ДБН Б.2.4-3-95. Генеральні плани сільськогосподарських підприємств


НОРМАТИВ™ PRO пользователь:М?нрег?онбуд New edition sn:12345671 31.10.2009

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

 

ГЕНЕРАЛЬНІ ПЛАНИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

 

ДБН Б.2.4-3-95

 

З введенням в дію ДБН Б.2.4-3-95 втрачає силу на території України СНиП П-97-76.

 

РОЗРОБЛЕНІ:

 

Об'єднанням УкрНДІагропроект (ведуча): канд. екон. наук О. Ф. Омельченко - керівник; С. І. Телюк - відповідальний виконавець; канд. техн. наук Ю. І. Кошиць; Ю. А. Куров, М. С. Шкурка; канд. арх. В. І. Райко; Ю. Л. Замський, Є. О. Ляшук, О. М. Марченко, В. С. Шеремет.

Інститутом УкрНДІПРОцивільсільбуд: Т. М. Штейнгель.

Українським науковим гігієнічним центром МОЗ України: канд. мед. наук М. П. Вашкулат.

УкрНДІ ветеринарної медицини: д-р. вет. наук М. Ф. Яіденко. Мінсільгосппродом України:

В. П. Яковенко, 1.1. Бровко; канд. вет. наук В. А. Мотузенко.

УкрНДІ пожежної безпеки МВС України: М. В. Гузій, В. В. Денисенко..

ВНЕСЕНІ ТА ПІДГОТОВЛЕНІ ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ:

Головним управлінням будівельної науки, проектжнвишукувальних робіт, норм та стандартів Держкоммістобудування України.

ЗАТВЕРДЖЕНІ:

Наказом Держкоммістобудування України від 27 січня 1995 р. № 17 та введені в дію з 1 лютого 1995 р.

 

ЗМІСТ

1. Загальні положення 

2.  Розміщення сільськогосподарських підприємств та виробничих зон сільських поселень .

3. Генеральні плани виробничих зон сільських поселень та генеральні плани сільськогосподарських підприємств

4. В'їзди та внутрішньомайданчикові шляхи  

5. Інженерна підготовка території та інженерні мережі

6. Озеленення та зовнішній благоустрій

7. Охорона навколишнього природного середовища

8. Організація будівельного виробництва

Додатки:

Додаток 1. Обов'язковий Розміри санітарно-захисних зон від сільськогосподарських підприємств до житлової забудови

Додаток 2. Обов'язковий. Мінімальні санітарні відстані між тваринницькими підприємствами та об'єктами по переробці і зберіганню сільськогосподарської продукції, не пов'язаними із запроектованим тваринницьким підприємством  

Додаток 3. Обов'язковий. Розміри санітарно-захисних зон від каналізаційних споруд до житлової забудови, ділянок громадських будинків та підприємств харчової промисловості   Додаток 4. Обов'язковий. Мінімальні відстані від системи вилучення, обробки, зберігання, знезараження та утилізації гною до тваринницьких, птахівничих приміщень та до житлової забудови  

Додаток 5. Обов'язковий. Мінімальні зооветеринарні відстані між тваринницькими.

птахівничими підприємствами І деякими Іншими об'єктами

Додаток 6. Обов'язковий. Відстані між будівлями та спорудами сільськогосподарських

підприємств в залежності від ступеня вогнестійкості  

Додаток 7. Обов'язковий. Відстані від складів відкритого зберігання сільськогосподарської продукції до Інших будівель та споруд  

Додаток 8. Обов'язковий. Відстань від відкритих наземних складів до будівель та споруд

сільськогосподарського призначення, а також між вказаними складами

Додаток 9 Рекомендований. Показники мінімальної щільності забудови територій

сільськогосподарських підприємств

Додаток 10. Довідковий. Площа та розміри земельних ділянок складів на і гис. мешканців сільських поселень

 

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Державні будівельні норми України «Генеральні плани сільськогосподарських підприємств» поширюються на проектування генеральних планів нових та реконструкцію діючих державних та колективних сільськогосподарських підприємств, а також підприємств в селянських (фермерських) та інших форм власності господарствах.

Норми обов'язкові для всіх органів державного управління та місцевого самоврядування.

1.2. Дані норми повинні враховуватись також при розробці генеральних планів виробничих зон сільських поселень.

1.3. Генеральний план виробничої зони сільського поселення розробляється у складі проектно-планувальної документації (генеральний план та ПДП сільського поселення) на підставі схеми або проекту районного планування.

Генеральний план сільськогосподарського підприємства розробляється у складі проектно-кошторисної документації для конкретного будівництва (ескізний проект, проект, робоча документація).

У складі ТЕО може розроблятись схема генерального плану сільськогосподарського підприємства.

1.4. Генеральний план виробничої зони розробляється на розрахунковий термін, що відповідає терміну, на який складено генеральний план сільського поселення. Як правило, його розрахунковий термін складає 20-25 років.    

1.5. До сільськогосподарських підприємств, на які поширюються ці норми, відносяться:

* рослинницькі підприємства, які включають в себе культиваційні споруди (теплиці, парники, оранжереї), рільничі об'єкти, садівничі та виноградарські комплекси тощо;

*  тваринницькі підприємства, до яких входять товарні та племінні ферми великої рогатої худоби, свиноферми та свинофабрики, вівцеферми, кролівничі та звірівницькі ферми, кінні заводи тощо;

    * птахівничі підприємства, що поділяються на товарні та племінні птахофабрики та птахоферми, на підприємств.а по виробництву яєць та м'яса птиці, а також по вирощуванню гібридної птиці для товарних господарств і інкубаторно-птахівничі станції для виробництва добового молодняка птиці та інші;

*  підприємства по зберіганню сільськогосподарської продукції, до яких відносяться склади зберігання сільськогосподарської продукції — зерна, овочів, картоплі, фруктів, винограду;

*  підприємства по виробництву кормів-комбікормів, заводи вітамінно-трав'янистого борошна, м'ясокісткового борошна;

*  заводи та цехи по переробці продукції тваринництва: м'яса, молока;

*  заводи та цехи по переробці продукції рослинництва: зерна, овочів, фруктів, тютюну, хмелю тощо;

*  підприємства виробничо-технічного обслуговування, які включають: бази зберігання нафтопродукції, мінеральних добрив та пестицидів, сільськогосподарської техніки та запасних частин, підприємства по ремонту сільськогосподарських машин та транспорту, пожежні депо, підприємства будівельної індустрії тощо;

*  районні ветлікарні, бази зооветеринарного забезпечення;

*  станції біологічного захисту рослин, заводи кормових антибіотиків, скотобази, бойні, рибні господарства, підприємства по переробці риби, відходів тваринництва, цехи вторинного використання відходів, виробництво сухого курячого посліду тощо;

*  котельні, об'єкти водопостачання та каналізації, очисні споруди, звалища твердих відходів, гноєсховища, об'єкти газопостачання;

*  селянські (фермерські) та орендні підприємства всіх напрямків господарської діяльності;

*  підсобні сільськогосподарські підприємства промислових підприємств.

1.6. При розробці генеральних планів сільськогосподарських підприємств поряд з положенням цих норм слід також керуватися ДБН 360-92, ДБН Б.2.4-1-94, СаНПіН 5.02-12/н, вимогами діючих санітарних норм та норм технологічного проектування.

2. РОЗМІЩЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ ТА ВИРОБНИЧИХ ЗОН СІЛЬСЬКИХ ПОСЕЛЕНЬ

2.1.  Сільськогосподарські підприємства або групи підприємств слід розміщувати на майданчику, передбаченому схемою або проектом районного атакування, генеральним планом населеного пункту, проектом планування виробничої зони сільського поселення.

Сільськогосподарські підприємства, будови та споруди селянських (фермерських) господарств, в залежності від розмірів та потужності, можуть розміщуватись:

*  у виробничих зонах сільських поселень;

*  на фермерських землях при дотриманні санітарних, зооветеринарних та протипожежних вимог з урахуванням функціонального зонування території (хуторська система).

Селянські господарства можуть складатись з поодиноких садиб або бути зблокованими з декількох садиб з можливим об'єднанням (блокуванням) окремих приміщень та будівель. У цьому разі вирішується планування єдиним архітектурно-планувальним комплексом житлової та виробночої зон.

Ферми можуть бути як одного напрямку виробництва, так і змішаного типу.

2.2. У виробничих зонах сільських поселень слід розміщувати підприємства: тваринницькі, птахівничі та звірівницькі ферми, підприємства по зберіганню та переробці сільськогосподарської продукції, цехи по вторинному використанню відходів, ремонту, технічному обслуговуванню та зберіганню сільськогосподарських машин та автомобілей, по виготовленню будівельних конструкцій, виробів та деталей з місцевих матеріалів, ветеринарні установи, теплиці та парники, промислові цехи сільськогосподарських підприємств, матеріальні склади, транспортні, енергетичні та інші об'єкти, пов'язані з підприємствами, що проектуються, а також комунікації, що забезпечують внутрішні та зовнішні зв'язки об'єктів виробничої зони.

Розмішувати та визначати потужності тваринницьких та птахівничих підприємств слід виходячи з наявності землі, на якій повинні буди використані органічні речовини, що знаходяться у відходах виробництва цих підприємств, або органічні добрива — відходи виробництва.

2.3. Для розмішений сільськогосподарських підприємств, будівель та споруд слід вибирати майданчики під забудову та під траси інженерних мереж на землях, непридатних для сільського господарства, або на сільськогосподарських землях гіршої якості.

Розміщення сільськогосподарських підприємств на землях державного лісового фонду не дозволяється.

Допускається розміщення підприємств на ділянках, вільних від лісу, при погодженні з органами охорони природи, лісового господарства та органами санепіднагляду. Відстань до масивів лісу та залягання торфу приймається згідно з обов'язковим додатком 6.

Розміщення сільськогосподарських підприємств, будівель та споруд на орних, зрошувальних та осушених землях, на землях, зайнятих багаторічними плодовими насадженнями та виноградниками, водоохоронними, захисними та іншими лісами першої групи дозволяється лише у виключних випадках при належному техніко-економічному обгрунтуванні та погодженні з місцевими органами влади.

Для ведення селянських (фермерських) господарств та будівництва на них сільськогосподарських підприємств надаються земельні ділянки відповідно до Закону про «Земельний кодекс України».

2.4. Розміщення сільськогосподарських підприємств не допускається:

* на територіях, де залягають корисні копалини, без погодження з органами Державного гірничого нагляду;

*  в небезпечних зонах відвалу гірських порід вугільних та сланцевих шахт і збагачувальних фабрик;

*  в зонах сельових потоків, сніжних лавин та зсувів, що можуть загрожувати забудові, життю працюючих та експлуатації підприємств, будівель та споруд;

*  в першому, другому та третьому поясах зон санітарної охорони джерел водопостачання поселень згідно з «Положенням про порядок проектування та експлуатації зон санітарної охорони .джерел водопостачання й водопроводів господарсько-питного призначення» № 2640-82 не дозволяється розміщення тваринницьких ферм, птахофабрик, тепличних підприємств, відкритих майданчиків для автомашин та сільськогосподарських ремонтних майстерень, складів мінеральних дoбрив та отрутохімікатів, а також складів пально-мастильних матеріалів, кладовищ, скотомогильників, полів зрошення та фільтрації.

2.5. Розміщення сільськогосподарських підприємств не допускається:

*  в першій та другій зонах санітарної охорони курортів;

* на землях зелених зон міст, включаючи землі міських лісів;

*  на земельних ділянках, забруднених органічними та радіоактивними речовинами до закінчення терміну, встановленого санітарно-епідеміологічною та ветеринарною службами;

*  на землях заповідників, заказників;

*  в зонах охорони пам'ятників історії та культури в сельбйщній зоні поселень.

2.6. Розміщення будівель, споруд і комунікацій сільськогосподарських підприємств в першій, другій та третій зонах округів санітарної охорони курортів допускається згідно з вказівками ДБН 360-92 та при умові погодження проекту з місцевими органами влади, санітарно-епідеміологічною службою та курортним управлінням, якому належить курорт.

2.7.  Вибір майданчиків під будівництво сільськогосподарських підприємств, будівель та споруд повинен бути обгрунтований техніко-економічними підрахунками на основі результатів розгляду варіантів можливого їх розміщення з урахуванням найбільш економічного використання земель та відшкодування збитків, заподіяних вилученням землі та втрат сільськогосподарського виробництва, пов'язаних з вилученням сільськогосподарських угідь.

При розміщенні сільськогосподарських підприємств та виробничих зон необхідно забезпечити їх раціональний взаємний зв'язок з метою створення умов для мінімальних витрат часу на трудові пересування.

 

2.8.  Територія, що призначається під будівництво сільськогосподарських підприємств, повинна мати достатні розміри для розміщення всього комплексу будівель та споруд.

Резервування земельних ділянок для розширення сільськогосподарських підприємств або об'єктів допускається, як правило, за рахунок земель, які знаходяться за межами майданчиків зазначених підприємств або об'єктів.

З цією метою при виборі майданчиків повинна передбачатися можливість додаткового відведення суміжних земельних ділянок у встановленому порядку.

Резервування земельних ділянок на майданчиках сільськогосподарських підприємств допускається передбачати тільки відповідно до завдання на проектування при відповідних техні-ко-економічних обгрунтуваннях.

2.9. При розміщенні сільськогосподарських підприємств, будівель та споруд на прибережних ділянках річок або водойм планувальні позначки майданчиків підприємств повинні прийматися не менше ніж на 0,5 м вище за розрахунковий рівень води з урахуванням підпору та ухилу водотоку, а також розрахункової висоти хвилі та її нагону.