5.6. Граничне значення температури гарячих поверхонь, доступних для дотику, технологічного обладнання та машин не повинно перевищувати 43° C згідно з вимогами ДСТУ EN 563-2001 "Безпечність машин. Температура поверхонь, доступних для дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температури гарячих поверхонь" та Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 N 71, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2007 за N 197/13464.

5.7. Системи контролю технологічних процесів, автоматичного, автоматизованого і дистанційного керування (системи керування), системи ПАЗ, а також зв'язку і оповіщення про аварійні ситуації (системи зв'язку і оповіщення), в тому числі поставлені в комплекті з обладнанням, мають відповідати вимогам цих Правил, чинних НД, проектам, регламентам та забезпечувати достатню точність підтримання технологічних параметрів, надійність і безпечність проведення технологічних процесів.

5.8. Технологічне устаткування, засоби контролю, керування, сигналізації, зв'язку, ПАЗ та первинні засоби пожежогасіння підлягають зовнішньому огляду і перевірці у порядку та з періодичністю, встановленими інструкціями з охорони праці, розробленими згідно з НПАОП 0.00-4.15-98.

5.9. Технологічні процеси із застосуванням ГР, які здатні створювати вибухонебезпечні суміші з повітрям, треба здійснювати в герметичному технологічному обладнанні, що унеможливлює утворення небезпечних концентрацій цих речовин у навколишньому середовищі у будь-якому режимі роботи.

Такі технологічні процеси має бути оснащено:

системами автоматичного або автоматизованого регулювання;

засобами контролю параметрів, значення яких визначають вибухонебезпечність процесу;

ефективними швидкодіючими системами приведення технологічних параметрів до регламентованих значень або зупинення процесу.

Для технологічних процесів із застосуванням вибухопожежонебезпечних продуктів має бути передбачено системи аварійного спорожнювання, які комплектують швидкодіючими запірними пристроями.

5.10. Для аварійного спорожнювання технологічного обладнання від продуктів необхідно використовувати обладнання технологічних установок або спеціальні системи аварійного спорожнювання.

Спеціальні системи аварійного спорожнювання мають:

бути в постійній готовності;

унеможливлювати утворення вибухопожежонебезпечних сумішей, а також розвитку аварій;

забезпечувати мінімально можливу тривалість спорожнювання;

оснащуватися засобами контролю та керування.

5.11. Місткість цієї системи розраховують згідно з кількістю горючих продуктів, яку визначають відповідно до умов безпечного зупинення технологічного процесу.

ГР треба направляти до закритих систем подальшої утилізації або до системи спалювання.

5.12. Клас вибухонебезпечної зони, згідно з яким виконують вибір і розміщення електроустановок, визначають проектні та експлуатаційні організації згідно з вимогами чинного законодавства.

5.13. Необхідність застосування та тип систем пожежогасіння вибухопожежонебезпечних об'єктів визначає проектна організація згідно з Переліком однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, затвердженим наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 22.08.2005 N 161, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.09.2005 за N 990/11270 (НАПБ Б.06.004-2005), і ДБН В.2.5-13-98 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд", затвердженими наказом Держбуду України від 28.10.98 N 247, та наводить у проектній документації.

5.14. Під час експлуатації технологічного устаткування виробництва неорганічних хімічних реактивів, а також експлуатації, зберігання і транспортування балонів із стисненими газами (азот, вуглекислота та інші) треба дотримуватися вимог Технічного регламенту з підтвердження відповідності безпеки обладнання, що працює під тиском, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 31.12.2003 N 279, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.2004 за N 704/9303.

Обслуговування та ремонт технологічного обладнання виробництва неорганічних хімічних реактивів мають проводити кваліфіковані працівники, які мають досвід роботи для виконання цих робіт.

5.15. Організація виробничих процесів, пов'язаних із застосуванням шкідливих і токсичних речовин, і використовуване при цьому устаткування мають унеможливлювати контактування працівників із цими речовинами в процесі обслуговування устаткування та під час виробничих процесів і операцій.

Виробничі процеси, пов'язані із застосуванням або утворенням шкідливих і токсичних речовин, необхідно проводити в герметично закритій апаратурі або під вакуумом, переважно потоковим безперервним замкнутим циклом з автоматизацією окремих операцій. Рідини і суспензії мають переміщуватися трубопроводом. Окремі процеси (зливання продукції, вивантаження і завантаження твердих і пастоподібних речовин), які на цій технологічній операції не можуть бути герметизовані, мають бути механізовані з повним усуненням ручних операцій.

5.16. Виробничі приміщення мають бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією відповідно до вимог ГОСТ 12.4.021-75 "ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования" та СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование", затверджених наказом Державного комітету України у справах держбудівництва та архітектури від 27.06.96 N 117 (далі - СНиП 2.04.05-91).

Місця виділення токсичних речовин у вигляді пари, газу або пилу необхідно обладнувати відсмоктувачами місцевої витяжної вентиляції.

Шкідливі і токсичні речовини, утворені під час проведення технологічного процесу, мають бути максимально знешкоджені перед викиданням їх у атмосферу.

5.17. Виробничі приміщення, в яких періодично або раптово можуть створюватися небезпечні концентрації шкідливих речовин, треба розташовувати в будинках з достатньою кількістю виходів назовні (евакуаційні виходи) і обладнувати аварійною вентиляцією.

5.18. Устаткування, використовуване для вироблення особливо токсичних речовин, необхідно розміщувати в боксах з керуванням процесами з пультів керування, розміщених в окремому приміщенні. У цьому випадку в приміщення, де знаходяться пульти та органи керування процесами, треба подавати чисте повітря в обсязі, який забезпечує повітрообмін згідно з вимогами СНиП 2.04.05-91.

VI. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ОКРЕМИХ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ВИГОТОВЛЕННЯ НЕОРГАНІЧНИХ ХІМІЧНИХ РЕАКТИВІВ

6.1. На підприємствах з виробництва неорганічних хімічних реактивів, які діють або вперше вводяться в експлуатацію, повинні бути розроблені та затверджені технологічні регламенти у порядку, передбаченому чинними НД.

Норми завантаження обладнання і основні параметри процесу мають відповідати вимогам технологічного регламенту, в якому має бути передбачено автоматизоване керування та контролювання виробничих процесів.

На виробництвах неорганічних хімічних реактивів при роботі з твердими і рідкими видами сировини має бути механізовано такі процеси:

транспортування до місця, де здійснюється операція;

розвантаження продуктів і напівпродуктів;

завантаження в апарати і пристрої;

транспортування готового продукту і порожньої тари до місця фасування;

вивезення готової продукції до складських приміщень, а також навантаження продукції в залізничні вагони і автомашини;

очисні й ремонтні роботи;

інші трудомісткі роботи.

Проектування автоматизації, механізації, монтажу і експлуатації устаткування для виготовлення неорганічних хімічних реактивів повинно відповідати вимогам чинного законодавства.

Автоматизація виробництв має передбачати улаштування аварійної, попереджувальної й технологічної сигналізації та блокування, а також захисні заходи при досягненні граничнодопустимих значень технологічних параметрів і аварійного відключення технологічного устаткування.

6.2. На робочих місцях мають бути інструкції з охорони праці, розроблені відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.15-98, які відповідають вимогам цих Правил, технологічних регламентів, а також чинних НД.

6.3. Контроль за повітрям виробничих приміщень потрібно здійснювати відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны".

У цехах, де можливе виділення шкідливих речовин, пилу, пари і газів, необхідно проводити систематичний контроль стану повітряного середовища відповідно до вимог чинного законодавства.

У приміщеннях, які належать за вибухопожежною та пожежною небезпекою до категорій А, Б і В, треба передбачити автоматичний контроль за вмістом вибухонебезпечних і шкідливих речовин у повітрі виробничих приміщень і сигналізацію про наявність небезпечних концентрацій.

Сигналізуючи пристрої газоаналізаторів треба зблокувати з аварійними вентиляційними установками.

Вміст шкідливих газів, пилу і пари в повітрі виробничих приміщень має не перевищувати ГДК.

6.4. Основні апарати, особливо ємнісного типу, мають бути обладнані арматурою, яка забезпечує їх повне відключення.

6.5. Для всіх трубопроводів і апаратів, призначених для зріджених газів, рідких і газоподібних токсичних продуктів, повинна бути передбачена можливість продувки (пропарювання) їх інертним газом, парою, стислим повітрям або шляхом вакуумування.

6.6. Апарати, ємності і трубопроводи перед заповненням їх рідинами і газами, які створюють з повітрям вибухонебезпечні суміші, необхідно продувати інертним газом.

Продувка повітрям трубопроводів і апаратів, що містять вибухонебезпечні продукти, не допускається.

Перелік апаратів, ємностей і трубопроводів, що підлягають обов'язковому продуванню інертним газом, а також технологічні операції із застосуванням інертного газу повинні бути вказані в технологічному регламенті та інструкціях з охорони праці, розроблених згідно з НПАОП 0.00-4.15-98.

6.7. Запас стисненого інертного газу для передавлювання пожежо- і вибухонебезпечних середовищ, гасіння вакууму, випробування устаткування та інших цілей повинен визначатися з потреби в інертному газі, але бути не меншим ніж на одну годину роботи.

6.8. Резервуари, сховища, збірники для кислот, а також для лугів мають бути закритими, з покажчиками рівня і пристроями, які не допускають переповнювання ємностей.

Заповнення кислотами об'єму ємності допускається не більше ніж на 85 %.

Запірна арматура не повинна встановлюватися під резервуарами з кислотами та лугами.

Резервуари і ємності великих об'ємів повинні мати верхній злив. У ємностях об'ємом до 50 м3 допускається влаштування нижнього зливу.

6.9. Для відбирання проб під час проведення вхідного контролю сировини, під час проміжного контролю на різних стадіях технологічних процесів та контролю готових продуктів на дослідження та випробування мають бути пристосування, що забезпечують проведення відбирання й перенесення проб. Пробовідбірники для летючих, агресивних та отруйних речовин мають відповідати ГОСТ 6859-72 "Приборы для отмеривания и отбора жидкостей. Технические условия".

6.10. Збірники і резервуари мають бути з герметично закритими кришками і забезпечуватися витяжками.

Наливання і зливання ЛЗР або ГР має виконуватися відповідно до вимог ГОСТ 12.1.018-93 "ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования".

Перед зливанням або наливанням ЛЗР чи ГР необхідно перевірити справність зливально-наливальних пристроїв і систем заземлення.

При наливанні або зливанні ЛЗР працівники повинні обережно без ударів відкривати і закривати кришки збірників, резервуарів і люків залізничних цистерн та приєднувати шланги.

Інструмент, що застосовується під час операцій зливання та наливання, має бути виготовлений з металу, що не дає іскри при ударах.

Зливально-наливальні операції з ЛЗР і ГР не допускається проводити під час грози.

6.11. Для забезпечення можливості аварійного зливу ЛЗР або ГР і токсичних рідин з цехових апаратів, розташованих на перекриттях або майданчиках цехів і зовнішніх установок, має бути передбачено аварійну ємність, яка розрахована на приймання горючих продуктів у кількості, що визначається умовами безпечної зупинки технологічного процесу (більша або дорівнює за місткістю найбільшому апарату в цеху).

6.12. Складські ємності для ЛЗР, ГР і токсичних рідин мають бути закритими, обладнані покажчиками рівня, а також пристроями, що запобігають потраплянню рідини на підлогу та/або майданчик. Не допускається перевищувати максимальний рівень рідини, встановлений проектною організацією. Кришки збірників і резервуарів має бути обладнано дихальними лініями від апаратів в атмосферу.

6.13. Вертикальні циліндричні резервуари для зберігання кислот і лугів треба встановлювати на стрічкові фундаменти висотою від 0,8 до 1,0 м. Штуцери, люки, арматури, КВПіА на кришках вертикальних резервуарів з кислотами й лугами треба розміщувати по периметру кришки та обслуговувати з майданчика, розташованого нижче рівня кришки резервуара на 0,7 до 0,9 м.

6.14. Горизонтальні ємності для зберігання зазначених середовищ встановлюють таким чином, щоб були забезпечені умови огляду й ремонту днищ, але не менше ніж 0,5 м від рівня піддона.

6.15. Резервуари і ємності для кислот і лугів треба розташовувати в окремих піддонах.

Піддони повинні мати стійке до корозії покриття та бути виконані з ухилом у бік приямка для збору можливих витоків кислот, лугів. Ці витоки треба перекачувати у відповідні резервуари. Ємність піддона для групи резервуарів має бути не меншою від об'єму одного найбільшого резервуара.

6.16. Транспортування кислот і лугів від складських приміщень до цехових ємностей необхідно проводити трубопроводами.