2.2.2. Обладнання  систем   водопостачання   та   каналізації повинно  відповідати  ДСП  173-96  ( z0379-96 ) та СНиП 2.09.04-87 "Административные и бытовые здания" (далі - СНиП 2.09.04-87).

     2.2.3. Джерела   водопостачання,   які  використовуються  для постачання господарсько-питних водопроводів,  повинні  відповідати ГОСТ  2761-84  "Источники централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения.  Гигиенические,  технические требования  и  правила выбора".

     2.2.4. Якість  питної  води,  води  для  душу,  умивальників, вентиляції,   охолодження   повітря   і   пилопридушення   повинна відповідати вимогам  Державних  санітарних  правил  і  норм  "Вода питна.   Гігієнічні   вимоги   до   якості  води  централізованого господарсько-питного   водопостачання",    затверджених    наказом Міністерства охорони   здоров'я   України   від   23.12.96  N  383 ( z0136-97  ),  зареєстрованих  у  Міністерстві  юстиції   України 15.04.97 за N 136/1940.

     2.2.5. Обладнання та експлуатація бойлерних установок і баків для  нагрівання  води повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації  електроустановок  споживачів,  затверджених  наказом Міністерства палива  та  енергетики  України  від 25.07.2006 N 258 ( z1143-06  ),  зареєстрованих  у  Міністерстві  юстиції   України 25.10.2006 за N 1143/13017.

     2.2.6. Системи  опалення  будівель   і   споруд   підприємств прокатного виробництва  повинні  відповідати  вимогам  ДСП  173-96 ( z0379-96 ), СНиП 2.04.05-91 та цих Правил.

     2.2.7. Для   працівників,   які  перебувають  у  неопалюваних виробничих і  складських  приміщеннях,  повинні  бути  передбачені спеціальні приміщення    для    обігріву   відповідно   до   вимог СНиП 2.09.04-87.

     2.2.8. Природне  та  штучне  освітлення прокатних підприємств необхідно виконувати  відповідно  до   вимог   ДБН   В.2.5-28-2006 ( v0168667-06 ).

     Під час зміни технологічного процесу, заміни або перестановки устаткування  на  окремій дільниці цеху освітленість цієї дільниці необхідно привести   у   відповідність   до   ДБН    В.2.5-28-2006 ( v0168667-06 ).

     2.2.9. Пуск,  налагодження  та   експлуатація   вентиляційних систем  повинні  проводитися  відповідно до вимог ГОСТ 12.4.021-75 "ССБТ. Системы       вентиляционные.       Общие       требования" (далі - ГОСТ 12.4.021-75).

     2.2.10. Концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони не повинна перевищувати граничнодопустимих рівнів.

     2.2.11. Під  час   організації   та   ведення   технологічних процесів, пов'язаних із застосуванням шкідливих речовин, необхідно додержуватися вимог  безпеки  відповідно   до   ГОСТ   12.1.007-76 "ССБТ. Вредные   вещества.   Классификация   и   общие  требования безопасности".

     2.2.12. Мікроклімат  у виробничих приміщеннях має відповідати вимогам Санітарних   норм   мікроклімату   виробничих    приміщень ДСН 3.3.6.042-99,  затверджених  постановою  Головного  державного санітарного лікаря України від  01.12.99  N  42  (  va042282-99  ) (далі - ДСН 3.3.6.042-99).

     2.2.13. У  прокатному  виробництві  на   працівників   можуть впливати такі шкідливі фактори:

     тверді і газоподібні токсичні  речовини.  Кількість  і  склад токсичних речовин залежить від використовуваних матеріалів. У зону дихання працівників можуть надходити токсичні речовини, що містять у складі твердої фази різні метали (залізо,  хром,  нікель,  мідь, титан,  алюміній  тощо),  їх  окисні  та  інші  сполуки,  а  також газоподібні  токсичні  речовини  (фтористий водень,  окис вуглецю, окисли азоту та ін.).  Вплив на організм твердих  та  газоподібних токсичних  речовин  може  стати  причиною  хронічних і професійних захворювань;

     випромінювання в    оптичному   діапазоні   (ультрафіолетове, видиме,  інфрачервоне).  При відсутності захисту  можлива  поразка органів зору;

     теплове (інфрачервоне)  випромінювання   виробів   прокатного виробництва,   інтенсивність   якого   залежить   від  температури попереднього  підігріву  виробів,  їх  габаритів,  а  також   типу нагрівального  пристрою.  При  відсутності засобів індивідуального захисту вплив теплового випромінювання може привести  до  порушень терморегуляції,  навіть  до  теплового удару.  Контакт із нагрітим металом може викликати опіки;

     іскри, бризки  і  викиди  розплавленого металу і шлаку можуть стати причиною опіків;

     електромагнітні поля.   Характер   їх   впливу   на  організм визначається інтенсивністю і тривалістю такого впливу;

     ультразвук, джерелами  якого є різні ультразвукові установки. Дія ультразвуку залежить  від  його  спектральної  характеристики, інтенсивності і тривалості впливу;

     шум, джерелами якого є  вентилятори,  пневмопроводи,  джерела живлення  та ін.  Вплив шуму на організм залежить від спектральної характеристики і рівня звукового тиску;

     локальна вібрація,  джерелом  якої  є пневматичні інструменти тощо;

     напруга в  електричному колі,  замикання якого може відбутися через тіло людини;

     іонізація повітря  робочої  зони  з  утворенням  позитивно та негативно заряджених іонів;

     статичне навантаження.   У   результаті   перенапруги  можуть виникати захворювання нервово-м'язового апарата плечового поясу.

     2.2.14. Контроль  вмісту  шкідливих речовин у повітрі робочої зони  проводиться  згідно  з   ГОСТ   12.1.005-88   "ССБТ.   Общие санитарно-гигиенические требования   к   воздуху   рабочей   зоны" (далі - ГОСТ 12.1.005-88).

     Періодичність проведення  контролю встановлюється залежно від класу небезпечності шкідливої речовини:  для I класу  -  не  рідше 1 разу  на  10  діб;  для  II  класу  - не рідше 1 разу на місяць, для III-IV класів - не  рідше  1  разу  на  квартал.  Залежно  від конкретних  умов  виробництва  періодичність  контролю  може  бути змінена     за     узгодженням     з      органами      державного санітарно-епідеміологічного      нагляду.     При     встановленні відповідності вмісту шкідливих  речовин  III-IV  класів  небезпеки рівню   граничнодопустимих   концентрацій  допускається  проводити контроль не рідше 1 разу на рік.

     2.2.15. Контроль  за  викидом  шкідливих  речовин у атмосферу здійснюється відповідно  до  ГОСТ  17.2.3.02-78  "Охрана  природы. Атмосфера.   Правила   установления  допустимых  выбросов  вредных веществ промышленными предприятиями",  ГОСТ  17.2.3.01-86  "Охрана природы.  Атмосфера.  Правила контроля качества воздуха населенных пунктов"  та  Державних  санітарних  правил  охорони  атмосферного повітря  населених місць (від забруднення хімічними і біологічними речовинами),  затверджених наказом Міністерства  охорони  здоров'я України від 09.07.97 N 201 ( v0201282-97 ) (далі - ДСП 201-97).

     2.2.16. Виробниче устаткування та інструменти,  що  створюють при роботі  шум,  повинні  відповідати  вимогам  ДСН  3.3.6.037-99 ( va037282-99 ), а також ГОСТ 12.1.003-83.

     У тих  випадках,  коли  шум  на  робочих  місцях не може бути знижений до  граничнодопустимих  рівнів,  необхідно  застосовувати засоби індивідуального захисту органів слуху, а при еквівалентному рівні шуму більше  120  дБА  -  дистанційне  керування  виробничим процесом зі звукоізольованих камер чи автоматизувати технологічний процес.

     Механізовані ручні  інструменти пневматичної дії повинні мати спеціальні гасники вихлопу.

     2.2.17. До    експлуатації    допускаються   тільки   справне устаткування,  інструменти   чи   механізми   або   пристрої,   що задовольняють   вимогам   ГОСТ   12.2.003-91  "ССБТ.  Оборудование производственное. Общие          требования          безопасности" (далі - ГОСТ 12.2.003-91). Не дозволяється використання вібруючого устаткування в режимах, що відрізняються від паспортного.

     2.2.18. Вібрація  на  робочих  місцях не повинна перевищувати граничних значень згідно з ДСН  3.3.6.039-99  (  va039282-99  )  і ГОСТ 12.1.012-90.

     При роботі з вібруючим устаткуванням сумарний час контакту  з вібруючими  поверхнями  не  повинен  перевищувати  2/3  тривалості робочого  дня.  Проведення   понаднормових   робіт   з   вібруючим устаткуванням не дозволяється.

     Робота з  вібруючим  інструментом   (устаткуванням)   повинна проводитися  в  утеплених  приміщеннях  з  температурою повітря не нижче 16 град.С при вологості 40-60%  і швидкості руху повітря  не більше  0,3  м/с.  При роботі в холодний період року в неутеплених приміщеннях чи на відкритому  повітрі  для  періодичного  обігріву працівників необхідно передбачити приміщення з опаленням,  в якому температура повітря  22  град.С,  швидкість  його  руху  не  більш 0,3 м/с і вологість 40-60%.

     У випадках,  коли  вібраційне  навантаження  при   роботі   з вібронебезпечним    обладнанням    перевищує   допустимий   рівень відповідно  до  ДСН  3.3.6.039-99  (  va039282-99   ),   необхідно забезпечити  працівників  віброгасними  рукавицями  та забезпечити раціональний режим праці згідно з розділом 7 ДСН 3.3.6.039-99.

     2.2.19. Контроль  санітарно-гігієнічного  стану  у  прокатних цехах повинен    проводитися    згідно    з    ГОСТ    12.4.012-83 "ССБТ. Вибрация. Средства измерения и контроля вибрации на рабочих местах. Технические      требования",       ГОСТ       12.4.077-79 "ССБТ. Ультразвук.  Метод  измерения звукового давления на рабочих местах" (далі - ГОСТ 12.4.077-79),  ГОСТ 12.1.023-80  "ССБТ.  Шум. Методы  установления  значений  шумовых характеристик стационарных машин", ГОСТ 12.1.006-84 "ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые  уровни  на  рабочих  местах  и требования к проведению контроля" (далі - ГОСТ 12.1.006-84) та ГОСТ 12.1.005-88.

     2.2.20. Параметри  електромагнітних  полів  на робочих місцях повинні відповідати вимогам Державних санітарних норм і правил при роботі  з  джерелами електромагнітних полів,  затверджених наказом Міністерства охорони  здоров'я  України  від  18.12.2002   N   476 ( z0203-03   ),  зареєстрованих  у  Міністерстві  юстиції  України 13.03.2003 за N 203/7524 (далі - ДСН 3.3.6.096-2002).

     2.2.21. Для   захисту  від  ультрафіолетового  випромінювання необхідно  застосовувати  екранування  джерел  випромінювання,   а працівники   повинні  бути  забезпечені  засобами  індивідуального захисту обличчя та очей відповідно до вимог Норм безплатної видачі спеціального   одягу,   спеціального   взуття   та  інших  засобів індивідуального захисту працівникам  металургійної  промисловості, затверджених  наказом  Державного  комітету  України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.08.2008  N  187 ( z0918-08,  za918-08  ),  зареєстрованих  у  Міністерстві юстиції України 01.10.2008 за N 918/15609 (далі - НПАОП 27.0-3.01-08).

     2.2.22. Використання    джерел   іонізуючого   випромінювання підприємством має здійснюватись за  умови  наявності  ліцензії  на провадження   діяльності   з   використання   джерел   іонізуючого випромінювання з дотриманням Вимог  та  умов  безпеки  (ліцензійні умови)  провадження  діяльності  з використання джерел іонізуючого випромінювання,  затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання   України   від   02.12.2002   N  125  (  z0978-02  ), зареєстрованих у  Міністерстві  юстиції  України   17.12.2002   за N 978/7266 (далі - НП 306.5.05/2.065-2002),  Державних гігієнічних нормативів  "Норми   радіаційної   безпеки   України   (НРБУ-97)", затверджених  постановою  Головного  державного санітарного лікаря України від     01.12.97     N     62     (     v0062282-97      ) (далі -  ДГН  6.6.1-6.5.061-98),  та  Основних  санітарних  правил забезпечення радіаційної  безпеки  України,  затверджених  наказом Міністерства охорони   здоров'я   України   від  02.02.2005  N  54 ( z0552-05,  za552-05 ),  зареєстрованих  у  Міністерстві  юстиції України 20.05.2005 за N 552/10832 (далі - ДСП 6.177-2005-09-02).

     2.2.23. Загальні вимоги електробезпеки  устаткування  повинні відповідати вимогам                ГОСТ                12.1.018-93 "ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества.  Общие требования".  Обладнання та комунікації повинні бути заземлені від статичної електрики      згідно      з      ГОСТ       12.1.019-79 "ССБТ. Электробезопасность.  Общие требования и номенклатура видов защиты".

     2.3. Вимоги  безпеки  до  експлуатації  машин,  устаткування, інструменту, пристосувань та огороджень

     2.3.1. У  місцях  переходу   працівників   через   рольганги, шлепери,    конвеєри   та   інші   технічні   пристрої   необхідно встановлювати перехідні містки з поручнями.

     Містки для переходу через зони з гарячим металом повинні мати теплоізолюючий настил,  а з боків повинні  бути  перекриті  щитами висотою  не  менше  1,8  м  з листового заліза чи густої металевої сітки.

     2.3.2. Підлога  на  робочих  місцях біля ножиць,  штемпельних пресів,  фрезерних і  свердлильних  верстатів  і  інших  агрегатів холодної   обробки   металу   повинна   бути  накрита  ґратчастими дерев'яними настилами з відстанню між планками не більше 30 мм.

     2.3.3. Двері тунелів, підвалів, а також огороджень приямків і інших небезпечних місць,  де можливе підвищення  вмісту  токсичних речовин у повітрі,  під час ведення технологічного процесу повинні бути закриті на замок і оснащені відповідними знаками безпеки.

     2.3.4. Прокатні стани, що споруджуються, повинні оснащуватися спеціальними установками і пристроями для очищення  обладнання  та виробничих   приміщень   від   пилу  й  виробничих  відходів,  які забезпечують максимальну механізацію робіт з очищення.

     2.3.5. Побудова,       розміщення       та       експлуатація котлів-утилізаторів, що використовуються у прокатному виробництві, повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів.

     2.4. Вимоги до внутрішньозаводського та цехового транспорту і безпеки його застосування

     2.4.1. Наказом   роботодавця  по  підприємству  повинні  бути призначені особи,  відповідальні за безпечну експлуатацію  засобів внутрішньозаводського   та   внутрішньоцехового   транспорту,   до обов'язків  яких  входить  щодобова  перевірка  технічного   стану транспортних засобів з відміткою у спеціальному журналі про допуск їх до роботи.