Страница 2: ДСТУ 4553:2006. Сироватка молочна згущена (33915)

1. Вміст токсичних елементів у згущеній молочній сироватці не повинен перевищувати гранично допустимі рівні, зазначені у таблиці 4.

Таблиця 4 — Гранично допустимі рівні токсичних елементів у згущеній молочній сироватці

1. Вміст мікотоксинів, антибіотиків, гормональних препаратів, пестицидів та радіонуклідів у згущеній молочній сироватці не повинен перевищувати норми, передбачені МБВ № 5061 [2], ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000 [3] та ДР [4].

5.3. Вимоги до сировини та матеріалів:

1. Для виробництва згущеної молочної сироватки використовують:

• сироватку молочну несолону, сироватку молочну кислу згідно з чинними нормативними документами;
• воду питну згідно з ГОСТ 2874;
• цукор-рафінад згідно з ДСТУ 2213;
• цукор-пісок згідно з ДСТУ 2316;
• цукор рідкий згідно з ДСТУ 3357;
• закваску бактеріальну, виготовлену на чистих культурах молочнокислих бактерій згідно з чинними нормативними документами;
• сорбінову кислоту згідно з чинними нормативними документами;
• натрій двовуглецевий згідно з ГОСТ 2156;
• натрій фосфорнокислий двозаміщений згідно з ГОСТ 4172;
• калій фосфорнокислий двозаміщений згідно з ГОСТ 2493.

1. Сировина за вмістом токсичних елементів, мікотоксинів, антибіотиків, пестицидів та радіонуклідів повинна відповідати вимогам, встановленим у МБВ № 5061 [2], ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000 [3] та ДР [4].
2. Кожну партію сировини, що надходить на підприємство супроводжують документом, що підтверджує її відповідність нормативним документам.
3. Для визначання відповідності сировини та матеріалів, призначених для виробництва згущеної молочної сироватки, проводять вхідний контроль згідно з ГОСТ 24297.
4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ
5. 1. Під час виробництва згущеної молочної сироватки необхідно виконувати вимоги, встановлені у ДСП 4.4.4.011 [1].
   2. Повітря робочої зони виробничих приміщень повинно відповідати вимогам згідно з ГОСТ 12.1.005.
   3. Виробничі приміщення мають бути обладнані вентиляцією відповідно до СНиП 2.04.05 [5].
   4. Технологічне устатковання повинно відповідати вимогам згідно з ГОСТ 12.2.003.
   5. Технологічний процес треба здійснювати відповідно до вимог ГОСТ 12.3.002.
6. ВИМОГИ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ
7. 1. Стічні води, утворені під час виробництва згущеної молочної сироватки, повинні підлягати очищанню та відповідати СанПиН 4630 [6].
   2. Контроль за викидом шкідливих речовин в атмосферу здійснюють згідно з ГОСТ 17.2.3.02 та ДСП 201 [7].
   3. Охорона ґрунту від забруднення побутовими та промисловими відходами треба здійснювати згідно з вимогами СанПиН 42-128-4690 [8].
8. МАРКУВАННЯ
9. 1. Марковання кожної одиниці транспортної тари потрібно проводити згідно з ГОСТ 23651 і воно повинно містити таку інформацію:

• назву продукту із зазначенням масової частки сухих речовин;
• назву та адресу виробника і місце виготовляння;
• номер партії;
• масу нетто одиниці паковання, кг;
• склад продукту у порядку переваги складників із зазначенням переліку назв харчових добавок;
• інформаційні дані про харчову та енергетичну цінність 100 г продукту (розраховує виробник);
• умови зберігання та використання;
• кінцеву дату споживання «Вжити до» або дату виробництва та строк придатності;
• познаку цього стандарту;
• товарний знак (за наявності);
• штриховий код EAN згідно з ДСТУ 3147;
• маніпуляційний знак згідно з ГОСТ 14192 «Оберігати від вологи».
• 1. Приклад умовного позначення під час замовлення:

Сироватка молочна згущена «» згідно з ДСТУ 4553:2006

(власна назва)

1. Марковання наносять на етикетку, ярлик, поверхню транспортної тари способом, який забезпечує чіткість читання.
2. 1. Марковання виконують державною мовою.
3. ПАКУВАННЯ
4. 1. Згущену молочну сироватку пакують у транспортну тару згідно з ГОСТ 23651:

• цистерни для рідких харчових продуктів згідно з ГОСТ 9218;
• металеві фляги типу ФА і ФЛ номінальною місткістю 25 дм3 та 38 дм3 згідно з ГОСТ 5037;
• бочки дерев'яні заливні або сухотарні, місткістю 50 дм3 згідно з ГОСТ 8777.
• 1. Відхил маси нетто згущеної молочної сироватки для пакувальної одиниці у транспортній тарі ± 1 %.
  2. Згущену молочну сироватку можна пакувати в інші види тари вітчизняного виробництва згідно

з чинними нормативними документами, дозволеної до застосування у харчовій промисловості центральними органами виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.

1. Використовувати повторно тару багаторазового призначення дозволено тільки після її відповідного санітарного обробляння.
2. 1. Фляги зі згущеною молочною сироваткою щільно закривають кришками з гумовими прокладками. Фляги, крани і люки цистерн пломбують.
3. ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
4. 1. Правила транспортування
   2. 1. Згущену молочну сироватку дозволено транспортувати всіма видами транспорту в критих транспортних засобах згідно з правилами перевезення вантажів, чинними на цих видах транспорту.
   3. Правила зберігання
   4. 1. Згущену молочну сироватку необхідно зберігати у складських приміщеннях з відносною вологістю повітря не більше ніж 85 %.
      2. Згущену молочну сироватку з масовою часткою сухих речовин у межах від 40 % до 60 % зберігають: за температури від мінус 2 оС до 5 оС не більше 1 міс., за температури від 5 оС до 10 оС — не більше ніж 10 діб, за температури від 10 оС до 25 оС — не більше ніж 5 діб.
      3. Згущену молочну сироватку з додаванням сорбінової кислоти зберігають за температури 10 оС не більше ніж 45 діб, за температури 25 оС — не більше ніж 25 діб.
      4. Згущену молочну сироватку з масовою часткою сухих речовин не менше ніж 60 % зберігають за температури від мінус 3 оС до мінус 10 оС не більше ніж 6 міс., від мінус 2 оС до 5 оС — не більше ніж 2 міс.
      5. Допустимо зберігати згущену молочну сироватку з масовою часткою сухих речовин 60 % у флягах та бочках за температури не вище 25 оС не більше ніж 1 міс.
      6. Згущену молочну сироватку з цукром та масовою часткою сухих речовин 75 % зберігають за температури від 0 оС до 10 оС не більше ніж 6 міс.
5. МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ
6. 1. Відбирання і готування проб згідно з ГОСТ 26809 і ДСТУ ISO 707; підготування зразків і розведень для мікробіологічних досліджень — згідно з ДСТУ IDF 122C або згідно з ГОСТ 9225.
   2. Визначання маси нетто, органолептичних показників, якості паковання згідно з ГОСТ 29245, марковання згідно з ГОСТ 23651 та ГОСТ 14192.
   3. Масову частку сухих речовин у згущеній молочній сироватці визначають згідно з ГОСТ 30305.1; кислотність — згідно з ГОСТ 30305.3 (стосовно згущених консервів); масову частку сахарози — згідно з ГОСТ 30305.2, масову частку лактози — згідно з ГОСТ 29248 (наважка дослідної проби 5 г).
   4. Визначання сорбінової кислоти
   5. 1. Суть методу

Метод заснований на дистиляції сорбінової кислоти в середовище, яке містить сірчану кислоту та сірчанокислий магній, зборі дистиляту з наступним титруванням розчином гідроксиду калію і розрахунку масової частки сорбінової кислоти з використанням калібрувальної кривої.

1. Засоби та допоміжні пристрої

Ваги лабораторні 2-го класу точності з найбільшою границею зважування 200 г з ціною повірочної поділки 0,001 г згідно з ГОСТ 24104;

Колбонагрівач — згідно з чинними нормативними документами;

Баня водяна — згідно з чинними нормативними документами;

Мікробюретка місткістю 2 см3 з ціною поділки 0,01 см3 2-го класу точності згідно з ГОСТ 29251;

Колба плоскодонна місткістю 250 см3 згідно з ГОСТ 1770;

Колба мірна виконання 1-го та 2-го класу точності, місткістю 100 см3, 1 дм3 згідно з ГОСТ 1770;

Колба конічна місткістю 50 см3 або 100 см3 згідно з ГОСТ 1770;

Лійки скляні згідно з ГОСТ 25336;

Піпетки виконання 1-го та 2-го класу точності, місткістю 10 см3 — згідно з ГОСТ 29227;

Ареометри згідно з ГОСТ 18481;

Вода питна згідно з ГОСТ 2874;

Вода дистильована згідно з ГОСТ 6709.

Фенолфталеїн — згідно з чинними нормативними документами, спиртовий розчин з масовою концентрацією 1 г/дм3;

Спирт етиловий ректифікований згідно з ГОСТ 18300;

Кислота сірчана згідно з ГОСТ 4204, 1н розчин;

Кобальт хлористий згідно з чинними нормативними документами;

Кальцій хлористий згідно з ГОСТ 450;

Калію гідроксид згідно з ГОСТ 24363, 0,1 М розчин;

Магній сірчанокислий згідно з ГОСТ 4523.

Усі реактиви повинні бути чистими для аналізу (ч. д. а.) або хімічно чисті (х. ч.)

1. Правила готування до випробовування
2. 1. Приготування 1н розчину сірчаної кислоти

У мірну колбу місткістю 1 дм3 наливають дистильовану воду не більше 2/3 об'єму. Наважку сірчаної кислоти масою (51,60 ± 0,05) г (28,1 см3 за густини 1,83 г/см3) переносять в мірну колбу з дистильованою водою, перемішують і доливають до мітки дистильованою водою.

1. Приготування 20%-вого розчину хлориду кальцію

Наважку хлориду кальцію масою 200 г, зважену з точністю ± 0,05 г, переносять в мірну колбу місткістю 1 дм3 і доливають до мітки дистильованою водою. Перемішують до повного розчинення.

1. Приготування розчину фенолфталеїну

Наважку фенолфталеїну масою (1,00 ± 0,01) г переносять в мірну колбу місткістю 100 см3 і доливають до мітки 96%-вим етиловим спиртом. Перемішують до повного розчинення.

1. Приготування 0,01 М розчину гідроксиду калію

Наважку гідроксиду калію масою 0,4 г переносять в мірну колбу місткістю 1 дм3 і доливають до мітки дистильованою водою. Перемішують до повного розчинення.

1. Методика та правила проведення випробовування

У дистильовану воду вносять 10 см3 досліджуваної сироватки, додають 10 см3 1н розчину сірчаної кислоти, 10 г сірчанокислого магнію і дистильовану воду (не більше ніж 100 дм3), після чого колбу розміщують у водяну баню, заповнену 20%-вим розчином хлориду кальцію. Температура кипіння бані (105 ± 2) оС. Одночасно водяний пар із пароутворювача пропускають через досліджувану суміш по трубці, яка не доходить до дна колби на відстані (2—5) мм.

У приймальну колбу збирають (80—90) см3 дистиляту і переносять його в мірну колбу місткістю 100 см3. Дистилят доводять точно до мітки дистильованою водою і ретельно перемішують.

У конічну колбу місткістю 50 см3 або 100 см3 вносять 10 см3 отриманого розчину, додають 3 краплі фенолфталеїну, перемішують і титрують 0,01 М розчином гідроксиду калію до слабо-рожевого забарвлення, яке відповідає контрольному еталону забарвлення та не зникає протягом 1 хв.

Для приготування контрольного еталону забарвлення в колбу місткістю 50 см3 або 100 см3 вносять 10 см3 дистильованої води і 1 см3 2,5%-вого розчину хлориду кобальту.

1. Правила опрацювання результатів

Для розрахунку масової частки сорбінової кислоти в продукті використовують калібрувальну криву. Залежність об'єму лугу, який затрачено для титрування 10 см3 дослідного розчину, від концентрації сорбінової кислоти наведено в таблиці 5.

Для побудови калібрувальної кривої готують розчини сорбінової кислоти 0,01 %; 0,025 %; 0,05 %; 0,06 %; 0,08 % і 0,1 %. Із кожного розчину відбирають пробу об'ємом 10 см3, переносять в мірну колбу місткістю 100 см3 і доводять до мітки дистильованою водою.

Із кожного приготовленого розчину відбирають пробу об'ємом 10 см3 і титрують 0,01 М розчином гідроксиду калію. На основі отриманих даних будують криву залежності концентрації сорбінової кислоти від об'єму розчину гідроксиду калію, який затрачено на титрування.

1. Мікробіологічні показники у згущеній сироватці визначають згідно з ГОСТ 9225 та ГОСТ 30518.
2. 1. Визначання патогенних мікроорганізмів, в тому числі бактерії роду Salmonella згідно з ДСТУ IDF 93A, Staphylococcus aureus — згідно з ГОСТ 30347, L. monocytogenus згідно з ДСТУ ISO 11290-1, ДСТУ ISO 11290-2, МВ [9] та методами, затвердженими Центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я України.
   2. Визначання масової частки токсичних елементів проводять згідно з ГОСТ 30178: свинцю — згідно з ГОСТ 26932, кадмію — згідно з ГОСТ 26933, миш'яку — згідно з ГОСТ 26930, ртуті — згідно з ГОСТ 26927; підготування проб — згідно з ГОСТ 26929.
   3. Визначання мікотоксинів (афлатоксин М1) — згідно з методичними вказівками № 4082 [10].
   4. Вміст пестицидів визначають згідно з ГОСТ 23452 та ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000 [3], антибіотиків — згідно з МВ № 3049 [11].
   5. Визначання гормональних препаратів проводять згідно з методичними рекомендаціями № 2944 [12] та методичними рекомендаціями № 3208 [13].
   6. Вміст радіонуклідів визначають згідно з методичними рекомендаціями № 5778 [14] та № 5779 [15].
   7. Допустимо застосовувати інші стандартні методики, методи та засоби вимірювання, які за своїми метрологічними та технічними характеристиками задовольняють вимоги цього стандарту та мають відповідне метрологічне забезпечення відповідно до чинного законодавства України.