Захисні споруди цивільної оборони

3.20 Горизонтальне еквiвалентне статичне навантаження на по-

зацентрово стиснутi (схема б) залізобетоннi стiни, а також на

кам'янi стiни слiд приймати:

- для обвалованих стiн та стiн, якi примикають до примiщень

пiдвалiв, не захищених вiд ударної хвилi, - рiвним динамiч-

ному навантаженню, що визначається за 3.5-3.8 цих норм, з

коефіцiєнтом динамiчностi К , що дорiвнює 1;

д

- для стiн, розташованих нижче рiвня грунтових вод (схема е),

та необвалованих стiн (схема д, з, и), - рiвним динамiчному

навантаженню, яке визначається за 3.7 й 3.9 цих норм, пом-

ноженому на коефiцiєнт динамiчностi К = 1,7, для кам'яних

д

стiн без поздовжньої арматури К = 2.

д

3.21 Вертикальне еквiвалентне статичне навантаження на

стрiчковi та окремо розташованi фундаменти слiд приймати рiвним

динамiчному навантаженню, яке визначається згiдно з 3.11 цих норм

помноженому на коефiцiєнт динамiчностi К , визначений згiдно з та-

д

бицею 15.

С.35 ДБН В.2.2-5-97

При розрахунку суцiльних фундаментних плит вертикальне еквi-

валентне статичне навантаженняд приймати рiвним динамiчному нава-

нтаженню, яке визначається за 3.10 цих норм, помноженому на коефі-

цієнт динамiчностi К , який приймається згiдно з таблицею 17.

д

Таблиця 17

3.22 Оголовки аварiйних виходiв, пiднесених над поверхнею

землi, слiд розраховувати на горизонтальне еквiвалентне статичне

навантаження, яке дорiвнює тиску у фронтi ударної хвилi ДР, помно-

женому на коефiцiєнт динамiчностi К = 2.

д

При розрахунку оголовкiв на зсув та перекидання динамiчне на-

вантаження слiд приймати рiвним

- на стiну, повернуту до вибуху, - за формулою (5);

- на тильну стiну - 1,3 ДР;

- на покриття та боковi стiни - 1,25 ДР.

3.23 Еквівалентне статичне навантаження на зовнiшнi стiни у

мiсцях розташування входiв, на стiни тамбурів-шлюзів i тамбурiв,

на огороджувальнi конструкцiї аварiйних виходiв та захисно-герме-

тичнi двері слід приймати рiвним динамiчному навантаженню, яке

визначається згiдно з 3.12, 3.13, 3.14, 3.15 (цих норм помноженому

на коефiцiєнт динамiчностi К згiдно з таблицею 18.

д

Для огороджувальних конструкцiй аварiйних виходiв наскрiзного

та тупикового типiв коефiцiєнт динамічності слiд приймати К = 1,3.

д

С.36 ДБН В.2.2-5-97

Таблиця 18

С.37 ДБН В.2.2-5-97

3.24 Закладні деталi для закрiплення дверей i вiконниць пови-

ннi розраховуватися на еквiвалентне статичне навантаження, прикла-

дене перпендикулярно до площини стiни та спрямоване у бiк, проти-

лежний дії хвилi. Величину цього еквiвалентного статичного наван-

таження слiд приймати для сховищ ІІ та ІІІ класiв 0,025 МПа

(0,25 кгс/см2), для сховищ IV класу - 0,015 МПа (0,15 кгс/см2).

Внутрішні стіни розширювальних камер, розташованих за проти-

вибуховими пристроями, повиннi розраховуватись на еквiвалентне

статичне навантаження, що дорiвнює 0,02 МПа (0,2 кгс/см2 ), неза-

лежно класу сховища.

3.25 Стіни вiдкритих дiлянок та пiдхiднi тунелi входiв на

дiю динамiчного навантаження не розраховуються, вони перевiряються

розрахунком на дiю експлуатацiйного навантаження та навантаження

від ваги грунту.

Зроблені у входах наскрiзного типу перекриття слiд розрахову-

вати на навантаження, прикладене знизу та яке дорiвнює значенню ти-

ску у фронтi ударної хвилi, помноженому на коефiцiєнт 0,2. Крiм

того, перекриття слід перевiряти розрахунком на навантаження вiд

зруйнувань вище розташованих конструкцій, яке дорівнює 0,03 МПа

(0,3 кг/см2).

3.26 Тунелi аварiйних виходiв та входiв, сумiщених з аварiй-

ними виходами, на дiлянках вiд гирла до захисно-герметичних дверей

(вiконниця) або противибухового пристрою слiд розраховувати на

два випадки:

- навантаження тiльки зовнi;

- результуюче - навантаження зовнi та зсередини.

Величини еквiвалентних статичних навантажень зовнi визначаю-

ться за 3.16-3.20, а зсередини - за 3.22 цих норм. При цьому для

тунелiв, розташованих у грунтi, необхiдно враховувати пасивний

опір грунту.

3.27 Еквiвалентне статичне навантаження на конструкцiї ПРУ

слiд приймати згiдно з додатком 1.

4 РОЗРАХУНОК БЕТОННИХ I ЗАЛIЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦIЙ

4.1 Розрахунок бетоних i залiзобетонних конструкцiй сховищ

слiд проводити вiдповiдно до вимог СНіП 2.03.01-84, основних поло-

жень проектування будiвельних конструкцiй i основ, а також СНіП

2.01.07-85 "Навантаження та вплив" та цих норм.

Характеристика граничних станiв

4.2 Розрахунок конструкцiй сховищ на силовi впливи прово-

диться за методом граничних станiв за втратою несучої спроможностi

(граничний стан першої групи) i повинен забезпечувати вiд:

- руйнування окремих елементiв конструкцiй у найбiльш

напружених перерiзах;

- втрати стiйкостi форми окремими елементами конструкцiй;

- руйнування конструкцiй при сумiснiй дiї силових факторiв

та несприятливих впливiв зовнiшнього середовища.

4.3 Розрахунок несучих конструкцiй захисних споруд повинен

виконуватись з урахуванням пружно-пластичних властивостей матерiа-

лiв - граничний стан першої групи (СНіП 2.03.01-84, п. 1.10).

С.38 ДБН В.2.2-5-97

Граничний стан конструкцiй першої групи в пружно-пластичнiй

стадiї характеризується початком руйнування бетону стиснутої зони

у найбiльш напружених перерiзах, розтягнута арматура при цьому

перебуває у стадiї розвитку непружних (пластичних) деформацiй.

Допускається виникнення залишкових перемiщень та наявнiсть у бето-

нi розтягнутої зони розкриття трiщин. За граничним станом першої

групи розраховуються елементи основних несучих i огороджувальних

конструкцiй сховищ, тунелi аварiйних виходiв.

Граничний стан конструкцiй другої групи за пружною стадiєю

роботи арматури характеризується досягненням у розтягнутiй армату-

рi напружень, якi дорiвнюють розрахунковому динамiчному опору ар-

матури, при цьому напруження у бетонi стиснутої зони, як правило,

менше розрахункового динамiчного призмового опору бетону.

Розрахунок залiзобетонних конструкцiй за граничним станом

другої групи забезпечує вiдсутнiсть у них залишкових деформацiй.

За граничним станом другої групи слiд розраховувати конструкцiї

сховищ, розташованих у водонасиченому грунтi.

4.4 Граничний стан першої та другої груп шарнiрно обпертих

згинальних та позацентрово стиснутих елементiв нормується величи-

ною К, що дорiвнює вiдношенню прогину (перемiщення) конструкцiї,

який досягає до моменту f , граничного стану f до величини пруж-

i max

ного прогину (перемiщення конструкцiї f , при якому напруження в

o

арматурi разтягнутої зони досягає значення розрахункових динамiч-

них опорiв.

Для елементiв, якi розраховуються за граничним станом першої

групи, слiд приймати К = 3 та додержуватись умови f < f ,

i max

а для елементiв, якi розраховуються за граничним станом другої

групи,- К = 1 та додержуватись умови f < f .

i o

Величини прогинiв конструкцiй визначаються:

а) пружний прогин згинальних елементiв f , при якому напру-

о

д

ження у стиснутiй зонi досягає значень R , - за формулою

s

д д 2

R 0,003М SI

s р o

f = ( ----- + ------------ ) ------ , см; (10)

o д

Е М h

s max o

б) граничний прогин f , при якому починається роздрiбнення

max

бетону на верхнiй гранi стиснутої зони балочних елементiв, - за

форомулою

д

0,003 0,75 R

s 2

f = --------- ----------- SI см; (11)

max д o'

h ( м-м') R

o s

С.39 ДБН В.2.2-5-97

'

в) граничний вигин f , при якому починається руйнування

max

стиснутої зони позацентрово стиснутих елементiв, - за формулою

д

0,003 х 0,75 R b

' s 2

f = ------------------------ SI , см (12)

max д д ' o

N + R A - S A

s s sc sc

д

де R , R - розрахунковий динамiчний опiр арматури розтягу

s sc

(стиску), МПа (кгс/см2);

д

R - розрахункова динамiчна призмова мiцнiсть бетону,

b МПа (кгс/см2);

Е - модуль пружностi арматури, МПа (кгс/см2 );

s

'

A , А - площi розтягнутої (стиснутої) арматури, см2;

s sc

'

м , м - коефiцiєнти армування перерiзу розтягнутої

(стиснутої) арматури;

'

а - вiдстань вiд рiвнодiючої зусилля у стиснутiй

арматурi до ближньої гранi перерiзу, см;

h - робоча висота перерiзу, см;

o

l - розрахункова довжина елементiв, см;

o

b - ширина прямокутного перерiзу, см;

N - поздовжнє стиснуте зусилля, Н (кгс);

S - коефiцiєнт, який залежить вiд схеми завантажен-

ня елементiв та умов на опорах, що приийма-

ється згiдно з додатком 5;

д

М - згинальний момент, при якому напруження в арма-

р д

турi досягає R , який визначається за формулою

s

д д д ' д д '

М = А R (h - 0,5 х ) + А х R (0,5 х - а ), (IЗ)

max s s o s sc

С.40 ДБН В.2.2-5-97

д

A х R

д s s

де х = ---------- ;

д

b х R

b

д

М - максимальний згинальний момент 10 Нм (кгс-м), який

max сприймається нормальним перерiзом за умови

д д

Z = Z

R

i визначається для прямокутного перерiзу за вира-

зом

д 2 д

зом М х = 0,5Ьh R , 10, Н7м (кгс/м).

max о b

4.5 Граничний стан першої групи елементiв з затисненими опо-

рами або нерозрiзних згинальних та позацентрово стиснутих елемен-

тiв нормується величиною кута розкриття трiщин у шарнiрi

пластичності,яка визначається за формулою

0,003

Ф = 0,035 + --------- . (14)

imax Z

д

д д

При Z < 0,02 Ф Ф приймається рiвним 0,2 рад.,

іmax

д

де Z - вiдносна висота стиснутої зони бетону, яка визна-