Страница 2: ДСТУ Б В.1.1-6-2001. Двері і ворота. методи випробувань на вогнестійкість (34081)

довжуватися після досягнення зразком граничного стану з вогнестійкості.

1. ГРАНИЧНІ СТАНИ ДВЕРЕЙ 3 ВОГНЕСТІЙКОСТІ

Розрізняють такі види граничних станів дверей з вогнестійкості:

• граничний стан за ознакою втрати цілісності;
• граничний стан за ознакою втрати теплоізолюючої спроможності.

1. Граничний стан за ознакою втрати цілісності

Граничний стан за ознакою втрати цілісності - згідно з ДСТУ Б В.1.1-4.

1. Граничний стан за ознакою втрати теплоізолюючої спроможності

Граничним станом за ознакою втрати теплоізолюючої спроможності є:

• перевищення середньої температури на необігрівальній поверхні полотна дверей над початковою середньою температурою цієї поверхні на 140°С або
• перевищення температури в довільній точці необігрівальної поверхні полотна дверей над початковою температурою в цій точці на 180о С або
• перевищення температури в довільній точці необігрівальної поверхні коробки дверей над початковою температурою в цій точці на 360о С - для дверей, у яких ширина будь-якої боковини або перекладини необігрівальної поверхні коробки не більше ніж 100 мм, та на 180о С - для дверей, у яких ця ширина більше ніж 100 мм.

1. ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ВИПРОБУВАНЬ
2. 1. За результат випробувань беруть межу вогнестійкості конструкції, що визначена за формулою:

tf = t — At,(1)

fr mes’V /

де tfr - межа вогнестійкості конструкції, хв;

tmes - найменше значення часу від початку випробування до досягнення граничного стану з вогнестійкості, що визначене за результатами випробувань однакових зразків, хв;

At - похибка випробування, хв.

Похибку випробувань визначають таким чином.

Для інтервалу часу від 0 до tmes визначають інтегральне значення Af середньої температури Тf в печі під час випробування за такою формулою:

Af = 2 0,5(Tf + Tf—1 )(ti— ti—1)(2)

i =1

де Tfi - значення середньої температури в печі,що відповідає часу і, ,оС; ti - час і-го циклу вимірювання середньої температури, хв; і - номер циклу вимірювання середньої температури (дорівнює часу t* ,якщо вимірювання проводять через 1 хв); n - номер циклу вимірювання, для якого t* = tmes.

Таким же чином для інтервалу часу від 0 до tmes визначають інтегральне значення As ; стандартної температури Тя, за формулою:

n

a, = 2 0,5(г„+ г,,—, )t, — і,—,),(3)

i=1

де Tsi - значення стандартної температури, що відповідає часу і,,°С.

Формулу для розрахунку значень температури Тя залежно від часу наведено в ДСТУ Б В.1.1-4.

Якщо Af > As, то беруть At = 0.

Якщо Af < As, то похибку At визначають за формулою:

At = (0,015 tmes + 3) (As — Af)/(AS — Amin)-,(4)

де Amin - інтегральне значення мінімально допустимої температуриTmin для інтервалу

часу від 0 до tmes^ ■ хв.

Значення Amin визначають за формулою, аналогічною формулам (2) і (3):

n

Amin = 2 0,5(Tmmi + Tmmi—1 Xі, — ti—1 ) ,(5)

i =1

де Tmini - значення мінімально допустимої температури Tmin , що відповідає часу і,,°С. Температуру Tmin визначають за формулою:

Tmin =Ts (1 -|0,01d|) ,(6)

де d - допустиме відхилення середньої температури в печі від температури Тя, %.

Залежності для визначення відхилення d наведені в ДСТУ Б В.1.1-4.

1. Час настання граничного стану за ознакою втрати теплоізолюючої спроможності визначається за показаннями термопар, які розташовані на необігрівальній поверхні зразка згідно з А.2 - А.4.

Визначення середнього перевищення температури необігрівальної поверхні полотна дверей над початковою середньою температурою цієї поверхні слід проводити за показаннями термопар, які розташовані згідно з А.2.

Визначення максимального перевищення температури в довільній точці нео- бігрівальної поверхні полотна дверей над початковою температурою в цій точці слід проводити за показаннями термопар, які розташовані згідно з А.2 та А.3.

Визначення максимального перевищення температури на коробці дверей слід проводити за показаннями термопар, які розташовані згідно з А.4.

1. Результати випробувань, які надаються у протоколі (звіті) випробувань, є дійсними для дверей даного конструктивного вирішення з відхиленнями їх габаритних розмірів за висотою та шириною в бік збільшення до 10 %, в бік зменшення - до 30 %. При цьому не допускається змінення форми, товщини і збільшення площі поверхні засклених елементів дверей.
2. 1. Результати випробувань зразків дверей зменшених розмірів є дійсними для дверей реальних розмірів, якщо виконується вимога 7.1.2.
   2. Результати випробувань не можуть переноситися на двері, в яких як заміна були використані інші матеріали (клеї, ущільнювальні та облицювальні матеріали тощо), а також на двері, в які було внесено конструктивні зміни або була змінена технологія їх виготовлення.

11 ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИПРОБУВАНЬ

Результати випробувань оформлюються протоколом або звітом.

Протокол випробувань (звіт про випробування) має містити відомості про зразки, що були випробувані, умови та результати випробувань, а саме:

• назву та адресу лабораторії, що проводила випробування;
• дату випробувань;
• найменування дверей, торговельну марку або тип дверей, зразки яких були випробувані;
• назву та адресу замовника, а також назву виготовлювача зразків;
• перелік матеріалів та виробів, що були використані для виготовленнязразків,з

назвами їх виготовлювачів; якщо виготовлювач матеріалу або виробу невідомий,тоце

слід вказати;

• ескізи, фотографії та опис зразків;
• площу та товщину заскління або фрагмента з іншого матеріалу, ніж матеріал полотна дверей, якщо це передбачено конструкцією дверей;
• якщо випробування були проведені тільки на одному зразку з одного боку, необхідно навести відповідне обгрунтування;
• позначення стандарту, за яким проводилися випробування на вогнестійкість;
• опис розташування термопар на необігрівальній поверхні зразка;
• результати вимірювань температури у приміщенні, де знаходиться піч;
• результати вимірювань температури у печі;
• результати вимірювання надлишкового тиску в печі;
• результати вимірювання температури на необігрівальній поверхні зразків;
• опис процесу визначення цілісності зразків з фіксацією у часі результатів визначення цілісності;
• опис поведінки зразків у процесі випробувань;
• час початку та закінчення випробувань і причину припинення випробувань;
• оцінку результатів випробувань;
• зазначення виду граничного стану з вогнестійкості та межі вогнестійкості конструкції;
• фотографії зразків після випробувань.

12 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ВИПРОБУВАНЬ

При проведенні випробувань необхідно забезпечувати вимоги безпеки згідно з ДСТУ Б В.1.1-4.

ДОДАТОК А (обов'язковий)

Вимоги щодо розташування термопар на зразку

А. 1 Вимоги до термопар і способів їх кріплення на зразку

Для вимірювання температури на необігрівальній поверхні зразка необхідно використовувати термопари з дроту діаметром від 0,5 до 0,75 мм типу ТХК або термопари інших типів за ДСТУ 2837 (ГОСТ 3044), що придатні для вимірювання температури в діапазоні від 0 до 500°С.

Вимірювальний спай термопари має бути припаяний у центрі зовнішньої поверхні мідного диску діаметром 12 мм, завтовшки 0,2 мм, що прикріплюється до необігрівальної поверхні зразка в необхідному місці з допомогою шпильок, болтів та інших пристроїв і матеріалів, що забезпечують надійне кріплення диску. Мідний диск накривається зверху квадратною накладкою розміром 30 мм х 30 мм з базальтового картону завтовшки 2 мм, що притискається до необігрівальної поверхні зразка металевою скобою або іншими можливими способами.

Допускається вимірювати температуру на необігрівальній поверхні зразка термопарами, що встановлюються на поверхні зразка іншими способами, які засновані на принципі забезпечення щільного притиснення вимірювального спаю і дротів термопари до поверхневого шару матеріалу дверей та їх теплоізоляції накладкою розміром 30 мм х 30 мм.

Для вимірювання максимальної температури полотна дверей та температури коробки дверей допускається використовувати переносну термопару згідно з ДСТУ Б В.1.1-4.

А.2 Розташування термопар для вимірювання середньої температури на нео- бігрівальній поверхні полотна дверей

Для вимірювання середньої температури на необігрівальній поверхні полотна одностулкових дверей необхідно використовувати не менше ніж п'ять термопар, одну з яких слід прикріпити в геометричному центрі необігрівальної поверхні полотна, а інші - в геометричних центрах окремих її чвертей так, як це наведено на рисунку А. 1 (термопари Т1 - Т5). На зразках двостулкових дверей термопари для визначення середньої температури слід встановлювати на обох полотнах так, як це вказано на рисунку А.2 (термопари Т1 - Т10). Якщо місце розташування цих термопар потрапляє на поверхню ділянок зі склінням або інших ділянок з різним (відносно полотна дверей) тепловим опором з площею менше ніж 0,1 м2, або на теплові містки, що утворюються ребрами жорсткості, арматурою тощо, на місця з наскрізними деталями (замками, оглядовими пристроями тощо), де можна припускати витікання газів з печі, то термопари у такі місця не встановлюють. У такому разі вимірювальні спаї термопар, що призначені для визначення середньої температури, слід закріплювати на відстані більше ніж 50 мм від теплових містків, місць з наскрізними деталями, ділянок зі склінням або інших ділянок з різним тепловим опором, але не ближче ніж 100 мм від краю полотна дверей.

1. - термопари для вимірювань середньої температури полотна дверей (Т1 -Т5);

□ - додаткові термопари для вимірювань максимальної температури полотна дверей (Т6-Т10);

• - термопари для вимірювань максимальної температури коробки дверей (Т11 -Т15)

1. - коробка дверей; 2 - полотно дверей

Рисунок А.1 - Схема розташування термопар на необігрівальній поверхні одностулкових дверей.

1. - термопари для вимірювань середньої температури полотна дверей (Т1 -Т10);

□ - додаткові термопари для вимірювань максимальної температури полотна

дверей (Т11 - Т18);

• - термопари для вимірювань максимальної температури коробки дверей (Т19-Т23)

1. - коробка дверей; 2 - полотно дверей

Рисунок А.2 - Схема розташування термопар на необігрівальній поверхні двостулкових дверей.

Якщо у зразку можна виділити ділянки з різним тепловим опором (у тому числі ділянки зі склінням), які мають площу поверхні більше або рівну 0,1 м2, то необхідно визначати середню температуру поверхні для кожної з цих ділянок. Для цього в кожній з цих ділянок необхідно встановити термопари з розрахунку 1 термопара на 0,1 м2 поверхні, але не менше ніж три термопари. Середня температура на необігрівальній поверхні полотна дверей в цьому випадку визначається як середнє арифметичне значень середніх температур окремих ділянок.

А.3 Розташування термопар для вимірювання максимальної температури на необігрівальній поверхні полотна дверей.

Визначення максимальної температури на необігрівальній поверхні полотна дверей проводиться за показаннями термопар, які розташовані згідно з А.2, і додаткових термопар.

Вимірювальні спаї додаткових термопар слід закріплювати на відстані 100 мм від краю полотна (полотен) дверей так, як це наведено на рисунку А.1 (термопари Т6 - Т10) і на рисунку А.2 (термопари Т11 - Т18), а також в таких місцях необігрівальної поверхні полотна дверей, в яких під час випробувань очікується найвища температура: в зоні теплових містків, що утворюються ребрами жорсткості, дверною арматурою тощо, ділянок із заскленою площею не менше ніж 0,1 м2 або інших ділянок з різним тепловим опором, але на відстані не менше ніж 100 мм від краю полотна дверей. Термопари не встановлюються на ручки, петлі дверей, а також на поверхню ділянок зі склінням, якщо загальна площа цих ділянок менше ніж 0,1 м .

А.4 Розташування термопар для вимірювання максимальної температури на необігрівальній поверхні коробки дверей

На коробці дверей термопари слід розташовувати відповідно до рисунку A. 1 (термопари Т11 - Т15) та рисунку А.2 (термопари Т19 - Т23). Вимірювальні спаї термопар слід закріплювати як найближче до місця з'єднання коробки дверей з опорною конструкцією, але на відстані не більше ніж 100 мм від краю полотна дверей.

УДК 614.841.332: 624.07: 006.03

91 060 50; 13 220 50

Ключові слова: вогнестійкість, межа вогнестійкості, двері, методи випробувань, цілісність, теплоізолююча спроможність.

т

ДСТУ Б В.1.1-6-2001 ГОСУДАРСТВЕННЫЙ СТАНДАРТ УКРАИНЫ

Защита от пожара

ДВЕРИ И ВОРОТА.

МЕТОДЫ ИСПЫТАНИЙ НА ОГНЕСТОЙКОСТЬ

Издание официальное

Государственный комитет строительства, архитектуры и жилищной политики Украины Киев 2002

Предисловие

1 РАЗРАБОТАН

Украинским научно-исследовательским институтом пожарной безопасности (УкрНИИПБ) МВД Украины и Украинским зональным научно-исследовательским и проектным институтом по гражданскому строительству (ОАО КиевЗНИИЭП).

Разработчики: И.А. Харченко, к.т.н. (руководитель разработки);

С.В. Новак, к.т.н. (ответственный исполнитель разработки);

1. А. Абрамов; Л.Н. Нефедченко; М.И. Коляков, д.т.н., проф.;
2. В. Нехаев

ВНЕСЕН

Украинским научно-исследовательским институтом пожарной безопасности (УкрНИИПБ) МВД Украины

1. УТВЕРЖДЕН И ВВЕДЕН В ДЕЙСТВИЕ

Приказом Г осударственного комитета строительства, архитектуры и жилищной политики Украины № 215 от 30.11.2001

1. Стандарт соответствует европейскому стандарту EN 1634-1:2000 "Fire resistance tests for door and shutter assembles - Part 1:

Fire doors and shutters" (Испытания на огнестойкость дверей и ставневых конструкций - Часть 1: Противопожарные двери и ставневые конструкции) в части разделов 4, 5, п. 9.1, приложения А.

Степень соответствия - неэквивалентный (NEQ)

Перевод с английского^)

1. ВЗАМЕН СТ СЭВ 3974-83

Настоящий стандарт не может быть полностью или частично воспроизведен, тиражирован или распространен как официальное издание без разрешения Государственного комитета строительства, архитектуры и жилищной политики Украины