Страница 4: ДБН А.3.1-7-96. Виробництво бетонних та залізобетонних виробів (34181)

7.1.2 Раціональне витрачання теплової енергії забезпечується застосуванням сучасних мало-енергоємних способів ТО, удосконаленням конструкцій теплових агрегатів, вибором режимів ТО на основі системного підходу до процесу виробництва виробів, використанням хімічних до-бавок-прискорювачів тверднення, швидкотверднучих в'яжучих, а також застосування засобів автоматичного керування ТО.

7.2 Теплові агрегати

7.2.1 Вид теплового агрегату (камери періодичної або безперервної дії: ямні, тунельні, щілинні; термоформи, касети, геліоформи і т.ін.) та теплоносія (водяна пара, пароповітряна суміш, гаряче повітря, продукти згоряння природного газу (ПЗПГ), високотемпературні масла, гаряча вода, сонячна енергія і т.ін.) належить визначати залежно від типу технологічної лінії (конвеєрна, агрегатно-потокова, касетна, стендова), до складу якої входить агрегат, конструкції та матеріалу виробів, що прогріваються, кліматичних умов і ряду інших вимог за критеріями техніко-еконо-мічної ефективності та екологічної безпеки відповідно до діючої нормативної документації.

7.2.2 Підвищення ефективності теплового агрегату забезпечують за рахунок інтенсифікації теплообміну між виробами та гріючим середовищем, максимального зниження невиробничих витрат і нагрівання конструкцій самого агрегату, за рахунок збільшення коефіцієнта заповнення агрегату, утилізації усіх видів "теплових відходів" (конденсату, гарячого повітря, газів) процесу ТО.

7.2.3 ТО виробів з важкого бетону допускається провадити у будь-яких теплових агрегатах, прогрівання конструкційно-теплоізоляційного легкого бетону звичайно провадять в камерах сухого прогрівання або термоформах.

7.2.4 Теплові агрегати повинні бути обладнані надійною запірно-регулюючою арматурою, а також приладами автоматичного обліку витрат теплової енергії і автоматизованими системами керування ТО.

7.3 Режими теплової обробки

7.3.1 Режим ТО може бути реалізований шляхом автоматичного керування процесом за жорсткими або адаптивними програмами чи шляхом ручного регулювання.

7.3.2 Вибір режиму ТО провадять з урахуванням властивостей цементу під час ТО; характеристик теплоносія та процесу теплообміну в агрегаті (коефіцієнта теплообміну); виду бетону; конструкції агрегату; теплофізичних і геометричних характеристик виробів (шаруватості, теплоємності, коефіцієнтів теплопровідності та температуропровідності бетонної суміші, модуля поверхні); теплових втрат агрегату за періоди нагрівання, ізотермічного прогрівання, остигання, завантаження і вивантаження виробів; швидкості остигання виробів в агрегатах; температури на

вколишнього середовища; часу наступного витримування виробів на складі та низки інших факторів.

7.3.3 Попереднє витримування виробів у взаємозв'язку з швидкістю підіймання температури для різних видів бетону та способів ТО належить призначати , керуючись даними додатка В.

7.3.4 При призначенні тривалості ізотермічного прогрівання виробів необхідно враховувати зростання міцності бетону під час їх витримування в теплових агрегатах без додаткового підведення тепла (або з теплопідведенням для компенсації тепловтрат), за період міжзмінних перерв, під час виконання доводочних робіт і зберігання на утеплених складах.

Максимальна температура ізотермічного прогрівання не повинна перевищувати:

- 353-358 К (80-85°С) для виробів з важкого, дрібнозернистого та легкого конструкційного бетонів на портландцементі та швидкотверднучо-му цементі;

- 363-368 К (90-95°С) для виробів з важкого, дрібнозернистого і легкого конструкційного бетонів на шлакопортландцементі, для виробів з легкого конструкційно-теплоізоляційного бетону при паропрогріванні та прогріванні в середовищі ПЗПГ, а також при ТО в касетах і пакетах;

- 393-413 К (120-140°С) для виробів з легкого конструкційно-теплоізоляційного бетону під час сухого прогрівання;

- 358 К (85°С) для виробів з напружуваного бетону на цементі НЦ-10;

- 343-353 К (70-80°С) для виробів з напружуваного бетону на цементах НЦ-20 і НЦ-40;

- 353 К (80°С) для тришарових виробів з пінополістирольним утеплювачем.

Ізотермічне або термосне витримування в агрегатах ТО виробів, до яких ставляться підвищені вимоги з морозостійкості та (або) водонепроникності, повинно провадитись при температурі 333 К (60°С).

7.3.5 Відносну вологість середовища в теплових установках в період ізотермічного прогрівання виробів з важкого, дрібнозернистого, конструкційного легкого та напружуваного бетонів необхідно забезпечити не нижче 90 %. При відносній вологості середовища менше 80 % належить передбачати заходи для захисту бетону виробів від випаровування вологи (зволоження середовища, застосування плівкоутворюючих або деп-ресорів, що вводяться в бетонну суміш). Вироби з конструкційно-теплоізоляційного бетону належить прогрівати при відносній вологості середовища в тепловій установці на рівні 20-60 %.

7.3.6 Швидкість зниження температури середовища в теплових установках (ямні, щілинні, тунельні камери) після ізотермічного прогрівання в період остигання виробів з важкого і легкого конструкційного бетонів повинна бути не більше 30 К (°С)/год. При остиганні виробів з легкого конструкційно-теплоізоляційного, дрібнозернистого, напружуваного бетонів, багатошарових виробів, виробів з опоряджувальним шаром і до яких ставляться підвищені вимоги з морозостійкості та (або) водонепроникності, швидкість зниження температури середовища не повинна перевищувати 20 К (°С)/год. Під час вивантаження виробів із теплових установок температурний перепад між поверхнею виробів і навколишнім середовищем не повинен перевищувати 40 К (°С).

7.3.7 Під час ТО попердньо напружених виробів з важких бетонів, що виготовляються на стендах, перепад між температурою середовища в агрегаті та упорів не повинен перевищувати 65 К (°С). Для попередньо напружених виробів відпускання зусилля натягу арматури з упорів належить провадити на бетон, що не остиг (тривалість остигання не повинна перевищувати 0,5 год).

7.3.8 Двостадійну ТО виробів (з набуттям на першій стадії попередньої розпалубної міцності 40-50 % проектної, на другій стадії - відпускної або передаточної міцності) в залежності від прийнятої технології провадять в агрегатах будь-яких типів за режимами, що встановлені дослідним шляхом.

7.3.9 За наявності резерву часу і виробничих площ у районах, що розташовані Південніше 50° півн.ш. з великою кількістю сонячних днів на рік, застосовують геліотермообробку виробів суцільного перерізу завтовшки до з важкого бетону в спеціальних гелюформах із сонцесприй-маючими і теплоакумулюючими покриттями (ССІТАП) або в геліоустановках. Геліотермообробку виробів провадять при теплій сонячній погоді та температурі повітря о 13 год не менше 293 К (20°С).

7.3.10 У теплий період року за наявності відповідних виробничих умов та економічної доцільності рекомендується застосовувати природне тверднення бетону виробів.

8 РОЗПАЛУБЛЕННЯ, ДОВЕДЕННЯ, ПРИЙМАННЯ, СКЛАДУВАННЯ, ЗБЕРІГАННЯ ТА ТРАНСПОРТУВАННЯ ГОТОВИХ ВИРОБІВ

8.1 Розпалублення виробів

8.1.1 Розпалублення виробів слід провадити після досягнення бетоном розпалубної міцності, яка становить не менше 50 % від проектного класу (марки) з міцності на стиск.

8.1.2 Передавання зусилля натягу арматури з упорів форми (стенда) на гарячий бетон попередньо напруженого частково розпалубленого виробу слід здійснювати після досягнення бетоном передаточної міцності, що установлюється проектною документацією та становить не менше 70 % від проектного класу (марки) бетону з міцності на стиск. Не допускається провадити миттєве передавання зусилля натягу з упорів на бетон виробу при діаметрі напружених стержнів більше .

Передавання зусилля натягу арматури з упорів форми (стенда) на беї он попередньо напружених виробів слід проводити тільки після отримання дозволу ВТК (лабораторії) підприємства-виго-товлювача.

8.2 Доведення виробів

8.2.1 Розпалублені вироби при необхідності доводять на спеціалізованих конвеєрних лініях чи постах.

8.2.2 Остаточне доведення повинно провадитися відповідно до вимог, установлених технологічною документацією, та забезпечувати відповідність виробів стандартам, ТУ, проектній документації.

8.3 Приймання

8.3.1 Приймання готових виробів повинно здійснюватись відповідно до вимог системи якості на основі даних вхідного та операційного контролю, а також періодичних та приймально-здавальних (вибіркових та суцільних) випробувань, що визначають відповідність виробів вимогам стандартів, технічних умов та проектної документації.

8.3.2 При незадовільних результатах приймальних випробувань виготовлення виробів повинно бути припинено та повинні бути вжиті заходи, що забезпечують дотримання вимог, установлених відповідними нормативними документами.

8.3.3 На готові вироби, замарковані, прийняті відділом технічного контролю (ВТК) підприєм-ства-виготовлювача, що постачаються споживачеві, повинен бути виданий документ (сертифікат чи паспорт) про їх якість відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.6-2-95.

8.4 Складування, зберігання та транспортування виробів

8.4.1 Прийняті ВТК готові вироби, що розсортовані за видами, марками та партіями, повинні зберігатися горизонтально у штабелях або вертикально на стелажах у спеціально обладнаних складах готової продукції.

8.4.2 При температурі зовнішнього повітря менше 273 К (0°С) розпалублені та прийняті ВТК вироби до вивезення на склад готової продукції необхідно зберігати у приміщенні цеху не менше 6 год при температурі не менше 283 К (10°С).

8.4.3 Готові вироби слід складувати, зберігати та транспортувати за розробленими і затвердженими схемами відповідно до вимог стандартів або ТУ на вироби конкретних видів. Запас виробів, ширина проходів та проїздів на складі готової продукції повинні відповідати ДБН А.3.1-8-96. Висота штабелювання виробів для зберігання у горизонтальному положенні не повинна перевищувати .

8.4.4 Стропування виробів за затвердженими схемами слід робити в місцях, зазначених у робочих кресленнях. Забороняється стропування виробів у довільних місцях, а також за випуски арматури.

9 КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ

9.1 Контроль якості виробництва бетонних та залізобетонних виробів повинен здійснюватися лабораторією та ВТК підприємства-виготовлюва-ча відповідно до системи якості шляхом проведення вхідного контролю матеріалів та комплектувальних елементів, що постачаються, операційного контролю виконання всіх технологічних процесів і приймального контролю якості виготовленої товарної продукції. До товарної продукції, окрім бетонних та залізобетонних виробів, відносяться також бетонні та розчинні суміші, арматурні вироби і закладні елементи.

9.2 Вхідний контроль матеріалів і комплектувальних елементів, що надходять на підприємство, проводиться шляхом порівняння даних, наведених в паспортах або сертифікатах на ці матеріали і елементи, та результатів їх зовнішнього огляду, а також контрольних випробувань пробних вибірок, вид, періодичність і обсяг яких установлюються стандартами і технічними умовами на ці матеріали. Здійснюється також періодичний контроль за дотриманням правил і термінів зберігання матеріалів та комплектувальних елементів.

9.3 Під час виконання кожного технологічного процесу повинні проводитися такі контрольні операції:

- вхідний контроль матеріалів і комплектувальних елементів, що використовуються;

- контроль стану обладнання, форм, пристроїв, інструментів, приладів;

- операційний контроль якості виконання технологічних операцій.

Крім того, готові бетонні та розчинні суміші, арматурні вироби і закладні елементи повинні пройти приймальний контроль якості відповідно до вимог, викладених у додатках ГІД.

9.4 Організацію, періодичність та методи проведення вхідного і операційного контролю установлюють в технологічній документації виробництва залежно від виду виготовлюваних ви-

робів та прийнятої технології відповідно до рекомендацій Посібника до даних норм.

9.5 Приймальний контроль якості готових бетонних та залізобетонних виробів належить проводити відповідно до вимог, викладених у додатку Е.

10 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

10.1 Усі роботи, технологічні процеси і операції повинні виконуватися відповідно до вимог щодо охорони праці та навколишнього середовища, пожежо- та вибухобезпеки, регламентованих відповідними чинними нормативними документами, перелік яких наведений у додатку Ж.

11 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

В даних ДБН використані посилання на такі нормативні документи: