При об'ємi бiльше 1,5 м3 паливно-мастильнi матерiали слiд

розмiщувати в окремому примiщенні, а у випадку розташування ДЕС

пiд житловими i громадськими будинками та при об'ємi паливно-мас-

тильних матерiалiв вiд 1 до захищенi паливнi баки слiд вино-

сити за периметр будинку, в який вбудована ДЕС, на вiдстань, вста-

новлену ДБН 360-92*.

При об'ємi запасу паливно-мастильних матерiалiв для ДЕС до

приймальнi криницi не передбачаються, для попередження роз-

тiкання паливно-мастильних матерiалiв слiд проектувати піддони,

об'єм яких перевищує об'єм паливних бакiв не менше нiж на 5%.

С.97 ДБН В.2.2-5-97

Для зберiгання розрахункового запасу палива та мастил слiд

використовувати герметичні сталеві баки, якi встановлюються на ви-

сотi, що забезпечує надходження палива i мастила до дизеля са-

мо-пливом. Витратнi баки повиннi бути обладнанi отворами для огля-

ду, покажчиками рiвня, приймальними фiльтрувальними сiтками, вог-

невими запобiжниками, сумiщеними механiчними дихальними клапанами

(СМДК). Для зберiгання мастила у кiлькостi до 60 л допускається

використання переносних ємкостей (по 10 - ), якi встановлюють-

ся у ДЕС.

Дихальнi трубопроводи витратних паливних ємкостей повиннi бу-

ти виведенi у витяжну камеру системи вентиляцiї.

8.23 Для захисту проникнення ударної хвилi на вихлопному

трубопроводi вiд дизеля слiд передбачати встановлення

термостiйкої засувки. При непрацюючому дизелi засувка повинна зна-

ходитись у, закритому положеннi. Оглядовi вiкна у стiнах дизельної

передбачати не слiд.

Вихлопний трубопровiд прокладається з похилом у бiк дизеля i

повинен мати пристрiй для випуску конденсату.

При встановленнi у ДЕС кiлькох дизель-генераторiв вихлопнi

трубопроводи передбачаються окремо для кожного дизеля.

Дiаметр трубопроводу приймається вiдповiдно до заводських да-

них. Коли траса газовихлопу бiльше , слiд виконувати перевiро-

чний розрахунок з урахуванням допустимого значення протитискового

вихлопу, який вказаний у заводськiй документацiї.

Для компенсацiї термiчного розширення на вихлопних трубопро-

водах слiд встановлюватi лінзові хвилястi або сильфоннi компенса-

тори. Допускається застосування також спецiальних металорукавів на

вихлопних трубопроводах дiаметром менше гасiння вiбрацiї та

термiчного розширення допускається передбачати шляхом

самокомпенсацiї за рахунок вигинiв трубопроводiв. Можливiсть

самокомпенсації визначається розрахунком.

Вихлопний трубопровiд у межах споруди повинен бути теплоiзо-

льованим. Температура поверхні iзоляцiї не повинна перевищувати 6О

град. С. При роботi дизеля не повиннi видiлятись шкiдливi речо-

вини від теплоiзоляцiї у примiщення ДЕС.

Пропуск вихлопного трубопроводу крiзь огороджувальнi

конструкцiї повинен виконуватись у закладних частинах, конструкцiя

яких повинна забезпечувати герметичнiсть примiщення та запобігти

передаванню тепла вiд гарячого трубопроводу (Т=500 град.С) до ого-

роджувальних конструкцiй.

Для забезпечення можливостi теплового розширення та захисту

вiд деформацiї при осiданнi сховища вихлопний трубопровiд слiд

прокладати у грунтi з перепуском крiзь закладну трубу.

Зв'язок

8.24 Кожне сховище повинно мати телефонний зв'язок з пунктом

керування пiдприємства та гучномовцi, якi пiдключенi до мiської та

мiсцевої радiотрансляцiйних мереж.

8.25 Пункт керування пiдприємства слiд обладнувати засобами

зв'язку, якi забезпечують:

- керування засобами повiдомлення цивiльної оборони об'єкта;

- телефонний зв'язок керiвництва та оперативного персоналу з

пiдроздiлами цивiльної оборони об'єкта та керiвництвом

штабу цивiльної оборони, громадськими установами міста,

району, областi (за належнiстю);

С.98 ДБН В.2.2-5-97

- телефонний зв'язок зi сховищами пiдприємства та з основними

цехами, якi не припиняють виробництво за сигналом ПТ;

- радiозв'язок з запасним пунктом керування мiста (району).

Пункт керування слiд проектувати з засобами радiозв'язку та

повiдомлення за погодження із мiсцевим штабом цивiльної оборони.

Для резервування провiдного мовлення слiд передбачати радiоп-

риймач.

8.26 ПРУ, у якому буде розташоване керiвництво пiдприємства

(установи), повинно мати телефонний зв'язок з місцевим штабом

цивiльної оборони та гучномовець, який пiдключений до мiсцевої та

міської радіотрансляційних мереж. Пункти керування у ПРУ не перед-

бачаються.

В інших ПРУ встановлюються тiльки гучномовцi радіотрансля-

цiйної мережi.

8.27 Мережі провідного телефонного зв'язку та мовлення пун-

ктiв керування слiд передбачати в обхiд наземних комутаційних

пристроїв (кросiв та розподiльних шаф) з використанням пiдземних

кабелiв телефонної мережі об'єкта та мiста.

Відстань та засоби прокладання кабелiв та проводiв телефон-

них i радiотрансляцiйних мереж при їх зближеннях та перетинах з

електромережами слiд приймати вiдповiдно до вимог ПУЕ, загальної

інструкції з будівницта лінійних споруд ГТМ та вiдповiдних норм.

8.28 Вводи мереж у споруди повиннi бути тiльки пiдземними i

проходити крiзь сальниковi ущiльнення з наступним заливанням їх

кабельною мастикою.

Телефонні кабелі повинні бути прокладенi у трубах окремо вiд

радiотрансляцiйних кабелiв.

8.29 Згідно з діючими нормами вiдстань мiж паралельно прок-

ладеними кабелями слабкострумових пристроїв та електрокабелями

слiд приймати:

- при прокладаннi труб - не менше ;

- при прокладанні у траншеї - не менше .

Відстань між розетками мережi провiдного мовлення та електро-

постачання слiд приймати не менше .

8.30 Захист кабелів від усiх видiв корозiї слiд передбачати

вiдповiдно до норм.

8.31 Для електроживлення станцiйного обладнання зв'язку,

який встановлюється у пунктах керування підприємств, слiд передба-

чати системи, якi не потребують застосування акумуляторних бата-

рей.

8.32 У пунктах керування пiдприємств, якi знаходяться у зо-

нах можливого затоплення, провiднi засоби зв'язку слід резервувати

радiозасобами.

9 СХОВИЩА, РОЗТАШОВАНІ У ЗОНI МОЖЛИВОГО ЗАТОПЛЕННЯ

9.1 Сховища, що розташованi у зонi можливого затоплення, по-

виннi задовольняти усi вимоги цих норм з урахуванням дії гiдравлi-

чного стоку, обумовленого гравiтацiйними або проривними хвилями.

Тривалість затоплення приймається для гравiтацiйних хвиль

короткочасною-до 2 год, для проривних хвиль тривалою - бiльше 2

год.

С.99 ДБН В.2.2-5-97

Сховища у зонах затоплення слiд передбачати при розрахунко-

вiй глибинi води не бiльше . При більших глибинах затоплення

слiд використовувати iншi засоби захисту.

9.2 Сховища у зонах тривалого затоплення слiд за можливiстю

розташовувати на пiдвищених ділянках місцевості із збiльшенням в

обгрунтованих випадках радiуса збору переховуваних згiдно з додат-

ком 1.

У зонах затоплення сховища влаштовуються вбудованими i окремо

розташованими. При розміщенні низу перекриття окремо розташованих

сховищ вище рiвня планувальної вiдмiтки землi слiд проводити

перевірку стiйкостi споруди на зсув та перекидання гiдравлiчним

потоком або проти спливання з коефіцієнтом запасу 1,1.

Місткість сховищ у зоні тривалого затоплення рекомендується

приймати 300-600 чол.

При проектуванні ДЕС слiд передбачати iнженернi рiшення, якi

виключають попадання води у повітрозабір та вихлоп дизеля.

У зонах затоплення вiд проривних хвиль при глибинi води 5 м

i бiльше слiд передбачати сховища без ДЕС. Фільтровентиляцiю та

регенерацiю повiтря при цьому забезпечувати з застосуванням

комлектів ФВК-2 та електроручних вентиляторiв ЕРВ-600/300, якi

входять у цi комплекти. Охолодження повітря після РУ-150/6 перед-

бачати за допомогою труб, розташованих у грунтi за межами сховищ.

Освітлення приміщень цих сховищ передбачати вiд переносних

та мiсцевих джерел (акумуляторiв та електричних ліхтарів, батарей,

велогенераторiв та iн.).

9.3 Обклеювальну гiдроiзоляцiю сховищ, розташованих у зонах

затоплення, слiд призначати суцільною, включаючи і покриття, у вi-

дповiдностi з вимогами норм на проектування гiдроiзоляцiї пiдзем-

них частин будинків та споруд i з урахуванням стiйкостi її проти

гiдростатичного напору та забезпечення затиску жорсткими конструк-

тивними елементами по стiнах та по покриттю.

Ступiнь допустимого зволоження огороджувальних конструкцiй

сховищ, розташованих у зогнах затоплення, слiд приймати 1

категорiї.

9.4 У сховищах, розташованих у зонах можливого затоплення,

слiд передбачати аварiйнi виходи;

а) у зонах невеликої тривалостi затоплення - у виглядi

вертикальної шахти з захищеним оголовком і у вiдповiдностi з вимо-

гами 2.19 цих норм. Пiсля закiнчення затоплення слiд передбачати

випуск води з входу у сховище або викачування її насосом;

б) у зонах тривалого затоплення - у виглядi вертикальної шах-

ти.

При глибинi можливого затоплення до вихiд повинен здiйс-

нюватись крiзь шахту. При цьому верх шахти слiд приймати на 1 м

вище рiвня можливого затоплення.

9.5 У сховищах, якi розташованi у зонах можливого затоплен-

ня, слiд передбачати мiнiмально необхiдну кiлькiсть припливно-ви-

тяжних та iнших отворiв, якi сполучаються з поверхнею.

Допускається сумiщати повiтрозабори в одному каналi з прок-

ладанням у ньому трубопроводiв для повiтрозаборiв з

фiльтровентиляцiї i ДЕС, а також витяжних, крiм вихлопу вiд дизе-

ля.

С.100 ДБН В.2.2-5-97

9.6 Несучi конструкцiї сховищ, захисно-герметичнi дверi (лю-

ки) та iншi захиснi пристрої повиннi перевiрятися розрахунком на

навантаження вiд гiдростатичного тиску розрахункового стовпа води,

який повинен бути вказаний у завданнi на проектування.

Гiдростатичний тиск вiд стовпа води на споруду, який

приймається у розрахунку, не повинен перевишувати навантаження,

яке встановлюється класом захисту сховища.

Усi елементи споруди, що виступають, оголовки аварiйних вихо-

дiв, повiтроводiв, шахти та інші повиннi бути перевiренi розрахун-

ком на стiйкiсть та мiцнiсть вiд роздiльної дiї вибухової хвилі та

гідравлiчного потоку.

9.7 Сховища, якi розташованi у зонах можливих затоплень, по-

виннi будуватись за проектами масового застосування та з монолiт-

них залiзобетонних конструкцiй iз суцiльною фундаментною плитою.

Бетон для сховищ, розташованих у зонах затоплення, повинен

застосовуватися проектної марки; за мiцнiстю на стиск - не нижче

ВI5, за морозостiйкiстю - F50 i за водонепроникнiстю - W2 у

вiдповiдності з вимогами норм на проектування бетонних i залiзобе-

тонних конструкцiй (СНіП 2.03.01-84).

Конструкцiї сховищ, розташованих у зонi можливих затоплень,

слiд розраховувати за граничним станом II групи.

9.8 Оголовки аварiйних виходiв, повiтрозабiрних та витяжних

шахт слiд перевiряти на тиск від швидкiсного напору Р гiдравлiчно-

ск

гідравлічного потоку за формулою

2

YV F

n cк

Р = С -----------------

ск х

i

де С - коефiцiєнт лобового опору, який приймається згiдно з

х додатком 8;

Y - об'ємна вага води;

g - приискорення вiльного падiння, що дорiвнює 9,8 м/с2;

V - швидкiсть пiдхiдного потоку вiдповiдно до додатка 1;

n

F - площа проекцiї зануреної у потiк частини перешкоди на пло-

ск щину, перпендикулярно до напрямку руху потоку, м2.

9.9 У сховищах, розташованих у зонах можливого затоплення,

слiд передбачати режим iзоляції з регенерацiєю внутрiшнього повiт-

ря згiдно з додатком 1, а також пристрої, якi забезпечують конт-

роль наявності води над спорудою.

У повiтрозабiрних та витяжних шахтах слiд передбачати встано-

влення противибухових пристроїв та водопровiдних засувок з елек-

троручним керуванням зi сховища. Водопровiднi засувки повинні бути

розрахованi на гiдростатичний тиск вiд розрахункового стовпа во-

ди.

Спустошення затопленої водою дiлянки шахти слiд передбачати

шляхом зливу води у камери перед мастильними фiльтрами або вiдкач-

ки ручним насосом за межi споруди.

С.101 ДБН В.2.2-5-97

10 ПРОТИПОЖЕЖНI ВИМОГИ

10.1 При проектуваннi захисних споруд цивiльної оборони щодо

протипожежних вимог необхідно керуватися вiдповiдними нормами в

залежностi вiд призначення примiщень у мирний час, а також вимога-

ми цих норм.

10.2 Захисні споруди слiд розмiщувати у пiдвальних примiщен-

нях виробництв з вибухопожежною небезпекою Г та Д. В окремих випа-

дках допускається розташовувати захиснi споруди у пiдвальних

приміщеннях виробництв категорiй А, Б, В для забезпечення повної

iзоляцiї пiдвалiв вiд надземної частини будинків, необхiдного за-

хисту входiв (виходiв) та зниження навантаження вiд можливого ви-

буху у будинку до 80 % порiвняннi з еквiвалентним розрахунковим

навантаженням.

10.3 Вогнестійкість будинкiв i споруд, в якi передбачається

вбудовувати сховища або ПРУ i якi розташованi у зоні дії вибухової

хвилi, повинна бути не нижче II ступеня.

Мінімальну границю вогнестiйкостi основних будiвельних кон-

струкцiй слiд приймати для:

- сховищ - за таблицею 39 та у вiдповiдностi з СНіП;

- протирадiацiйних сховищ у зонi дiї вибухової хвилi за про-

типожежними нормами проектування будинкiв та споруд для

будинкiв II ступеня вогнестiйкостi;

- протирадiацiйних сховищ поза зоною дiї вибухової хвилi -

за протипожежними нормами проектування будинкiв та споруд,