аґрус — згідно з ГОСТ 6830;

айву — згідно з ГОСТ 21715;

аличу — згідно з ГОСТ 21405, ГОСТ 21920;

брусницю — згідно з ГОСТ 20450;

барбарис — згідно з чинними нормативними документами;

буях (голубику) — згідно з чинними нормативними документами;

вишню сушену — згідно з ГОСТ 28501;

вишню — згідно з ГОСТ 21921;

горобину — згідно з РСТ УРСР 1764;

горобину сушену — згідно з ГОСТ 6714;

журавлину — згідно з ГОСТ 19215;

калину — згідно з РСТ УРСР 1940;

кизил — згідно з ГОСТ 16524;

курагу — згідно з ГОСТ 28501;

малину — згідно з РСТ УРСР 359; РСТ УРСР 1985; ГОСТ 3525;

обліпиху — згідно з РСТ УРСР 1984;

ожину — згідно з ДСТУ 692;

суницю — згідно з ГОСТ 6828;

сливу — згідно з ГОСТ 21920;

терен — згідно з чинними нормативними документами;

порічки червоні та білі — згідно з РСТ УРСР 358;

чорну смородину — згідно з ГОСТ 6829;

чорноплідну горобину — згідно з РСТ УРСР 1723;

чорницю — згідно з ДсТУ 691; ГОСТ 3322;

чорнослив — згідно з чинними нормативними документами;

шипшину — згідно з ГОСТ 1994; ГОСТ 28502;

яблука — згідно з РСТ УРСР 1894; ГОСТ 16270; ГОСТ 21122; ГОСТ 27572; ГОСТ 28502; черемху — згідно з ГОСТ 3318; родзинки — згідно з ГОСТ 6882;

спирт етиловий зректифікований — згідно з ДСТУ 4221; воду питну — згідно з ГОСТ 2874, підготовлену;

картон фільтрувальний для виноробної продукції, пива та безалкогольних напоїв і лікеро-горілчаних виробів — згідно з ГОСТ 12290.

  1. Можна використовувати інші допоміжні матеріали, які дозволено Міністерством охорони здоров’я України.
    1. У сировині, використовуваній для виготовляння морсів плодово-ягідних спиртових, вміст радіонуклідів не повинен перевищувати допустимих рівнів, встановлених ДР-97 [2] , вміст пестицидів повинен відповідати «Медико-биологическим требованиям и санитарным нормам качества продовольственного сырья и пищевых продуктов» [1].
    2. Пакування
      1. Морси плодово-ягідні спиртові фасують у чисті без стороннього запаху дубові бочки місткістю від 200 дм3 до 600 дм3 — згідно з гОсТ 8777, бочки титанові зварні — згідно з чинними нормативними документами, в автоцистерни — згідно з ГОСТ 9218, і залізничні цистерни, емальовані всередині або з нержавкої сталі — згідно з ДСТУ 3445 (ГОСТ 10674). Повнота наливу не повинна перевищувати 95 % місткості тари.
      2. Відвантажують морси спиртові у бочках за масою. Бочки закорковують дерев’яними чопами, які обгортають у чисту нефарбовану тканину. Чопи закріплюють металевими пластинами, які прибивають до бочки дрібними цвяхами.
    3. Маркування
      1. Маркують залізничні цистерни і автоцистерни згідно з ГОСТ 14192 та відповідно до правил перевезення вантажів, чинних для цього виду транспорту.
      2. Маркують бочки державною мовою України нанесенням у зручному для прочитання місці інформації (фарбою або наклеюванням етикетки) про:
  • назву та адресу підприємства-виробника і його товарного знака;
  • загальну назву продукту і його призначеність;
  • масу брутто і нетто в кілограмах;
  • номер партії;
  • дату виготовлення морсу (число, місяць, рік);
  • умови зберігання;
  • термін придатності;
  • позначеність цього стандарту.

5 ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ

Вимоги щодо безпеки згідно з ДНАОП 1.8.10-1.11 [3].

  1. Основною токсичною речовиною, яку використовують під час виготовляння морсів плодово- ягідних спиртових, є спирт етиловий. Спирт етиловий — токсична речовина наркотичного характеру,

за ступенем дії на організм людини належить до четвертого класу небезпечних речовин згідно з ГОСТ 12.1.007. Гранично допустима концентрація (ГДК) парів спирту етилового в повітрі робочої зони виробничих приміщень — 1000 мг/м3 згідно з ГОСТ 12.1.005.

Спирт етиловий — легкозаймиста безбарвна рідина з температурою спалаху 13 °С і температурою самозаймання 400 оС.

Категорія і група вибухонебезпечної суміші спирту етилового з повітрям ПА-Т2 — згідно з ГОСТ 12.1.011.

  1. Під час проведення всіх видів робіт зі спиртом етиловим потрібно дотримуватися правил, установлених для робіт із вибухонебезпечними речовинами згідно з ГОСТ 12.1.010 та ДНАОП 1.8.10-1.11 [3].
  2. Під час роботи зі спиртом етиловим у критичних ситуаціях необхідно користуватися індивідуальними засобами захисту: протигазом марок А і М згідно з ГОСТ 12.4.121 з фільтрувальною коробкою згідно з ГОСТ 12.4.122.
  3. Під час виконання робіт зі спиртом етиловим потрібно застосовувати герметичні апарати, устатковання і герметичну транспортну тару.
  4. Резервуари, технологічне устатковання, трубопроводи і зливно-наливні пристрої, пов’язані з прийманням, зберіганням і переміщуванням спирту етилового, повинні бути захищені від статичної електрики відповідно до «Правил захисту від статичної електрики» ДНАОП 0.00-1.29 [4].
  5. Засоби пожежогасіння: тонкорозпорошена вода, хімічна повітряно-механічна піна, зріджений діоксид вуглецю.
  6. ВИМОГИ ДО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
    1. Охороняють повітряний басейн згідно з ГОСТ 17.2.3.01 та відповідно до рекомендацій СН 245 [5], СанПиН 4946 [6].
    2. Охороняють ґрунт від забруднювання побутовими і промисловими відходами відповідно до вимог СанПиН 42-126-4690 [7].
    3. Очищують стічні води згідно з СанПиН 4630 [8] і регламентом на виготовлення, затвердженим за встановленим порядком.
  7. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ
    1. Морси плодово-ягідні спиртові приймають партіями. Партією вважають будь-яку кількість морсу, виготовленого одним підприємством-виробником, одної назви, однорідного за своїми якісними показниками, оформлену одним документом, що засвідчує його якість згідно з ТІ У 18.4466 [9]. Під час транспортування в цистернах або бочках партією вважають кожну цистерну чи бочку місткістю понад 1000 дм3.
    2. Кожну одиницю тари з продукцією перевіряють зовнішнім огляданням на цілісність та неушкодженість, правильність нанесення марковання.
    3. Кожну партію морсу плодово-ягідного спиртового потрібно перевіряти на відповідність органолептичних та фізико-хімічних показників, пакування, маркування до вимог цього стандарту.
    4. Для контролювання якості продукції проби відбирають від кожної партії.
    5. Перевіряють якість продукції, що надійшла в ушкодженій тарі, окремо для кожної одиниці тари.
  8. МЕТОДИ ВИПРОБОВУВАННЯ
    1. Відбирання проб
      1. Під час відбирання проб застосовують пробовідбірник, лівер, сифон, згідно з чинними нормативними документами, та пляшки згідно з ГОСТ 10117.
      2. Пробовідбірник, лівер, сифон, пляшки перед відбиранням проб споліскують продукцією, яку досліджують.
      3. Точкові проби з продукції, яка перебуває в залізничній або автомобільній цистерні, відбирають пробовідбірником рівними порціями з верхнього, нижнього та середнього шарів. Точкові проби з продукції, яка перебуває в цистерні з відсіками, відбирають рівними порціями з кожного відсіку цистерни з верхнього, нижнього і середнього шарів.
      4. Точкові проби з продукції, яка перебуває в бочках, відбирають лівером або сифоном з кожної бочки пропорційно місткості бочок з верхнього, нижнього і середнього шарів бочки.
      5. Точкові проби зливають, перемішують і одержують об’єднану пробу. Об’єм об’єднаної проби повинен бути не менший ніж 4 дм3.
      6. Об’єднану пробу розливають у шість пляшок місткістю 500 см3 або в три пляшки місткістю від 700 см3 до 800 см3. Пляшки з об’єднаними пробами закорковують корками, потім горловину пляшки осмолюють і ставлять печатку або пломбують без осмолювання.
      7. Під час відбирання об’єднаної проби складають акт відбирання проб у трьох примірниках.

В акті потрібно зазначити:

  • дату і місце відбирання проби;
  • прізвища та посади осіб, що брали участь у відбиранні проб;
  • назву й адресу підприємства-виробника;
  • назву й адресу підприємства-замовника продукції;
  • дату виготовлення продукції;
  • назву та кількість продукції, з якої відібрано пробу (об’єм партії);
  • назву і номер документа про якість;
  • номер вагона, залізничної цистерни, автоцистерни, бочки або номер партії;
  • кількість і місткість пляшок із відібраною об’єднаною пробою;
  • опис печатки або пломби, якими опечатано пляшки з пробою;
  • підписи осіб, що відбирали проби та були присутні під час відбирання проб.
    1. На кожну пляшку з об’єднаною пробою наклеюють етикетку, на якій зазначають:
  • назву продукції;
  • назву підприємства-виробника і підприємства-замовника;
  • дату відбирання проби;
  • назву і номер документа про якість;
  • номер вагона, залізничної цистерни, автоцистерни, бочки або номер партії;
  • кількість продукції, з якої відібрано пробу;
  • посади і підписи осіб, які брали участь у відбиранні проб.
    1. Дві пляшки з морсом місткістю по 500 см3 або одну пляшку місткістю від 700 см3 до 800 см3 передають на досліджування; другу пару пляшок з морсом місткістю по 500 см3 або одну пляшку місткістю від 700 см3 до 800 см3 зберігають в темному місці протягом трьох місяців на випадок виникнення необхідності у повторному досліджуванні. Третю пару пляшок із морсом місткістю по 500 см3 або третю пляшку місткістю від 700 см3 до 800 см3 у разі відвантаження продукції передають отримувачу.
    2. Визначають вміст важких металів та миш’яку згідно з методами, наведеними в таблиці 3, готують проби для визначання токсичних елементів згідно з ГОСТ 26929.
    3. Визначають об’ємну частку етилового спирту в морсах плодово-ягідних спиртових згідно з ДСТУ 4066.

У разі виникнення розбіжностей під час досліджування якості морсів плодово-ягідних спиртових визначають об’ємну частку етилового спирту ареометричним методом згідно з ДСТУ 4066.

  1. Визначають масову концентрацію загального екстракту в морсах плодово-ягідних спиртових згідно з ДСТУ 4066.

У випадку виникнення розбіжності під час досліджування якості морсів плодово-ягідних спиртових визначають загальний екстракт пікнометричним методом.

  1. Визначають масову концентрацію титрованих кислот згідно з ДСТУ 4066.
    1. Визначають масову концентрацію заліза згідно з ДСТУ 4066.
    2. Періодичність визначання вмісту важких металів, миш’яку та пестицидів установлюють згідно з методичними вказівками «Порядок та періодичність контролю продовольчої сировини та харчових продуктів за показниками безпеки» № 5.08.07/1232 [10].
    3. У разі одержання незадовільних результатів випробовують хоча б за одним з показників, у разі незгоди з результатами однієї із зацікавлених сторін проводять повторне досліджування об’єднаної проби в незалежній, акредитованій на право проведення цих випробовувань, лабораторії. Результати повторного випробовування поширюються на всю партію.
  2. ЗБЕРІГАННЯ І ТРАНСПОРТУВАННЯ
    1. Морси плодово-ягідні спиртові потрібно зберігати у дубових бочках, згідно з ГОСТ 8777, бутах, емальованих резервуарах та вмістищах з неіржавкої сталі в закритих приміщеннях за температури не вищої за 20 оС.
    2. Можна зберігати морси плодово-ягідні спиртові на відкритих майданчиках у резервуарах за температури не вищої за 20 оС. Резервуари повинні бути виготовлені із неіржавкої сталі або мати всередині захисні покриви, дозволені Міністерством охорони здоров’я України.
    3. Морси плодово-ягідні спиртові транспортують в автомобільних цистернах і спеціальних залізничних вагонах-цистернах, дубових бочках та бочках, виготовлених із неіржавкої сталі згідно з правилами перевезення вантажів, чинними для відповідних видів транспорту. Під час транспортування морсів плодово-ягідних спиртових у теплу пору року допускають тимчасове (не більше ніж 5 діб) підвищення температури зберігання до 30 оС.
  3. ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА
    1. Виробник гарантує відповідність якості морсів плодово-ягідних спиртових вимогам цього стандарту в разі дотримування умов транспортування і зберігання.
    2. Строк придатності морсів плодово-ягідних спиртових — один рік із дня виготовлення.

ДОДАТОК А (довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

  1. МБТ № 5061 від 01.08.89 р. Медико-биологические требования и санитарные нормы качества продовольственного сырья и пищевых продуктов
  2. ДР-97 Допустимі рівні вмісту радіонуклідів цезію-137 і стронцію-90 у продуктах харчування та питній воді, затверджені 25.06.97 р.
  3. Державний нормативний акт з охорони праці — ДНАОП 1.8.10-1.11-97 Правила безпеки для спиртового та лікеро-горілчаного виробництва, затверджені наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 22.04.97 № 100
  4. Державний нормативний акт з охорони праці — ДНАОП 0.00-1.29-97 Правила захисту від статичної електрики, затверджені наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 22.04.97 № 103
  5. СН 245-71 Санитарные нормы проектирования промышленных предприятий
  6. СанПиН 4946-89 Санитарные правила и нормы при охране атмосферы от вредных веществ
  7. СанПиН 42-126-4690-88 Санитарные правила и нормы содержания территории населенных мест
  8. СанПиН 4630-88 Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнений
  9. ТІ У 18.4466-94 Технологічна інструкція по лікеро-горілчаному виробництву
  10. МУ 5.08.07/1232 Порядок и периодичность контроля продовольственного сырья и пищевых продуктов по показателям безопасности.

УКНД 67.160.10

Ключові слова: морси плодово-ягідні спиртові, сировина, матеріали, фізико-хімічні показники, пакування, маркування, правила приймання, транспортування, зберігання, гарантії виробника, методи випробовування, масова концентрація, об’ємна частка.

Редактор С. Ковалець

Технічний редактор О. Касіч Коректор О. Ніколаєнко Верстальник С. Павленко

Підписано до друку 22.07.2005. Формат 60 х 84 1/8. Ум. друк. арк. 1,39. Зам.Цінадоговірна.

Науково-редакційний відділ ДП «УкрНДНЦ» 03115, Київ, вул. Святошинська, 2