Страница 2: ДСТУ 4669:2006. Сири напівтверді (34070)

7ВИМОГИ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

1. Стічні води повинні підлягати очищанню та відповідати вимогам СанПиН 4630 [7].
2. Викиди шкідливих речовин в атмосферу контролюють згідно з ГОСТ 17.2.3.02 та ДСП 201 [8].
3. Охорону ґрунту від забруднення побутовими та промисловими відходами здійснюють згідно з СанПиН 42-128-4690 [9].

8МАРКУВАННЯ

8.1 Під час виготовлення сиру в парафіновому покритті чи полімерній плівці марковання наносять на зовнішню поверхню головки сиру та зовнішню поверхню покриття головки сиру.

8.1.1 На зовнішню поверхню головки сиру марковання наносять впресовуванням казеїнових чи пластикових цифр, за наявності дозволу Центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я для контакту з харчовими продуктами, або способом, який забезпечує чіткість читання та дозволений Центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я для контакту з харчовими продуктами із зазначенням:

• дати виготовлення;
• номеру варки.

5

ДСТУ 4669:2006

8.1.2На зовнішню поверхню покриття головки сиру (парафінове чи полімерна плівка) марко-вання наносять способом, який забезпечує чіткість читання з застосуванням матеріалів для маркування, які дозволені Центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я для контакту з харчовими продуктами, таку інформацію:

• назву сиру;
• назву та повну адресу і телефон виробника, адресу потужностей виробництва;
• масу нетто, г;
• склад сиру в порядку переваги складників, у тому числі харчових добавок та ароматизаторів, що використовувались під час його виробництва;
• поживну (харчову) цінність та калорійність (енергетичну цінність) із вказівкою на кількість білка та жирів у встановлених одиницях виміру на 100 г сиру (додаток Б);
• масову частку жиру в сухій речовині сиру, %;
• кінцеву дату споживання «Вжити до» або дату виробництва та строк придатності;
• умови зберігання;
• позначення цього стандарту;
• штриховий код згідно з ДСТУ 3147.

1. Маркування, в якому використовують символи, повинно містити лише такі символи, які були затверджені відповідними міжнародними та регіональними організаціями зі стандартизації.
2. Опис специфічних символів, їх використання та маркування продукту штриховими кодами здійснюють у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

8.2На транспортну тару для сиру марковання наносять способом, який забезпечує чіткістьчитання, із зазначенням:

• назви сиру;
• назви та повної адреси і телефону виробника, адреси потужностей виробництва;
• маси нетто, брутто, кг;
• кінцевої дати споживання «Вжити до» або дати виробництва та строку придатності;
• порядкового номера партії з початку місяця;
• кількості головок сиру;
• умов зберігання;
• позначення цього стандарту.

1. Транспортне марковання здійснюють згідно з ГОСТ 14192 з нанесенням маніпуляційного знака «Оберігати від нагрівання» та зазначенням маси тари.
2. Марковання виконують українською мовою, а також мовою замовника.
3. Приклад познаки:

«Сир напівтвердий . ДСТУ 4669:2006».

(власна назва, % жиру в сухій речовині)

8.6Додаткові вимоги до марковання можна коригувати під час укладання договору або контракту.

9 ПАКУВАННЯ

1. Сири пакують у полімерні плівки, пакети багатошарові для вакуумного пакування або покривають парафіновими чи комбінованими сплавами та іншими матеріалами аналогічних властивостей вітчизняного виробництва згідно з чинними нормативними документами або матеріалами закордонного виробництва, за наявності дозволу Центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я для контакту з харчовими продуктами, які забезпечують збереженість і якість продукту.
2. Спожиткове паковання

9.2.1 Способи пакування:

• під вакуумом;
• без вакууму;
• у середовищі нейтральних газів чи газових сумішей вітчизняного виробництва згідно з чинними нормативними документами або інших середовищ закордонного виробництва, за наявності

6

ДСТУ 4669:2006

дозволу Центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я, для контакту з харчовими продуктами, які забезпечують збереженість і якість продукту.

9.2.2Сири пакують різною масою, сервірувальним (скибками з масою від 15 г до 200 г) абопорційним (брусками, секторами з масою від 200 г до 5000 г) нарізанням, у полімерні плівки, пакети або інші пакувальні матеріали вітчизняного виробництва згідно з чинними нормативними документами або матеріали закордонного виробництва, за наявності дозволу Центрального органувиконавчої влади з питань охорони здоров'я для контакту з харчовими продуктами, які забезпечують збереженість і якість продукту.

9.2.3Допустимі відхили маси нетто для паковальної одиниці сирів нормують згідно з Р 50-056 [10]та таблицею 5.

Таблиця 5 — Маса нетто та допустимі відхили для паковальної одиниці

9.3Транспортне паковання

1. Сири в спожитковому пакованні пакують у дерев'яні, картонні ящики та іншу тару вітчизняного виробництва згідно з чинними нормативними документами або у тару закордонного виробництва, за наявності дозволу Центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я, для контакту з харчовими продуктами, які забезпечують збереженість і якість продукту. Маса брутто паковання повинна бути не більшою ніж 20 кг, у контейнерах або тарі-обладнанні — не більшою ніж 250 кг.
2. Перед пакуванням у транспортну тару сир загортають у папір, пергамент, підпергамент чи інший пакувальний матеріал вітчизняного виробництва згідно з чинними нормативними документами або у матеріали закордонного виробництва, за наявності дозволу Центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я для контакту з харчовими продуктами, які забезпечують збереженість і якість продукту.
3. Дозволено не загортати сир у папір, пергамент, підпергамент чи інший пакувальний матеріал у разі пакування в картонну тару.
4. Транспортне пакування, крім контейнерів та тари-обладнання, обклеюють клейковою стрічкою на паперовій основі чи полімерною стрічкою з липким шаром або іншими матеріалами вітчизняного виробництва згідно з чинними нормативними документами або матеріалами закордонного виробництва, за наявності дозволу Центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я для пакування харчових продуктів.
5. В одне паковання укладають сир однієї назви, однієї дати виготовлення і одного номеру варки. За узгодженням із замовником дозволено пакувати сир різних дат виготовлення і різних номерів варки з обов'язковим зазначенням про це у супровідних документах.

9.4Додаткові вимоги до паковання можна коригувати під час укладання договору або контракту.

7

ДСТУ 4669:2006

10 ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

10.1Транспортування

1. Сири транспортують усіма видами транспорту в критих транспортних засобах, згідно з правилами перевезення швидкопсувких харчових продуктів, які чинні на даному виді транспорту.
2. У пакетованому вигляді сири транспортують згідно з ГОСТ 26663. Засоби кріплення вантажу в транспортні пакети згідно з ГОСТ 21650, з основними параметрами і розмірами згідно

о і kjj і і.Чоа і .

10.2Зберігання

1. Сири зберігають у приміщенні за температури від мінус 4 °С до 6 °С та відносної вологості від 80 % до 90 %.
2. Строк придатності сирів відповідно до таблиці 6.

Таблиця 6 — Строк придатності сиру

10.2.3Сири зберігають на стелажах або упакованими в тару, в штабелях на піддонах.Ящики складають у штабелі на відстані не меншій ніж 0,4 м від стін та батарей охолодженняПроходи між штабелями повинні бути не меншими ніж 0,8 м.

10.2.4Зберігати та транспортувати сири разом з іншими продуктами, які мають специфічнийзапах (копченості, риба, фрукти), не дозволено.

11 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

1. Проби відбирають та готують до випробовування згідно з ГОСТ 26809 та ДСТУ ISO 707.
2. Консистенцію, колір, якість пакування і маркування сирів визначають візуально, смак і запах — органолептично за температури сиру від 18 °С до 20 °С.
3. Масову частку жиру контролюють згідно з ГОСТ 5867.
4. Масову частку вологи контролюють згідно з ГОСТ 3626.
5. Масову частку кухонної солі контролюють згідно з ГОСТ 3627.
6. Показник твердості — відношення маси вологи в сирі до маси знежиреної сухої речовини сиру — обчислюють за формулою:

Т - Ма с Mr-Mu

•100,

(1)

де Тс — показник твердості сиру, %; Мв — маса вологи в наважці сиру, г; Мс — маса наважки сиру (100 г), г; Мж— маса жиру в наважці сиру, г.

1. Мікробіологічні показники визначають згідно з ГОСТ 9225 або ДСТУ IDF 73A, або ДСТУ IDF 93A, ГОСТ 30347 і ГОСТ 10444.2, ДСТУ ISO 11290-1 та ДСТУ ISO 11290-2.
2. Вміст токсичних елементів визначають згідно з ГОСТ 30178, а також: свинець — згідно з ГОСТ 26932, кадмій ■— згідно з ГОСТ 26933, миш'як — згідно з ГОСТ 26930, ртуть — згідно з ГОСТ 26927, готування проб — згідно з ГОСТ 26929.

8

ДСТУ 4669:2006

11.9Вміст мікотоксинів визначають згідно з MP № 2273 [11].

1. Вміст антибіотиків визначають згідно з MP № 3049 [12].
2. Вміст пестицидів визначають згідно з ГОСТ 23452, ДСаніІіН 8.8.1.2.3.4-000 [3].
3. Вміст гормональних препаратів визначають згідно з MP № 2944 [13] і MP № 3208 [14].
4. Вміст радіонуклідів визначають згідно з МУ № 5778 [15] і МУ № 5779 [16].
5. Масу нетто сирів визначають на вагах для статичного зважування звичайного класу точності згідно з ГОСТ 29329 із допустимою похибкою ± 1е від фактичної маси.
6. Дозволено використовувати стандартні методики, методи та прилади, які за своїми метрологічними та технічними характеристиками задовольняють вимоги цього стандарту та мають відповідне метрологічне забезпечення згідно з чинним законодавством України.

12ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

1. Сири приймають партіями. Визначання партії та обсяг вибірки — згідно з ГОСТ 26809 та ДСТУ ISO 707.
2. Кожну партію сирів супроводжують документом, що підтверджує його якість і безпечність.
3. Для визначання відповідності якості сирів вимогам цього стандарту підприємство-вироб-ник проводить приймальне та періодичне контролювання.
4. Приймальному контролюванню підлягає кожна партія сирів за масовою часткою жиру в сухій речовині, масовою часткою вологи, органолептичними показниками, якістю пакування, маркування.
5. Під час періодичного контролювання перевіряють такі показники:

• наявність бактерій групи кишкових паличок (коліформи) не рідше одного разу в 10 діб;
• масову частку кухонної солі визначають не рідше одного разу в 20 діб;
• масову частку білка в сухій речовині — не рідше одного разу в 20 діб.

1. Випробовування на патогенні мікроорганізми виконують у порядку державного санітарного нагляду санітарно-епідеміологічними станціями за методами, затвердженими Центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я.
2. Періодичність контролювання показників безпеки встановлюють згідно з MP № 4.4.4-108 [17].
3. Результати випробовування під час періодичного контролювання сирів поширюються на всі партії, виготовлені за період контролювання (за винятком випадків заміни сировинних компонентів). У разі використовування нового виду сировини контролювання готового продукту проводять за всіма показниками.
4. У разі отримання незадовільних результатів хоча б за одним із показників проводять повторне випробовування подвійної відбірки від тієї самої партії. Якщо отримують незадовільні результати повторного випробовування, партію бракують.

13ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

1. Підприємство-виробник гарантує відповідність якості сирів вимогам цього стандарту за умови дотримування правил транспортування та зберігання відповідно до розділу 10 цього стандарту.
2. Строк придатності сирів — відповідно до 10.2 цього стандарту.

9

ДСТУ 4669:2006

ДОДАТОК А (довідковий)

КОД ПРОДУКТУ ЗГІДНО З ДК 016

Таблиця А.1 — Код ДКПП на сири напівтверді

ДОДАТОК Б (довідковий)

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ ПРО ПОЖИВНУ (ХАРЧОВУ) ЦІННІСТЬ ТА КАЛОРІЙНІСТЬ (ЕНЕРГЕТИЧНУ ЦІННІСТЬ) 100 г СИРІВ

Таблиця Б.1