Перейти до вмісту
ДБН Б 2.2-1:2008

Складські приміщення, майстерні та гаражі проектують згідно з ДБН В.2.5-15, ДБН 360, СНиП 2.09.02, СНиП 2.11.01.

Територія адміністративної та господарської зон повинна мати тверде покриття.

В адміністративній та господарській зонах, а також в усіх секторах у зонах поховань треба передбачати майданчики для контейнерів для збирання твердих побутових відходів з підходами та під'їздами до них завдовжки не менше ніж 4,5 м. Майданчики повинні бути обгороджені й мати тверде покриття (асфальт, бетон). Розмір майданчиків повинен бути не більшим ніж 6 м2.

Зону поховань треба поділяти на сектори розміром від 40 м до 60 м.

Сектори військових поховань на кладовищі треба проектувати згідно із Законом України "Про статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України".

Сектори кладовищ за релігійною ознакою треба проектувати з урахуванням вимог і тра-­ дицій релігійних організацій і конфесій.

Благоустрій та озеленення територій об'єктів похоронного обслуговування треба проект-­ тувати згідно із СНиП III-10 та [2].

У складі проекту озеленення треба передбачати створення захисних посадок по периметру кладовища та між зонами і декоративних насаджень на основних алеях і місцях поховання з ура-­ хуванням забезпечення достатнього провітрювання й інсоляції. Види насаджень, їх розміщення вибирають з урахуванням існуючої рослинності і грунтово-кліматичних умов за дотримання садово- паркових вимог.

У разі виділення під кладовища територій, зайнятих лісом, треба планувати вибіркові вирубки дерев для того, щоб використовувати природні лісові угіддя як санітарно-захисну зону, зону зелених насаджень й озеленення території кладовищ.

Озеленення нових кладовищ треба включати в загальний комплекс будівельних робіт та закінчувати до часу введення об'єкта в експлуатацію або після закінчення певного етапу будівництва.

Захисну зону зелених насаджень треба передбачати:

навколо кладовища, крематорію - завширшки не менше ніж 20 м;

навколо колумбарію та по периметру секторів кладовищ за релігійною ознакою - завширшки 10 м;

у разі збереження та реконструкції закритих кладовищ та кладовищ з похованням після крема­- ції в сельбищній зоні - завширшки від 10 м до 20 м.

Для огородження територій кладовищ і колумбаріїв, розташованих в існуючих, досить щільних насадженнях, дозволено використовувати огорожу з чагарників.

У захисних зонах зелених насаджень дозволено влаштовувати місця відпочинку, малі архі­- тектурні форми благоустрою, а також меморіальні споруди, що не мають у своєму складі поховань.

4.3 Адміністративно-побутовий будинок

Адміністративно-побутовий будинок треба проектувати згідно з ДБН В.2.2-9 (для кладовищ, де відсутні крематорії) та СНиП 2.09.04 (для крематоріїв, що будуються на території кладовища або окремо).

До складу адміністративно-побутового будинку входять групи приміщень:

- вестибюль з гардеробом, санітарний вузол (туалет);

5

ДБН Б 2.2-1:2008

службові кімнати для адміністрації та обслуговуючого персоналу;

побутове приміщення (кімната для сушіння одягу і зберігання інвентарю, гардеробні приби­- ральників території, підсобні приміщення, душові, туалети).

4.3.3 Рекомендована площа приміщень адміністративно-побутового будинку складає:

вхідна група приміщень - від 24 м2 до 30 м2;

кабінет завідуючого кладовищем - від 12 м2 до 14 м2;

кабінет секретаря, бухгалтера - 8 м2;

кімната доглядача кладовища та архів - від 14 м2 до 16 м2;

кімната реєстратора та комірника - від 10 м2 до 12 м2;

кімната землекопів - згідно зі СНиП 2.09.04;

приміщення для сушіння одягу і зберігання інвентарю - згідно зі СНиП 2.09.04;

гардеробні прибиральників території - з розрахунку від 6 м2 до 8 м2 на чотирьох прибиральників;

підсобні приміщення - від 8 м2 до 10 м2;

душові, туалети - від 4 м2 до 6 м2.

4.4 Будинок трауру

Будинок трауру треба проектувати згідно з вимогами ДБН В.2.2-9.

До складу Будинку трауру входять такі групи приміщень:

вхідна (вестибюль, кімната очікування для родичів померлого, туалети);

ритуальна (ритуальний зал, кімната надання медичної допомоги, кімната відпочинку ведучого ритуал, приміщення для підготовки померлих до ритуального обряду, радіовузол).

Будинки трауру дозволено проектувати з одним чи декількома ритуальними залами.

4.4.3 Рекомендована площа приміщень Будинку трауру складає:

вестибюль з туалетами - від 24 м2 до 30 м2;

кімната очікування для родичів померлого - від 10 м2 до 12 м2;

кімната надання медичної допомоги - від 10 м2 до 12 м2;

кімната відпочинку ведучого ритуал - від 10 м2 до 12 м2;

зал вручення урн - від 18 м2 до 22 м2;

кімната зберігання урн (урносховище) - від 14 м2 до 16 м2;

шлюз (передаточна камера між траурним залом та транспортною групою приміщень) - від 8 м2до 10 м2.

4.4.4 Пропускну здатність ритуального залу Будинку трауру визначають із розрахунку від 15 хв до 30 хв на проведення одного ритуалу у разі щоденної однозмінної роботи, крім святкових і санітарних днів з перервою між ритуалами від 10 хв до 15 хв. Для забезпечення одночасного перебування двох та більше процесій за умов їх повної візуальної ізоляції та унеможливлення перетинань будинки трауру дозволено проектувати з декількома ритуальними залами, що мають окремі входи – вести-­ бюлі та виходи.

Над кожним входом і виходом із Будинку трауру проектують укриття від непогоди. У разі влаштування портика з колонами відстань від колон до входу чи виходу має бути такою, щоб забез­- печувати вільне відчинення дверей автотранспорту і будинку.

Для віддавання військових почестей під час поховання померлих (загиблих) військово­ службовців поруч із входом треба передбачати майданчик з твердим покриттям для шикування військового підрозділу - почесного ескорту.

Архітектурно-планувальні рішення Будинку трауру треба приймати з дотриманням основних вимог:

- ритуальні зали повинні бути ізольовані від інших приміщень і забезпечувати звукоізоляцію від туалетів і вентиляційного устаткування;

усі приміщення для супроводжуючих похоронну процесію рекомендовано розташовувати на одному рівні з підлогою;

технічні приміщення дозволено розташовувати в цокольному поверсі.

4.4.8 Висоту ритуальних залів рекомендовано приймати не меншою ніж 4,2 м.

4.4.9 Ширина дверних прорізів повинна бути не меншою ніж 2,4 м. Заборонено влаштовувати пороги у дверних прорізах на шляху переміщення візків із трунами.

6

ДБН Б 2.2-1:2008

Ширина приміщень і коридорів на шляху пересування людей із труною повинна бути не меншою ніж 2,4 м.

На вході у Будинок трауру та у ритуальних залах заборонено влаштовувати сходи на шляхах руху процесій із труною. За відсутності пандусів рівень підлоги на входах і виходах з будинку не повинен перевищувати рівня дороги більше ніж на висоту однієї сходинки.

Об'ємно-планувальне й архітектурне рішення ритуальних залів за своїми акустичними властивостями повинне забезпечувати оптимальні умови сприйняття мови та музики.

У приміщеннях Будинку трауру треба передбачати звукоізоляцію згідно з вимогами СНиП 11-12.

Підлоги у Будинку трауру треба виконувати з матеріалів згідно з вимогами СНиП 2.03.13.

4.5 Крематорій

На кладовищах із крематоріями треба передбачати склади під покрівлею для зберігання великогабаритних запчастин, вогнетривів, глини, піску, цементу, а також спеціальних місткостей та інвентарю для приготування розчинів.

Будинок крематорію треба проектувати згідно з ДБН В.2.2-9 і СНиП 2.09.02.

До складу крематорію (або кремаційної частини комплексу) входять приміщення:

приймання померлих (тамбур-вестибюль, приміщення для зберігання померлих до кремації - холодильна камера, приміщення для реєстрації надходження померлих та відправлення урн);

кремації, обробки та зберігання праху (кремаційний зал з передпічною зоною, приміщення для газоочисного обладнання, кімната відпочинку та психологічного розвантаження операторів кре-­ маційних печей з душем та санвузлами, приміщення для оброблення останків після кремації, що включають у себе приміщення для охолодження праху та кремуляторну, сховище для урн із прахом, ремонтна майстерня); за потреби кремаційний зал дозволено поєднувати з приміщенням для обробки останків після кремації;

- інженерно-технічне (приміщення інженерних служб, приміщення для зберігання та миття катафалків-візків, кімната прибиральників, комора для інвентарю).

4.5.4 Рекомендована площа приміщень кремаційної частини комплексу складає:

тамбур-вестибюль - від 50 м2 до 60 м2;

холодильна камера - з розрахунку шість місць на кожну кремаційну піч;

реєстрації надходження померлих та відправлення урн - від 14 м2 до 16 м2;

кремаційний зал із передпічною зоною - за типом та кількістю кремаційних печей, але не меншою ніж 40 м2 на кожну піч;

приміщення для газоочисного обладнання - за типом та кількістю кремаційних печей, але не менше ніж 40 м2 на кожну піч;

кімната відпочинку та психологічного розвантаження операторів кремаційних печей з душем та санвузлами - від 18 м2 до 20 м2;

приміщення для обробки останків після кремації (кремуляторна):

приміщення для охолодження праху - від 16 м2 до 18 м2;

кремуляторна - 15 м2 на один кремулятор;

сховище для урн з прахом - від 18 м2 до 20 м2;

ремонтна майстерня - від 24 м2 до 30 м2;

приміщення інженерних служб - згідно зі СНиП 2.09.02;

приміщення зберігання та миття візків - 10 м2 на кожну кремаційну піч;

кімната прибиральників із коморою для сховища інвентарю - від 6 м2 до 8 м2.

4.5.5 Під час розрахунку пропускної здатності крематорію треба враховувати:

- коефіцієнт смертності (відношення числа померлих за рік до середньої чисельності населення, що обслуговується, приведене до тисячі жителів; визначається за даними статистичних органів);

відсоток кремацій загальної кількості померлих, що передбачено у технічному завданні на проектування;

коефіцієнт нерівномірності смертності (з умов пори року).

Пропускну здатність кремаційної печі треба визначати за технічними характеристиками заводу-виробника (у середньому з розрахунку однієї години на одну кремацію). Під час визначення кількості кремаційних печей потрібно передбачати резервні печі (не менше однієї).

7

ДБН Б 2.2-1:2008

Кремаційний зал треба розміщувати на одному рівні з ритуальним залом або на рівень нижче.

У разі розміщення ритуальних і кремаційних залів на одному рівні необхідно передбачати влаштування горизонтального транспорту (катафалк-візок) для переміщення труни з ритуального залу в передпічний простір через шлюз завдовжки не менше 2,5 м. Межа вогнестійкості шахти шлюзу повинна бути не меншою ніж REI 45, а двері - ЕІ 30 згідно з ДБН В.1.1.7.

У разі розміщення кремаційних залів та технологічно зв'язаних з ним приміщень на рівень нижче ритуального залу переміщення труни з тілом до кремаційного залу може бути передбачено за двома варіантами:

труна з тілом померлого через шлюзову камеру завширшки не менше ніж 2,4 м і завглибшки не менше ніж 4 м з витяжною вентиляцією горизонтальним транспортом надходить у ліфт, встанов­ лений у суміжному приміщенні. Стіни, стеля і проріз шлюзу можуть бути декоровані світлопогли- наючим матеріалом. Розмір прорізу шлюзу в світлі не повинен бути меншим ніж 0,8 м х 0,8 м;

шахту ліфта розміщують безпосередньо у ритуальному залі та оформлюють як постамент для труни.

Вантажопідйомність ліфта - не менше ніж 250 кг, розмір платформи підйомника - 2,0 м х 0,8 м, прорізу шахти - 2,10 м х 0,9 м. З метою безпеки треба передбачати автоматичне закриття прорізу шахти ліфта після опускання платформи підйомника. Межа вогнестійкості шахти підйомника повин­на бути не меншою ніж REI 45, а двері - ЕІ 30 згідно з ДБН В.1.1.7.

4.5.9 Передпічну зону кремаційного залу треба обладнати спеціальними завантажувальними механізмами вантажопідйомністю не меншою ніж 250 кг для переміщення труни до завантажу­ вальних прорізів кремаційних печей.

Ширину передпічної зони треба приймати не меншою ніж 5 м.

У кремаційному залі та в приміщенні для обробляння останків після кремації треба передбачати витяжні шафи для охолодження праху.

Місткість холодильних камер треба визначати з урахуванням середнього терміну збері­ гання померлих від двох діб до трьох діб та відповідно до пропускної здатності ритуальних залів і кремаційних печей. Десять відсотків від місткості треба передбачити для зберігання померлих про­ тягом 7-14 днів.

Холодильні камери та технічні приміщення дозволено розміщувати в цокольному поверсі.

Холодильні камери треба розміщувати за можливості одним блоком, улаштовуючи входи в них через теплові шлюзи.

Висота камер від підлоги до низу виступних конструкцій повинна бути від 2,4 м до 3,5 м. Якщо висота поверху, де розміщують холодильні камери, більша ніж 3,5 м, камери треба перекривати самостійними перекриттями згідно зі СНиП 2.09.02, СНиП 2.04.14.

Холодильні агрегати треба розташовувати в окремих приміщеннях, суміжних з холодиль­ ними камерами; агрегати повинні мати металеву огорожу з дверцятами заввишки не менше ніж 1,5 м.

Площу приміщень для агрегатів треба розраховувати відповідно до таблиці 1. Таблиця 1

Площа холодильних камер, м2

До 10

10-20

20-30

30-40

40-50

50-60

60-70

70-80

Площа приміщення для агрегату, м2

2

3-4

5-6

7-8

9-10

11-12

13-14

15-16

4.5.17 Заборонено розміщувати холодильні агрегати в тамбурах холодильних камер.

Холодильну камеру треба обладнати холодильним устаткованням, яке підтримує тем­ пературу всередині камери від 0°С до мінус 5°С. Треба проводити дезінфекцію холодильного устат- ковання і приміщення холодильної камери.

Транзитний пропуск через холодильні камери труб опалення, водопроводу, каналізації, газу, а також повітроводів загальної вентиляції будинку заборонено.

Висоту кремаційного залу дозволено приймати в залежності від габаритів обладнання й умов його експлуатації, але не меншою ніж 3,6 м.

Побачили розбіжність з офіційним текстом?

Повідомити про неточність

Напишіть, що саме розходиться з офіційною публікацією. Код документа вкажіть у повідомленні — так ми швидше знайдемо потрібне місце.

Перейти до форми зворотного зв'язку

Дивіться також

Весь розділ →