3.55 При тимчасовій відсутності необхідно вимкнути загальний рубильник і забрати ключ-бирку.
3.56 Використовувати елементи конструкції машини і печей для обтягання або ущільнення дверей не допускається.
3.57 Скидати різні предмети, інструмент на робочу площадку, а також на колії машини не дозволяється.
3.58 Під час пересування по сходових маршах машини і батареї необхідно триматися за поручні.
3.59 В разі несправностей, що виникають в процесі роботи обладнання дільниці, яка обслуговується і які можуть призвести до порушення технологічного процесу, нормального ведення видачі коксу, створювати небезпечні умови праці, машиніст зобов'язаний викликати черговий або ремонтний персонал для усунення несправностей і доповісти про це майстру або старшому майстру виробничої дільниці зміни.
3.60 Машиніст коксовиштовхувача зобов'язаний дотримуватися заходів пожежної безпеки на території коксохімічного виробництва, в цеху і на робочому місці.
3.61 Не дозволяється приносити та зберігати на машині вибухо- та пожежонебезпечні матеріали і речовини.
3.62 В процесі роботи не слід допускати розливів масла, а в разі їх виявлення - негайно прибрати.
3.63 Для гасіння займань в електроустановці на машині необхідно застосовувати вуглекислотний вогнегасник.
3.64 В разі порушення технології виробництва (припинення відсмоктування газу машинним залом, виходу з ладу механічного та електричного обладнання) машиніст зобов'язаний припинити роботу і доповісти майстру або старшому майстру виробничої дільниці.
4. Вимоги безпеки по закінченні роботи
4.1 Машиніст коксовиштовхувача зобов'язаний здавати коксовиштовхувач у справному стані та чистоті, за наявності захисних пристосувань та інструменту.
4.2 Передача керування коксовиштовхувачем здійснюється при нульових положеннях контролерів і відключеному загальному рубильнику.
4.3 Машиніст зобов'язаний доповісти зміннику про всі недоліки, що виникли в процесі роботи як на машині, так і на дільниці обслуговування.
4.4 Машиніст, який здає зміну, заповнює журнал здачі-приймання змін, в якому відображає стан машини, ставить особистий підпис і передає ключ-бирку зміннику. Про здачу зміни він доповідає майстру виробничої дільниці зміни.
4.5 Залишати робоче місце по закінченню зміни дозволяється лише після здачі зміни за дозволом майстра дільниці або майстра дільниці коксового виробництва.
4.6 Після здачі зміни машиніст за встановленим маршрутом мусить пройти в санпобуткорпус і прийняти душ. В лазні необхідно бути уважним і обережним, щоб не одержати опік від гарячої води або не впасти на мокрій підлозі, тому застосовувати гумове взуття з нековзкою підошвою без застібок, поворозок.
5. Вимоги безпеки при аварійних ситуаціях
5.1 Під час роботи машиніст коксовиштовхувача зобов'язаний дотримуватися правил технічної експлуатації устаткування. Недотримання цих правил може призвести до аварій і нещасних випадків.
5.2 В разі виникнення аварійної ситуації машиніст повинен діяти відповідно до плану ліквідації аварій на підприємстві і, насамперед, вимкнути устаткування від електромережі.
5.3 Про аварію або виникнення аварійної ситуації машиніст зобов'язаний повідомити майстра або іншого керівника.
5.4 Аварійні ситуації на робочому місці можуть виникнути під час:
- припинення подачі електроенергії;
- припинення відсмоктування газу;
- зупинки виштовхуючої штанги при виштовхуванні коксового "пирога".
5.5 В разі раптового відключення електроенергії під час видачі коксу або вирівнювання поверхні шихти необхідно поставити контролери в нульове положення, почати витягувати виштовхувальну штангу вручну або за допомогою пневмоприводу, а планірної штанги і дверезнімача - за допомогою ручного приводу. Під час виконання цих робіт необхідно вимкнути ввідний рубильник. Машиніст повинен пам'ятати, що при зникнення напруги на машині або тролеях, вона може бути подана знов без попередження.
5.6 Під час припинення відсмоктування газу (припинення подачі газу) необхідно виїхати коксовиштовхувачем на кінцеву або міжбатарейну площадку, враховуючи напрямок вітру.
5.7 Під час ліквідації аварійної ситуації машиніст коксовиштовхувача зобов'язаний працювати під безпосереднім керівництвом майстра виробничої дільниці зміни, одержавши цільовий інструктаж про заходи безпечного виконання данної роботи.
5.8 В разі загоряння масла на дверезнімачі необхідно обезструмити машину і застосувати вогнегасник або воду.
5.9 Для попередження аварії або нещасного випадку дозволяється застосовувати контрструм.
5.10 В разі, якщо під час аварії є потерпілі , необхідно розпочати рятування людей і надати їм першу (долікарняну) допомогу.
5.11 Перша допомога постраждалому
Під час нещасного випадку необхідно викликати швидкі медичну допомогу і сповістити безпосереднього керівника.
5.11.1 При ударах, переломах і травмах.
5.11.1.1 Необхідно вивести (винести) постраждалого з місця події в безпечне місце.
5.11.1.2 Оглянути ушкодження постраждалого, визначити його стан.
5.11.1.3 При ударах перша допомога полягає в застосуванні та накладенні тугої пов'язки. На забите місце кладуть "холод" (гумовий пузир з льодом, снігом або з холодною водою). Якщо немає льоду чи снігу на забите місце кладуть складену в декілька шарів марлю, тканину або хустину, змочені в холодній воді. Використавши "холод" протягом 15-20 хвилин забите місце слід туго забинтувати. Поверх пов'язки можна знову покласти "холод" на 1-1,5 години.
При ударах голови - постраждалий може втратити свідомість, що вказує на струс мозку. До прибуття лікаря постраждалий повинен знаходитися в лежачому положенні. Для того, щоб постраждалий не задихнувся, необхідно повернути його голову вбік і пальцем, обмотаним марлею чи рушником, звільнити порожнину рота.
5.11.1.4 При переломах необхідно забезпечити нерухомість місця перелому, щоб зменшити біль і запобігти подальшому зміщенню кісток. Це досягається накладенням на ушкоджену частину тіла шини та пов'язки, чим забезпечується нерухомість. Для цього використовують готові стандартні шини або підручний матеріал (палку, дошку, кусок фанери, лінійку).
При накладанні шини необхідно виконувати правило: забезпечити нерухомість щонайменше двох суглобів - одного вище місця перелому, другого нижче, а при переломі великих кісток - трьох.
При відкритому переломі кінцівок необхідно розрізати брюки або рукав, припинити кровотечу. Накласти на рану пов'язку та приступити до накладення шини.
При закритому переломі шини накладуються поверх одягу.
5.11.1.5 При одержанні дрібних ушкоджень або мікротравми необхідно ушкоджені місця обробити настоянкою йоду та закрити антисептичною пов'язкою (наклейкою).
5.11.2 При опіках.
5.11.2.1 Надання першої допомоги постраждалому полягає перш за все в гасінні одягу. Потім обережно знімають обгорілий одяг, залишаючи його там, де він прилип до тіла. На ділянку опіку накладають стерильну пов'язку. Для запобігання зараження не дозволяється торкатися руками опіків шкіри.
5.11.2.2 При тяжких і великих опіках необхідно постраждалого завернути в чисте простирадло або тканину, не роздягаючи його, напоїти теплим чаєм та забезпечити йому спокій до прибуття лікаря.
5.11.2.3 При опіках очей слід робити холодні примочки розчином борної кислоти (півчайної ложки на стакан води).
5.11.2.4 При хімічних опіках глибина пошкоджень тканин постраждалого в значній мірі залежить від тривалості дії хімічних речовин на них, тому важливо швидко зменшити концентрацію хімічної речовини. Для цього місце хімічного опіку негайно промивають великою кількістю води з-під крана на протязі 15-20 хвилин. При попаданні в очі твердих часток хімічних речовин, їх необхідно видалити вологим тампоном.
5.11.3 При тепловому ударі.
5.11.3.1 При тепловому ударі постраждалого необхідно вивести (винести) в прохолодне приміщення, в тінь, забезпечити приплив свіжого повітря.
5.11.3.2 Необхідно покласти постраждалого так, щоб його голова була вище тулуба, розстібнути одяг, прикладати на голову холодні примочки, змочити груди холодною водою, дати понюхати нашатир.
5.11.3.3 Якщо постраждалий знаходиться при свідомості необхідно дати йому випити 15-20 краплин настоянки валеріани. Якщо дихання слабке або відсутнє, а пульс не прощупується, необхідно негайно провести штучне дихання, непрямий масаж серця і терміново викликати лікаря.
5.11.4 При ураженні електричним струмом.
5.11.4.1 Перш за все необхідно швидко звільнити постраждалого від дії електричного струму - відключити відповідну частину електрообладнання, перерізати чи перерубати провід (при напрузі до 1000 В) або відтягти постраждалого від струмопровідних частин, скинути з нього провід. При цьому необхідно додержуватися застережливих заходів, щоб самому не попасти під напругу. Відтягти постраждалого від струмопровідних частин можна взявшись за його одяг, причому, якщо він сухий або сухою тканиною. Перерізати провід можна тільки інструментом з ізольованими ручками, перерубати сокирою з дерев'яною ручкою.
5.11.4.2 Після звільнення від струму подальші дії щодо надання першої допомоги постраждалому залежать від його стану.
5.11.4.3 Для визначення стану потерпілого необхідно: покласти його на спину, розстібнути одяг, перевірити наявність дихання, пульсу. Стан постраждалого повинен бути визначений швидко - за 15-20 с.
5.11.4.4 Якщо постраждалий після звільнення від електричного струму знаходиться при свідомості, то йому необхідно забезпечити повний спокій і спостерігати за пульсом та диханням протягом 2-3 годин або до прибуття лікаря, якого необхідно негайно викликати.
5.11.4.5 При відсутності свідомості, необхідно розстібнути пояс та одяг, забезпечити приплив свіжого повітря, давати нюхати нашатир, бризкати в обличчя водою, розтирати та зігрівати тіло.
5.11.4.6 При відсутності дихання і пульсу необхідно провести штучне дихання і непрямий масаж серця.
