Страница 2: ДСТУ 4306:2004. Олія пальмова (33946)

• назву країни-імпортера, назву підприємства-постачальника, його юридичну адресу, знак для товарів і послуг;
• назву продукції (вид пальмової олії);
• фірмову назву виду пальмової олії (за наявності);
• масу нетто;
• дату виготовлення (число, місяць, рік);
• дату упакування (число, місяць, рік);
• харчову цінність (вміст жиру в 100 г продукту) і енергетичну цінність 100 г продукту;
• строк (період) придатності до споживання чи термін (дату) закінчення придатності до споживання;
• номер партії;
• умови зберігання;
• познаку даного стандарту;
• штрих-код ЕАN згідно з ДСТУ 3146 та ДСТУ 3147.

Дозволено наносити додаткову інформацію, що не суперечить законодавству України (факс підприємства, телефон тощо).

1. Маркувати залізничні цистерни, автоцистерни і контейнери треба згідно з ГОСТ 14192.
2. На всі види транспортної тари наносять маніпуляційні знаки «Бережіть від нагрівання», «Бережіть від вологи» згідно з ГОСТ 14192.
3. Приклад умовної познаки під час замовлення:

«Олія пальмова сира» ДСТУ.

1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ
2. 1. Охороняють ґрунт від забруднювання побутовими та промисловими відходами відповідно до вимог СанПиН 42-128-4690 [12].
   2. Контролюють за викидом шкідливих речовин у атмосферу згідно з ГОСТ 17.2.3.02 та ДСП 201 [13].
   3. Очищені стічні води повинні відповідати санітарно-гігієнічним, а також технологічним вимогам СанПиН 4630 [14].
   4. Повітря робочої зони повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005, мікроклімат повинен відповідати ДСН 3.3.6.042 [15].
   5. Рівень шуму не повинен перевищувати норми ДСН 3.3.6.037 [16], вібрації — норми ДСН 3.3.6.039 [17].
3. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ
4. 1. Пальмову олію приймають партіями.

Партією вважають кількість пальмової олії однієї назви з однаковими показниками якості, яку супроводжують одним документом, що засвідчує якість продукції.

У разі відвантажування пальмової олії в залізничних цистернах партією вважають кожну цистерну.

1. Правила приймання (визначання партії, об’єм вибірки і відбирання зразків) згідно з ГОСТ 976, ДСТУ ISO 5555, ДСТУ 4349 і чинними НД.
2. 1. Органолептичні показники, показник рефракції, густину, масові частки вологи та летких речовин, твердих тригліцеридів, йодне, кислотне та перекисне числа, число омилення, масову частку неомилених речовин, температуру плавлення визначають у кожній партії пальмової олії.
   2. Масову частку антиокислювачів у разі їх використовування гарантує постачальник і визначають тільки у разі виникнення розбіжностей.
   3. Контролюють вміст токсичних елементів, пестицидів, мікотоксинів згідно з МР 4.4.4-108 [7].
   4. Контролюють вміст радіонуклідів атестовані лабораторії, які мають право на радіаційне контролювання за рівнем радіаційного забруднювання продуктів харчування та сільськогосподарської сировини згідно з чинним законодавством.
   5. Контролюють міграцію хімічних речовин із матеріалів місткостей, які контактують з пальмовою олією під час зберігання і транспортування, служби органів Державного санітарного нагляду.
   6. У разі одержання незадовільних результатів випробовування хоча б за одним з показників проводять повторне випробовування з подвійної проби. Результати повторного випробовування поширюються на всю партію. У разі одержання незадовільних результатів партію бракують повністю.
3. МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ
4. 1. Відбирати проби і готувати їх до випробовування треба згідно з ГОСТ 976, ГОСТ 26929, ДСТУ ISO 5555, ДСТУ 4349 і чинними НД.
   2. Правильність пакування і маркування на відповідність вимогам цього стандарту треба контролювати візуально.
   3. Визначати органолептичні показники, масові частки вологи і леткі речовини, температуру плавлення та масову частку твердих тригліцеридів треба згідно з ГОСТ 976. Дозволено визначати температуру плавлення згідно з ДСТУ ISO 6321, масову частку твердих тригліцеридів методом ядерно-магнітного резонансу (ЯМР) згідно з ДСТУ ISO 8292, масову частку вологи та летких речовин згідно з ДСТУ ISO 662.
   4. Визначати кислотне число треба згідно з ДСТУ 4350.
   5. Визначати йодне число треба згідно з ГОСТ 5475 та ДСТУ ISO 3961.
   6. Визначати перекисне число треба згідно з ГОСТ 26593 та ДСТУ ISO 3960.
   7. Визначати показник рефракції треба згідно з ГОСТ 5482 та ДСТУ ISO 6320.
   8. Визначати густину треба згідно з додатком Г.
   9. Визначати число омилення треба згідно з ГОСТ 5478 та ДСТУ ISO 3657.
   10. Визначати масову частку неомилених речовин треба згідно з ГОСТ 5479, ДСТУ ISO 3596 та ДСТУ ISO 18609.
   11. Визначати токсичні елементи треба згідно з ГОСТ 26927, ГОСТ 26928, ГОСТ 26930, ГОСТ 26931, ГОСТ 26932, ГОСТ 26933, ГОСТ 26934, ГОСТ 30178, ДСТУ ISO 8294 та ДСТУ ISO 12193.
   12. Визначати залишковий вміст пестицидів треба згідно з ДСанПіН 8.8.1.2.3.4 [2] та ДСТУ EN 1528-1.
   13. Визначати залишковий вміст мікотоксинів треба згідно з МУ 4082 [4], МР 2273 [5], МР 2964 [6] та ДСТУ EN 12955.
   14. Визначати радіонукліди треба згідно з МУ 5779 [8] та МУ 5778 [9] та іншими методиками, затвердженими у встановленому порядку.
   15. Визначати міграції хімічних речовин із матеріалів місткостей під час зберігання і транспортування треба згідно з СанПиН 42-123-4240 [10].
   16. Визначати масову частку антиокислювачів (у разі їх використовування) треба згідно з методиками центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я, затвердженими у встановленому порядку.
   17. Під час контролювання дозволено використовувати імпортний лабораторний посуд, що пройшов державне перевіряння і має клас точності не нижчий ніж вітчизняний, та хімічні реактиви, якість яких не нижча ніж вітчизняних.

8 ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

1. Навантажувально-розвантажувальні роботи треба проводити у закритих приміщеннях або біля критих рамп, щоб запобігти впливу атмосферних опадів.
2. Пальмову олію транспортують усіма видами транспорту згідно з правилами перевезення вантажів, чинних на цих видах транспорту. Транспортні засоби повинні бути чисті, сухі, без стороннього запаху.
3. Барабани, бочки й алюмінієві фляги з пальмовою олією зберігають у складських приміщеннях або холодильниках за температури від мінус 20 оС до плюс 25 оС, постійної циркуляції та притоку повітря і відносної вологості не більше ніж 80 %. Пальмову олію марки РВД рекомендовано зберігати в умовах, які запобігають псуванню жирів (під шаром інертного газу).
4. Барабани, бочки й алюмінієві фляги з пальмовою олією укладають так: під час механізованого складання — на піддони, під час немеханізованого складання — на рейки або решітки шта- белями із проміжками для вільного циркулювання повітря. Відстань штабелів від стіни та від охолоджувальних пристроїв повинна бути не менше ніж 0,5 м.
5. На виробництві пальмову олію за температури вищої на (5 — 10) оС ніж температура плавлення зберігають окремо за видами у баках із кришками і змійовиками для обігрівання.

9 ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

1. Виробник гарантує відповідність пальмової олії вимогам цього стандарту за дотримання умов транспортування та зберігання.
2. Строки придатності до споживання пальмової олії наведено в таблиці 5.

Таблиця 5 — Строки придатності до споживання пальмової олії

ДОДАТОК А (обов’язковий)

КОДИ ДКПП ЗГІДНО З ДК 016-97 [18]

ДОДАТОК Б (довідковий)

АНІЗИДИНОВЕ ЧИСЛО ПАЛЬМОВОЇ ОЛІЇ

Примітка 1. У.о. — умовна одиниця, що являє собою збільшену в 100 разів оптичну густину 1% розчину жиру за певних умов визначання.

ДОДАТОК В (обов’язковий)

ХАРЧОВА ТА ЕНЕРГЕТИЧНА ЦІННІСТЬ ПАЛЬМОВОЇ ОЛІЇ

Види пальмової олії

Назва

рафінованої, вибіленої, дезодорованої — РВД

сирої (неочищеної) — С

нейтралізованої — Н

Харчова цінність — вміст жиру г/100 г

99,8

99,9

99,9

Енергетична цінність ккал/100 г

899

899

899

ДОДАТОК Г (обов’язковий)

ВИЗНАЧАННЯ ГУСТИНИ ЗА ДОПОМОГОЮ ПІКНОМЕТРІВ

У хімії жирів питому вагу визначають як співвідношення ваги олії або жиру за даної температури до ваги такого самого об’єму води за температури 4 °С. У цьому разі питома вага чисельно дорівнює густині.

Щоб визначити густину, використовують звичайні пікнометри або пікнометри з капілярною пробкою (рисунок 1).

Рисунок 1 — Пікнометри

ТІ

І

/Ч

25 мл

а — звичайний, б — з капілярною пробкою

Аналізуючи на чистоту і тотожність жирів і олій, густину визначають пікнометрами, місткість яких не менше ніж 10 мл.

Щоб визначити густину, ретельно вимитий, висушений і зважений на аналітичних вагах пікнометр за допомогою піпетки з відтягнутим капіляром заповнюють досліджуваною пальмовою олією. Температура пальмової олії повинна бути на (5 —10) оС вища ніж температура плавлення. Олія не повинна займати більше ніж 1/3 —1/2 об’єму пікнометра. Пікнометр заповнюють олією повільно, щоб запобігти утворенню стійких пухирців повітря, та обережно, намагаючись, щоб олія не потрапила на зовнішню поверхню стінки та шийку пікнометра. Щоб усунути пухирці повітря, дозволено

олію обережно розплавляти, занурюючи пікнометр у гарячу воду. Потім пікнометр з пальмовою олією охолоджують і розміщують у термостаті або у посудині з водою так, щоб у воді була розміщена якнайбільша частина пікнометра. Вода під час усього періоду проведення визначання повинна мати температуру 20 оС (вимірюють термометром з ціною поділки 0,1 оС). За цієї температури пікнометр витримують приблизно 30 хв і зважують.

Після цього пікнометр з олією заповнюють водою. Рівень води у звичайному пікнометрі встановлюють за верхнім меніском. Надмір води відбирають за допомогою піпетки або фільтрувальним папером, згорнутим тонкою трубочкою.

У пікнометрах з капілярною пробкою вода виступає з капіляра і надмір її знімають фільтрувальним папером.

Пікнометр з олією та водою знову розміщують у термостаті, де витримують за температури 20 °С приблизно 30 хв, потім зважують.

Величину густини (питомої ваги) розраховують за формулою:

розра

P2 - Pi

d200 =.

40^Рз - P2

У такому самому порядку пікнометр заповнюють свіжопрокип’яченою та охолодженою дистильованою водою, витримують за температури 20 оС і зважують.

V--

S

де V—об’єм пікнометра, см3;

Р^—масапорожнього пікнометра, г;

Р2—масапікнометра з олією, г;

Р3—масапікнометра з олією і водою, г;

(Р2 - Р^)—масаолії, яка міститься у пікнометрі,г;

(Р3 - Р2)—масаводи, яка міститься у пікнометрі затемператури експерименту (20 ± 1) оС;

S—густина води за температуриексперименту (20 ± 1) оС, г/см3;

Р — Р

( 32)— об’єм, що займає вода у пікнометрінад олією,за температури 4оС,см3;

S

Р — Р

(V —3 S^)—маса води, об’єм якої дорівнює об’єму олії, за температури 4оС, г.

Густину водиSза температури експериментувизначають згідно з таблицею Г.1.

Величину густини (питомої ваги) можна визначати і за іншою температурою з послідовним приведенням до (20 ± 1) оС за формулою:

df =+р(t-20)],

де d^„0— густина олії за температури (20 ± 1) оС, яка приведена догустиниводиза температури

4 оС, г/см3;

.0

d4o— густина олії за температури експерименту,г/см3;

t— температура експерименту, оС;

в — коефіцієнт об’ємного розширення досліджуваної олії (величина зміни об’єму за зміною температури на 1 оС).

Для звичайних жирів у рідкому стані та олій значення коефіцієнта об’ємного розширення (в) в інтервалі температур (15 —100) оС складає 0,00063 — 0,00070 [19].

Для рослинних олій беруть середнє значення коефіцієнта в = 0,00068.

Точність визначання густини за даним методом ± 0,0002.

Розбіжність між результатами двох паралельних вимірювань не більше ніж 0,004.