Величину X Нт рекомендується визначати за залежністю:
Я,іт =20 A-B-Clvn ,(6.7)
де А = 1 / (1 + 0,2 феГ) (якщо коефіцієнт сре/- невідомий, може використовуватись А = 0,7);
В = д/1 + 2ю (якщо коефіцієнт©невідомий, може використовуватись В = 1,1);
С = 1,7-у (якщо коефіцієнту невідомий, може використовуватись С = 0,7);
Ф(оЩ0) ~ M0Eqp„'..
cpef = —:— —— приведении коефіцієнт повзучості;
М0 Ed
a = Asfyd і Acfcd - коефіцієнт армування;
As - загальна площа перерізу арматури; п = NEd IAcfcd - відносна осьова сила; і у = М01 / М02 - співвідношення моментів;
Моі. М02 - моменти першого порядку на кінцях, |/W01| > М02 ;
M0Eqp - момент з урахуванням ефекту першого порядку при практично постійному сполученні навантажень (граничний стан II групи);
моEd ~ момент з урахуванням ефекту першого порядку при розрахунковому сполученні навантажень (граничний за несучою здатністю).
Якщо моменти на кінцях /М01 і М02 дають розтяг з однієї сторони, у необхідно приймати додатнім (тобто С< 1,7), в іншому разі - від’ємним (тобто С > 1,7).
гт необхідно приймати 1,0 (тобто С = 1,7) у наступних випадках:
враховуватись для обох напрямків;повинні враховуватисьуодному напрямку;повинні врахову
ватись у обох напрямках.
X =10 і і ,(6.8)
де /0- приведена довжина;
/'- радіус інерції бетонногоперерізу без тріщин.
/о = 1/2/0=/1/2<Iq<І/о>21
Рисунок 6.2 - Приклади різних форм втрати стійкості та відповідних розрахункових довжин
окремих елементів
9^ (W
о
77
77
77
77/7
а
/о=/
б
/о = 2/
В
/о = 0,71
ж
І>
; 0=0,5/,
1 + -
(6.9)
0,45 + /г1
нерозкріплені елементи (рисунок 6.2ж):
0,45 + к2
^1 ' ^ 2 к ^ + /с 2
1 + -
1 + -
1 + 10-
^0 ^тах
1 + к
1 + /С,
1 У
де /(1 і к2 - відповідно відносна кутова жорсткість опорних в’язей 1 і 2; /с = (0 / М) ■ (Е/ //);
ЕІ- згинальна жорсткість стиснутих елементів (6.2.2.2.4 і 6.2.2.2.5);
Примітка, к = 0 - теоретична границя абсолютно жорсткого закріплення від повороту, а к = со виражає відсутність закріплення взагалі. Оскільки абсолютно жорстке закріплення рідко зустрічається на практиці, рекомендується мінімальне значення 0,1 для /о, і к2-
(6.11)
де ЕІ - фактична згинальна жорсткість;
NB - поздовжнє навантажений, виражене через ЕІ>
(у виразі (6.8) і - повинно також відповідати цьому ЕІ).
де Fv Ed - сумарне вертикальне навантаження (на розкріплені елементи і елементи жорсткості); ns - кількість поверхів;
L - загальна висота будівлі вище рівня защемлення;
Ecd - розрахункове значений модуля пружності бетону, Ecd =;
1,2
/с - момент інерції перерізу (бетонного без тріщин) елемента(ів) жорсткості;
/с1 =0,31.
Вираз (6.12) дійсний, якщо виконуються всі нижченаведені умови:
leff =ln +a1 +а2>(6.13)
де ln - відстань у чистоті між гранями опор;
величини а 1 і а2 на кожному з кінців прольоту можуть визначатись за відповідними
значеннями а,- на рисунку 6.3, де t- ширина елемента обпирання.
Примітка. Момент на грані опори повинен бути не меншим ніж 0,65 від моменту, що виникає при жорсткому защемленні.
AM,
(6.14)
Ed
: t~Ed,sup
де FEd sup - розрахункова опорна реакція; t - ширина опори (рисунок 6.36).
Примітка. При застосуванні опорних підшипників за t слід приймати ширину підшипника.
ВІСЬ
/ея_
а - розрізний елемент; б - нерозрізний елемент; в - опори, що розглядаються як защемлення; г - забезпечення обпирання; д - консоль
ФеГ - Ф(«П0) xM0Eqp 1 М0Ed ■(6-15)
де ф(oo f ) - коефіцієнтповної повзучості (3.1.3.6);
M0Eqp - згинальниймомент першого порядку при квазіпостійнихнавантаженнях (другагрупа);
моEd - згинальниймомент першого порядку у розрахунковому сполученні(першагрупа).
Примітка. Можливо також приймати ipef на основі згинальних моментів MEqp та MEd , але у цьому випадку
необхідно виконувати ітерації і перевіряти стійкість при основному сполученні навантаження і феГ = ф(№ (fl).
для перерізу з максимальним моментом або може використовуватись середнє репрезентативне значення.
ФКІо) - 2;
X < 75; ■
М0Eqp 1 NEd - h-
Тут MQEqp - момент першого порядку, ah- висота поперечного перерізу у відповідному напрямі.
Примітка. Якщо умови стосовно можливості нехтування впливами другого порядку згідно з 5.7.1.6 ДБН В.2.6-98 або 6.2.3.3 задовольняються без запасу, то не потрібно нехтувати і впливами другого порядку, і повзучістю, якщо тільки технічний коефіцієнт армування (со, див. 6.2.2.1) становить щонайменше 0,25.
Таблиця 7.1 - Мінімальний діаметр оправки
Для стрижнів і дроту |
|
Діаметр стрижня |
Мінімальний діаметр оправки 0mmin при загинах, гачках і петлях (рисунок 7.1) |
0<16 |
40 |
0>16 |
70 |
|
Для звареної загнутої арматури і загнутих сіток після зварювання |
|
? |
Мінімальний діаметр оправки 0т min |
|
4 V |
або |
або |
|
50 |
50 приd >30 20 0 при d <30 або зварювання в межах зони загину |
Примітка. Розмір оправки для зварювання в межах зони загину може бути зменшений до 5 0 , якщо |
||
|
зварювання виконується згідно з ГОСТ 14098-91. |
В іншому випадку діаметр оправки 0m min повинен бути збільшеним згідно з виразом:
0m.min=FM((1/lIb>+l;<20))Ac<f<-1>
' де Fbt - сила розтягу в граничному стані за несучою здатністю в стрижні або групі стрижнів на початку загину;
аь - для даного стрижня (або групи стрижнів) половина відстані між центрами ваги
стрижнів (або групи стрижнів) перпендикулярно до площини загину. Для стрижня або групи стрижнів на поверхні елемента аь необхідно приймати таким, що дорівнює захисному шару бетону плюс 012.
;7.2 Анкерування поздовжньої арматури
ЇИД
>b.eq
90° < а < 150°
^>0.60 >50
*b.eq
д
С
a - базова довжина анкерування Іь для будь-якої форми вдовж осі; б - еквівалентна довжина анкерування для стандартного гнутого стрижня; в - еквівалентна довжина анкерування для стандартного гака; г - еквівалентна довжина анкерування для стандартної петлі; д - еквівалентна довжина анкерування для привареного поперечного стрижня
Рисунок 7.1 - Методи заанкерування для непрямих стрижнів
¥
h <, 250 мм
45° й а<, 90°
f
3°°Т ЩШ2Ш
h > 250 мм [А]' Жування h > 600 мм
а, б - хороші умови зчеплення для всіх стрижнів; в, г - незаштрихована зона - хороші умови зчеплення, заштрихована зона - недостатні умови зчеплення
fbd =2'25 Л1Л2 fctd -(7-2)
де fctd - розрахункове значення міцності бетону на розтяг відповідно до таблиці 3.1 ДБН В.2.6-98;
Т11- коефіцієнт, пов’язаний із якістю умов зчеплення і розміщенням стрижня під час
бетонування(рисунок 7.2):
г| 1 = 1,0, — якщо одержано хороші умови (рис. 7.2);
т| 1 = 0,7 - для всіх інших випадків та для стрижнів у конструктивних елементах, зведених у ковзній опалубці, якщо тільки не показано, що мають місце хороші умови; ті2- пов’язаний з діаметром стрижня:
т]2 = 1,0 для 0 < 32 мм; ті2 = (1,32-0)/100- для0>32 мм.
lb,rqd=(0l4)(osd/fbd),(7.3)
де usd - розрахункові напруження у стрижні в місці, від якого визначається довжина анкерування.
Величину fbd наведено у 7.2.2.