Закінчення таблиці Б.7
|
Труби |
Діаметр умовного проходу, мм |
Діаметр зовнішній, мм |
Товщина стінки, мм |
Значення к1 |
|
Сталеві водогазопровідні (ГОСТ 3262) |
15 |
21,3 |
2,5 |
0,18 |
|
|
20 |
26,8 |
2,5 |
0,926 |
|
|
25 |
33,5 |
2,8 |
3,65 |
|
|
32 |
42,3 |
2,8 |
16,5 |
|
|
40 |
48 |
3,0 |
34,5 |
|
|
50 |
60 |
3,0 |
135,0 |
|
|
65 |
75,5 |
3,2 |
517,0 |
|
|
80 |
88,5 |
3,5 |
1262,0 |
|
|
90 |
101 |
3,5 |
2725,0 |
|
|
100 |
114 |
4,0 |
5205,0 |
|
|
125 |
140 |
4,0 |
16940,0 |
|
|
150 |
165 |
4,0 |
43000,0 |
|
Примітка. Труби, позначені відміткою *, застосовуються в мережах як внутрішнього, так і зовнішнього водопостачання.
|
Таблиця Б.8
|
Вузли керування |
Тип клапана |
Діаметр клапана, мм |
Коефіцієнт втрат напору клапана ξ |
|
Спринклерної установки водозаповненої згідно з ТУ 22-3867 |
ВС |
100 |
3,02·10-3 |
|
|
|
150 |
8,68·10-4 |
|
Те саме повітряної |
ВС, ГД
|
100 |
9,36·10-3 |
|
|
|
150 |
2,27·10-3 |
|
Те саме
|
ВС, КЗС
|
100 |
7,17·10-3 |
|
|
|
150 |
1,70·10-3 |
|
Те саме повітряної і дренчерної установок згідно з ТУ 25-0958.0002 |
КЗУ
|
100 |
2,13·10-3 |
|
|
|
150 |
5,55·10-4 |
|
Те саме
|
КЗМ
|
100 |
3,31·10-3 |
|
|
|
150 |
6,59·10-4 |
|
Спринклерної і дренчерної установок
|
БКМ
|
100 |
2,35·10-3 |
|
|
|
150 |
7,70·10-4 |
|
|
|
200 |
1,98·10-4 |
|
Дренчерної установки згідно з ТУ 22-3863
|
ГД
|
65 |
4,80·10-2 |
|
|
|
100 |
6,34·10-3 |
|
|
|
150 |
1,40·10-3 |
|
Те саме
|
КЗС |
65 |
23,15·10-3 |
|
|
|
100 |
4,15·10-3 |
|
|
|
150 |
0,82·10-3 |
Закінчення таблиці Б.8
|
Вузли керування |
Тип клапана |
Діаметр клапана, мм |
Коефіцієнт втрат напору клапана ξ |
|
Те саме згідно з ТУ 25.09.029 |
КПТА |
25 |
2,47-10-1 |
|
|
|
32 |
8,65-10-2 |
|
|
|
40 |
5,04-10-2 |
|
|
|
50 |
1,83-10-2 |
|
|
|
65 |
5,34-10-3 |
Б.17 Об'єм розчину піноутворювача V1, м3, при об'ємному пожежогасінні визначається за формулою
, (Б.6)
де к2 - коефіцієнт руйнування піни, приймається за таблицею Б.9;
V - об'єм приміщення, яке захищається, м3;
к3 - кратність піни, приймається за технічною документацією зрошувача (генератора).
Таблиця Б.9
|
Вид горючих матеріалів |
Коефіцієнт руйнування піни к 2 |
Тривалість роботи установки, хв, не більше |
|
Тверді |
3 |
25 |
|
Рідкі |
4 |
15 |
Кількість одночасно працюючих генераторів піни п1 визначається за формулою
, (Б.7)
де Qd - продуктивність одного генератора за розчином піноутворювача, м3 · хв-1;
t - тривалість роботи установки з піною середньої кратності, хв, приймається за таблицею Б.9.
Б.18 Тривалість роботи установки пінного пожежогасіння з піною низької кратності слід приймати:
15 хв - для приміщень з твердими горючими матеріалами, кількість яких складає понад 200 кг · м2, або з горючими рідинами, що мають температуру спалаху парів до 28 °С;
10 хв - для приміщень з твердими горючими матеріалами, кількість яких становить до 200 кг · м2, або з горючими рідинами, що мають температуру спалаху парів 28 °С і більшу.
Б.19 Тривалість роботи внутрішніх пожежних кранів, обладнаних ручними водяними або пінними пожежними стволами і з'єднаних з живильними трубопроводами спринклерної установки, належить приймати такою, що дорівнює часу роботи спринклерної установки.
Тривалість роботи пожежних кранів з ручними пінними пожежними стволами, що живляться від самостійних вводів, повинна дорівнювати 1 год.
Додаток В
(обов'язковий)
Групи приміщень (виробництв і технологічних процесів)
за ступенем небезпеки розвитку пожежі
в залежності від їх функціонального призначення
і пожежного навантаження горючих матеріалів
Таблиця В.1
|
Група приміщень |
Перелік характерних приміщень, виробництв, технологічних процесів |
|
1 |
Приміщення книгосховищ, бібліотек, цирків, зберігання спалимих музейних цінностей, фондосховищ, музеїв і виставок, картинних галерей, концертних і кіноконцертних залів, залів розташування електронно-обчислювальних машин, магазинів, будинків управлінь, готелів, лікарень (пожежне навантаження 200 МДж · м-2). |
|
2 |
Приміщення фарбувальні, просочувальні, малярні, знежирювальні, консервації і розконсервації, сумішеприготувальні, промивки деталей із застосуванням ЛЗР та ГР; приміщення деревообробного, текстильного, трикотажного, текстильно-галантерейного виробництва; приміщення виготовлення вати, швейної промисловості, взуттєвого, шкіряного і хутрового виробництва, штучних і плівкових матеріалів; приміщення целюлозно-паперового і друкарського виробництва; приміщення виробництв із застосуванням гумотехнічних виробів, підприємств з обслуговування автомобілів (пожежне навантаження від 200 до 2000 МДж · м-2). |
|
3 |
Приміщення гумотехнічного виробництва. |
|
4 |
Приміщення виробництва, переробки і обробки горючих природних і синтетичних волокон і пластмаси, кіноплівки на нітрооснові; фарбувальні і сушильні камери, ділянки відкритого фарбування і сушіння; приміщення фарбоготувальних, лакоготувальних, клеєготувальних виробництв із застосуванням ЛЗР і ГР; машинні зали компресорних станцій, станцій регенерації, гідрування, екстракції і приміщення інших виробництв, що переробляють горючі гази, бензин, спирти, ефіри та інші ЛЗР і ГР (пожежне навантаження понад 2000 МДж · м-2). |
|
5 |
Склади негорючих матеріалів у спалимій упаковці. |
|
6 |
Склади твердих горючих матеріалів. |
|
7 |
Склади лаків, фарб, ЛЗР, ГР, пластмаси, гумотехнічних виробів, каучуку, смол. |
|
Примітка 1. Групи приміщень визначені за їх функціональним призначенням. У тих випадках, коли неможливо підібрати аналогічні виробництва, групу приміщень належить визначати за величиною пожежного навантаження. |
|
|
Примітка 2. Пожежне навантаження визначається згідно з СТ СЕВ 446 (без урахування коефіцієнтів а, б, с). |
Додаток Г
(обов'язковий)
Вимоги до обладнання складів,
що мають висоту складування від 5,5 до 25 м
Г.1 Стелажі повинні мати горизонтальні екрани з кроком по висоті не більше 4,5 м. Відстань до першого екрана належить приймати від рівня підлоги.
Г.2 Екрани повинні бути виготовлені з негорючого матеріалу.
Г.3 Екран повинен перекривати повністю горизонтальний переріз стелажа, в тому числі і зазори між суміжними стелажами. Екрани, днища ящикової тари повинні мати отвори діаметром не менше 10 мм, розміщені у вузлах умовної координатної сітки з кроком 150 мм. Не допускається розміщення отворів в екрані в радіусі 150 мм від місця встановлення спринклерних зрошувачів.
Екран не повинен заважати вантажно-розвантажувальним роботам.
Г.4 В стелажах через кожні 40 м довжини повинні бути передбачені поперечні проходи; заввишки не менше 2 м і завширшки не менше 1,5 м.
Проходи в межах стелажів необхідно відділяти від конструкцій стелажів протипожежними перегородками 1 -го типу.
Г.5 Витяжні шахти (люки) димовидалення належить розміщати над поздовжніми проходами між стелажами.
Додаток Д
(рекомендований)
Методика розрахунку установок об'ємного газового пожежогасіння
Д.1 Методика розрахунку маси газової вогнегасної речовини*
Послідовність розрахунку
Д 1.1 Не допускається подача вогнегасної речовини до приміщення, що підлягає захисту, по одному трубопроводу з балонів, які мають різні коефіцієнти завантаження і (або) різний тиск газу-пропеленту.
Розрахункова маса газової вогнегасної речовини Мг , кг, яка повинна зберігатись в установці, визначається за формулою
Мг = К1 (Мр + Мтр + Мб · п),(Д.1.1)
де Мр - маса вогнегасної речовини, яка призначена для створення в об'ємі приміщення вогнегасної концентрації, визначається за формулами:
- для вогнегасних речовин - незріджених газів і двоокису вуглецю
Мр = Vp ·ρ1 ·(1+K2) · ln;(Д.1.2)
- для вогнегасних речовин - зріджених газів, за винятком двоокису вуглецю
Мр = Vp · ρ1 · (1+K2) ·,(Д.1.3)
де Vp - розрахунковий об'єм приміщення, м3. До розрахункового об'єму приміщення входить його внутрішній геометричний об'єм, в тому числі об'єм систем вентиляції, кондиціонування, опалення (до герметичних клапанів або засувок). Об'єм обладнання, яке знаходиться у приміщенні, від нього не віднімається, за винятком об'єму суцільних (непроникних) будівельних елементів (колони, балки, фундаменти під обладнання тощо);
К1 - коефіцієнт, що враховує витік вогнегасної речовини з посудин, приймається 1,05;
K2 - коефіцієнт, що враховує втрати вогнегасної речовини через відкриті прорізи приміщення
K2 = П · δ · tпод · , (Д.1.4)
де П - параметр, який враховує розташування прорізів по висоті з приміщення, що захищається, м0,5 · с-1.
Числові значення параметра П вибираються наступним чином:
* - маса хладону 114В2 розраховується за методикою, викладеною в п. Д.2. - параметр негерметичності приміщення, м-1 ,
де Σ · Fн - сумарна площа прорізів, м2;
Н - висота приміщення, м;
tпод - нормативний час подачі газової вогнегасної речовини у приміщення, яке захищається, с;
ρ1 - густина газової вогнегасної речовини з врахуванням висоти розташування об'єкта, що захищається, відносно рівня моря при мінімальній температурі експлуатації всередині приміщення Ттіп , кг · м-3, визначається за формулою
ρ1 = ρ0 ··K3 , (Д.1.5)
де ρ0 - густина парів газової вогнегасної речовини при температурі T0 = 273К (20 °С) і атмосферному тиску 101,3 кПа, визначається за таблицею Д.1.1;
Тmin - мінімальна температура повітря у приміщенні, яке захищається, К;
K3 - поправочний коефіцієнт, що враховує висоту розміщення об'єкта відносно рівня моря (таблиця Д.1.2);
Сн - нормативна об'ємна вогнегасна концентрація, % об. (таблиця Д.1.3).
Таблиця Д. 1.1. - Густина парів вогнегасних речовин і повітря при температурі 20 °С і P=101,3 кПа
