Страница 2: ДБН Б 2.2-1:2008. БН Б 2.2-1:2008. Планирование и застройка городов, поселков и функциональных территорий. Кладбища, крематории и колумбарии. Нормы проектирования (42827)

4

ДБН Б 2.2-1:2008

4.2.18В адміністративній зоні розміщують:

• будівлі, призначені для проведення громадянських панахид (Будинки трауру, ритуальні май-данчики тощо);
• адміністративно-побутовий будинок.

4.2.19У господарській зоні в залежності від площі кладовища дозволено розміщувати:

-на кладовищах площею до 15 га: укриття для палива і матеріалів, опалювані приміщеннямайстерень і гаражів;

-на кладовищах площею понад 15 га: неопалювані складські приміщення для похороннихприладів, предметів ритуальної належності та матеріально-технічних засобів, а також опалюваніприміщення майстерень і гаражів, трансформаторну підстанцію, котельню (у разі значного відда-лення від джерела теплопостачання).

1. Складські приміщення, майстерні та гаражі проектують згідно з ДБН В.2.5-15, ДБН 360,СНиП 2.09.02, СНиП 2.11.01.
2. Територія адміністративної та господарської зон повинна мати тверде покриття.
3. В адміністративній та господарській зонах, а також в усіх секторах у зонах поховань требапередбачати майданчики для контейнерів для збирання твердих побутових відходів з підходами тапід'їздами до них завдовжки не менше ніж 4,5 м. Майданчики повинні бути обгороджені й мати твердепокриття (асфальт, бетон). Розмір майданчиків повинен бути не більшим ніж 6 м2.
4. Зону поховань треба поділяти на сектори розміром від 40 м до 60 м.
5. Сектори військових поховань на кладовищі треба проектувати згідно із Законом України"Про статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України".
6. Сектори кладовищ за релігійною ознакою треба проектувати з урахуванням вимог і тра-дицій релігійних організацій і конфесій.
7. Благоустрій та озеленення територій об'єктів похоронного обслуговування треба проект-тувати згідно із СНиП III-10 та [2].
8. У складі проекту озеленення треба передбачати створення захисних посадок по периметрукладовища та між зонами і декоративних насаджень на основних алеях і місцях поховання з ура-хуванням забезпечення достатнього провітрювання й інсоляції. Види насаджень, їх розміщеннявибирають з урахуванням існуючої рослинності і грунтово-кліматичних умов за дотримання садово-паркових вимог.
9. У разі виділення під кладовища територій, зайнятих лісом, треба планувати вибірковівирубки дерев для того, щоб використовувати природні лісові угіддя як санітарно-захисну зону, зонузелених насаджень й озеленення території кладовищ.
10. Озеленення нових кладовищ треба включати в загальний комплекс будівельних робіт тазакінчувати до часу введення об'єкта в експлуатацію або після закінчення певного етапу будівництва.
11. Захисну зону зелених насаджень треба передбачати:

• навколо кладовища, крематорію - завширшки не менше ніж 20 м;
• навколо колумбарію та по периметру секторів кладовищ за релігійною ознакою - завширшки10 м;
• у разі збереження та реконструкції закритих кладовищ та кладовищ з похованням після крема-ції в сельбищній зоні - завширшки від 10 м до 20 м.

1. Для огородження територій кладовищ і колумбаріїв, розташованих в існуючих, доситьщільних насадженнях, дозволено використовувати огорожу з чагарників.
2. У захисних зонах зелених насаджень дозволено влаштовувати місця відпочинку, малі архі-тектурні форми благоустрою, а також меморіальні споруди, що не мають у своєму складі поховань.

4.3 Адміністративно-побутовий будинок

1. Адміністративно-побутовий будинок треба проектувати згідно з ДБН В.2.2-9 (для кладовищ,де відсутні крематорії) та СНиП 2.09.04 (для крематоріїв, що будуються на території кладовищаабо окремо).
2. До складу адміністративно-побутового будинку входять групи приміщень:

-вестибюль з гардеробом, санітарний вузол (туалет);

5

ДБН Б 2.2-1:2008

• службові кімнати для адміністрації та обслуговуючого персоналу;
• побутове приміщення (кімната для сушіння одягу і зберігання інвентарю, гардеробні приби-ральників території, підсобні приміщення, душові, туалети).

4.3.3 Рекомендована площа приміщень адміністративно-побутового будинку складає:

• вхідна група приміщень - від 24 м2 до 30 м2;
• кабінет завідуючого кладовищем - від 12 м2 до 14 м2;
• кабінет секретаря, бухгалтера - 8 м2;
• кімната доглядача кладовища та архів - від 14 м2 до 16 м2;
• кімната реєстратора та комірника - від 10 м2 до 12 м2;
• кімната землекопів - згідно зі СНиП 2.09.04;
• приміщення для сушіння одягу і зберігання інвентарю - згідно зі СНиП 2.09.04;
• гардеробні прибиральників території - з розрахунку від 6 м2 до 8 м2 на чотирьох прибиральників;
• підсобні приміщення - від 8 м2 до 10 м2;
• душові, туалети - від 4 м2 до 6 м2.

4.4 Будинок трауру

1. Будинок трауру треба проектувати згідно з вимогами ДБН В.2.2-9.
2. До складу Будинку трауру входять такі групи приміщень:

• вхідна (вестибюль, кімната очікування для родичів померлого, туалети);
• ритуальна (ритуальний зал, кімната надання медичної допомоги, кімната відпочинку ведучогоритуал, приміщення для підготовки померлих до ритуального обряду, радіовузол).

Будинки трауру дозволено проектувати з одним чи декількома ритуальними залами.

4.4.3Рекомендована площа приміщень Будинку трауру складає:

• вестибюль з туалетами - від 24 м2 до 30 м2;
• кімната очікування для родичів померлого - від 10 м2 до 12 м2;
• кімната надання медичної допомоги - від 10 м2 до 12 м2;
• кімната відпочинку ведучого ритуал - від 10 м2 до 12 м2;
• зал вручення урн - від 18 м2 до 22 м2;
• кімната зберігання урн (урносховище) - від 14 м2 до 16 м2;
• шлюз (передаточна камера між траурним залом та транспортною групою приміщень) - від8 м2до 10 м2.

4.4.4Пропускну здатність ритуального залу Будинку трауру визначають із розрахунку від 15 хв до30 хв на проведення одного ритуалу у разі щоденної однозмінної роботи, крім святкових і санітарнихднів з перервою між ритуалами від 10 хв до 15 хв. Для забезпечення одночасного перебування двохта більше процесій за умов їх повної візуальної ізоляції та унеможливлення перетинань будинкитрауру дозволено проектувати з декількома ритуальними залами, що мають окремі входи – вести-бюлі та виходи.

1. Над кожним входом і виходом із Будинку трауру проектують укриття від непогоди. У разівлаштування портика з колонами відстань від колон до входу чи виходу має бути такою, щоб забез-печувати вільне відчинення дверей автотранспорту і будинку.
2. Для віддавання військових почестей під час поховання померлих (загиблих) військовослужбовців поруч із входом треба передбачати майданчик з твердим покриттям для шикуваннявійськового підрозділу - почесного ескорту.
3. Архітектурно-планувальні рішення Будинку трауру треба приймати з дотриманням основнихвимог:

-ритуальні зали повинні бути ізольовані від інших приміщень і забезпечувати звукоізоляцію відтуалетів і вентиляційного устаткування;

• усі приміщення для супроводжуючих похоронну процесію рекомендовано розташовувати наодному рівні з підлогою;
• технічні приміщення дозволено розташовувати в цокольному поверсі.

4.4.8Висоту ритуальних залів рекомендовано приймати не меншою ніж 4,2 м.

4.4.9Ширина дверних прорізів повинна бути не меншою ніж 2,4 м. Заборонено влаштовуватипороги у дверних прорізах на шляху переміщення візків із трунами.

6

ДБН Б 2.2-1:2008

1. Ширина приміщень і коридорів на шляху пересування людей із труною повинна бути неменшою ніж 2,4 м.
2. На вході у Будинок трауру та у ритуальних залах заборонено влаштовувати сходи на шляхахруху процесій із труною. За відсутності пандусів рівень підлоги на входах і виходах з будинку неповинен перевищувати рівня дороги більше ніж на висоту однієї сходинки.
3. Об'ємно-планувальне й архітектурне рішення ритуальних залів за своїми акустичнимивластивостями повинне забезпечувати оптимальні умови сприйняття мови та музики.
4. У приміщеннях Будинку трауру треба передбачати звукоізоляцію згідно з вимогамиСНиП 11-12.
5. Підлоги у Будинку трауру треба виконувати з матеріалів згідно з вимогами СНиП 2.03.13.

4.5 Крематорій

1. На кладовищах із крематоріями треба передбачати склади під покрівлею для зберіганнявеликогабаритних запчастин, вогнетривів, глини, піску, цементу, а також спеціальних місткостей таінвентарю для приготування розчинів.
2. Будинок крематорію треба проектувати згідно з ДБН В.2.2-9 і СНиП 2.09.02.
3. До складу крематорію (або кремаційної частини комплексу) входять приміщення:

• приймання померлих (тамбур-вестибюль, приміщення для зберігання померлих до кремації -холодильна камера, приміщення для реєстрації надходження померлих та відправлення урн);
• кремації, обробки та зберігання праху (кремаційний зал з передпічною зоною, приміщеннядля газоочисного обладнання, кімната відпочинку та психологічного розвантаження операторів кре-маційних печей з душем та санвузлами, приміщення для оброблення останків після кремації, щовключають у себе приміщення для охолодження праху та кремуляторну, сховище для урн із прахом,ремонтна майстерня); за потреби кремаційний зал дозволено поєднувати з приміщенням для обробкиостанків після кремації;

-інженерно-технічне (приміщення інженерних служб, приміщення для зберігання та миттякатафалків-візків, кімната прибиральників, комора для інвентарю).

4.5.4Рекомендована площа приміщень кремаційної частини комплексу складає:

• тамбур-вестибюль - від 50 м2 до 60 м2;
• холодильна камера - з розрахунку шість місць на кожну кремаційну піч;
• реєстрації надходження померлих та відправлення урн - від 14 м2 до 16 м2;
• кремаційний зал із передпічною зоною - за типом та кількістю кремаційних печей, але неменшою ніж 40 м2 на кожну піч;
• приміщення для газоочисного обладнання - за типом та кількістю кремаційних печей, алене менше ніж 40 м2 на кожну піч;
• кімната відпочинку та психологічного розвантаження операторів кремаційних печей з душем тасанвузлами - від 18 м2 до 20 м2;
• приміщення для обробки останків після кремації (кремуляторна):
• приміщення для охолодження праху - від 16 м2 до 18 м2;
• кремуляторна - 15 м2 на один кремулятор;
• сховище для урн з прахом - від 18 м2 до 20 м2;
• ремонтна майстерня - від 24 м2 до 30 м2;
• приміщення інженерних служб - згідно зі СНиП 2.09.02;
• приміщення зберігання та миття візків - 10 м2 на кожну кремаційну піч;
• кімната прибиральників із коморою для сховища інвентарю - від 6 м2 до 8 м2.

4.5.5Під час розрахунку пропускної здатності крематорію треба враховувати:

-коефіцієнт смертності (відношення числа померлих за рік до середньої чисельності населення,що обслуговується, приведене до тисячі жителів; визначається за даними статистичних органів);

• відсоток кремацій загальної кількості померлих, що передбачено у технічному завданні напроектування;
• коефіцієнт нерівномірності смертності (з умов пори року).

Пропускну здатність кремаційної печі треба визначати за технічними характеристиками заводу-виробника (у середньому з розрахунку однієї години на одну кремацію). Під час визначення кількості кремаційних печей потрібно передбачати резервні печі (не менше однієї).

7

ДБН Б 2.2-1:2008

1. Кремаційний зал треба розміщувати на одному рівні з ритуальним залом або на рівеньнижче.
2. У разі розміщення ритуальних і кремаційних залів на одному рівні необхідно передбачативлаштування горизонтального транспорту (катафалк-візок) для переміщення труни з ритуальногозалу в передпічний простір через шлюз завдовжки не менше 2,5 м. Межа вогнестійкості шахтишлюзу повинна бути не меншою ніж REI 45, а двері - ЕІ 30 згідно з ДБН В.1.1.7.
3. У разі розміщення кремаційних залів та технологічно зв'язаних з ним приміщень на рівеньнижче ритуального залу переміщення труни з тілом до кремаційного залу може бути передбачено задвома варіантами:

• труна з тілом померлого через шлюзову камеру завширшки не менше ніж 2,4 м і завглибшкине менше ніж 4 м з витяжною вентиляцією горизонтальним транспортом надходить у ліфт, встановлений у суміжному приміщенні. Стіни, стеля і проріз шлюзу можуть бути декоровані світлопогли-наючим матеріалом. Розмір прорізу шлюзу в світлі не повинен бути меншим ніж 0,8 м х 0,8 м;
• шахту ліфта розміщують безпосередньо у ритуальному залі та оформлюють як постамент длятруни.

Вантажопідйомність ліфта - не менше ніж 250 кг, розмір платформи підйомника - 2,0 м х 0,8 м, прорізу шахти - 2,10 м х 0,9 м. З метою безпеки треба передбачати автоматичне закриття прорізу шахти ліфта після опускання платформи підйомника. Межа вогнестійкості шахти підйомника повинна бути не меншою ніж REI 45, а двері - ЕІ 30 згідно з ДБН В.1.1.7.

4.5.9Передпічну зону кремаційного залу треба обладнати спеціальними завантажувальнимимеханізмами вантажопідйомністю не меншою ніж 250 кг для переміщення труни до завантажувальних прорізів кремаційних печей.

Ширину передпічної зони треба приймати не меншою ніж 5 м.

1. У кремаційному залі та в приміщенні для обробляння останків після кремації требапередбачати витяжні шафи для охолодження праху.
2. Місткість холодильних камер треба визначати з урахуванням середнього терміну зберігання померлих від двох діб до трьох діб та відповідно до пропускної здатності ритуальних залів ікремаційних печей. Десять відсотків від місткості треба передбачити для зберігання померлих протягом 7-14 днів.
3. Холодильні камери та технічні приміщення дозволено розміщувати в цокольному поверсі.
4. Холодильні камери треба розміщувати за можливості одним блоком, улаштовуючи входив них через теплові шлюзи.
5. Висота камер від підлоги до низу виступних конструкцій повинна бути від 2,4 м до 3,5 м.Якщо висота поверху, де розміщують холодильні камери, більша ніж 3,5 м, камери треба перекриватисамостійними перекриттями згідно зі СНиП 2.09.02, СНиП 2.04.14.
6. Холодильні агрегати треба розташовувати в окремих приміщеннях, суміжних з холодильними камерами; агрегати повинні мати металеву огорожу з дверцятами заввишки не менше ніж 1,5 м.
7. Площу приміщень для агрегатів треба розраховувати відповідно до таблиці 1.Таблиця 1