ДБН Б 2.2-1:2008 сторінка 2 з 4
Складські приміщення, майстерні та гаражі проектують згідно з ДБН В.2.5-15, ДБН 360, СНиП 2.09.02, СНиП 2.11.01.
Територія адміністративної та господарської зон повинна мати тверде покриття.
В адміністративній та господарській зонах, а також в усіх секторах у зонах поховань треба передбачати майданчики для контейнерів для збирання твердих побутових відходів з підходами та під'їздами до них завдовжки не менше ніж 4,5 м. Майданчики повинні бути обгороджені й мати тверде покриття (асфальт, бетон). Розмір майданчиків повинен бути не більшим ніж 6 м2.
Зону поховань треба поділяти на сектори розміром від 40 м до 60 м.
Сектори військових поховань на кладовищі треба проектувати згідно із Законом України "Про статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України".
Сектори кладовищ за релігійною ознакою треба проектувати з урахуванням вимог і тра- дицій релігійних організацій і конфесій.
Благоустрій та озеленення територій об'єктів похоронного обслуговування треба проект- тувати згідно із СНиП III-10 та [2].
У складі проекту озеленення треба передбачати створення захисних посадок по периметру кладовища та між зонами і декоративних насаджень на основних алеях і місцях поховання з ура- хуванням забезпечення достатнього провітрювання й інсоляції. Види насаджень, їх розміщення вибирають з урахуванням існуючої рослинності і грунтово-кліматичних умов за дотримання садово- паркових вимог.
У разі виділення під кладовища територій, зайнятих лісом, треба планувати вибіркові вирубки дерев для того, щоб використовувати природні лісові угіддя як санітарно-захисну зону, зону зелених насаджень й озеленення території кладовищ.
Озеленення нових кладовищ треба включати в загальний комплекс будівельних робіт та закінчувати до часу введення об'єкта в експлуатацію або після закінчення певного етапу будівництва.
Захисну зону зелених насаджень треба передбачати:
навколо кладовища, крематорію - завширшки не менше ніж 20 м;
навколо колумбарію та по периметру секторів кладовищ за релігійною ознакою - завширшки 10 м;
у разі збереження та реконструкції закритих кладовищ та кладовищ з похованням після крема- ції в сельбищній зоні - завширшки від 10 м до 20 м.
Для огородження територій кладовищ і колумбаріїв, розташованих в існуючих, досить щільних насадженнях, дозволено використовувати огорожу з чагарників.
У захисних зонах зелених насаджень дозволено влаштовувати місця відпочинку, малі архі- тектурні форми благоустрою, а також меморіальні споруди, що не мають у своєму складі поховань.
4.3 Адміністративно-побутовий будинок
Адміністративно-побутовий будинок треба проектувати згідно з ДБН В.2.2-9 (для кладовищ, де відсутні крематорії) та СНиП 2.09.04 (для крематоріїв, що будуються на території кладовища або окремо).
До складу адміністративно-побутового будинку входять групи приміщень:
- вестибюль з гардеробом, санітарний вузол (туалет);
5
ДБН Б 2.2-1:2008
службові кімнати для адміністрації та обслуговуючого персоналу;
побутове приміщення (кімната для сушіння одягу і зберігання інвентарю, гардеробні приби- ральників території, підсобні приміщення, душові, туалети).
4.3.3 Рекомендована площа приміщень адміністративно-побутового будинку складає:
вхідна група приміщень - від 24 м2 до 30 м2;
кабінет завідуючого кладовищем - від 12 м2 до 14 м2;
кабінет секретаря, бухгалтера - 8 м2;
кімната доглядача кладовища та архів - від 14 м2 до 16 м2;
кімната реєстратора та комірника - від 10 м2 до 12 м2;
кімната землекопів - згідно зі СНиП 2.09.04;
приміщення для сушіння одягу і зберігання інвентарю - згідно зі СНиП 2.09.04;
гардеробні прибиральників території - з розрахунку від 6 м2 до 8 м2 на чотирьох прибиральників;
підсобні приміщення - від 8 м2 до 10 м2;
душові, туалети - від 4 м2 до 6 м2.
4.4 Будинок трауру
Будинок трауру треба проектувати згідно з вимогами ДБН В.2.2-9.
До складу Будинку трауру входять такі групи приміщень:
вхідна (вестибюль, кімната очікування для родичів померлого, туалети);
ритуальна (ритуальний зал, кімната надання медичної допомоги, кімната відпочинку ведучого ритуал, приміщення для підготовки померлих до ритуального обряду, радіовузол).
Будинки трауру дозволено проектувати з одним чи декількома ритуальними залами.
4.4.3 Рекомендована площа приміщень Будинку трауру складає:
вестибюль з туалетами - від 24 м2 до 30 м2;
кімната очікування для родичів померлого - від 10 м2 до 12 м2;
кімната надання медичної допомоги - від 10 м2 до 12 м2;
кімната відпочинку ведучого ритуал - від 10 м2 до 12 м2;
зал вручення урн - від 18 м2 до 22 м2;
кімната зберігання урн (урносховище) - від 14 м2 до 16 м2;
шлюз (передаточна камера між траурним залом та транспортною групою приміщень) - від 8 м2до 10 м2.
4.4.4 Пропускну здатність ритуального залу Будинку трауру визначають із розрахунку від 15 хв до 30 хв на проведення одного ритуалу у разі щоденної однозмінної роботи, крім святкових і санітарних днів з перервою між ритуалами від 10 хв до 15 хв. Для забезпечення одночасного перебування двох та більше процесій за умов їх повної візуальної ізоляції та унеможливлення перетинань будинки трауру дозволено проектувати з декількома ритуальними залами, що мають окремі входи – вести- бюлі та виходи.
Над кожним входом і виходом із Будинку трауру проектують укриття від непогоди. У разі влаштування портика з колонами відстань від колон до входу чи виходу має бути такою, щоб забез- печувати вільне відчинення дверей автотранспорту і будинку.
Для віддавання військових почестей під час поховання померлих (загиблих) військово службовців поруч із входом треба передбачати майданчик з твердим покриттям для шикування військового підрозділу - почесного ескорту.
Архітектурно-планувальні рішення Будинку трауру треба приймати з дотриманням основних вимог:
- ритуальні зали повинні бути ізольовані від інших приміщень і забезпечувати звукоізоляцію від туалетів і вентиляційного устаткування;
усі приміщення для супроводжуючих похоронну процесію рекомендовано розташовувати на одному рівні з підлогою;
технічні приміщення дозволено розташовувати в цокольному поверсі.
4.4.8 Висоту ритуальних залів рекомендовано приймати не меншою ніж 4,2 м.
4.4.9 Ширина дверних прорізів повинна бути не меншою ніж 2,4 м. Заборонено влаштовувати пороги у дверних прорізах на шляху переміщення візків із трунами.
6
ДБН Б 2.2-1:2008
Ширина приміщень і коридорів на шляху пересування людей із труною повинна бути не меншою ніж 2,4 м.
На вході у Будинок трауру та у ритуальних залах заборонено влаштовувати сходи на шляхах руху процесій із труною. За відсутності пандусів рівень підлоги на входах і виходах з будинку не повинен перевищувати рівня дороги більше ніж на висоту однієї сходинки.
Об'ємно-планувальне й архітектурне рішення ритуальних залів за своїми акустичними властивостями повинне забезпечувати оптимальні умови сприйняття мови та музики.
У приміщеннях Будинку трауру треба передбачати звукоізоляцію згідно з вимогами СНиП 11-12.
Підлоги у Будинку трауру треба виконувати з матеріалів згідно з вимогами СНиП 2.03.13.
4.5 Крематорій
На кладовищах із крематоріями треба передбачати склади під покрівлею для зберігання великогабаритних запчастин, вогнетривів, глини, піску, цементу, а також спеціальних місткостей та інвентарю для приготування розчинів.
Будинок крематорію треба проектувати згідно з ДБН В.2.2-9 і СНиП 2.09.02.
До складу крематорію (або кремаційної частини комплексу) входять приміщення:
приймання померлих (тамбур-вестибюль, приміщення для зберігання померлих до кремації - холодильна камера, приміщення для реєстрації надходження померлих та відправлення урн);
кремації, обробки та зберігання праху (кремаційний зал з передпічною зоною, приміщення для газоочисного обладнання, кімната відпочинку та психологічного розвантаження операторів кре- маційних печей з душем та санвузлами, приміщення для оброблення останків після кремації, що включають у себе приміщення для охолодження праху та кремуляторну, сховище для урн із прахом, ремонтна майстерня); за потреби кремаційний зал дозволено поєднувати з приміщенням для обробки останків після кремації;
- інженерно-технічне (приміщення інженерних служб, приміщення для зберігання та миття катафалків-візків, кімната прибиральників, комора для інвентарю).
4.5.4 Рекомендована площа приміщень кремаційної частини комплексу складає:
тамбур-вестибюль - від 50 м2 до 60 м2;
холодильна камера - з розрахунку шість місць на кожну кремаційну піч;
реєстрації надходження померлих та відправлення урн - від 14 м2 до 16 м2;
кремаційний зал із передпічною зоною - за типом та кількістю кремаційних печей, але не меншою ніж 40 м2 на кожну піч;
приміщення для газоочисного обладнання - за типом та кількістю кремаційних печей, але не менше ніж 40 м2 на кожну піч;
кімната відпочинку та психологічного розвантаження операторів кремаційних печей з душем та санвузлами - від 18 м2 до 20 м2;
приміщення для обробки останків після кремації (кремуляторна):
приміщення для охолодження праху - від 16 м2 до 18 м2;
кремуляторна - 15 м2 на один кремулятор;
сховище для урн з прахом - від 18 м2 до 20 м2;
ремонтна майстерня - від 24 м2 до 30 м2;
приміщення інженерних служб - згідно зі СНиП 2.09.02;
приміщення зберігання та миття візків - 10 м2 на кожну кремаційну піч;
кімната прибиральників із коморою для сховища інвентарю - від 6 м2 до 8 м2.
4.5.5 Під час розрахунку пропускної здатності крематорію треба враховувати:
- коефіцієнт смертності (відношення числа померлих за рік до середньої чисельності населення, що обслуговується, приведене до тисячі жителів; визначається за даними статистичних органів);
відсоток кремацій загальної кількості померлих, що передбачено у технічному завданні на проектування;
коефіцієнт нерівномірності смертності (з умов пори року).
Пропускну здатність кремаційної печі треба визначати за технічними характеристиками заводу-виробника (у середньому з розрахунку однієї години на одну кремацію). Під час визначення кількості кремаційних печей потрібно передбачати резервні печі (не менше однієї).
7
ДБН Б 2.2-1:2008
Кремаційний зал треба розміщувати на одному рівні з ритуальним залом або на рівень нижче.
У разі розміщення ритуальних і кремаційних залів на одному рівні необхідно передбачати влаштування горизонтального транспорту (катафалк-візок) для переміщення труни з ритуального залу в передпічний простір через шлюз завдовжки не менше 2,5 м. Межа вогнестійкості шахти шлюзу повинна бути не меншою ніж REI 45, а двері - ЕІ 30 згідно з ДБН В.1.1.7.
У разі розміщення кремаційних залів та технологічно зв'язаних з ним приміщень на рівень нижче ритуального залу переміщення труни з тілом до кремаційного залу може бути передбачено за двома варіантами:
труна з тілом померлого через шлюзову камеру завширшки не менше ніж 2,4 м і завглибшки не менше ніж 4 м з витяжною вентиляцією горизонтальним транспортом надходить у ліфт, встанов лений у суміжному приміщенні. Стіни, стеля і проріз шлюзу можуть бути декоровані світлопогли- наючим матеріалом. Розмір прорізу шлюзу в світлі не повинен бути меншим ніж 0,8 м х 0,8 м;
шахту ліфта розміщують безпосередньо у ритуальному залі та оформлюють як постамент для труни.
Вантажопідйомність ліфта - не менше ніж 250 кг, розмір платформи підйомника - 2,0 м х 0,8 м, прорізу шахти - 2,10 м х 0,9 м. З метою безпеки треба передбачати автоматичне закриття прорізу шахти ліфта після опускання платформи підйомника. Межа вогнестійкості шахти підйомника повинна бути не меншою ніж REI 45, а двері - ЕІ 30 згідно з ДБН В.1.1.7.
4.5.9 Передпічну зону кремаційного залу треба обладнати спеціальними завантажувальними механізмами вантажопідйомністю не меншою ніж 250 кг для переміщення труни до завантажу вальних прорізів кремаційних печей.
Ширину передпічної зони треба приймати не меншою ніж 5 м.
У кремаційному залі та в приміщенні для обробляння останків після кремації треба передбачати витяжні шафи для охолодження праху.
Місткість холодильних камер треба визначати з урахуванням середнього терміну збері гання померлих від двох діб до трьох діб та відповідно до пропускної здатності ритуальних залів і кремаційних печей. Десять відсотків від місткості треба передбачити для зберігання померлих про тягом 7-14 днів.
Холодильні камери та технічні приміщення дозволено розміщувати в цокольному поверсі.
Холодильні камери треба розміщувати за можливості одним блоком, улаштовуючи входи в них через теплові шлюзи.
Висота камер від підлоги до низу виступних конструкцій повинна бути від 2,4 м до 3,5 м. Якщо висота поверху, де розміщують холодильні камери, більша ніж 3,5 м, камери треба перекривати самостійними перекриттями згідно зі СНиП 2.09.02, СНиП 2.04.14.
Холодильні агрегати треба розташовувати в окремих приміщеннях, суміжних з холодиль ними камерами; агрегати повинні мати металеву огорожу з дверцятами заввишки не менше ніж 1,5 м.
Площу приміщень для агрегатів треба розраховувати відповідно до таблиці 1. Таблиця 1
Площа холодильних камер, м2
До 10
10-20
20-30
30-40
40-50
50-60
60-70
70-80
Площа приміщення для агрегату, м2
2
3-4
5-6
7-8
9-10
11-12
13-14
15-16
4.5.17 Заборонено розміщувати холодильні агрегати в тамбурах холодильних камер.
Холодильну камеру треба обладнати холодильним устаткованням, яке підтримує тем пературу всередині камери від 0°С до мінус 5°С. Треба проводити дезінфекцію холодильного устат- ковання і приміщення холодильної камери.
Транзитний пропуск через холодильні камери труб опалення, водопроводу, каналізації, газу, а також повітроводів загальної вентиляції будинку заборонено.
Висоту кремаційного залу дозволено приймати в залежності від габаритів обладнання й умов його експлуатації, але не меншою ніж 3,6 м.
Побачили розбіжність з офіційним текстом?
Дивіться також
ДБН Д.2.3-8-99
Сборник 8 электротехнические установки
ДБН Д.2.2-29-99