2.9. На робочих місцях повинні бути розчини для нейтралізації хлору: 2 %-ний розчин гіпосульфіту і 0,5 %-ний розчин питної соди.
2.10. Ремонтувати хлорні апарати під тиском газу заборонено. Якщо їх необхідно відремонтувати, потрібно попередньо припинити подавання хлору і видалити його залишки.
2.11. Обладнання хлораторних установок перед початком ремонту необхідно очистити шляхом інтенсивного промивання гарячою водою і продути сухим повітрям до повного видалення хлору.
2.12. У разі надходження балонів різних марок і різної довжини під'єднувати їх до одного колектора заборонено.
2.13. У хлораторних установках для недопущення потрапляння води у хлор необхідно дотримуватись таких вимог:
повітря, що надходить від компресора для перекачування хлору, повинно бути висушене;
посудини після проведення гідравлічного випробування повинні бути сухими;
у спрацьованих посудинах і хлоропроводах повинен зберігатись надлишковий тиск газу.
Під час вимкнення ежекторів необхідно уникати потрапляння води в газову лінію.
2.14. Місця витікання хлору можуть бути виявлені:
газоаналізатором;
за обмерзанням місця витікання;
за низькою температурою посудини, що визначається дотиком;
за густою білою хмарою, що утворюється у разі наближення до місця витікання хлору вати, змоченої нашатирним спиртом (аміачною водою).
2.15. У разі виявлення витікання хлору в приміщенні потрібно вимкнути вентиляцію.
2.16. Розшукувати місця витікання хлору і ліквідовувати їх повинні не менше ніж два працівники. Цю роботу вони мають виконувати у протигазах (за умови відкритих виходів з приміщень).
2.17. Усі працівники хлораторних установок зобов'язані під час чергування мати при собі справний, відповідного розміру протигаз. Решту часу протигаз потрібно зберігати в особистій закритій шафі.
2.18. Біля входу у приміщення складів хлору і хлораторної установки в опечатаному заскленому ящику необхідно зберігати 2-4 резервних протигази найбільш поширених розмірів.
2.19. Тривалість захисної дії фільтрувальних коробок протигазів визначається за графіком, але не рідше двох разів на місяць. Результати перевірки потрібно записувати до спеціального журналу.
2.20. Як допоміжний засіб індивідуального захисту органів дихання працівників, якщо вони раптово потрапили в середовище з підвищеним вмістом хлору, необхідно використовувати змочені у воді хустки або частини одягу.
3. Робота з хлорним вапном
3.1. Хлорне вапно необхідно зберігати в спеціальному складському приміщенні під навісом.
3.2. Приміщення, в якому виготовляють вапняне молоко, повинно мати вентиляцію, що забезпечує шестикратний обмін повітря за годину.
3.3. Хлорування необхідно проводити в окремому сухому приміщенні з достатньою вентиляцією і освітленням.
Наявність води на підлозі приміщення не допускається.
3.4. Під час проведення робіт з хлорним вапном необхідно уникати його розсипання і потрапляння на шкіру і одяг.
3.5. Розсипане на підлогу хлорне вапно необхідно залити розчином гіпосульфіту із содою і змити водою в дренаж.
3.6. Працівники, які виконують роботу із застосуванням вапна, повинні надягати протипиловий респіратор, бавовняний костюм, прогумований фартух, захисні герметичні окуляри, гумові рукавиці і гумове взуття.
Допоміжними засобами індивідуального захисту органів дихання під час проведення робіт із застосуванням хлорного вапна можуть бути багатошарові марлеві пов'язки.
XI. Вимоги безпеки під час хімічного очищення обладнання
1. Роботи з хімічного очищення теплосилового обладнання потрібно проводити за програмою, затвердженою роботодавцем.
2. У разі проведення хімічного очищення обладнання відповідальним за підготовку схеми, організацію проведення хімічного очищення обладнання і безпечні умови праці працівників, призначених виконувати ці роботи, є начальник цеху, у віданні якого перебуває це обладнання.
3. Відповідати за проведення інструктажу з охорони праці під час роботи з хімічними реагентами та за процес хімічного очищення обладнання повинен начальник хімічного цеху, а за проведення інструктажу з охорони праці та за проведення пароводокисневого очищення котлів - начальник котельного (котлотурбінного) цеху.
4. У разі проведення хімічного очищення обладнання спеціалізованою організацією відповідальність за проведення хімічного очищення і безпеку працівників, внесених до наряду, покладається на керівника робіт цієї організації.
5. До початку проведення хімічного очищення в зоні обладнання, що підлягає промиванню, та в зоні насосів промивання необхідно:
перевірити площадки і сходи на відсутність на них сторонніх предметів;
забезпечити достатнє освітлення всіх робочих місць, проходів, площадок, контрольно-вимірювальних приладів, покажчиків рівня, пробовідбірників;
обгородити зону і вивісити застережні знаки безпеки;
передбачити засоби для нейтралізації мийних розчинів у разі порушення щільності промивального контуру;
забезпечити працівників, які проводять промивання, спецодягом, спецвзуттям і засобами захисту, що відповідають виду хімічного очищення;
оснастити робоче місце аптечкою з набором медикаментів, необхідних для надання першої допомоги у разі потрапляння на шкіру працівників мийних розчинів.
6. Не дозволяється перебувати у небезпечній зоні працівникам, які не беруть участі у промиванні.
7. Внутрішній огляд обладнання після закінчення хімічного очищення необхідно проводити тільки після його вентиляції та аналізу в ньому повітря на відсутність шкідливих речовин з дотриманням вимог глави 10 розділу IV цих Правил.
XII. Вимоги безпечного обслуговування обладнання хімічних цехів і споруд з очищення стічних вод
1. Обслуговування реагентного господарства та установки з гідразинної обробки води
1.1. Склади реагентів необхідно ізолювати від приміщень іонітових установок і місць зберігання сипких матеріалів.
1.2. Вапно, магнезит, фосфати, коагулянти, сода та інші сипкі реагенти повинні зберігатись в сухих приміщеннях закритого типу із заасфальтованою підлогою. Такі приміщення повинні бути оснащені системою припливно-витяжної вентиляції, що забезпечує трикратний обмін повітря, та пристроями механізованого розвантажування і навантажування реагентів. Для кожного виду реагентів повинен передбачатись окремий склад або відсік.
1.3. У приміщеннях, де проводяться операції з реагентами, повинна бути водопровідна вода та аптечка для надання першої допомоги.
1.4. Приміщення для зберігання фільтрувальних та іонообмінних матеріалів повинні бути сухими, мати опалення та достатню вентиляцію.
1.5. Бензин, бензол, толуол та інші леткі органічні сполуки, пара яких адсорбується іонітами, не повинні зберігатись в одному приміщенні з іонітами.
1.6. Іоніти необхідно складувати у заводській упаковці на дерев’яних настилах штабелями за типами та марками. Відстань від штабелів до опалювальних приладів (радіаторів) повинна бути не менше 1 м.
1.7. Сульфовугілля необхідно зберігати в упаковці виробника в закритому складському приміщенні в штабелях. Розміри штабеля повинні бути до 2х2х2 м і прохід між штабелями має бути завширшки не менше 1 м.
Зберігати сульфовугілля без упаковки заборонено, бо внаслідок контакту з повітрям воно може спалахнути.
1.8. Розвантажувати вапно, магнезит, соду, фосфати та інші сухі реагенти, що можуть створювати пил, а також гасити вапно та розчиняти ці реагенти необхідно у бавовняному костюмі, прогумованому фартусі з нагрудником, захисних окулярах, брезентових, гумових рукавицях, гумовому взутті і протипиловому респіраторі.
1.9. Кислоти, луги, розчини аміаку, гідразину та інших шкідливих речовин необхідно зберігати в ізольованих від робочих приміщень складах-цистернах або в баках, на яких повинно бути чітко написано назву реагенту.
Концентровану сірчану кислоту, «чорну кислоту» (розчин низькомолекулярних органічних кислот), розчини лугу та аміаку необхідно зберігати у сталевих герметичних резервуарах, соляну кислоту - у герметичних сталевих прогумованих резервуарах.
1.10. Товарний гідразингідрат, що містить 64% гідразину, потрібно транспортувати і зберігати у тарі з нержавіючої сталі або алюмінію.
Розбавлені розчини гідразингідрату (до 30%) дозволяється зберігати в ємностях з вуглецевої сталі або в поліетиленових банках.
1.11. Ємності для зберігання кислот і лугів повинні сполучатись з атмосферою за допомогою повітряних клапанів і мати покажчики рівня та переливні труби.
1.12. Цистерни для зберігання рідких реагентів, що періодично перебувають під тиском, необхідно зареєструвати у книзі обліку і огляду посудин, яка повинна бути у начальника цеху.
Щомісяця необхідно проводити зовнішній огляд цистерн і арматури. Внутрішній огляд і гідравлічні випробування цистерн необхідно проводити відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів. Результати оглядів і випробувань фіксувати в журналі довільної форми.
1.13. У хімічному цеху повинна діяти стаціонарна схема зливання кожного реагенту з чіткою нумерацією арматури. Схема й інструкція зі зливання і зберігання кожного реагенту мають бути на робочому місці.
Трубопроводи концентрованих розчинів реагентів повинні бути пофарбовані у розпізнавальні кольори.
Зливати отруйні й агресивні рідини повинні тільки спеціально підготовлені працівники, за якими має бути закріплено виконання цієї роботи, під керівництвом старшого чергового зміни цеху (дільниці).
1.14. Зливати кислоти і луги з баків зберігання та залізничних цистерн необхідно через верхній розвантажувальний пристрій за допомогою сифона або шляхом створення в них тиску стисненим повітрям не більше 0,068 МПа (0,7 кгс/кв.см).
Розрідження в приймальній ємності необхідно створювати вакуум-насосом або ежектором.
Зливати кислоту та луги з цистерни через нижній кран заборонено. Заборонено також для зливання кислоти та лугів використовувати шланги з матеріалів, не стійких до дії кислот та лугів.
1.15. Зливати гідразингідрат з бочок необхідно за допомогою сифона або виготовленого з нержавіючої сталі ежектора у приймальний бак, заповнений до половини водою.
Звільнені від гідразингідрату бочки необхідно промивати кілька разів водою до нейтральної реакції промивальних вод за індикатором метиленовим червоним, відкачуючи воду в приймальний бак гідразину.
1.16. Установку для приготування розчинів гідразингідрату необхідно розташовувати в ізольованому приміщенні, обладнаному припливно-витяжною вентиляцією, до якого підведено технічну воду та влаштовано приямок для збирання і нейтралізації дренажних вод. У приміщенні повинен бути запас хлорного вапна для нейтралізації розлитого розчину гідразингідрату.
Ззовні приміщення гідразинної установки повинні бути вивішені знаки безпеки «Обережно! Отруйні речовини» і напис «Гідразингідрат».
Зберігати у приміщенні гідразинної установки будь-які інші реагенти і матеріали заборонено.
1.17. Приміщення гідразинної установки необхідно замикати на замок, ключі від якого мають зберігатись у старшого чергового зміни хімічного цеху. Видавання та повернення ключів повинно контролюватись.
1.18. Під час роботи з гідразингідратом необхідно користуватись прогумованим фартухом, гумовими рукавицями, захисними окулярами і мати при собі фільтрувальний протигаз, підготовлений до використання.
1.19. Переливати гідразингідрат необхідно лише за умови увімкненої вентиляції.
Поблизу місця роботи з гідразингідратом не повинно бути окисників, горючих речовин, а також азбесту, активованого вугілля, піску та інших пористих матеріалів.
До початку проведення ремонтних робіт на обладнанні гідразинної установки це обладнання необхідно промити водою.
1.20. Установка для дозування робочого розчину гідразингідрату повинна мати огородження з бетонною відбортовкою і приямок для збирання та нейтралізації розлитого розчину.
На огородженні установки повинні вивішуватись знаки безпеки «Обережно! Отруйні речовини» і напис «Гідразингідрат».
1.21. Арматура на трубопроводах та баках розчину гідразингідрату повинна бути захищена від випадкового відкривання (її потрібно замкнути на замок або зняти з неї маховики).
1.22. Випадково розлитий концентрований або розбавлений гідразингідрат необхідно змити водою у дренажний приямок і нейтралізувати хлорним вапном.
1.23. Працівники, які обслуговують обладнання хімічних цехів, повинні знати властивості основних хімічних речовин, що застосовуються в цих цехах, заходи безпеки під час роботи з ними, користуватись захисним спецодягом і засобами індивідуального захисту.
1.24. На баках-вимірниках і трубопроводах концентрованих розчинів кислот, лугів, аміаку, гідразину мають бути чіткі написи і забарвлення згідно з главою 3 розділу IV цих Правил.
1.25. Перед початком проведення ремонту арматури, трубопроводів і насосів, що застосовуються для транспортування агресивних або отруйних речовин, трубопроводи і насоси потрібно випорожнити, промити (продути). Продукти промивання необхідно злити у спеціально призначене для цього місце.
Виводити з дії і ремонтувати трубопроводи та їхню арматуру необхідно з дотриманням вимог глави 10 розділу IV цих Правил.
Фланцеві з'єднання трубопроводів спочатку повинні бути послаблені в нижній частині для зливання рідини, що залишилась, у заздалегідь підставлене відро або в іншу ємність.
