3

Клас небезпеки

Значення кратності перевищення ГДКр.З. за III кл. небезпеки

Ведучий компонент

450

Стирол

2700

III

540,0

стирол

толуол

820

III

16,4

бензол

760

II

227,5

бензол

CO

5200

IV

260,0

окис вуглецю

СО2

7000

IV

-

500

Стирол

2650

III

530,0

стирол

толуол

700

III

14,0

бензол

400

II

119,5

бензол

СO

700

IV

26,5

СO2

7000

IV

-

650

Стирол

2950

III

590,0

стирол

толуол

980

III

19,6

бензол

450

II

134,5

бензол

CO

500

IV

19,0

СO2

4700

IV

-

ДБН В.2.6-6-95 С. 13

Таблиця 6 - Кількісний склад ПТНД пінополістиролу (мг/м3) при t = 450°С та різних насиченостях

Основні компоненти,

що аналізуються

Насиченність, г/м3

17,5

25,0

35,0

50,0

75,0

100,0

Стирол

600

1000

1175

1600

2000

2700

Бензол

10

10

125

360

320

760

Толуол

30

60

170

400

760

820

CO

сліди

20

30

1450

1450

5200

СО2

600

1200

4500

5000

6000

7000

2.3.18 Токсикометричний показник Нсл50 характеризує небезпечну масу продуктів термодеструкції при t = 450°С, яка діє на організм на протязі 30 хв., та одночасно враховує вплив на організм всіх летючих продуктів горіння та їх комбіновану дію. Для ПСВ - СВ Нсл50 складає 73,9 г/м3, що за класифікацією полімерних матеріалів за критерієм токсичності продуктів горіння з урахуванням часу впливу відповідає III класу небезпеки - речовини помірно небезпечні.

2.3.19 Встановлена аварійно допустима маса в приміщеннях (Маду, г/м3) - максимально допустима кількість пінополістиролу ПСВ - СВ, що підлягає термодеструкції в процесі всього вогневого впливу та виділеного в приміщення, дорівнює 25,5 г/м3.

2.3.20 Значення Маду при розробці проектів допускається визначати експериментальне або розрахунком, при цьому конструкція може вважатися придатною, якщо на протязі часу евакуації жителів з найбільш віддаленої точки будинку, але не менше 30 хв., виконується умова:

, (1)

де Мф - експериментальне або теоретично визначена маса термодеструктивного пінополістиролу.

2.3.21 При експериментальному визначенні фактичної маси пінополістиролу, що підлягає термодеструкції, через кожні 5 хв. здійснюється відбір газоповітряної суміші всередині приміщення, після чого на підставі табл. 3-6 по лінійній інтерполяції встановлюється фактична маса дестругованого пінополістиролу.

Числові значення температур в шарах пінополістиролу, що підлягає термодеструкції, в умовах експерименту контролюються по середньостатистичних показаннях термопар, розміщених в різних точках по товщині полістиролу в конструкції.

2.3.22 При визначенні розрахунковим шляхом фактичної маси термодестругованого пінополістиролу слід користуватися наступним алгоритмом:

- розв'язується термопружна задача при крокові часу 5 хв. та заданій стандартній кривій теплового впливу, при цьому визначаються прирости температур по товщині комплексної конструкції;

- у відповідності з раніш визначеним приростом температур встановлюються прирости напружень та деформацій;

- у відповідності зі встановленою зміною температур визначається маса термодестругованого пінополістиролу та відповідні цьому компоненти термодеструкції;

- здійснюється порівнювання фактичної маси термодестругованого пінополістиролу з Маду .

2.3.23 Аналітичний вираз стандартної кривої вогневого впливу слід приймати у вигляді:

t = 345 lg (480?? + 1) + 20, (2)

де ??, год. - час від початку вогневого впливу;

20°С - температура середовища біля необігріваних поверхонь;

t, °С - температура обігріваної поверхні.

Розрахунок токсичної безпеки та мас продуктів термодеструкції пінополістиролу марки ПСВ - СВ наведені в додатку (п. 3.1).

ДБН В.2.6-6-95 С.14

2.4 Особливості проектування будинків для спорудження на підроблюваних територіях

2.4.1 Особливості об'ємно-планувальних та конструктивних рішень

2.4.1.1 Конструкція будинків для спорудження на підроблюваних територіях повинна забезпечувати можливість їх розрізки деформаційними (осадовими) швами на окремі відсіки прямокутної форми, що не мають зміни поверховості.

2.4.1.2 Злами несучих стін в плані не рекомендуються. При необхідності зламів (не більше 1,5м) слід передбачати конструктивні заходи, які забезпечують сприйняття зусиль від впливу основи, що деформується.

Отвори в стінах підвалу слід призначати мінімально допустимих розмірів і не розміщувати їх в місцях з максимальними зусиллями.

2.4.1.3 Довжину будинків без деформаційних (осадових) швів або відсіків слід призначати в залежності від гірсько-геологічних умов та особливостей конструктивно-планувальних схем. Орієнтовні довжини 1 - 5-поверхових будинків або відсіків наведені в табл.7.

Таблиця 7

Група

територій

Очікувані деформації земної поверхні

Очікувана

висота

уступу h, см

Довжина відсіків, м, для будинків висотою в поверхах

Відносна горизонтальна деформація розтягу або стиску є, мм/м

Нахил і,

мм/м

Радіус кривизни R, км

1-2

3-4

1

12 ?? ?? > 8

20 ?? і > 10

1 ?? R < 3

-

24

20

II

8 ?? ?? > 5

10 ?? і > 7

3 ?? R < 7

-

36

24

III

52 ?? ?? > 3

7 ?? і > 5

7 ?? R < 12

-

42

30

VI

3 ?? ?? > 0

5 ?? і > 0

12 ?? R < 20

-

60

40

Ік

-

-

-

25 ?? h > 15

20

14-18

ІІк

-

-

-

15 ?? h > 10

24

20

IIIк

-

-

-

10 ?? h > 5

36

24

IVк

-

-

-

5 ?? h > 0

40

36

2.4.1.4 Деформаційні шви між відсіками будинку повинні забезпечувати їх можливий нахил при нерівномірних деформаціях основи у відповідності з п.5,6 РСН 227-88.

2.4.1.5 Ширина деформаційних (осадових) швів приймається за розрахунком відповідно до СНіП 2.01.09-91, але не менше 200 мм.

2.4.1.6 Фундаменти будинку або його відсіків повинні, як правило, закладатися на одному рівні. При закладанні фундаментів суміжних відсіків на різних відмітках перехід від більш заглибленої частини до менш заглибленої слід здійснювати уступами не крутіше 1:2 при висоті кожного не більше 60 см. В цьому випадку, якщо передбачений фундаментний пояс, його слід закладати на відмітці найвищої частини підошви фундаментів, а нижче поясу до проектних відміток фундаменти заглиблювати кладкою з місцевих матеріалів, відділяючи її від поясу швом ковзання.

2.4.1.7 На майданчиках, які складені грунтами з модулем деформації Е < 10 МПа (100 кг/см2), а також при можливості різкого погіршення будівельних властивостей грунтів основи внаслідок зміни гідрогеологічних умов майданчика при підробці рекомендується застосовувати грунтові подушки.

Грунтові подушки слід застосовувати також і на майданчиках, які складені малостискуваними грунтами з модулем деформації Е > 25 - 30 МПа з метою зниження несприятливих впливів деформацій земної поверхні.

2.4.1.8 Підземна частина будинку може бути вирішена за жорсткою, піддатливою або комбінованою схемою. При цьому у всіх випадках можливе влаштування горизонтального шва ковзання.

ДБН В.2.6-6-95 С.15

Проектування будинків без шва ковзання допускається у випадку застосування підземної частини, здатної повністю сприймати зусилля від горизонтальних деформацій основи.

Жорстка конструктивна схема повинна забезпечувати роботу фундаментів зі стінами підвалу. Шов ковзання при цьому слід розташовувати під підошвою фундаментів.

Піддатлива або комбінована схема виконується із застосуванням фундаментних плит, шов ковзання при цьому розташовується над фундаментними плитами під стінами підвалу.

2.4.1.9 У випадку, коли прогнозовані нахили будинків або зусилля та деформації в несучих конструкціях, які викликані надмірним осіданням основ, перевищують допустимі, можуть бути передбачені конструктивні заходи по вирівнюванню будинків.

2.4.1.10 В підземній частині будинків, що проектуються з урахуванням вирівнювання повинно передбачатися підвальне приміщення заввишки від підлоги до низу конструкцій, що виступають не менше 1,9м.

2.4.1.11 В будинках, що проектуються з урахуванням вирівнювання за допомогою домкратів або пристроїв з піщаним заповненням, слід передбачати горизонтальний розподільний шов між фундаментами та стінами підвалу.

При вимірюванні методом вибурювання рекомендується не влаштовувати горизонтальний роздільний шов між фундаментами та стінами підвалу.

При товщині стін підвалу менше 40см необхідно передбачати фундаментний пояс перерізом не менше 40??40см (у випадках застосування домкратів).

2.4.1.12 Місце розташування отворів для встановлення домкратів в плані будинку повинні забезпечувати приблизну рівність вантажних площ від ваги вище розміщених конструкцій, що приходяться на кожний домкрат.

Мінімальні розміри отворів для рекомендованих домкратів конструкції НДІБК показані на рисунку 3, а.

У випадках застосування вимірювальних пристроїв з піщаним заповненням влаштування фундаментного поясу та отворі для розташування домкратів не вимагається (рисунок 3, б).

Типи підземної частини будинків, які рекомендуються для різноманітних умов будівництва, вказані в табл..8.

Таблиця 8

Групи підроблюваних територій

Рекомендовані типи підземних конструкції

Ескіз

Описання

IV, III, II, Ivк

Збірні, збірно-монолітні або монолітні нерозрізні без вирівнювальних пристроїв з розташуванням шва ковзання (1) над або під плитами фундаменту

I, IIIк

Збірно-монолітні або монолітні розрізні зі швом ковзання (1) на рівні верху фундаментних плит та вирівнювальними пристроями (2) над швами ковзання

IIк , Iк при S > 2см

Монолітні розрізні на рівні верху фундаментних плит з вирівнювальними пристроями (2) над фундаментними плитами та швом ковзання (1) під ними

Iк при S < 2см

Монолітні нерозрізні з вирівнювальними пристроями (2) під підошвою фундаменту та швом (1) або без шва ковзання над вирівнювальним пристроєм