Будинки та споруди дитячих дошкільних закладів

3.23  Місткість приміщень, що виходять до тупикового коридору або холу, має бути розрахована не більше ніж на 80 чоловік. Відстань по коридору від виходу з дитячого осередку до виходу назовні або у сходову клітку необхідно визначати за таблицею 3, приймаючи щільність людського потоку при евакуації понад 5 чол/м .

Таблиця 3

Розташування виходу із дитячого осередку

Ступінь вогнестійкості будівель

Відстань до виходу назовні або на сходи, м

Між сходовими клітками або зовнішніми

виходами

II-III

20

III6, IV

15

IIIa, V

10

Вихід у тупиковий коридор або хол

ІІ-III

10

ІІІб, IV

7

IIIa, V

5

3.24     У приміщення  групи  короткочасного  перебування дітей  (див.  п.1.6)  слід передбачати відокремлений вхід та самостійний евакуаційний вихід. При розміщенні приміщень груп у громадських будинках допускається передбачати входи із вестибюлів або загальних К9ридорів.

3.25     Мінімальний склад приміщень для груп короткочасного перебування дітей має включати: роздягальню, ігрову, туалетну, гардеробну з туалетом та душовою для персоналу, підсобне приміщення із розрахунку не менше 5,5 м  загальної площі на одне місце.

3.26Групові осередки дошкільних закладів загального типу повинні складатися з роздягальні, ігрової, спальні, туалетної, буфетної. Склад та площі приміщень дитячих осередків, які проектуються у сільських дошкільних закладах для змішаних ясельно-дошкільних груп, приймаються як для дошкільних груп.

Для житлових осередків будинків дитини додатково передбачається кімната вихователя (відпочинку персоналу), приміщення для сушіння одягу, кімната для зберігання особистих сезонних речей, комора, ванно-душове приміщення.

У дитячих житлових осередках дошкільних дитячих будинків, крім того, передбачається приміщення для приймання їжі (їдальня).

У літніх павільйонах для кожної групи дітей потрібно передбачати роздягальню, ігрову, спальню, туалетну, буфетну та комору.

3.27 Площі приміщень дитячих осередків дошкільних закладів загального типу, будинків дитини та дошкільних дитячих будинків слід приймати не меншими ніж наведені у таблиці 4.

Таблиця 4

Найменування приміщень

Одиниця виміру

Дошкільні заклади загального типу

Будинки дитини

Дитячі будинки

Ясельні групи

Дошкільні групи

Ясельні групи

Дошкільні групи

Роздягальня

м² на одне місце

1,2

0,9

1,4

1,2

Ігрова

-"-

3,3

2,5

3,6

3,3

Їдальня

-"-

–

–

–

1,8

Спальня

-"-

2,4

2,5

2,4

2,4

Веранда

-"-

–

–

2,4

–

Туалетна

-"-

1,1

1,0

1,2

0,9

Ванно-душова

-"-

–

–

–

0,5

Буфетна

м²

5,0

5,0

5,0

5,0

Комора

-"-

–

–

6,0

6,0

Кімната персоналу

-"-

–

–

9,0

9,0

Приміщення:

- сушіння одягу

–

–

4,0

4,0

- зберігання колясок

-"-

–

–

6,0

6,0

- зберігання сезонних речей

-"-

–

–

4,0

4,0

3.28  Приміщення роздягальні в дошкільних закладах загального типу обладнується персональними шафами для зберігання і сушіння одягу та взуття дітей (див. п.4.10).

Для будинків дитини та дошкільних дитячих будинків суміжно з роздягальнями передбачаються приміщення для сушіння верхнього одягу та взуття, забезпечені гарячою водою та обладнані витяжною вентиляцією, а також комори для зберігання колясок, санчат та іншого інвентаря.

3.29 Приміщення ігрової повинно бути придатним для внутрішнього перепланування та просторового виділення функціональних зон.

Ігрова кімната для змішаної ясельно-дошкільної групи може бути розділена на зони заскленою перегородкою (з межею вогнестійкості 0,25 год) заввишки 1,8-2,0 м.

3.30 У групових осередках для дітей дошкільного віку дитячих закладів загального типу допускається об'єднання ігрової та спальні в єдиний простір за допомогою розсувної перегородки з межею вогнестійкості 0,6 години.

3.31  Розміщувати ігрову слід з урахуванням наскрізного або кутового провітрювання. Допускається влаштовувати провітрювання ігрових через спальні.

3.32  Вікна ігрових не допускається розташовувати над вікнами кухні, пральні, плавального басейну. Не менше 50% вікон ігрових повинні обладнуватися верхніми фрамугами із щитками та важільними пристроями. Підвіконня слід встановлювати на висоті 0,6 м від рівня підлоги.

3.33   Спальні повинні розміщуватись, як правило, суміжно з ігровими кімнатами і мають бути обладнані шафами для зберігання запасу чистої білизни та спальних речей. В будинках дитини та дошкільних дитячих будинках слід проектувати декілька спалень не більше ніж на 10 місць кожну.

3.34  Скорочення площі спалень при реконструкції будинків дошкільних закладів загального типу допускається не більше ніж до 2,1 м² /місце. Якщо в дитячому осередку передбачається декілька спальних приміщень, то допускається збільшення норми площі до 2,7 м ²/міcце.

3.35  }дальня — окреме приміщення для приймання їжі — передбачається у складі житлового осередку дошкільних дитячих будинків,  їдальня не  може  бути прохідною,  повинна мати  окремий  вхід  і розміщуватись суміжно з буфетною.

3.36  Туалетні в дитячих осередках слід проектувати як єдине приміщення з природним освітленням, яке складається із зон вбиральні та умивальної. Ванно-душову для дитячих будинків необхідно виділяти вологонепроникною перегородкою в окреме приміщення.

Для старшої та підготовчої груп слід передбачати відокремлені вбиральні для хлопчиків та дівчаток. У зоні вбиральні повинні розміщуватись в кабінах розміром 0,75 x0,80 м дитячі унітази і в окремій кабіні — унітаз для дорослих. Екрани-перегородки між кабінами слід виконувати з негорючих матеріалів, а їх висота повинна бути 1,2 м (від підлоги). Злив (відуар) і дитячі унітази для старшої ясельної групи можуть встановлюватись без кабін.

В зоні умивальної слід передбачати умивальники для дітей та дорослих, рушникосушильник, а в туалетних без ванни — душовий піддон, який повинен мати підходи з трьох боків. У ванно-душовій встановлюються душові піддони, ванна зі змішувачем, ногомийка (ванночка для миття ніг).

Для дитячих групових осередків універсального типу слід передбачати встановлення обладнання, що забезпечує функціонування туалетної для дітей як ясельного, так і дошкільного віку.

3.37  Підлога у приміщеннях дитячих осередків повинна бути з матеріалів, дозволених для використан­ ня МОЗ України, і має бути вологостійкою. Підлога в роздягальнях, ігрових і спальнях повинна мати утеплену основу. Для підлоги в туалетних і ванно-душових слід використовувати керамічні плитки.

3.38  Стіни приміщень дитячих осередків повинні бути гладенькими, вологостійкими, і забезпечувати можливість прибирання вологим способом, коефіцієнт відбиття світла повинен бути 50-70%. Стіни в туалетній, ванно-душовій, буфетній слід облицьовувати глазурованою плиткою на висоту не менше 1,5 м. Опорядження стін решти приміщень дитячих осередків у будинках II, III, IIIa, ІІІб ступенів вогнестійкості повинно виконуватись із негорючих матеріалів.

Приміщення для музичних, фізкультурних, навчальних занять та ігор

3.39  Кількість залів для музичних та фізкультурних занять у дошкільних закладах повинна визначатися завданням на проектування, але бути не меншою одного універсального залу в закладі з двома дошкільними або старшими ясельними групами та не меншою двох залів (музичного та фізкультурного), коли старших ясельних і дошкільних груп 8 і більше. При кожному залі необхідно передбачати комори по 6 м².

3.40  Зали не повинні бути прохідними. При наявності у будинку окремих залів для музичних та фізкультурних занять допускається об'єднувати їх за допомогою розсувної перегородки, що забезпечує нормативну звукоізоляцію.

3.41  Площа залів розраховується на проведення навчальних занять одночасно з однією групою. Площа залу для музичних занять у дошкільних закладах загального типу приймається із розрахунку не менше ніж 3,7 м²  на одне місце в дошкільній групі, залу для фізкультурних занять і універсального залу — не менше5 м² . У закладах на 2 групи, а також при реконструкції будинків площу універсального залу допускаєтьсяприймати 4 м² на місце в дошкільній групі. У будинках дитини та дошкільних дитячих будинках площузалів слід приймати не меншою 5 м²   на місце в ясельній або дошкільній групі.

3.42  Приміщення ігротеки у будинках місткістю 90 і більше місць, а також кімнату занять з технічними засобами навчання (ТЗН) або комп'ютерний клас у будинках понад 160 місць для дошкільних закладів загального типу та дошкільних дитячих будинків допускається передбачати площею не менше 50 м² кожне.

Кімнату для ручної праці (образотворчого мистецтва) площею не менше 42 м² і логопедичний кабінет площею не менше 12м² допускається передбачати у дошкільних дитячих будинках місткістю 90 і більше місць, а також у дошкільних закладах загального типу місткістю понад 200 місць.

Приміщення для індивідуальних музичних занять площею не менше 9 м² допускається передбачати у дошкільних дитячих будинках місткістю понад 90 місць.

3.43 Криті плавальні басейни для дошкільників слід проектувати з розрахунку одночасної пропускної спроможності:

-    2-4 дитини — для будинків дитини;

-    10 дітей (1 підгрупа) — у складі дошкільного закладу загального типу, дошкільного дитячого будинку;

- 20 дітей (2 підгрупи по 10 дітей) і більше — для групи дошкільних закладів, у складі комплексу дошкільних закладів або кооперованої будівлі "ясла-садок — початкова школа".

3.44  До складу приміщень басейну повинні включатися: зал з ванною, дві роздягальні для хлопчиків і дівчаток з туалетами та душовими, кімната тренера, кімната медсестри, лабораторія аналізу води, вузол керування та інші технічні приміщення для обслуговування басейну, комора інвентаря. При розміщенні додаткової ванни для дітей ясельного віку слід передбачити окреме приміщення роздягальні.

3.45  У басейнах, що стоять окремо і мають одночасну пропускну спроможність 20 дітей і більше, крім приміщень, вказаних у п. 3.44, необхідно додатково передбачити вестибюль з гардеробом площею 36 м² , кабінет завідуючого — 9м², кімнату відпочинку — 50 м² .

В залі басейну повинна бути передбачена зона розминки площею не менше 24 м² . У басейнах з одночасною пропускною спроможністю 10 дітей допускається проектування окремого приміщення для розминки площею не менше 36 м² , а у басейнах з одночасною пропускною спроможністю 20 дітей і більше — приміщення площею не менше 60 м² з коморою інвентаря 6 м² .

3.46 Басейн з одночасною пропускною спроможністю 20 дітей повинен обладнуватись ванною розміром 10-12,5 x6 м, а пропускною спроможністю 10 дітей — ванною не менше 7 x3 м. Ванна розміром 3 x2 м розрахована на заняття з 2-4 дітьми ясельного віку і може використовуватись як додаткова для басейнів більшого розміру.

Глибина ванни басейну повинна забезпечувати нормальне проведення занять при зміні рівня води з 0,6 м до 0,8 м від дна. По периметру ванни слід передбачати обхідну доріжку завширшки не менше 0,75 м і 1,5 м з боку виходу із душових, а також борт заввишки 0,15 м над підлогою і завширшки 0,3 м. Уклон дна ванни в бік випуску води має бути не менше 1%.

3.47 Площу роздягальні слід приймати із розрахунку не менше 1,2 м²   на місце при одночасній пропускній спроможності басейну 10 дітей і 1,0 м²   - при 20. Біля кожної роздягальні слід передбачати душові із розрахунку 1 душова сітка на 3 місця і туалет на 1 унітаз і 1 умивальник.

В місцях виходу із душової на обхідну доріжку повинен бути передбачений прохідний душ для ніг з безперервним потоком свіжої води. Розмір ванни душу повинен бути не менше 0,8 м у напрямку проходу, а його глибина — 0,1 м.

3.48 Кімнату медсестри слід проектувати з входом із коридору площею не менше 6 м² у басейнах з одночасною пропускною спроможністю 10 дітей і площею не менше 8 м² у басейнах більшого розміру.

Лабораторія аналізу води площею не менше 6 м²  повинна розміщуватись суміжно з залом басейну. Кімната тренера має проектуватися зі входом із коридору, кабіною для переодягання, туалетом і душем загальною площею не менше 10м².

3.49   Технічні приміщення для обслуговування басейну повинні мати окремий вихід на господарську зону, їхплощі та склад слід приймати за вимогами норм проектування спортивних та фізкультурно-оздо­ ровчих споруд (додаток 7, п.21).