Під час розкриття фланцевих з’єднань потрібно стояти збоку від них.
Послаблювати затяг болтів фланцевих з’єднань необхідно поворотом гайок на два - три оберти. Послаблювати і демонтувати всі болти дозволяється тільки після повного витікання рідини.
Перед транспортуванням демонтованої арматури її потрібно обережно повернути фланцем вниз спочатку одним, а потім іншим боком для витікання рідини, що залишилась у внутрішніх порожнинах.
1.26. Насоси-дозатори для перекачування отруйних і агресивних рідин повинні ремонтувати спеціально підготовлені працівники, за якими має бути закріплено виконання цієї роботи.
1.27. Роботу в резервуарах потрібно проводити за нарядом з дотриманням вимог глави 9 розділу IV цих Правил.
Ремонт або огляд дренажних пристроїв фільтрів проводиться після вивантаження гідравлічним способом фільтрувального матеріалу у спеціальні ємності.
Баки гідроперевантаження, механічні та іонітові фільтри перед розкриванням для огляду або ремонту необхідно заповнити водою з наступним проведенням їх дренування за умови відкритих повітряних клапанів і вентиляції.
Під час розкриття люків потрібно стояти збоку від них, поступово послабляючи затяг болтів спочатку у нижній частині люка. Знімати кришку люка можна тільки за умови впевненості у відсутності води в баці або фільтрі.
Перед початком виконання роботи у фільтрі необхідно провести вентиляцію і перевірити повітря в ньому на відсутність шкідливих речовин і достатність кисню у фільтрі (вміст кисню повинен становити 20% від об’єму).
Розкривати люки і працювати у резервуарах необхідно під безпосереднім контролем керівника робіт.
Ревізію і ремонт баків для зберігання шкідливих речовин необхідно проводити тільки після відмивання їх водою і перевірки шляхом аналізу якості відмивальної води.
Допускати працівників у ці ємності дозволяється тільки після того, як вони будуть провентильовані, а повітря в них буде перевірене на відсутність шкідливих і вибухонебезпечних речовин та достатність кисню (вміст кисню повинен становити 20% від об’єму).
Під час розкриття люків цистерн і баків, в яких містилась кислота, необхідно застосовувати інструмент, що не дає іскріння.
Під час огляду або ремонту баків і цистерн користуватись відкритим вогнем заборонено.
1.28. У разі необхідності проведення робіт на перекриттях баків та інших ємностях потрібно застосовувати настили або трапи з дощок.
2. Вимоги безпечної роботи в хімічних лабораторіях
2.1. Хімічні лабораторії повинні розміщуватись у просторих, світлих і опалюваних приміщеннях з припливно-витяжною вентиляцією, а також з водопроводом, каналізацією та гарячим водопостачанням.
Хімічні лабораторії повинні бути обладнані витяжними шафами з примусовою вентиляцією, що забезпечує у разі відчинених на 15-20 см стулок шафи швидкість всмоктування повітря в межах від 0,5 до 0,7 м/с.
Під час роботи зі шкідливими речовинами швидкість всмоктування повітря повинна бути від 1,0 до 1,2 м/с.
Стулки дверцят витяжних шаф необхідно обладнати фіксаторами для унеможливлення їх падіння у піднятому, а також у проміжних положеннях.
2.2. Електричне освітлення у витяжних шафах повинно бути вибухозахищеним. Вимикачі ламп, а також штепсельні розетки мають установлюватись за витяжною шафою.
2.3. Робочі столи та витяжні шафи, призначені для робіт з нагрівальними приладами, легкозаймистими і вибухонебезпечними речовинами, повинні бути повністю покриті вогнетривким, а у разі виконання робіт з кислотами і лугами - антикорозійним матеріалом і мати бортики з вогнетривкого матеріалу.
2.4. Газові та водяні крани на робочих столах і в шафах повинні бути розміщені біля їх передніх бортів (країв) і установлені так, щоб самочинне їх відкривання було неможливим.
2.5. Під час проведення робіт, пов’язаних з виділенням шкідливих речовин, а також під час обслуговування приладів і установок дверцята витяжних шаф повинні бути відчинені, а зазор внизу для тяги - достатнім.
2.6. Місця відбирання проб повинні бути винесені у спеціальне закрите приміщення, що має вентиляцію, або безпосередньо в експрес-лабораторію.
2.7. Відбирати проби пари і води дозволяється тільки після перевірки стану пробовідбірного пристрою (зонду) і холодильника.
У разі виявлення в них несправностей, що впливають на достовірність проби, що відбирається, або можуть бути небезпечними для працівника, який відбирає пробу, відбирати пробу заборонено.
Про виявлені дефекти необхідно повідомити начальника зміни відповідного цеху і зробити запис в журналі дефектів цього цеху.
2.8. Температура проби, що відбирається, повинна бути не більше + 40 °C. Якщо температура на пробовідбірній лінії більше + 40°C, необхідно установити холодильники.
2.9. Лінії відбирання проб пари і води необхідно обладнати двома послідовно розміщеними після пристрою для відбирання проби запірними вентилями: першим - зразу після пробовідбірного пристрою або зонда, другим - перед холодильником, а також дросельним голчастим вентилем, установленим після холодильника безпосередньо біля місця відбирання проби.
2.10. Проби пари та води можна відбирати тільки за умови сталих режимів роботи обладнання з відома оперативних працівників, які обслуговують це обладнання.
Під час гідроударів у пробовідбірних лініях або за температури проби понад +45°C відбирати проби заборонено.
2.11. Працівникам хімічної лабораторії самостійно відкривати люки, лази тощо з метою відбирання проб заборонено.
Відбирати проби у місцях, де потрібно проводити підготовчі роботи (відкривання лазів, люків тощо), а також у місцях, небезпечних для працівників, які відбирають проби (в золовідвалах, мастилобаках, трансформаторах, мастилосистемах, водоскидних пристроях, водоймах, системах паливоподавання, складах палива тощо), повинні два працівники: один - з цеху, якому належить обладнання, інший - з хімічного цеху.
2.12. Відбирати проби твердого палива необхідно механізованим способом.
За відсутності механізованих пробовідбірників відбирати проби повинні працівники паливно-транспортного цеху з дотриманням вимог пункту 2.34 розділу VI цих Правил.
2.13. Проби пилу і золи повинні відбиратись у спеціально обладнаних для цього місцях.
Ці проби мають відбирати працівники хімічної лабораторії у присутності працівника, який обслуговує котельні установки, з дотриманням таких умов: у місцях відбирання пилу і золи заглушки (пробки) потрібно відкривати повільно і після закінчення відбирання проб пробовідбірники необхідно закрити.
Проби золи дозволяється відбирати тільки через спеціальні золовідбірні циклончики. Перед відгвинчуванням стакана із золою пробовідбірний пристрій потрібно легенько обстукати.
2.14. Проби повітря для аналізу необхідно відбирати переносними газоаналізаторами в присутності наглядача, призначеного начальником зміни відповідного цеху.
Під час відбирання проб повітря з резервуарів, колодязів, колекторів, каналів необхідно дотримуватись вимог глави 9 розділу IV цих Правил.
2.15. Проби необхідно відбирати у посуд без гострих країв і граней, а для їх транспортування використовувати спеціальні ящики. Носити в руках скляні колби з пробами не дозволяється.
2.16. Зберігати та вживати їжу в хімічних лабораторіях, а також палити на робочому місці заборонено.
2.17. Розчини шкідливих речовин необхідно переливати тільки під витяжною вентиляцією з використанням ручного насоса, сифона або спеціальної лійки, що має повітровідвідну трубку і запобіжний щиток.
2.18. Для приготування розчинів сірчаної кислоти необхідно використовувати посуд з термостійкого скла.
Кислоту необхідно доливати у воду тонкою цівкою, неперервно помішуючи, оскільки розведення кислоти супроводжується виділенням тепла з подальшим розбризкуванням кислоти.
Лити воду в сірчану кислоту заборонено.
2.19. Використовувати сірчану кислоту в ексикаторах як водопоглинальний засіб заборонено.
2.20. Тверді луги необхідно брати пінцетами або фарфоровими ложечками, а не руками.
Куски твердих лугів дозволяється розколювати тільки у спеціально відведеному для цього місці, загорнувши їх у папір. Цю роботу необхідно виконувати в захисних окулярах.
2.21. На всіх склянках з реактивами повинні бути написи з назвою реактиву.
Зберігати у робочих приміщеннях будь-які невідомі речовини заборонено.
2.22. Легколеткі та гігроскопічні речовини, що використовуються під час виконання робіт в хімічних лабораторіях, повинні міститись у склянках з притертими пробками під витяжною вентиляцією.
2.23. Для набирання рідини у піпетку необхідно користуватись грушею.
2.24. Відпрацьовані кислоти, луги та інші шкідливі речовини необхідно збирати в керамічні банки, скляні бутлі або в інший спеціальний посуд і після їх нейтралізації зливати у каналізацію або у спеціально відведене для цього місце.
2.25. Прибирати розлиті розчини шкідливих речовин дозволяється тільки після попередньої їх нейтралізації. Якщо виділяються шкідливі гази або пара, роботу потрібно виконувати у протигазі.
2.26. Під час роботи з хромовою сумішшю необхідно уникати потрапляння її на шкіру, одяг та взуття. Працювати необхідно у гумових рукавицях, фартусі і захисних окулярах.
2.27. Усі отруйні речовини (ціанисті солі, металева ртуть та її солі, солі миш'яку, барію, ванадію, бруцин, сірковуглець, сірчаний ефір тощо) та їх розчини необхідно зберігати в окремій шафі, що замикається на ключ, з написом на ній «Отрута!».
Посудини з отруйними речовинами повинні бути щільно закриті і мати чіткі яскраві етикетки з назвою речовин і написом на них «Отрута!».
2.28. У випадку використання в хімічній лабораторії отруйних речовин обов'язково повинна бути розроблена спеціальна інструкція щодо заходів безпеки під час роботи з цими речовинами.
2.29. Відповідальним за зберігання і використання отруйних речовин на підприємстві необхідно призначити наказом відповідного працівника.
2.30. Отримання і видавання отруйних речовин потрібно записувати до спеціального журналу довільної форми.
Працівник, який відповідає за використання отрут, повинен під час їх видавання провести інструктаж.
2.31. Розчини отруйних речовин, необхідних для повсякденної роботи, необхідно зберігати в окремій шафі з написом на ній «Отрута!».
Залишати отруйні речовини на робочому столі заборонено.
2.32. У разі забруднення одягу отруйними речовинами його необхідно негайно замінити.
Отруйні речовини, розлиті на підлогу або обладнання, необхідно зібрати, а забруднене місце - промити.
У разі випадкового розлиття легколетких отруйних речовин працівників необхідно вивести з приміщення лабораторії, а приміщення провентилювати до повного випаровування розлитої речовини і видалення її пари.
2.33. Роботи, пов’язані з нагріванням отруйних розчинів або з виділенням отруйних газів, необхідно обов'язково проводити у витяжних шафах на водяних банях (просувати голову у шафу під час проведення цих робіт заборонено). Заборонено також нагрівати отруйні розчини на відкритому вогні.
2.34. Під час вакуум-перегонок, що проводяться за допомогою лабораторних водоструминних насосів, необхідно перед насосом на лінії відсмоктування продуктів перегонки установлювати уловлювачі з хімічними речовинами, які забезпечують поглинання шкідливих газів і пари, що відсмоктуються.
2.35. Під час роботи з металевою ртуттю та її сполуками необхідно дотримуватись вимог розділу XIV цих Правил.
2.36. У разі потрапляння отруйної речовини на зовнішню частину склянки краплі цієї речовини необхідно зняти фільтрувальним папером (оберігаючи руки) і спалити його у витяжній шафі (під тягою).
2.37. Зважувати отруйні речовини необхідно у витяжній шафі (під тягою).
2.38. Під час роботи зі скляним посудом (збирання приладів зі скла, різання скляних трубок, надівання гумових трубок на скляні вироби тощо) необхідно надягати бавовняні рукавиці.
Краї скляних трубок потрібно змочувати водою, гліцерином або вазеліновим мастилом; гострі краї скляних деталей необхідно оплавляти або обпилювати.
У випадку заїдання притертих скляних пробок потрібно легенько постукати по шийці склянки дерев’яним предметом. Якщо пробка не відкривається, потрібно намочити чисту ганчірку в гарячій воді і швидко обгорнути нею шийку склянки.
Ці операції необхідно повторити кілька разів. Якщо й після цього вийняти пробку не вдається, шийку склянки обрізати або відмовитись від використання склянки.
Під час роботи зі скляним посудом необхідно дотримуватись таких вимог:
не допускати нагрівання рідин у закритих колбах або приладах, що не мають сполучення з атмосферою;
під час нагрівання рідини у пробірці або колбочці необхідно тримати їх так, щоб отвір був спрямований у бік від себе та від працівників, які перебувають поруч;
для перенесення посудин з гарячою рідиною необхідно надягати бавовняні рукавиці або користуватись рушником (посудину у цьому разі потрібно тримати обома руками: однією - за дно, іншою - за шийку);
великі хімічні стакани з рідиною необхідно піднімати тільки двома руками й так, щоб відігнуті краї стакана спирались на вказівні пальці;
переносити бутлі з будь-якою рідиною дозволяється тільки у спеціально призначених для цього корзинах або латах;
