6 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ І ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ
- Ефективна сумарна питома активність природних радіонуклідів у цементі повинна відповідати вимогам ДБН В.1.4-1.01. Радіаційний контроль виконують згідно з ДБН В.1.4-2.01.
- Цемент і сировинні компоненти, що застосовують для його виробництва, відповідають IV класу небезпечності і відносяться до речовин малонебезпечних згідно з класифікацією за ГОСТ 12.1.007. Цементний пил виявляє фіброгенну і шкіроподразну дію.
- Цемент як без добавок, так і з мінеральними добавками, є пожежовибухобезпечною речовиною, не утворює токсичних сполук у повітряному середовищі і стічних водах у присутності інших речовин. У стічних водах дає слаболужну реакцію.
- Гранично-допустима концентрація ГДК пилу цементу в повітрі робочої зони не повинна перевищувати 6 мг/м3. Періодичність контролю вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005.
- Працюючі, які виконують виробничі операції, що супроводжуються виділенням у повітряне середовище цементного пилу, повинні застосовувати засоби індивідуального захисту згідно з ДСТУ ГОСТ 12.4.041: спецодяг згідно з ГОСТ 27574 та ГОСТ 27575, спецвзуття - ДСТУ 3835, захисні окуляри-ГОСТ 12.4.013, засоби захисту органів дихання-ГОСТ 12.4.028 і ГОСТ 12.4.034.
Дозволено використання засобів індивідуального захисту імпортного виробництва за умови забезпечення необхідного рівня безпеки працюючих.
- Виробничі приміщення повинні бути обладнані системами припливно-витяжної вентиляції, аспірації та опалення згідно з СНиП 2.04.05 та ДСТУ Б А.3.2-12; освітлення - відповідно до ДБН В.2.5-28; водопровідною системою та каналізацією - згідно зі СНиП 2.04.01; питною водою - відповідно до ГОСТ 2874; побутовими приміщеннями - згідно зі СНиП 2.09.04.
- Мікроклімат у виробничих приміщеннях повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005 і ДСН 3.3.6.042.
- Вантажно-розвантажувальні роботи повинні здійснюватись відповідно до вимог ДБН А.3.2-2 і ГОСТ 12.3.009. При проведенні цих робіт повинні виконуватись загальні вимоги захисту працюючих згідно з ГОСТ 12.4.011, а для захисту шкіри рук працюючих слід використовувати засоби індивідуального захисту за ГОСТ 12.4.010 і ГОСТ 12.4.068.
- Для забезпечення охорони довкілля викиди в атмосферу шкідливих речовин (за наявності) не повинні перевищувати гранично-допустимих концентрацій (ГДК), що встановлені ДСП 201.
- Охорона ґрунту і поверхневих вод від забруднення промисловими відходами повинна здійснюватись відповідно до СанПиН 4630 та СанПиН 4690.
7 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ
- Приймання цементів здійснюють згідно з розділом 7 ДСТУ Б В.2.7-112 за винятком 7.7.
- Приймально-здавальні випробування включають випробування цементу кожної партії за всіма показниками якості (що передбачені нормативним документом на цемент), за винятком випробувань щодо визначення показників складу цементу (5.6.1), вмісту хлорид-іонів (5.6.9), втрат маси при прожарюванні (5.6.10) та нерозчинного залишку (5.6.11).
Визначення ефективної сумарної питомої активності природних радіонуклідів виконують згідно з ДБН В.1.4-2.01.
- Мінімальну періодичність (кількість) приймально-здавальних випробувань цементів відповідно до їх типу та методів випробування наведено в таблиці 4.
Таблиця 4
|
Властивість
цементу
|
Тип цементу, що випробовують
|
Метод випробувань а)
|
Мінімальна кількість випробувань
|
|
Рання міцність Стандартна міцність
|
1, II, III, IV, V
|
ДСТУ Б В.2.7-187
|
в кожній партії
|
|
Строки тужавлення
|
1, II, III, IV, V
|
ДСТУ Б В.2.7-185
|
в кожній партії
|
|
Рівномірність зміни об'єму (розширення)
|
I, II, III, IV, V
|
ДСТУ Б В.2.7-185
|
в кожній партії
|
|
Втрати маси при прожарюванні
|
I, III
|
ДСТУ Б В.2.7-202
|
1 на місяць б)
|
|
Нерозчинний залишок
|
I, III
|
ДСТУ Б В.2.7-202
|
1 на місяць б)
|
|
Вміст SO3
|
I, II, III, IV, V
|
ДСТУ Б В.2.7-202
|
в кожній партії
|
|
Властивість
цементу
|
Тип цементу, що випробовують
|
Метод випробувань а)
|
Мінімальна кількість випробувань
|
|
Вміст хлорид-іонів
|
I, II, III, IV, V
|
ДСТУ Б В.2.7-202; нормативно-технічна документація
|
в кожній партіїв)
|
|
Склад (вміст компонентів)
|
I, II, III, IV, V
|
ДСТУ Б СЕМЇР 196-4; нормативно-технічна документація
|
2 на місяць г)
|
|
а)Методи, застосовані для відбору та підготовки проб, мають відповідати ДСТУ Б В.2.7-44 або ДСТУ Б EN 196-7.
б)Якщо протягом попереднього року щомісячні результати випробувань показників втрати маси при прожарюванні та нерозчинного залишку (5.6.10 та 5.6.11) не перевищують межу 2,5 % за масою, то випробування цих показників у цементах дозволено виконувати один раз за шість місяців.
в)Якщо вміст хлорид-іонів Cl- у цементі протягом шести місяців складає менше ніж 0,05 % від маси цементу, то періодичність випробувань його складає один раз за шість місяців;
- якщо вміст хлорид-іонів Cl- протягом шести місяців знаходиться в межах від 0,05 % до 0,09 % від маси цементу, то періодичність випробувань його складає - один раз за три місяці;
- якщо вміст хлорид-іонів Cl- може складати більше ніж 0,09 % від маси цементу - його визначення здійснюють при приймально-здавальних випробуваннях кожної партії цементу.
г)У документі про якість (п. 7.13 ДСТУ Б В.2.7-112) зазначають вид і кількість (середнє значення) добавок за попередній місяць або ці показники в даній партії.
|
- Виробник повинен визначати масову частку скла в гранульованому доменному шлаку з періодичністю 1 раз на місяць.
- Виробник повинен проводити періодичні (1 раз на рік) визначення будівельно-технічних властивостей цементів і за вимогою споживача надавати йому відповідну інформацію. До цих будівельно- технічних властивостей відносяться: водовідділення, водоутримання, текучість, тепловиділення, розшарування, деформації усадки і набухання, морозостійкість, корозієстійкість, тріщиностійкість.
8 МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ
- Фізичні та механічні властивості цементу визначають згідно з ДСТУ Б В.2.7-185, ДСТУ Б В.2.7-187, ДСТУ Б В.2.7-188, ДСТУ Б В.2.7-189.
- Хімічний аналіз цементу і матеріалів цементного виробництва (портландцементного клінкеру, мінеральних добавок, гіпсу тощо) здійснюють згідно з ДСТУ Б В.2.7-202 та за чинною нормативно-технічною документацією.
- Мінералогічний склад портландцементного клінкеру: вміст у ньому трикальцієвого силікату 3CaO SiO2 (C3S), двокальцієвого силікату 2CaO SiO2 (C2S), трикальцієвого алюмінату 3CaO Al2O3 (C3A) та чотирикальцієвого алюмофериту 4CaOAl2O3Fe2O3 (C4AF) розраховують за методом
В.А. Кінда з попереднім визначенням його коефіцієнта насичення КН за формулами:
ж
(1)
KH _ CaO - (1 ,65 Al2O3 + 0,35 Fe2O3) 2,8SiO2’
де CaO _ CaO - CaO^^ - 0,7 SO3,
*
SiO2 _ SiO2 - SiO2 вільн,
C3S _ 3,8SiO2(3KH -2),(2)
C2S _ 8,6SiO2(1 - KH),(3)
C3A _ 2,65(Al2O3 -0,64Fe2O3),(4)
- Речовинний склад цементу визначають згідно з ДСТУ Б CEN/TR 196-4 або за чинною нормативно-технічною документацією.
- Наявність ознак хибного тужавлення перевіряють згідно з чинною нормативно-технічною документацією.
- Вміст скла в гранульованому доменному шлаку визначають згідно з чинною нормативно- технічною документацією.
- Будівельно-технічні властивості цементів, зазначені в 7.5, визначають:
- водовідділення згідно з ДСТУ Б В.2.7-186;
- водоутримання згідно з ДСТУ Б В.2.7-124 та ДСТУ Б В.2.7-187 (щодо консистенції цементного розчину);
- текучість згідно з чинною нормативно-технічною документацією;
- тепловиділення згідно з чинною нормативно-технічною документацією;
- розшарування згідно з ГОСТ 5802;
- деформації усадки і набухання згідно з чинною нормативно-технічною документацією;
- морозостійкість згідно з чинною нормативно-технічною документацією на зразках, виготовлених та випробуваних на міцність згідно з ДСТУ Б В.2.7-187;
- корозієстійкість згідно з чинною нормативно-технічною документацією;
- тріщиностійкість згідно з чинною нормативно-технічною документацією.
- Визначення ефективної сумарної питомої активності природних радіонуклідів у цементах виконують згідно з ДБН В.1.4-2.01.
- ПАКУВАННЯ І МАРКУВАННЯ ЦЕМЕНТУ
- Пакування цементу здійснюють згідно з ДСТУ Б В.2.7-112 або за чинною нормативно- технічною документацією.
- Маркування цементу в мішках виконують на лицевій стороні мішка, відповідно до ДСТУ Б В.2.7-112 або за чинною нормативно-технічною документацією.
- ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА
Підприємство-виробник гарантує відповідність цементу всім вимогам цього стандарту після відвантаження за умови дотримання правил його транспортування і зберігання:
- для цементу в пакованні - протягом не менше ніж 60 діб;
- для цементу насипом - протягом не менше ніж 45 діб.
- ОЦІНЮВАННЯ ВІДПОВІДНОСТІ
- Оцінювання відповідності цементу здійснюють шляхом підтвердження відповідності цементу третьою стороною - сертифікацією згідно з вимогами Технічного регламенту. Відповідність цементу підтверджується, якщо виконані вимоги за показниками 5.6.2; 5.6.4; 5.6.5; 5.6.12;
- які визначають за 8.1; 8.2 та 8.8 цього стандарту.
- Сертифікацію здійснюють призначені в установленому порядку органи з оцінки відповідності (далі - ООВ) із використанням модуля В (перевірка виробу певного типу) в комбінації з модулем F (перевірка продукції) згідно з "Технічним регламентом модулів оцінки відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, які застосовуються в технічних регламентах" та із застосуванням процедур, які зазначені у "Технічному регламенті будівельних виробів, будівель і споруд" та конкретизовані цим стандартом:
- здійснення контролю за виробництвом продукції на підприємстві та за необхідності отримання документального підтвердження про задовільне функціонування на підприємстві системи якості виробництва;
- сертифікаційні випробування ООВ цементу певного типу (виду, марки);
- подальше випробовування виробником проб цементу, відібраних на підприємстві відповідно до програми випробувань, узгодженої з ООВ;
- контрольні випробування ООВ проб цементу, відібраних на підприємстві, ринку або будівельному майданчику відповідно до програми технічного нагляду.
- Згадані процедури передбачають наступні дії:
- Виробник або уповноважена ним особа:
- подає до органу оцінки відповідності заявки на перевірку типу (виду, марки) цементу з підтвердженням того, що така заявка до іншого ООВ не була подана;
- подає разом з заявкою технічну документацію, що охоплює стадію виробництва продукції (наприклад, технологічний регламент виробництва) та надає можливість оцінити її відповідність вимогам цього стандарту, включно із звітами про випробування цементу та (за наявності) актом впровадження нового виду цементу або актом постановки цементу на серійне виробництво, а також переліком національних стандартів, пов'язаних з цією продукцією, і описом рішень, прийнятих на виконання вимог регламенту, якщо згадані стандарти не були застосовані.
- Орган оцінки відповідності:
- проводить аналіз технічної документації з метою підтвердження того, що типовий зразок (пробу) цементу виготовлено згідно з наданою технічною документацією;
- здійснює контроль за виробництвом на підприємстві-виробнику та за необхідності аналізує документи, що підтверджують функціонування системи якості на підприємстві-виробнику з обов'язковим відбором проб цементів певного типу (виду, марки) для проведення випробувань. Відбір проб згідно з ДСТУ Б В.2.7-44 або ДСТУ Б EN 196-7 здійснюють представники ООВ та виробника або уповноваженої ним особи;
- проводить оцінку граничного рівня дефектності продукції (модуль F) із застосуванням статистичних критеріїв відповідності згідно з ДСТУ Б В.2.7-112, які дозволяють проаналізувати показники властивостей цементу щодо імовірності виходу їх параметрів за межі нормативних значень. До таких показників належать показники, що впливають на безпеку продукції: міцність цементу на стиск (стандартна і рання міцність), строки тужавлення та рівномірність зміни об'єму. При цьому враховують показники цементів згідно з вимогами ДБН В.1.4-1.01 щодо ефективної сумарної питомої активності природних радіонуклідів.
Випробування проб проводять у випробувальних лабораторіях (далі - ВЛ), що акредитовані у встановленому порядку, у присутності (за необхідності) представника ООВ. Протокол випробувань підписують представники ВЛ та (за необхідності) представник ООВ. Затверджує протокол керівник ВЛ та (за необхідності) керівник ООВ.
У разі, якщо одна з перевірених проб не відповідає вимогам цього стандарту ООВ вимагає від виробника здійснити коригувальні дії і контролює їх виконання до приведення якості продукції у відповідність із вимогами технологічного регламенту та цього стандарту.
- За позитивними результатами аналізу технічної документації, системи контролю виробництва, оцінки граничного рівня дефектності продукції та результатами сертифікаційних випробувань проб цементу певного типу (виду, марки) орган оцінки відповідності видає виробнику або уповноваженій ним особі сертифікат відповідності продукції вимогам цього стандарту і реєструє його в установленому порядку.
- Протягом терміну дії сертифіката відповідності згідно з ліцензійною угодою ООВ здійснює технічний нагляд за сертифікованою продукцією
- Після отримання сертифіката відповідності виробник у документі про якість на кожну поставку цементу насипом зазначає національний знак відповідності або наносить його на кожне паковання цементу відповідно до Правил застосування національного знака відповідності згідно з ДСТУ 2296 або постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. № 1599.
