Перейти до вмісту

Підготовлений таким чином пісок зберігають в закритій склянці.

Методика та правила випробовування

В чисту бюксу зі скляною паличкою зважують від 20 г до 21 г піску і записують результат до другого десяткового знака і разом зі скляною паличкою сушать в сушильній шафі за температури (105 ± 5) оС до постійної маси. Перше та наступні зважування проводять через кожні 30 хв сушін­ня, охолоджують в ексикаторі протягом 40 хв, записують результат до четвертого десяткового знака.

У підготовлену бюксу з піском зважують від 2 г до 3 г маргарину і записують результат до четвертого десяткового знака. Розплавлений маргарин перемішують з піском, який перебуває у

бюксі, і сушать протягом 2 год за температури (105 ± 5) оС, після чого охолоджують в ексикаторі

і зважують. Наступні зважування проводять через кожні 30 хв сушіння до постійної сухої маси.

Постійна маса вважається досягнутою, якщо різниця між двома послідовними зважуваннями не перевищує 0,0002 г. У випадку збільшення маси беруть дані попереднього зважування.

Правила опрацьовування результатів

Масову частку вологи і летких речовин (X2), у відсотках, обчислюють за формулою:

Х2 = 100, (2)

m

де m1 — маса бюкси з піском і пробою до висушування, г;

m2 — маса бюкси з піском і пробою після висушування, г;

m — маса наважки маргарину, г.

За результат випробовування беруть середнє арифметичне результатів двох паралельних визначань.

Розходження, що допустиме між паралельними визначеннями, не повинно перевищувати 0,65 %.

Обчислення проводять до третього десяткового знака з подальшим округленням результа­ту до другого десяткового знака.

Правила оформлювання результатів

Правила оформлювання результатів — відповідно до 5.4.6

Прискорений метод визначання вологи і летких речовин в низькожирному марга­рині (масова частка жиру менша ніж 40 %)

Норми точності вимірювання

Межа можливих значень допустимої відносної похибки вимірювань масової частки вологи і летких речовин у маргарині 1,2 % за довірчої імовірності 0,95.

Засоби вимірювань, допоміжні пристрої, реактиви і матеріали

Додатково до 5.6.2:

Плитка електрична побутова закрита — згідно з ГОСТ 14919.

Термометр рідинний скляний — згідно з ГОСТ 28498 або іншимю чинним нормативним доку­ментом, з ціною поділки 2 оС, який дає змогу міряти температуру в інтервалі від 160 оС до 180 оС.

Годинник — згідно з ГОСТ 10733, який дає змогу міряти час з точністю до 1 хв.

Скло годинникове.

Кільце фільтрувального паперу.

Правила готування до проведення випробовування

Правила готування до проведення випробовування відповідно до 5.6.3.

Методика та правила проведення випробовування

Чисту суху металеву бюксу зі скляною паличкою та з (20—21) г прожареного піску закривають кільцем фільтрувального паперу і зважують і записують результат до другого десяткового знака.

У підготовлену таким чином бюксу зважують від 5 г до 6 г маргарину і записують результат до другого десяткового знака і розміщують її на електроплитці, яка забезпечує нагрівання в інтер­валі від 160 оС до 180 оС.

Температуру плитки контролюють термометром, що занурений у склянку з рафінованою олією, яку ставлять на плитку поруч із пробою.

Після припинення потріскування знімають кільце фільтрувального паперу.

Про видалення вологи судять по відсутності запотівання годинникового скла.

Бюксу із вмістом охолоджують на столі протягом від 10 хв до 15 хв і зважують разом з кільцем фільтрувального паперу, записують результат до другого десяткового знака.

Правила опрацьовування результатів

Масову частку вологи і летких речовин (X), у відсотках, обчислюють відповідно до 5.6.5.

За результат випробовування беруть середнє арифметичне результатів двох паралельних визначань.

Розходження, допустиме між паралельними визначаннями, не повинно перевищувати 0,8 %.

Обчислення проводять до другого десяткового знака з подальшим округлюванням результату до першого десяткового знака.

Правила оформлювання результатів

Правила оформлювання результатів відповідно до 5.4.6

Допустимо застосовувати засоби вимірювальної техніки, які атестовані і на які є атес­тована Держспоживстандартом України методика виконання вимірювань.

Визначання вологи і летких речовин в жирах кондитерських, кулінарних, хлібопе­карських та для молочної промисловості

Норми точності вимірювання

Метод застосовують в інтервалі вимірювань від 0,2 % до 1,0 %. Межа можливих значень аб­солютної похибки вимірювань 0,01 % за довірчої імовірності 0,95.

Засоби вимірювань, допоміжні пристрої, реактиви і матеріали

Ваги лабораторні — згідно з ГОСТ 24104, 2-го класу точності з найбільшою межею зважу­вання 200 г або інші ваги такого самого класу точності.

Термометр рідинний скляний — згідно з ГОСТ 28498 або іншим чинним нормативним до­кументом, з ціною поділки 1 оС.

Шафа сушильна лабораторна з терморегулятором, що забезпечує похибку підтримування температури не більше ніж 3 оС.

Ексикатор 2-190 або 2-250 — згідно з ГОСТ 25336, заповнений заздалегідь висушеним хло­ридом кальцію.

Бюкси алюмінієві діаметром 5 см, висотою 4 см з накривкою.

Методика та правила випробовування

У бюксу, висушену зі скляною паличкою і накривкою за температури 120 оС протягом 1 год, охо­лоджену в ексикаторі 40 хв, зважену на вагах із записом результату у грамах до третього десятково­го знака, зважують близько 10 г жиру і записують результат у грамах до третього десяткового знака.

Бюксу з відкритою накривкою вміщують в сушильну шафу і сушать за температури від 100 оС до 105 оС протягом 30 хв. Бюксу закривають накривкою, охолоджують в ексикаторі 40 хв і зважу­ють. Подальші зважування проводять через кожні 20 хв висушування.

Постійна маса вважається досягнутою, якщо різниця між двома подальшими зважуваннями не перевищує 0,001 г.

У разі збільшення маси беруть дані попереднього зважування.

Правила опрацьовування результатів

Масову частку вологи і летких речовин (X2), у відсотках, обчислюють відповідно до 5.4.5.

За результат випробовування беруть середнє арифметичне результатів двох паралельних визначань.

Розходження, допустиме між паралельними визначаннями, не повинно перевищувати 0,02 %.

Обчислення проводять до другого десяткового знака з подальшим округлюванням результату до першого десяткового знака.

Правила оформлювання результатів

Правила оформлювання результатів — відповідно до 5.4.6

Визначання кислотного числа жирів кондитерських, кулінарних, хлібопекарських та для молочної промисловості

Визначання кислотного числа жирів кондитерських, кулінарних, хлібопекарських та для мо­лочної промисловості — згідно з ДСТУ 4350.

Визначання кислотності маргарину

Норми точності вимірювання

Метод застосовують в інтервалі вимірювань від 0,5о Кеттсторфера до 3,5о Кеттсторфера. Межа можливих значень абсолютної похибки вимірювань 0,07о Кеттсторфера, за довірчої імовір­ності 0,95.

Засоби вимірювань, допоміжні пристрої, реактиви і матеріали

Ваги лабораторні — згідно з ГОСТ 24104, 3-го класу точності з найбільшою межею зважу­вання 1 кг або інші ваги такого самого класу точності.

Баня водяна.

Колби конічні Кн-1-250 — згідно з ГОСТ 25336.

Бюретка 3-2-25-0,1 або 3-2-50-0,1 — згідно з ГОСТ 29251.

Плитка електрична побутова закрита — згідно з ГОСТ 14919.

Секундомір [2] або [3].

Фенолфталеїн, 1%-вий спиртовий розчин.

Тимолфталеїн, 1%-вий спиртовий розчин.

Калію гідроксид — згідно з ГОСТ 24363, х. ч. або ч. д. а., або натрію гідроксид — згідно з ГОСТ 4328, х. ч. або ч. д. а., розчини концентрацією с(КОН або NaOH) = 0,1 моль/дм3 (0,1 н.) приготований згідно з ГОСТ 25794.3 і ГОСТ 25794.1 відповідно.

Ефір діетиловий фармакопейний, перегнаний за температури 34,5 оС, за необхідності висушений попередньо над хлоридом кальцію або сірчанокислим натрієм.

Спирт етиловий ректифікований технічний — згідно з ГОСТ 18300.

Правила готування до випробовування

Безпосередньо перед визначанням кислотності готують спирто-ефірну суміш (1:1), яку ней­тралізують 0,1 н. розчином КОН або NaOH в присутності фенолфталеїну до появи рожевого ко­льору, що не зникає протягом 1 хв.

Для фруктових маргаринів, які мають рожевий колір, нейтралізацію проводять в присутності тимолфталеїну до появи синього фарбовання, що не зникає протягом 1 хв.

Методика та правила випробовування

На вагах в конічній колбі зважують близько 5 г маргарину і записують результат до другого десяткового знака. Колбу з вмістом злегка нагрівають на водяній бані до розплавлювання марга­рину, додають 20 см3 спирто-ефірної суміші, п’ять крапель фенолфталеїну і титрують (за постій­ного помішування) розчином КОН або NaOH до появи рожевого фарбовання, що не зникає про­тягом 1 хв.

У разі аналізування шоколадних а також фруктових маргаринів, які мають рожевий колір, тит­рування проводять в присутності тимолфталеїну до появи синього фарбовання, що не зникає протягом 1 хв

Правила опрацьовування результатів

Кислотність (Хз) в градусах Кеттсторфера обчислюють за формулою:

X - 10K (3)

Х3 ’ (3)

де V — кількість розчину КОН або NaOH, яку витрачають на титрування, см3;

К — поправка до титру розчину КОН або NaOH;

m — маса наважки маргарину, г;

10 — коефіцієнт, що враховує кількість розчину концентрації с(КОН або NaOH) = 0,1 моль/дм3

(0,1 н), який витрачають на титрування 100 г маргарину.

За результат випробовування беруть середнє арифметичне результатів двох паралельних визначань.

Допустимі розходження між паралельними визначаннями не повинні перевищувати 0,2о Кет­тсторфера.

Обчислення проводять до другого десяткового знака з подальшим округлюванням результату до першого десяткового знака.

Правила оформлювання результатів

Правила оформлювання результатів відповідно до 5.4.6

Визначання масової частки жиру в маргарині методом визначання сухого знежи­реного залишку

Метод застосовують у разі виникнення розбіжностей в оцінюванні якості продукції.

Норми точності вимірювання

Метод застосовують в інтервалі вимірювань від 40 % до 85 %. Межа можливих значень аб­солютної похибки вимірювань 0,1 % за довірчої імовірності 0,786.

Засоби вимірювань, допоміжні пристрої, реактиви і матеріали

Для проведення визначання додатково до вказаних у 5.4.2 потрібно застосовувати:

Ексикатор 2-190 або 2-250 — згідно з ГОСТ 25336, заповнений заздалегідь висушеним хло­ридом кальцію.

Склянки В-1-250 ТС — згідно з ГОСТ 25336.

Колби конічні Кн-1-250 або Кн-2-250 — згідно з ГОСТ 25336.

Лійки лабораторні В-100-150 або В-100-200 — згідно з ГОСТ 25336.

Чашки Петрі ЧБН-2 — згідно з ГОСТ 25336.

Фільтри з фільтрувального паперу — згідно з ГОСТ 12026, діаметром (160 ± 2) мм.

Ефір діетиловий фармакопейний перегнаний за температури 34,5 оС, заздалегідь вису­шений над CaCl2 або Na2SO4.

Годинник —згідно з ГОСТ 10733.

Правила готування до випробовування

Склянку з вміщеним всередину фільтром сушать 2 год за температури 120 оС в сушильній шафі, охолоджують в ексикаторі протягом 40 хв, зважують і записують результат в грамах до тре­тього десяткового знака.

Фільтр із склянки пінцетом виймають у чашку Петрі з накривкою, зважують пусту склянку і записують результат в грамах до третього десяткового знака.

Методика та правила випробовування

У зважену склянку із записаним результатом в грамах до третього десяткового знака зважують близько 3 г маргарину. Склянку з маргарином ставлять на електроплитку за температури від 160 оС до 180 оС і визначають масову частку вологи і летких речовин в маргарині відповідно до 5.4.

Потім у цю саму склянку по стінках доливають 50 см3 ефіру так, щоб змити зі стінок склянки краплі жиру, що залишилися на ній, вміст добре перемішують коловими рухами і залишають до повного відстоювання.

Прозорий розчин, що відстоявся, обережно зливають через лійку із попередньо висушеним фільтром в колбу, залишаючи невелику кількість ефіру над осадом.

Осад промивають три—чотири рази, кожен раз після відстоювання зливаючи ефірний шар через фільтр. Для кожного промивання беруть близько 30 см3 ефіру. У разі наявності слідів жиру на фільтрі, його промивають окремо — до повного знежирювання. Далі фільтр переносять в склянку із знежиреним залишком і висушують у сушильній шафі за температури від 100 оС до 105 оС до постійної маси, зважують і записують результат в грамах до третього десяткового знака.

Правила опрацьовування результатів

Масову частку жиру (Х4), у відсотках, обчислюють за формулою:

Х4 = 100 - (Х1 + Х5) (4)

де Х — масова частка вологи і летких речовин, % обчислена відповідно до 5.4.5;

Х5 — масова частка сухого знежиреного залишку, %.

Масову частку сухого знежиреного залишку (Х5), у відсотках, обчислюють за формулою:

X5 -100 m1_m2, (5)

де m1 — маса склянки з осадом і фільтром зі слідами сухого знежиреного залишку, г;

m2— маса порожньої склянки з фільтром, г; m — маса наважки маргарину, г.

За результат випробовувань беруть середнє арифметичне результатів двох паралельних визначань.

Розходження, допустиме між паралельними визначаннями, не повинно перевищувати 0,4 %.

Обчислення проводять до другого десяткового знака з подальшим округлюванням результату до першого десяткового знака.

Правила оформлювання результатів

Правила оформлювання результатів відповідно до 5.4.6

Побачили розбіжність з офіційним текстом?

Повідомити про неточність

Напишіть, що саме розходиться з офіційною публікацією. Код документа вкажіть у повідомленні — так ми швидше знайдемо потрібне місце.

Перейти до форми зворотного зв'язку

Дивіться також

Весь розділ →