10. ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ

  1. Олію соняшникову транспортують в призначених для перевезення олій залізничних цистернах з нижнім зливом згідно з ДСТУ 3445 (ГОСТ 10674), що мають трафарети і написи «Олія» відповідно до чинних правил перевезення вантажів.
  2. Олію соняшникову транспортують в автоцистернах з щільно закритими люками згідно з ГОСТ 9218 та в інших критих транспортних засобах відповідно до правил перевезень вантажів, чинних на відповідному виді транспорту.
  3. Під час транспортування відкритим автотранспортом бочки, фляги та ящики з фасованою олією соняшниковою повинні бути захищені від атмосферних опадів та сонячного проміння.
  4. Транспортування фасованої олії у відкритих ящиках повинно бути узгоджено із замовником.
  5. Залізничні цистерни і автоцистерни повинні відповідати вимогам, що встановлені для перевезень харчових продуктів. У разі використовування залізничних цистерн і автоцистерн для транспортування та тимчасового зберігання олії соняшникової рафінованої дезодорованої вони повинні бути ретельно вичищені, пропарені, вимиті та висушені. Наливання олії соняшникової рафінованої дезодорованої проводять за комунікаціями, які призначені тільки для цього виду олії.
  6. Транспортування бочок, фляг, а також ящиків з фасованою олією соняшниковою транспортними пакетами проводять відповідно до вимог ГОСТ 21650, ГОСТ 22477, ГОСТ 23285, ГОСТ 26663.
  7. Олію соняшникову до наливу в залізничні цистерни і автоцистерни, фляги та бочки або до розливу в спожиткову тару зберігають у закритих місткостях відповідно до інструкції виробника.
  8. Олію соняшникову в спожитковій тарі, у флягах та бочках зберігають у закритих приміщеннях.
  9. Олію соняшникову в тарі з вітчизняних та імпортних кольорових або некольорових полімерних матеріалів, скла та пакетах з ламінованим покривом зберігають у закритих затемнених приміщеннях в рекомендованому інтервалі температур — від плюс 8 °C до плюс 20 °С.

11 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

  1. Відбирання проб — згідно з ДСТУ ISO 5555, ГОСТ 5471, ДСТУ 4349.
  2. Визначання смаку, прозорості та запаху проводять органолептично — згідно з ГОСТ 5472.
  3. Визначання колірного числа — згідно з ГОСТ 5477.
  4. Визначання кислотного числа — згідно з ДСТУ 4350, ГОСТ 5476.
  5. Визначання пероксидного числа — згідно з ДСТУ ISO 3960, ГОСТ 26593.
  6. Визначання фосфоровмісних речовин — згідно з ГОСТ 7824.
  7. Визначання масової частки нежирових домішок — згідно з ДСТУ ISO 663, ГОСТ 5481.
  8. Визначання масової частки вологи та летких речовин — згідно з ГОСТ 11812, ДСТУ ISO 662.
  9. Визначання вмісту воску та воскоподібних речовин — згідно з додатком А та за методами, затвердженими у встановленому порядку.
  10. Визначання мила — згідно з ГОСТ 5480.
  11. Визначання температури спалаху олії екстракційної — згідно з ГОСТ 9287.
  12. Визначання ступеня прозорості — згідно з ГОСТ 5472.
  13. Визначання анізидинового числа — згідно з ДСТУ ISO 6885.
  14. Готування проб для визначання токсичних елементів — згідно з ГОСТ 26929.
  15. Визначання токсичних елементів проводять: свинцю — згідно з ГОСТ 30178, ДСТУ ISO 12193, кадмію — згідно з ГОСТ 30178, миш’яку — згідно з ГОСТ 26930, ртуті — згідно з ГОСТ 26927, міді — згідно з ГОСТ 30178, ДСТУ ISO 8294, цинку — згідно з ГОСТ 30178, заліза — згідно з ГОСТ 26928, ДСТУ ISO 8294.
  16. Визначання мікотоксинів — згідно з МУ 4082 [4], МУ 2273 [3], МР 2964 [5].
  17. Визначання залишкового вмісту пестицидів — згідно з ДСТУ EN 1528-1 та ДСанПіН
  18. 000 [20].
  19. Визначання сумарного вмісту радіоактивних речовин проводять відповідно до ДР-97 [6], МУ 5778 [8], МУ 5779 [7] за методами, затвердженими центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.
  20. Визначання йодного числа — згідно з ГОСТ 5475, ДСТУ ISO 3961.
  21. Визначання масової частки неомильних речовин — згідно з ГОСТ 5479, ДСТУ ISO 3596.
  22. Визначання жирнокислотного складу — згідно з ГОСТ 30418, ДСТУ ISO 5508.
  23. Визначання масової частки антиокислювачів, біологічно активних та смакоароматичних харчових добавок, у разі їх використовування, за методами, затвердженими у встановленому порядку.
  24. Визначання мікробіологічних показників — згідно з ГОСТ 9225, ГОСТ 10444.12 та СанПиН 42-123-4940 [25].
  25. У разі отримання незадовільних результатів хоча б за одним із показників проводять випробовування з подвійної вибірки. Результати поширюють на всю партію. У разі отримання незадовільних результатів партію бракують повністю.
  26. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ
    1. Приймання олії соняшникової здійснюють партіями. Партія — кількість олії соняшникової з однаковими фізико-хімічними показниками згідно з видом, ґатунком і маркою, яка призначена до одночасного відвантаження і оформлена одним документом, щодо якості та безпеки.
    2. Приймання продукції здійснюють згідно з ГОСТ 5471.
    3. Контроль за залишковим вмістом пестицидів, токсичних елементів, мікотоксинів здійснюють згідно з ДСТУ EN 1528-1, МР 4.4.4-108 [19] та ДСанПін 8.8.1.2.3.4-000 [20].
    4. Радіологічні показники контролюють відповідно до вимог ДР «Допустимі рівні вмісту радіонуклідів Cs-137 і Sr-90 у продуктах харчування і питній воді» [6]. Контроль за вмістом радіонуклідів здійснюють згідно з МУ 5778 [8] та МУ 5779 [7].
    5. Вміст антиокислювачів, біологічно активних та смакоароматичних харчових добавок, у разі їх використовування, визначають з періодичністю один раз у 10 днів за методами, затвердженими у встановленому порядку, анізидинового числа — один раз у 90 днів.
    6. Контроль за показниками якості олії соняшникової: смак, запах, прозорість, кислотне число, пероксидне число, анізидинове число, масова частка фосфоровмісних речовин, вологи та летких речовин, колірне число, масова частка нежирових домішок, мило (якісна проба), холодний тест на віск і воскоподібні речовини, масова частка вітамінів Е та А, здійснюють згідно з чинною нормативною документацією. Показник «анізидинове число» визначають з періодичністю один раз у 90 днів.
    7. Контроль за вмістом мікробіологічних показників для олії соняшникової рафінованої дезодорованої марки Д здійснюють згідно з чинною нормативною документацією і на вимогу замовника один раз у 90 днів.
    8. Показники «йодне число», «масова частка неомильних речовин», «жирнокислотний склад» згідно з додатком Б визначають періодично на вимогу замовника.
    9. Контроль маси нетто здійснюють згідно з чинною методикою, затвердженою у встановленому порядку.
    10. У разі відвантаження олії соняшникової на експорт підприємство-виробник супроводжує вантаж документом, що підтверджує якість і безпеку згідно з вимогами, що встановлені для зовнішньоекономічної діяльності.
  27. ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА
    1. Виробник гарантує відповідність якості олії соняшникової вимогам цього стандарту за умови додержання вимог транспортування і зберігання.
    2. Термін придатності до споживання фасованої і нефасованої олії соняшникової визначає виробник залежно від технології виробництва на підставі дослідження і відповідно до чинних методик, затверджених у встановленому порядку.
    3. Гарантійний термін зберігання олії соняшникової залежно від виду в рекомендованому інтервалі температур зазначено у таблиці 11.

Таблиця 11 — Гарантійний термін зберігання олії соняшникової

Гарантійний термін зберігання олії соняшникової

Вид

пакування

олії

нерафінованої холодного пресування першого віджиму

нерафінованої

гідратованої

рафіно

ваної

рафіно

ваної

вищого

ґатунку

першого

ґатунку

вищого

ґатунку

першого

ґатунку

другого

ґатунку

вищого

ґатунку

першого

ґатунку

дезодо

рованої

Фасованої

4 міс.

4 міс.

4 міс.

2 міс.

6 міс.

Нефасованої

4 міс.

3 міс.

1 міс.

2 міс.

1 міс.

1 міс.

ХОЛОДНИЙ ТЕСТ НА ВИЗНАЧАННЯ ВМІСТУ ВОСКІВ І ВОСКОПОДІБНИХ РЕЧОВИН ОЛІЇ СОНЯШНИКОВОЇ

Для визначання відповідності олії соняшникової за вмістом восків і воскоподібних речовин олія соняшникова повинна витримати певний холодний тест.

А.1 Суть методу

Метод визначання вмісту восків і воскоподібних речовин базується на здатності їх випадати з олії соняшникової за низьких плюсових температур.

А.2 Проведення випробовування

Дві проби олії соняшникової зберігають у закритій або відкритій пляшці або колбі з прозорого скла місткістю (200—250) мл: одна — протягом 24 год за температури 4 оС, друга — протягом 72 год за кімнатної температури (18—20) °С.

А.3 Результати випробовування

Воски та воскоподібні речовини вважають відсутніми, якщо після закінчення заданого часу візуально не спостерігаються завислі кристали воску.

ДОДАТОК Б (довідковий)

ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ ОЛІЇ СОНЯШНИКОВОЇ

Таблиця Б.1

Назва

показника

Норми для олії соняшникової

Метод

визначання

рафінованої гідратованої

нерафінованої

дезодо

рованої

недезодо-

рованої

вищого

ґатунку

першого

ґатунку

вищого

ґатунку

першого

ґатунку

другого

ґатунку

Йодне число, г J2/100 г

125—145

ДСТУ ISO 3961 ГОСТ 5475

Масова

частка

неомильних

речовин,

%, не більше ніж

1,0

1,2

1,3

ДСТУ ISO 3596 ГОСТ 5479

ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД ОЛІЇ СОНЯШНИКОВОЇ

Таблиця В.1

Умовна познака кислоти

Назва кислоти згідно з тривіальною номенклатурою

Масова частка жирної кислоти (% до суми жирних кислот)

С 16:0

Пальмітинова

3,0—10,0

С 18:0

Стеаринова

1,0—10,0

С 18:1

Олеїнова

14,0—35,0

С 18:2

Линолева

50,0—75,0

С 20:0

Арахінова

до 1,5

С 22:0

Бегенова

до 1,5

ДОДАТОК Г (довідковий)

ЕНЕРГЕТИЧНА ТА ХАРЧОВА ЦІННІСТЬ ОЛІЇ СОНЯШНИКОВОЇ

Таблиця Г.1

Олія

соняшникова

Харчова цінність (на 100 г продукту)

Енергетична цінність 100 г продукту

Нерафінована холодного пресування першого віджиму

99,85—99,9

898 ккал—899 ккал (3757 кДж—3761 кДж)

Нерафінована

99,70—99,85

898 ккал (3757 кДж)

Гідратована

99,70—99,9

898 ккал—899 ккал (3757 кДж—3761 кДж)

Рафінована та рафінована дезодорована

99,9

899 ккал (3761 кДж)

Примітка 1. Харчову цінність визначають залежно від вмісту в оліі соняшниковій вологи та летких речовин.

БІБЛІОГРАФІЯ

  1. ДСП 4.4.4. 090 - 2002 Державні санітарні правила для підприємств, які виробляють рослинні олії, затверджені МОЗ України постановою № 21 від 31.05.2002 р.
  2. МБТ и СН 5061- 89 Медико-биологические требования и санитарные нормы качества продовольственного сырья и пищевых продуктов, утвержденные МЗ СССР 01.08.89 (Медико-біологічні вимоги і санітарні норми якості продовольчої сировини і харчових продуктів, затверджені МОЗ СРСР 01.08.89)
  3. МУ 2273 - 80 Методические указания по обнаружению, идентификации и определению содержания афлатоксина в продовольственном сырье и пищевих продуктах, утвержденные МЗ СССР 10.12.80 (Методичні вказівки щодо виявлення, ідентифікації та визначання вмісту афлатоксину у продовольчій сировині та харчових продуктах, затверджені МОЗ СРСР 10.12.80)
  4. МУ 4082 - 86 Методические указания по обнаружению, идентификации, определению афлатоксина в продовольственном сырье и пищевых продуктах с помощью высокоэффективной жидкостной хроматографии, утвержденные МЗ СССР 20.03.86 (Методичні вказівки щодо виявлення, ідентифікації, визначання афлатоксину у харчовій сировині і харчових продуктах за допомогою високоефективної рідинної хроматографії, затверджені МОЗ СРСР від 20.03.86)
  5. МР 2964 - 84 Методические рекомендации по обнаружению, идентификации и определению содержания зеароленона в пищевых продуктах, утвержденные МЗ СССР 23.01.84 (Методичні вказівки щодо виявлення, ідентифікації і визначання вмісту зеароленону в харчових продуктах, затверджені МОЗ СРСР 23.01.84)
  6. ДР - 97 Допустимі рівні вмісту радіонуклідів Cs-137 і Sr-90 у продуктах харчування і питній воді, затверджені МОЗ України наказом № 255 від 19.08.97, введено в дію 01.01.98 постановою № 61 від 05.11.97 Головного санітарного лікаря України
  7. МУ 5779 - 91 Цезий-137. Определение в пищевых продуктах, утвержденные МЗ СССР
  8. (Цезій-137. Визначання в харчових продуктах, затверджені МОЗ СРСР 04.01.91)
  9. МУ 5778 - 91 Стронций-90. Определение в пищевых продуктах, утвержденные МЗ СССР
  10. (Стронцій-90. Визначання в харчових продуктах, затверджені МОЗ СРСР 04.01.91)
  11. ДНАОП 1.8.10-1.06 - 97 Правила безпеки для олійно-жирового виробництва, наказ Держнаглядохоронпраці України № 99 від 22.04.97
  12. ДНАОП 1.8.10-1.10-2 Правила безпеки у виробництві олій методом пресування та екстракції, затверджені Держгіртехнагляд України 25.11.92
  13. СНиП 2.09.04 - 87 Административные и бытовые здания, утвержденные Госстроем СССР
  14. (Адміністративні та побутові будівлі, затверджені Держбудом СРСР 30.12.87)
  15. СНиП 11-4 - 79 Нормы проектирования. Естественное и искусственное освещение, утвержденные Госстроем СССР 27.06.79 г. (Норми проектування. Природне та штучне освітлення, затверджені Держбудом СРСР 27.06.79)
  16. ДСН 3.3.6.042 - 99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень, затверждені постановою Державного санітарного лікаря України від 01.12.99 р. № 42
  17. ДСП 201 - 97 Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць від забруднення хімічними і біологічними речовинами, затверджені МОЗ України від 09.07.97 № 201
  18. ДНАОП 1.8.10-3.09 - 98 Типові галузеві норми безплатної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту в харчовій промисловості, наказ Держнаглядохоронпраці 10.06.98 № 115
  19. ПУЭ (6-е издание) Правила устройства и безопасной эксплуатации електроустановок, утвержденные Минэнерго СССР 06.07.84 (Правила улаштування та безпечної експлуатації електроустановок, затверджені Міненерго СРСР 06.07.84)
  20. СанПиН 42-128-4690 - 88 Санитарные правила и нормы по охране почвы от загрязнений бытовыми и промышленными отходами, утвержденные МЗ СССР 05.08.1988 № 4690 - 88 (Санітарні правила та норми по охороні грунту від забруднення побутовими та виробничими відходами, затверджені МОЗ СРСР 05.08.1988 № 4690 - 88)
  21. СанПиН 4630 - 88 Санитарные правила и нормы по охране поверхностных вод от загрязнений, утвержденные МЗ СССР 21.07.1988 № 4630-88, действующие с 01.01.1989 (Санітарні правила та норми по охороні поверхневих вод від забруднення, затверджені МОЗ СРСР 21.07.1988 № 4630-88, чинні від 01.01.1989)
  22. МР 4.4.4-108 - 2004 Періодичність контролю продовольчої сировини та харчових продуктів за показниками безпеки, затверджені МОЗ України 02.07.2004 № 329
  23. ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000 - 2001 Допустимі дози концентрації кількості та рівнів вмісту пестицидів у сільськогосподарській сировині, харчових продуктах, повітрі робочої зони й атмосферному повітрі, воді водоймищ, ґрунті
  24. ОНТП 24 -86 Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности, утвержденные МВД СССР 27.02.86 (Визначання категорій приміщень і будівель по вибухопожежній та пожежній небезпеці, затверджені МВС СРСР 27.02.86)
  25. СанПиН 42-123-4089 - 85 Предельно-допустимые концентрации тяжелых металлов и мышьяка в продовольственном сырье и пищевых продуктах (Гранично-допустимі концентрації важких металів і миш’яку (арсену) у харчовій сировині)
  26. Р 50-056 -96 Продукція фасована в пакованні. Загальні вимоги до кількості, наказ Держстандарту України № 300 від 18.07.1996
  27. ПМУ 17 - 2000 Інструкція про порядок здійснення державного метрологічного нагляду за кількістю фасованого товару в упаковках, наказ Держстандарту України № 314 від 17.05.2000
  28. СанПиН 42-123-4940 - 88 Санитарные правила «Микробиологические нормативы и методы анализа продуктов детского, лечебного и диетического питания и их компонентов», утвержденные МЗ СССР 21.12.1988 (Санітарні правила «Мікробіологічні нормативи та методи аналізу продуктів дитячого, лікувального та дієтичного харчування та їх компонентів», затверджені МОЗ СРСР 21.12.1988).