1.2.25Розрахунковий рівень заповнення приміщення піною при об'ємному пінному пожежогасінні повинен перевищувати не менше ніж на 1 м найвищу точку обладнання, яке захищається.

При визначенні загального об'єму приміщення, яке захищається, об'єм обладнання, що знаходиться в цьому приміщенні, не слід віднімати від об'єму цього приміщення.

1.2.26Відстань від легкоплавкого замка спонукальної системи до площини перекриття (покриття) повинна бути в межах від 0,08 до 0,4 м.

Розміщення сповіщувачів пожежної сигналізації в спонукальних системах повинне відповідати вимогам розділу 1.6.

1.2.27Спонукальний трубопровід дренчерних установок, заповнений вогнегасною речовиною,належить встановлювати на висоті не більше 1/4 постійного напору (в метрах) у трубопроводі підвузлом керування відносно запірних клапанів або відповідно до технічної документації на клапан,який використовується у вузлі керування.

(Змінено. Зміна № 1)

Трубопроводи установок

1.2.28Трубопроводи належить проектувати із сталевих труб згідно з ГОСТ 10704 - зі зварними тафланцевими з'єднаннями, згідно з ГОСТ 3262 - зі зварними, фланцевими, різьбовими з'єднаннями,а також з'єднувальними муфтами лише для водозаповнених спринклерних установок. Муфти трубопровідні рознімні можуть застосовуватись для труб діаметром не більше 200 мм.

При прокладанні трубопроводів за незнімною підвісною стелею та в закритих штробах з'єднання труб належить виконувати тільки зварюванням.

У водозаповнених спринклерних установках допускається застосування пластикових труб, які пройшли відповідні випробування. При цьому проектування таких установок повинно здійснюватись за технічними умовами, які розробляються для кожного конкретного об'єкта і погоджуються з ГУ МНС України.

(Змінено. Зміна № 1)

  1. Відстань від трубопроводу до будівельних конструкцій повинна бути не менше 0,02 м.
  2. Підвідні трубопроводи (зовнішні і внутрішні) необхідно проектувати кільцевими.

Підвідні трубопроводи, як правило, проектують тупиковими для трьох і менше вузлів керування, при цьому довжина зовнішнього тупикового трубопроводу не повинна перевищувати 200 м.

1.2.31Підвідні кільцеві трубопроводи повинні розділятися засувками на ремонтні ділянки.

На кожній ремонтній ділянці повинно бути не більше трьох вузлів керування.

1.2.32Зовнішні підвідні трубопроводи установок водяного пожежогасіння проектують, як правило, спільними з трубопроводами протипожежного, виробничого або господарчо-питного водопроводу.

На кожному вводі внутрішніх підвідних трубопроводів установок пожежогасіння належить передбачати встановлення постійно відкритих опломбованих засувок без електроприводів і підключати їх до вводів водопроводу перед водомірним вузлом.

Тип запірної арматури (засувки), що використовується в установках пожежогасіння, повинен забезпечувати візуальний контроль її стану ("закрито", "відкрито"). Допускається використання датчиків контролю положення запірної арматури.

(Змінено. Зміна № 1)

  1. Не допускається приєднання до живильних та розподільних трубопроводів установокпожежогасіння технологічного або санітарно-технічного обладнання.
  2. Не допускається встановлення запірної арматури на живильних та розподільних трубопроводах за винятком випадків, передбачених в 1.2.9, 1.2.35, 1.2.36, 1.2.37.

Допускається встановлення пробкових кранів у верхніх точках мережі трубопроводів спринклерних установок в якості пристроїв для видалення повітря та встановлення крана під манометр для контролю тиску перед найвіддаленішим та високорозташованим зрошувачем.

(Змінено. Зміна № 1)

1.2.35В приміщеннях категорії В за пожежною небезпекою на живильних трубопроводах водозаповнених спринклерних установок діаметром 65 мм і більше допускається встановлення внутрішніх пожежних кранів з ручними водяними та пінними пожежними стволами. При цьомувстановлення кнопок дистанційного пуску насосів біля пожежних кранів не потрібно.

  1. Секція спринклерної установки з 12 і більше пожежними кранами повинна мати двавводи. Другий ввід з засувкою допускається здійснювати від суміжної секції. При цьому надвузлами керування необхідно передбачати засувки з ручним приводом, а підвідний трубопровідповинен бути закільцьованим і між цими вузлами керування встановлена розподільна засувка.
  2. Для захисту дверних та технологічних прорізів допускається приєднувати дренчернізавіси до живильних та розподільних трубопроводів спринклерних установок. Дренчерні завіси зспонукальними системами і місцевим пуском допускається приєднувати тільки до живильнихтрубопроводів спринклерних установок.
  3. На одній вітці розподільного трубопроводу установок, як правило, встановлюють небільше шести зрошувачів з діаметром вихідного отвору до 12 мм включно і не більше чотирьохзрошувачів з діаметром вихідного отвору більше 12 мм.
  4. Діаметр трубопроводу гідравлічної спонукальної системи дренчерної установки повиненбути 25 мм, а пневматичної - 15 мм.

1.2.40 Вузли керування установок пожежогасіння, як правило, розміщують в приміщенняхнасосних станцій. Допускається розміщення вузлів керування в приміщеннях, що захищені установками пожежогасіння, за винятком приміщень категорій А і Б або поза ними.

Вузли керування, як правило, розміщують у приміщеннях будинків і споруд, що захищаються, на перших, цокольних і підвальних поверхах згідно з вимогами СНиП 2.04.01.

До вузлів керування установок пожежогасіння повинен бути забезпечений вільний доступ обслуговуючого персоналу.

Вузли керування, розміщені в приміщеннях, що захищаються, а також поза ними, в приміщеннях з пожежної небезпеки, які відносяться до категорії В, відокремлюються від них протипожежними перегородками 1-го типу і протипожежними перекриттями 3-го типу, а ті, що розміщені в приміщеннях категорій Г або Д, - скляними або сітчастими перегородками, які не заважають візуальному контролю за приладами вузла керування.

Температура повітря в приміщеннях вузлів керування повинна бути не нижче 5 °С, з природним або штучним робочим освітленням, що забезпечує на робочих поверхнях освітленість не менше 75 лк і аварійним освітленням, - не менше 15 лк.

У вузлах керування водозаповнених спринклерних установок для запобігання хибним сигналам про спрацювання допускається передбачати перед сигналізатором тиску камери затримки.

(Змінено. Зміна № І)

  1. На вводах або на обвідних трубопроводах пожежних насосів підвищувальних насоснихстанцій належить передбачати пристрої регулювання тиску при зміні тиску в водопровідній мережі.Тиск у напірних трубопроводах насосних станцій не повинен перевищувати 1,0 МПа.
  2. Для забезпечення працездатності установок водяного і пінного пожежогасіння необхідновиконати гідравлічний розрахунок діаметрів трубопроводів за методикою додатка Б.
  3. Трубопроводи установок пожежогасіння, що подають вогнегасну речовину на осередокпожежі, не повинні мати гнучких стикових з'єднань.
  4. Живильні і розподільні трубопроводи повітряних спринклерних установок слід прокладати з уклоном у бік вузла керування або спускних пристроїв, що дорівнює:

0,01 - для труб із зовнішнім діаметром менше 57 мм;

0,005 - для труб із зовнішнім діаметром 57 мм і більше.

Водопостачання установок

1.2.45Як джерело водопостачання установок водяного пожежогасіння, як правило, використовують водопроводи різного призначення.

Для установок пінного пожежогасіння, як правило, використовують водопроводи непитного призначення, в яких якість води відповідає технічним вимогам до застосовуваних піноутворювачів.

1.2.46Запас води для установок пожежогасіння допускається зберігати в резервуарах водопроводів різного призначення, обладнаних пристроями, що не допускають витрати вказаного запасуводи на інші потреби.

Об'єм води до 1000 м3 повинен зберігатися в одному резервуарі.

  1. При визначенні об'єму резервуара для установки водяного пожежогасіння належитьпередбачати можливість гарантованого поповнення його водою з мережі водопроводу автоматичнона весь час пожежогасіння.
  2. Тип запірної арматури (засувки) на трубопроводі, що наповнює резервуар вогнегасноюречовиною, повинен забезпечувати візуальний контроль (за положенням штока) її стану (відкрито-закрито). Вказану арматуру належить встановлювати в приміщенні насосної станції.
  3. Контрольно-вимірювальне обладнання з мірною рейкою для візуального контролю рівнявогнегасної речовини в резервуарах (ємкостях) належить розміщувати в приміщенні насосної станції.

При автоматичному наповненні резервуара вказане обладнання не передбачається.

1.2.50 Для установок пінного пожежогасіння належить передбачати, крім основного об'єму,100 % резервний об'єм піноутворювача.

Резервний об'єм піноутворювача зберігається на складі або в резервуарах установки. Для зберігання основного і резервного об'ємів піноутворювача (розчину піноутворювача), як правило, передбачають два самостійних резервуари. При використанні одного резервуара його ємкість не повинна бути більше 1000 м3.

1.2.51 При визначенні необхідної для пожежогасіння кількості води, піноутворювача, розчинупіноутворювача належить враховувати внутрішній об'єм трубопроводів установки пожежогасіння.

Подачу води для заповнення пожежних резервуарів належить передбачати по трубопроводах від водопровідних мереж.

Пожежні резервуари необхідно обладнувати переливним та спускним трубопроводами.

(Змінено. Зміна № 1)

  1. Максимальний строк відновлення основного об'єму вогнегасної речовини в резервуарах(ємкостях) установок автоматичного пожежогасіння належить приймати згідно зі СНиП 2.04.02.
  2. Для забезпечення розрахункового тиску в трубопроводах спринклерних установок і підвіднихтрубопроводах дренчерних установок, необхідного для спрацювання вузлів керування, належитьпередбачати імпульсний пристрій (автоматичний водоживильник) - металеву ємкість, що заповнена водою або розчином піноутворювача (не менше 0,5 м3), і стиснутим повітрям.

У спринклерних установках з приєднаними пожежними кранами для будівель заввишки більше 30 м кількість води або розчину піноутворювача в імпульсному пристрої повинна бути не менше 1 м3.

Як імпульсний пристрій можуть бути використані водопроводи різного призначення з тиском, що дорівнює або більше розрахункового.

  1. В установках пожежогасіння з резервним пожежним насосом, що має місцевий або дистанційний пуск або привод від двигуна внутрішнього згоряння, який вмикається автоматично,належить передбачати автоматичний водоживильник, що забезпечує роботу установки з розрахунковою витратою вогнегасної речовини протягом 10 хв.
  2. Імпульсний пристрій або автоматичний водоживильник у будівлях заввишки більше 30 м,як правило, розташовують на верхніх технічних поверхах будинку.
  3. Автоматичний водоживильник (імпульсний пристрій) повинен автоматично вимикатисяпри включенні пожежного насоса.
  4. У насосній станції кількість пожежних насосів і насосів-дозаторів повинна бути не меншедвох кожного типу (в тому числі один резервний).

  1. Рівень осі насоса належить, як правило, розташовувати так, щоб забезпечити повнезаливання корпуса насоса вогнегасною речовиною. Корпус насоса належить розташовувати підзаливанням не менш ніж на 0,5 м від розрахункового рівня вогнегасної речовини у резервуаріустановки пожежогасіння.
  2. У резервуарі установки пінного пожежогасіння належить прокладати по внутрішньомупериметру перфорований трубопровід на 0,1 м нижче розрахункового рівня води, призначений дляподавання та перемішування піноутворювача.
  3. Насосні станції автоматичних установок пожежогасіння для забезпечення подавання доних води належить відносити до І категорії згідно зі СНиП 2.04.02.
  4. Насосні станції належить розміщувати в окремому приміщенні будинків на перших,цокольних і підвальних поверхах з урахуванням вимог СНиП 2.04.01. Вони повинні мати окремийвихід назовні або на сходову клітку, що має вихід назовні. Насосні станції допускається розміщувати в окремих будинках або прибудовах.

1.2.62 Приміщення насосної станції належить відокремлювати від інших приміщень протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттями 3-го типу.

Температура повітря у приміщенні насосної станції повинна бути не нижче 5 °С, відносну вологість повітря слід приймати відповідно до категорії робіт І-Б згідно із ГОСТ 12.1.005.

Робоче і аварійне освітлення слід приймати згідно зі ДБН В.2.5-28.

Станція повинна бути обладнана телефонним зв'язком із приміщенням пожежного поста або іншим приміщенням з персоналом, що веде цілодобове чергування.

Біля входу в станцію повинно бути світлове табло з написом "Станція пожежогасіння".

1.2.63Обладнання у приміщенні насосної станції слід розміщувати згідно зі СНиП 2.04.02.

Засувки, що встановлюються на трубопроводах, які наповнюють резервуар вогнегасною речовиною, належить встановлювати у приміщенні насосної станції.

(Змінено. Зміна № 1)

1.2.64Насосні станції автоматичних установок пожежогасіння повинні мати патрубки зі з'єднувальними головками діаметром 80 мм, зворотними клапанами і засувками для приєднання рукавів пожежних машин.

Кількість патрубків повинна бути не менше двох і приймається за умови забезпечення подавання в підвідний трубопровід розрахункової кількості вогнегасної речовини.

1.3 Установки газового пожежогасіння

1.3.1Установки газового пожежогасіння за методом гасіння підрозділяються на установки:

  • об'ємного пожежогасіння;
  • локального пожежогасіння за об'ємом;
  • локального пожежогасіння за площею.

За типом обладнання, що застосовується, розрізняють:

  • установки з централізованим зберіганням вогнегасної речовини;
  • установки з децентралізованим зберіганням вогнегасної речовини.

  1. Пуск установки газового пожежогасіння здійснюється електричним, пневматичним, пнев-моелектричним, механічним (тросовим) або електромеханічним способами.
  2. В ємкостях установки газового пожежогасіння з централізованим зберіганням основного об'єму вогнегасної речовини повинен передбачатися 100 % резервний об'єм вогнегасної речовини.
  3. В установках газового пожежогасіння з децентралізованим зберіганням вогнегасної речовини належить, як правило, використовувати ємкості однакової місткості.