Відстань між застережними кольоровими кільцями
Таблиця 3
|
Зовнішній діаметр трубопроводу (з ізоляцією), мм |
Ширина кілець і зазор між ними, мм |
Відстань між кільцями або групами кілець, м |
|
До 80 |
40 |
2,0 |
|
Від 81 до 160 |
50 |
3,0 |
|
Від 161 до 300 |
70 |
4,0 |
|
Понад 300 |
100 |
6,0 |
|
|
Додаток 3 до Правил охорони праці під час експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій, теплових мереж і тепловикористовувальних установок (пункт 7.2 глави 7 розділу IV) |
ФОРМА наряду-допуску
|
|
Додаток 4 до Правил охорони праці під час експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій, теплових мереж і тепловикористовувальних установок (пункт 9.3 глави 9 розділу IV) |
ХАРАКТЕРИСТИКИ вибухонебезпечних і шкідливих газів, що найчастіше утворюються в підземних спорудах
У резервуарах і підземних спорудах найчастіше містяться такі вибухонебезпечні і шкідливі гази: метан, пропан, пропілен, бутилен, окис вуглецю, вуглекислий газ, сірководень, аміак, хлор, ацетилен.
Метан CH4 (болотний газ) - безбарвний горючий газ, без запаху, легший за повітря. Проникає у підземні споруди крізь ґрунт. Утворюється під час повільного гниття без доступу повітря решток рослин (клітковини під водою - у болотах, стоячих водах, ставках або внаслідок розкладання решток рослин - у покладах кам'яного вугілля). Метан є складовою частиною промислового газу. У випадку несправного газопроводу він може проникати у підземні споруди. Не отруйний, але його присутність зменшує кількість кисню у повітряному середовищі підземних споруд, що призводить до порушення нормального дихання під час проведення робіт у цих спорудах. Якщо вміст метану у повітрі становить 5-15 % від об'єму, утворюється вибухонебезпечна суміш.
Засоби захисту: шлангові протигази ПШ-1, ПШ-2, киснеізолювальний протигаз.
Пропан C3H8, бутан C4H10, пропілен C3H6 і бутилен C4H8 - безбарвні горючі гази, важчі за повітря, без запаху, важко змішуються з повітрям. Вдихання пропану і бутану у невеликих кількостях не викликає отруєння. Пропілен і бутилен діють наркотично.
Зріджені гази у суміші з повітрям можуть утворювати вибухонебезпечні суміші за такого вмісту, % від об'єму:
|
пропан |
2,3-9,5; |
|
бутан |
1,6-8,5; |
|
пропілен |
2,2-9,7; |
|
бутилен |
1,7-9,0. |
Засоби захисту: шлангові протигази ПШ-1, ПШ-2, киснеізолювальний протигаз.
Окис вуглецю CO - безбарвний газ, без запаху, горючий і вибухонебезпечний, трохи легший за повітря. Окис вуглецю дуже отруйний. Фізіологічний вплив окису вуглецю на людину залежить від його концентрації у повітрі і тривалості вдихання.
Вдихання повітря, що містить окис вуглецю понад ГДК (20 мг/куб. м), може призвести до отруєння і навіть до смерті. Якщо вміст окису вуглецю у повітрі становить 12,5-75 % від об'єму, утворюється вибухонебезпечна суміш.
Засіб захисту: фільтрувальний протигаз типу CO.
Вуглекислий газ CO2 (двоокис вуглецю) - безбарвний газ, без запаху, важчий за повітря. Проникає у підземні споруди крізь ґрунт. Утворюється внаслідок розкладання органічних речовин. Утворюється також у резервуарах (баках, бункерах тощо) за наявності в них сульфовугілля або вугілля внаслідок його повільного окислення.
Потрапивши у підземну споруду, вуглекислий газ витискує повітря, заповнюючи з дна простір цієї споруди. Вуглекислий газ не отруйний, але діє наркотично і може подразнювати слизові оболонки очей. За високих концентрацій викликає розлад дихання внаслідок зменшення вмісту кисню у повітрі.
Засоби захисту: шлангові протигази ПШ-1, ПШ-2.
Сірководень H2S - безбарвний газ, має запах тухлих яєць, трохи важчий за повітря. Отруйний, діє на нервову систему, подразнює дихальні шляхи і очі.
Якщо вміст сірководню в повітрі становить 4,3-45,5 % від об'єму, утворюється вибухонебезпечна суміш.
Засоби захисту: фільтрувальні протигази типів В, КД.
Аміак NH3 - горючий газ з різким характерним запахом, легший за повітря, отруйний, подразнює очі і дихальні шляхи, викликає розлад дихання. Якщо вміст аміаку в повітрі становить 15-28% від об'єму, утворюється вибухонебезпечна суміш.
Засіб захисту: фільтрувальний протигаз типу КД.
Водень H2 - безбарвний газ, без смаку і запаху, набагато легший за повітря. Водень - фізіологічно інертний газ, але за високих концентрацій викликає розлад дихання внаслідок зменшення вмісту кисню. Водень утворюється під час зіткнення реагентів, що містять кислоту, з металевими стінками ємностей, що не мають антикорозійного покриття. Якщо вміст водню у повітрі становить 4-75 % від об'єму, утворюється вибухонебезпечна суміш.
Кисень O2 - безбарвний газ, без запаху і смаку, важчий за повітря. Не має токсичних властивостей, але у разі тривалого вдихання чистого кисню (за атмосферного тиску) спричиняє смерть внаслідок розвитку плеврального набрякання легенів.
Кисень не горючий, але є основним газом, що підтримує горіння речовин. Дуже активний, сполучається з більшістю елементів. З горючими газами кисень утворює вибухонебезпечні суміші.
Хлор Cl2 - жовто-зелений газ з різким подразливим запахом, важчий за повітря. Хлор хімічно дуже активний, безпосередньо сполучається майже з усіма металами і неметалами. Суміші хлору з воднем вмістом від 5,8 до 85,5% вибухонебезпечні.
Хлор подразнює слизові оболонки очей і дихальні шляхи.
Під час вдихання середніх і низьких концентрацій хлору спостерігаються стиснення і біль у грудях, сухий кашель, часте дихання, різь в очах, слізливість, підвищення температури тіла. Можливе набрякання легенів, судороги.
ГДК хлору у повітрі становить 1 мг/куб. м.
Засіб захисту: фільтрувальний протигаз типу В.
Ацетилен C2H2 - безбарвний горючий газ, легший за повітря. Суміші з повітрям вмістом від 2,3 до 80,7% вибухонебезпечні. Ацетилен діє наркотично.
Засоби захисту: шлангові протигази ПШ-1, ПШ-2, киснеізолювальний протигаз.
|
|
Додаток 5 до Правил охорони праці під час експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій, теплових мереж і тепловикористовувальних установок (пункт 14.9 глави 14 розділу IV) |
ГЛИБИНА виймання ґрунту і крутість схилів
|
Вид ґрунту |
Крутість схилу (відношення його висоти до закладання) у разі глибини виймання (м, не більше) |
||
|
|
1,5 |
3 |
5 |
|
Насипний неущільнений |
1:0,67 |
1:1 |
1:1,25 |
|
Піщаний і гравійний |
1:0,5 |
1:1 |
1:1 |
|
Супісок |
1:0,25 |
1:0,67 |
1:0,85 |
|
Суглинок |
1:0 |
1:0,5 |
1:0,75 |
|
Глина |
1:0 |
1:0,25 |
1:0,5 |
|
Лесовий і лесовидний |
1:0 |
1:0,5 |
1:0,5 |
|
__________ Примітка. |
У разі нашарування різних видів ґрунту крутість схилів для всіх пластів необхідно визначати за найслабкішим видом ґрунту. |
|
|
Додаток 6 до Правил охорони праці під час експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій, теплових мереж і тепловикористовувальних установок (пункт 14.30 глави 14 розділу IV) |
ВІДСТАНЬ по горизонталі від основи схилу виїмки до ближніх опор машини
|
Глибина виїмки, м |
Ґрунт |
|||
|
|
піщаний |
супіщаний |
суглинистий |
глинистий |
|
|
відстань, м |
|||
|
1 |
1,5 |
1,25 |
1,0 |
1,0 |
|
2 |
3,0 |
2,40 |
2,0 |
1,5 |
|
3 |
4,0 |
3,60 |
3,25 |
1,75 |
|
4 |
5,0 |
4,40 |
4,0 |
3,0 |
|
5 |
6,0 |
5,30 |
4,75 |
4,5 |
|
|
Додаток 7 до Правил охорони праці під час експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій, теплових мереж і тепловикористовувальних установок (пункт 2.14 глави 2 розділу V) |
ФОРМА журналу обліку і реєстрації робіт за нарядами та розпорядженнями
|
Номер |
Місце проведення роботи і її зміст, заходи безпеки |
Виконавець робіт (прізвище, ініціали) |
Члени бригади (прізвище, ініціали) |
Працівник, який дав розпорядження (прізвище, ініціали) |
Роботу розпочато (дата, година) |
Роботу закінчено (дата, година) |
|
|
наряду |
розпорядження |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
__________ Примітки:. |
1. У разі виконання робіт за нарядами заповнюються тільки колонки 1, 7, 8. 2. У разі виконання робіт за розпорядженнями заповнюються всі колонки, крім колонки 1. |
|
|
Додаток 8 до Правил охорони праці під час експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій, теплових мереж і тепловикористовувальних установок (пункт 2.9 глави 2 розділу IX) |
ВЛАСТИВОСТІ основних хімічних речовин, що застосовуються у виробничих процесах під час експлуатації тепломеханічного обладнання і теплових мереж та заходи безпечної роботи з ними
Аміак водний технічний
На електростанції аміак надходить у вигляді водних розчинів, що містять від 22 до 25% NH3 (густина 0,9 г/куб. см за температури +15°C).
Водний розчин аміаку має лужні властивості. Значення pH 1%-ного розчину становить 11,7. Водні розчини аміаку здатні викликати отруєння організму. Під час вдихання повітря, яке містить 5% аміаку, починається різкий розлад дихання, слізливість, біль в очах, сильні напади кашлю, запаморочення, біль у шлунку, блювання. За високої концентрації аміак може викликати опіки слизової оболонки очей і призвести до сліпоти.
Індивідуальні засоби захисту: гумові кислото- і лугостійкі рукавиці, захисні окуляри, прогумований фартух, фільтрувальні протигази типів К, КД або М.
Сірчана кислота
Хімічно чиста сірчана кислота - безбарвна масляниста рідина, що застигає у кристалічну масу за температури +10°C. Технічна концентрована сірчана кислота має густину 1,84 г/куб. см і містить близько 98% H2SO4. З водою змішується у будь-яких пропорціях з виділенням великої кількості тепла (до 92 кДж на 1 моль (22 ккал на 1 грам-молекулу) кислоти). Тому, щоб уникнути розбризкування, необхідно кислоту лити у воду, а не навпаки.
Під час нагрівання сірчаної кислоти утворюється пара сірчаного ангідриду, яка у разі сполучення з водяною парою повітря утворює кислотний туман.
Сірчана кислота при потраплянні на шкіру викликає сильні й дуже болючі опіки, що важко піддаються лікуванню. Вдихання пари сірчаної кислоти призводить до подразнення і опіків верхніх дихальних шляхів.
Потрапляння міцної сірчаної кислоти в очі загрожує втратою зору, тому під час роботи з нею необхідна особлива обережність.
Працівники, які проводять зливання кислоти, повинні працювати в одязі з кислотозахисної тканини, прогумованих фартухах, гумових чоботях, гумових кислото- і лугостійких рукавицях, захисних щитках типу НБХ, мати фільтрувальні протигази типів В, БКФ, М або шлангові протигази ПШ-1, ПШ-2.
У разі розливання сірчаної або будь-якої іншої кислоти на підлогу її необхідно негайно нейтралізувати - посипати содою або негашеним вапном, прибрати лопатою, а потім ретельно промити це місце сильним струменем води. Під час прибирання кислоти ніс і рот необхідно закривати пов'язкою, змоченою содовим розчином, а очі захищати спеціальними окулярами.
У разі потрапляння кислоти на одяг її необхідно змити сильним струменем води, нейтралізувати 2-3%-ним розчином соди і знову промити водою.
Соляна кислота
Хімічно чиста соляна кислота - безбарвна рідина густиною 1,19 г/куб.см, містить близько 37% хлористого водню, на повітрі «димить».
Соляна («димуча») кислота має задушливий запах і під час вдихання подразнює верхні дихальні шляхи, горло, викликає кашель, хрипоту. У разі тривалої дії на шкіру призводить до опіків третього ступеню.
Технічна соляна кислота - рідина жовтого кольору із задушливим запахом, містить 27,5 % хлористого водню.
Соляна інгібована кислота - темно-коричнева рідина густиною 1,1-1,12 г/куб.см, не «димить». Фізіологічна дія на організм людини технічної та інгібованої кислот така сама, як і хімічно чистої кислоти.
Індивідуальні засоби захисту: фільтрувальний протигаз типу В або шлангові протигази ПШ-1, ПШ-2, решта засобів така сама, як і під час роботи з сірчаною кислотою.
