5.3.26. Приміщення станції пожежогасіння, де розташовані пускові прилади, основні і резервні насоси, контрольно-пускові клапани і інше устаткування, має бути закрито на замок, ключі від якого повинні знаходитись у обслуговуючого і оперативного (чергового) персоналу.
5.4. Протипожежне водопостачання
5.4.1. До протипожежного водопостачання відносяться: зовнішні водопостачальні мережі із установленими на них пожежними гідрантами і покажчиками; пожежні водойми і резервуари; насосні станції для підвищення тиску в зовнішніх і внутрішніх водогонних мережах; пожежні пiрси і під’їзди до природних водойомищ, які дозволяють забирати воду за допомогою пожежної техніки; внутрішні пожежні крани, обладнані рукавами і стволами; стаціонарні установки водогону, пристосовані для забору води на випадок пожежі.
5.4.2. Водогінна мережа, на якій установлюється пожежне устаткування, повинна забезпечувати необхідний тиск і пропускати розрахункову кількість води для цілей пожежогасіння. При недостатньому водонапорі на об’єктах повинні установлюватись насоси-підвищувачi.
5.4.3. При наявності на території підприємства чи поблизу нього (200 м) природних вододжерел (рік, озер, ставків) до них повинні бути улаштовані зручні під’їзди і пірси для установлення пожежних автомобілів і забирання води у будь-яку пору року. Узимку для забирання води з відкритих вододжерел слід установлювати утеплені ополонки розміром не менше 0,6х0,6 м, які повинні утримуватися в належному для використання стані.
5.4.4. За пожежними резервуарами, водойомами, водогонною мережею і гідрантами слід здійснювати постійне технічне спостереження зі сторони адміністрації підприємства, яка має забезпечувати їх справний стан і постійну готовність до використання на випадок пожежі.
5.4.5. Для постійного утримання в справному стані водойм необхідно :
- не допускати їх засмічення;
- слідкувати за збереженням і справним станом водозабірних пристроїв;
- систематично слідкувати за постійною наявністю в водоймах розрахункової кількості води.
5.4.6. В разі проведення ремонтних робіт або відключення дільниць водогонної мережі, виходу з ладу насосних станцій, несправності спринклерних і дренчерних установок, витоку води з пожежних вододжерел слід негайно повідомляти пожежну охорону.
5.4.7. Біля місць розташування пожежних гідрантів і водойм повинні бути установлені світловий чи флуоресцентний покажчики з нанесеними на них:
- для пожежних гідрантів — літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду (кільцева або тупикова);
- для пожежної водойми — літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно установлюватися на майданчику біля водойми.
5.4.8. Пожежні гідранти і пожежні крани через кожні шість місяців повинні підлягати технічному обслуговуванню і перевірятися, при необхідності, на працездатність шляхом пуску води водопостачальною службою спільно з представниками пожежної охорони і адміністрації підприємства.
5.4.9. В приміщенні пожежної насосної станції повинні бути вивішені: загальна схема протипожежного водопостачання, схема обв’язки насосів, схеми спринклерних і дренчерних установок підприємства і інструкції з їх експлуатації. На кожній засувці і пожежному насосі-підвищувачі слід указувати їх призначення. Трубопроводи і насоси необхідно фарбувати в відповідний колір згідно з ГОСТ 12.4.026-76.
5.4.10. Кожна насосна станція повинна мати телефонний зв’язок чи сигналізацію, що зв’язує з пожежною охороною.
5.4.11. Всі пожежні насоси станції повинні утримуватись в постійній експлуатаційній готовності і перевірятися на утворення необхідного напору шляхом пуску не рідше одного разу в десять днів з записом результатів перевірки в спеціальному журналі.
5.4.12. Пожежні крани внутрішнього протипожежного водопостачання в усіх приміщеннях необхідно укомплектовувати рукавами і стволами, укладати в шафки, що пломбуються. Пожежні рукави повинні бути сухими, ретельно згорнутими і з’єднаними з кранами і стволами.
На дверцятах шафки пожежного крана повинен бути указаний порядковий номер пожежного крана відповідно до ГОСТ 12.4.026-76.
5.5. Утримання пожежної техніки і засобів зв’язку
5.5.1. Утримання, ремонт і експлуатація пожежної техніки і засобів зв’язку повинні здійснюватись у відповідності із ГОСТ 12.4.009-83.
5.5.2. Відповідальність за утримання і своєчасний ремонт засобів зв’язку і пожежної техніки несе керівник підприємства.
5.5.3. Використання пожежної техніки, пожежного обладнання, інвентаря та інструменту для господарських, виробничих і інших потреб, не пов’язаних з пожежогасінням або навчанням протипожежних формувань, не дозволяється.
В разі аварій і стихійного лиха застосування пожежної техніки для їх ліквідації можливо з дозволу органів державного пожежного нагляду.
5.5.4. Будівлі, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом та ін., використовуваними для локалiзації і ліквідації пожеж в їх початковій стадії розвитку.
Ця вимога стосується також будівель, споруд і приміщень, обладнаних різними типами установок пожежогасіння, пожежної сигналізації або внутрішніми пожежними кранами.
Вперше збудовані, після реконструкції, розширення, ремонту або переоснащення об’єкти оптової торгівлі повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння до початку їх експлуатації.
5.5.5. Норми оснащення первинними засобами пожежогасіння конкретних об’єктів оптової торгівлі повинні установлюватись нормами технологічного проектування і нормами, у відповідності з додатком 10 цих Правил (розробленими відповідно до Правил про пожежну безпеку в Україні).
5.5.6. Для зазначення місцезнаходження пожежної техніки і вогнегасних засобів слід установлювати вказівні знаки по ГОСТ12.4.026-76, які розміщуються на видних місцях на висоті 2 — 2,5 м як усередині, так і поза приміщеннями.
5.5.7. Для розміщення первинних засобів пожежогасіння на підприємстві повинні установлюватися спеціальні пожежні щити (стенди).
На пожежних щитах (стендах) повинні розміщуватися ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися в даному приміщенні, споруді, установці.
5.5.8. На пожежних щитах (стендах) необхідно указувати їх порядкові номери і номер телефону для виклику пожежної охорони.
Порядковий номер пожежного щита указують після літерного індексу “ПЩ”.
5.5.9. Пожежні щити повинні забезпечувати:
- захист вогнегасників від потрапляння прямих сонячних променів, а також захист знімних комплектуючих виробів від використання сторонніми особами не за призначенням (для щитів та стендів, установлених поза приміщеннями);
- зручність та оперативність зняття закріплених на щиті комплектуючих виробів.
5.5.10. Немеханiзований пожежний ручний інструмент підлягає періодичному обслуговуванню: очищенню від пилу, бруду і слідів корозiї, відновленню пофарбування, випрямленню ломів та суцільнометалевих гаків для виключення залишкових деформацій після використання.
5.5.11. Експлуатація і технічне обслуговування вогнегасників повинні здійснюватися у відповідності з паспортами заводiв-виготiвників, а також затвердженими в установленому порядку регламентами технічного обслуговування.
5.5.12. Вогнегасники, допущені до введення в експлуатацію, повинні мати:
- облікові (iнвентарні) номери за прийнятою на підприємстві системою нумерації;
- пломби на пристроях ручного пуску;
- бирки і маркувальні написи на корпусі, червоне сигнальне пофарбування згідно з державними стандартами.
5.5.13. Зарядження і перезарядження вогнегасників усіх типів повинні виконуватися відповідно до інструкції з експлуатації. Контроль маси заряду вогнегасників треба проводити не рідше одного разу в рік. При втраті маси заряду вогнегасника на 5% і більше від початкової ваги вогнегасники підлягають дозарядженню.
5.5.14. Використані вогнегасники, а також вогнегасники із зірваними пломбами необхідно негайно направляти на перезарядження або перевірку.
5.5.15. Вогнегасники, відправлені з підприємства на перезарядження, повинні бути замінені відповідною кількістю заряджених вогнегасників.
5.5.16. Вогнегасники, установлені за межами приміщень або в неопалюваних приміщеннях та не призначені для експлуатації за мiнусових температур, повинні зніматися на холодний період в найближчі опалювані приміщення, біля яких необхідно вивішувати покажчик “Вогнегасники знаходяться тут”.
5.6. Евакуація людей з приміщень і будівель
5.6.1. Евакуація людей з приміщень і будівель повинна проводитися у відповідності з вимогами СНиП 2.01.02-85.
5.6.2. Евакуаційні шляхи повинні забезпечувати безпечну евакуацію всіх людей, що знаходяться в приміщеннях будівель, через евакуаційні виходи.
5.6.3. Виходи є евакуаційними, якщо вони ведуть з приміщень:
а) першого поверху назовні безпосередньо чи через коридор, вестибюль, сходові клітки;
б) будь-якого поверху, крім першого, в коридор, який веде на сходову клітку, або безпосередньо в сходову клітку. При цьому сходові клітки повинні мати вихід назовні безпосередньо або через вестибюль, відмежований від прилеглих коридорів перегородками з дверми;
в) в сусіднє приміщення на цьому ж поверсі, забезпечене виходами, зазначеними в пунктах “а” і “б”, за винятком випадків, зазначених в СНиП 2.01.02-85 частині 2.
При улаштуванні евакуаційних виходів з двох сходових кліток через загальний вестибюль одна з них крім виходу в вестибюль повинна мати вихід безпосередньо назовні.
Виходи назовні допускається передбачати через тамбури.
5.6.4. З будівель, з кожного поверху і з приміщень необхідно передбачати не менше двох евакуаційних виходів, за винятком випадків, зазначених в СНиП частині 2.
Евакуаційні виходи повинні розташовуватися розосереджено.
Мінімальна відстань L між найбільш віддаленими один від другого евакуаційними виходами з приміщення треба визначати по формулі:
L >= 1,5 ,
де П — периметр приміщення.
5.6.5. З приміщення площею до 300 кв.м, розташованого в підвальному або цокольному поверсі, допускається передбачати один евакуаційний вихід, якщо число людей, що постійно знаходяться в ньому, не перевищує 5 чоловік. При числі людей від 6 до 15 допускається передбачати другий вихід через люк розмірами 0,6х0,8 м з вертикальними сходами чи через вікно розмірами не менше 0,75х1,5 м з пристроєм для виходу.
5.6.6. Виходи з підвалів і цокольних поверхів треба передбачати безпосередньо назовні, за винятком випадків, зазначених в СНиП частині 2.
5.6.7. Ширина шляхів евакуації повинна бути не менше 1 м, дверей — не менше 0,8 м, а висота дверей — не менше 2 м. Висоту дверей і проходів, які ведуть в приміщення без постійного перебування в них людей, а також в підвальні, цокольні і технічні поверхи допускається зменшувати до 1,9 м, а дверей, що є виходом на горище або безгорищне покриття — до 1,5 м.
5.6.8. В підлозі на путях евакуації не допускаються перепади висот менше 45 см і виступи, за винятком порогів в дверних отвірах. В місцях перепаду висоти треба передбачати сходи з числом східців не менше трьох чи пандуси з ухилом не більше 1:6.
5.6.9. В загальних коридорах не допускається улаштування умонтованих шафів, за винятком шафів для коммуникацій і пожежних кранів.
5.6.10. В вестибюлях допускається розміщати кімнати охорони, відкритий гардероб і легкознімні лотки.
5.6.11. У сходових клітках не допускається улаштовувати приміщення будь-якого призначення, промислові газопроводи і паропроводи, трубопроводи з горючими рідинами, електричні кабелi і проводи (за винятком електропроводки для освітлення коридорів і сходових кліток), виходи з підіймальників і вантажних ліфтів, сміттєпроводи, а також устаткування, що виступає з площини стін на висоті до 2,2 м від поверхні проступів і площадок сходів.
5.6.12. Двері на шляхах евакуації повинні відкриватися по напрямку виходу з будівель.
5.6.13. Зовнішні евакуаційні двері будівель не повинні мати запорів, що не можуть бути відкритими зсередини без ключа.
5.6.14. Двері сходових кліток, які ведуть в загальні коридори, двері лiфтових холів і тамбурів-шлюзів повинні мати пристрої для самозачинення і ущільнення в притворах і не повинні мати запорів, що перешкоджають їх відкриванню без ключа.
5.6.15. В будівлях з незадимлюваними сходовими клітками треба передбачати димовидалення з коридорів на кожному поверсі у відповідності з СНиП 2.04.05-91.
Ці коридори треба розділяти протипожежними перегородками не рідше ніж через 60 м.
6. ТЕРИТОРІЯ, БУДОВИ І СПОРУДИ
6.1. Загальні вимоги безпеки
6.1.1. Територія, вантажно-розвантажувальні майданчики, товарні склади, допоміжні і підсобного призначення приміщення оптових підприємств повинні відповідати вимогам СНиП 2.11.01-85, СНиП 2.09.02-85, СНиП II-39-79, СНиП 2.09.04-87, норм технологічного проектування загальнотоварних складів, ГОСТ 12.3.009-76, ГОСТ 12.1.004-91, цих Правил.
6.1.2. Освітлення територій, пішохідних переходів і шляхів руху транспортних засобів, майданчиків стоянок машин, загальнотоварних складів, а також місць виконання різних робіт повинно відповідати вимогам СНиП II-4-79, СН 245-71, ПУЕ, ПТЕ і ПТБ.
6.1.3. Гранично-допустимі концентрацiї шкідливих речовин в повітрі на території, товарних складах, допоміжних і підсобних приміщеннях повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88.
6.1.4. Рівні звукового тиску і рівні шуму на території і в приміщеннях повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003-83.
6.2. Улаштування території
6.2.1. Планування території оптового підприємства повинно забезпечувати найбільш сприятливі умови для технологічного процесу і праці та здійснюватися відповідно до вимог чинних будівельних норм і правил.
