Назва

Норма для груп модифікованого крохмалю (залежно від виду крохмалю)

показника

окислений та гідролізований

набухаючий

зшитий

ацетильований

фосфатний (залежно від сорту)

Масова частка загального фосфору, %, не більше ніж

для зернового

0,04

0,4

для картопляного, пшеничного

0,14

0,5

Міцність крохмальних драглів, г

800 — 1000

Ступінь помелу — проходження через сито з вічками 1,0 мм X 1,0 мм, %, не менше ніж

90

Кількість вкраплень на 1 дм2 видимих неозброєним оком, шт., не більше ніж

280

500

300

280

500

Кінець таблиці 2

0,005

Масова частка сірчистого ангідриду (SO2), %, не більше ніж

Примітка 1. Міцність крохмальних драглів та желювальну здатність визначають тільки для окисненого крохмалю, який використовують в кондитерській промисловості

Примітка 2. Норми фізико-хімічних показників уточнюють в нормативних документах на конкретний вид модифікованого крохмалю залежно від сировини і реагентів, з яких він виготовлений, і способу виготовляння

Примітка 3. Показники декстринів нормують згідно з ГОСТ 6034.

Допустимо за домовленістю із споживачем установлювати додаткові вимоги, специфічні для того чи іншого модифікованого крохмалю: для окисленого крохмалю — масову частку карбоксильних груп, не більше ніж 1,0 %; для ацетильованого крохмалю — масову частку ацетильних груп, не більше ніж 2,5 %, методи визначання яких наведено у додатку А; для оксилалкильованого крохмалю — масову частку оксипропільних груп, не більше ніж 0,2 %, метод визначання яких наведено в додатку Б.

  1. За мікробіологічними показниками модифікований крохмаль, який використовують для харчових цілей, повинен відповідати вимогам, які встановлені МБТ № 5061 [1] і вказані у таблиці 3.

Таблиця 3 — Мікробіологічні показники

Назва показника

Норма

Загальна кількість мезофільних аеробних та факультативно-анаеробних мікроорганізмів, КУО в 1 г, не більше ніж

Плісеневі гриби, КУО в 1 г, не більше ніж

Дріжджі, КУО в 1 г, не більше ніж

Бактерії групи кишкових паличок (коліформи), в 1 г

Патогенні мікроорганізми, зокрема бактерії роду Salmonella, в 25 г

  1. X 104
  2. X 10
  3. X 10 Не допустимі Не допустимі

  1. Вміст токсичних елементів у модифікованому крохмалі, який використовують для харчових цілей, не повинен перевищувати рівнів, встановлених МБТ № 5061 [1] і вказаних в таблиці 4.

Назва показника

Допустимий рівень вмісту, мг/кг, не більше ніж

Ртуть

Миш'як

Мідь

Свинець

Кадмій

Цинк

0,02

0,1

10,0

0,5

0,1

30,0

  1. Вміст радіонуклідів у модифікованому крохмалі згідно з ДР-97 [2]: 90Sr — не більше ніж 200 Бк/кг, 137Cs — не більше ніж 600 Бк/кг.
    1. Вимоги до сировини, матеріалів та реактивів
      1. Сировиною для модифікованого крохмалю є кукурудзяний крохмаль, згідно з ДСТУ 3976, картопляний крохмаль, згідно з ДСТУ 4286, чи інші види крохмалю згідно з чинною нормативною документацією.

Вимоги до матеріалів та реагентів, які використовують у виробництві модифікованого крохмалю, встановлюють в нормативній документації на конкретний вид модифікованого крохмалю.

Реагенти, які застосовують для виробництва модифікованих крохмалів для харчових цілей, повинні мати висновок санітарно-епідеміологічної експертизи, затверджений центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.

  1. Витрати реагентів, якими обробляють крохмаль, який застосовують для харчових цілей для досягнення бажаної модифікації, вказують в нормативних документах на конкретний вид модифікованого крохмалю, але не повинні перевищувати величин, встановлених цим стандартом, а саме:

соляної і ортофосфорної кислоти,

не більше ніж 7,00 %

сірчаної

» 2,00 %

гідроксиду калію

» 1,00 %

персульфату амонію

» 0,75 %

хлорокису фосфору

» 0,10 %

оцтового ангідриду чи оцтової кислоти » 8,00 %

вінілацетату

» 7,5—10 %;

октенілянтарного ангідриду

» 3,0 %;

янтарної кислоти

» 4 %.

4.3.3 Визначання якості сировини та матеріалів проводять за документами підприємств-по-

стачальників.

5 ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ

  1. Процес виробництва модифікованого крохмалю здійснюють відповідно до загальних вимог щодо безпеки згідно з ГОСТ 12.3.002, вимог до виробничого устатковання, згідно з ГОСТ 12.2.124, та повинен відповідати вимогам, що викладені у ДНАОП 18.10-1.27 [3].
  2. Вимоги до природного та штучного освітлювання під час виробництва модифікованого крохмалю повинні відповідати СНиП 11-4 [4].
  3. Вимоги до опалення, вентиляції і кондиціювання під час виробництва модифікованого крохмалю повинні відповідати СНиП 2.04.05 [5].
  4. Вимоги до повітря робочої зони під час виробництва модифікованого крохмалю повинні відповідати ГОСТ 12.1.005.
  5. Пожежну безпеку здійснюють згідно з ГОСТ 12.1.004.
  6. ВИМОГИ ЩОДО ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ
    1. Стічні води під час виробництва модифікованого крохмалю піддають очищанню згідно з вимогами СанПиН 4630 [6].
    2. Контролюють викиди шкідливих речовин в атмосферу згідно з ГОСТ 17.2.3.02 та ДСП 201 [7].
    3. Охороняють ґрунт від забруднення побутовими та промисловими відходами відповідно до вимог СанПиН 42-128-4690 [8].
  7. ПАКУВАННЯ
    1. Пакують крохмаль модифікований згідно з ДСТУ 3976 та ДСТУ 4286.
  8. МАРКУВАННЯ
    1. Маркують крохмаль модифікований згідно з ДСТУ 3976 та ДСТУ 4286.
  9. ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
    1. Правила транспортування та зберігання здійснюють згідно з ДСТУ 3976 та ДСТУ 4286.
  10. МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ
    1. Відбирання проб
      1. Відбирають проби для визначання органолептичних, фізико-хімічних показників та показників токсичних елементів згідно з ГОСТ 7698, для мікробіологічних показників — згідно з ГОСТ 26668 та ГОСТ 26669, готують пробу для визначання токсичних елементів — згідно з ГОСТ 26929.
    2. Визначають органолептичні та фізико-хімічні показники: масову частку вологи, масову частку золи, кислотність, масову частку загального фосфору, кількість вкраплень, масову частку сірчистого ангідриду згідно з ГОСТ 7698.
    3. Визначання умовної в’язкості водного крохмального клейстеру
      1. Визначання умовної в’язкості водного крохмального клейстеру на віскозиметрі ВЗ-4

Метод полягає у визначанні часу витікання водного клейстеру крохмалю на віскозиметрі ВЗ-4 за температури 60 °С.

  1. Засоби контролювання та допоміжні пристрої

Ваги лабораторні загального призначення 4-го класу точності з найбільшою границею зважування 500 г — згідно з ГОСТ 24104.

Віскозиметр для визначання умовної в’язкості типу ВЗ-4 — згідно з ГОСТ 9070, що являє собою резервуар лійкоподібної форми місткістю 100 см3, у дно якого вмонтоване сопло діаметром 4 мм

Секундомір чи годинник наручний чи кишеньковий механічний — згідно з ГОСТ 10733, чи електронний — згідно з ГОСТ 23350

Термометр рідинний скляний з ціною поділки шкали 1 °С і діапазоном вимірювання від 0 °С до 100 °С — згідно з ГОСТ 28498

Колба Кн-1(2)-250 — згідно з ГОСТ 25336

Циліндр 1(3)-250 — згідно з ГОСТ 1770

Паличка скляна або лінійка пластмасова

Баня водяна

Вода здистильована — згідно з ГОСТ 6709

Допустиме застосування інших засобів контролювання та допоміжних пристроїв з технічними і метрологічними характеристиками не нижче зазначених.

  1. Готування до випробовування

В конічну колбу зважують 9 г кукурудзяного окисненого крохмалю або 12 г окисненого картопляного крохмалю (в перерахуванні на суху речовину) і циліндром додають таку кількість здисти- льованої води, щоб загальна маса крохмалю і здистильованої води становила 150 г. Вміст колби ретельно перемішують. Колбу з крохмальною суспензією вміщують в киплячу водяну баню і, постійно перемішуючи витримують протягом 5 хв. Потім колбу закривають корком із зворотним холодильником і залишають в киплячій водяній бані без перемішування на 6 хв. Колбу з підготовленим крохмальним клейстером охолоджують під струменем холодної води до температури 60 °С.

  1. Проведення випробовування

Сопло лійки віскозиметра знизу закривають пальцем і у віскозиметр наливають підготовлений крохмальний клейстер таким чином, щоб над лійкою утворився випуклий меніск. Надлишок клейстеру знімають, зсовуючи його скляною паличкою чи пластмасовою лінійкою, щільно притуленою до краю лійки. Під лійку встановлюють колбу для приймання клейстеру.

Відкривають сопло лійки і одночасно вмикають секундомір, який зупиняють в момент розривання струменя крохмального клейстеру в місці витікання його з сопла лійки.

Час витікання клейстеру в секундах беруть за показник умовної в’язкості.

За кінцевий результат випробовування беруть середнє арифметичне двох паралельних визначань.

Результати округлюють до першого десяткового знака з подальшим заокругленням до цілого числа.

  1. Визначання умовної в’язкості водного крохмального клейстеру на віскозиметрі Брукфільда RVDV-E, або аналогічному

Метод полягає у вимірюванні в’язкості водного клейстеру крохмалю на ротаційному віскозиметрі за температури 50 °С.

  1. Засоби контролювання та допоміжні пристрої

Ваги лабораторні загального призначення 4-го класу точності з найбільшою границею зважування 500 г — згідно з ГОСТ 24104

Ротаційний віскозиметр для вимірювання динамічної в’язкості — згідно з чинною нормативною документацією

Термометр рідинний скляний з ціною поділки шкали 1 °С і діапазоном вимірювання від 0 °С до 100 °С — згідно з ГОСТ 28498

Секундомір чи годинник наручний чи кишеньковий механічний — згідно з ГОСТ 10733 чи електронний — згідно з ГОСТ 23350

Стакан В(Н)-1(2)-1000 ТС — згідно з ГОСТ 25336

Циліндр 1(3)-250 — згідно з ГОСТ 1770

Паличка скляна або лінійка пластмасова

Мішалка лопатєва (з валом, здатним від’єднуватись від приводу) — згідно з чинною нормативною документацією

Баня водяна

Вода здистильована — згідно з ГОСТ 6709

Допустиме застосування інших засобів контролювання та допоміжних пристроїв з технічними і метрологічними характеристиками не нижче зазначених.

  1. Готування крохмальної суспензії масовою часткою 10 %

В стакан зважують 50 г крохмалю і циліндром додають таку кількість здистильованої води, щоб загальна маса крохмалю і здистильованої води становила 500 г. Вміст стакана ретельно перемішують. Кладуть вал мішалки в стакан і зважують загальну їх масу.

  1. Проведення випробовування

Стакан ставлять в киплячу водяну баню, яку щільно закривають накривкою з прорізом для мішалки. Вал з’єднують з мішалкою і суспензію перемішують з постійною швидкістю 250 об/хв (швидкість обертання повинна бути постійна). Через 15 хв мішалку зупиняють і продовжують нагрівання ще 15 хв.

Потім від’єднують вал від мішалки, але залишають його в стакані. Стакан виймають з водяної бані, зважують і доливають стільки води, на скільки зменшилась загальна маса суспензії, компенсуючи кількість води, яка випарувалась.

Перемішуючи (швидкість обертання 100 об/хв), клейстер охолоджують на водяній бані до 50 °С і відразу вимірюють в’язкість ротаційним віскозиметром.

За кінцевий результат випробовування беруть середнє арифметичне двох паралельних визначань.

Результати округлюють до першого десяткового знака з подальшим заокругленням до цілого числа.

  1. Визначання проби на желювальну здатність

Метод полягає в органолептичному оцінюванні драглів, які утворюються клейстером крохмалю.

  1. Засоби контролювання та допоміжні пристрої

Ваги лабораторні загального призначення 4-го класу точності з найбільшою границею зважування 500 г — згідно з ГОСТ 24104

Плитка електрична побутова — згідно з ГОСТ 14919 або газовий пальник Термометр рідинний скляний з ціною поділки шкали 1 °С і діапазоном вимірювання від 0 °С до 100 °С — згідно з ГОСТ 28498

Циліндр 1(3)-50 (100, 250)-2 — згідно з ГОСТ 1770 Стакан В(Н)-1(2)-100 (250) ТС — згідно з ГОСТ 25336

Секундомір чи годинник наручний чи кишеньковий механічний — згідно з ГОСТ 10733 чи електронний — згідно з ГОСТ 23350

Паличка скляна або лінійка пластмасова Баня водяна

Вода здистильована — згідно з ГОСТ 6709

Допустиме застосування інших засобів контролювання та допоміжних пристроїв з технічними і метрологічними характеристиками не нижче зазначених.

  1. Проведення випробовування

У стакан місткістю 250 см3 циліндром наливають 125 см3 здистильованої води, ставлять на електроплитку або газовий пальник і нагрівають до кипіння.