5.3. Транспортування ДІВ повинне здійснюватися двома особами, що знаходяться в кабіні (водій і супровідний дефектоскопист). При цьому потужність еквівалентної дози випромінювання в кабіні не повинна перевищувати 2,9 МБер/год. Дозволяється перевезення в автомобілі-спецлабораторії 2-3 дефектоскопистів, якщо радіаційна голівка чи контейнер із джерелом поміщені в надійно скріплену з кузовом (причепом, напівпричепом) металеву шухляду, екрановану листовим свинцем таким чином, щоб на його поверхні потужність дози випромінювання не перевищувала 2,9 МБер/год., у чому необхідно переконатися перед виїздом, провівши виміри радіометром. Для дефектоскопистів повинні бути обладнані сидіння.
5.4. При транспортуванні необхідно приймати заходи, що виключають можливість втрати, розкрадання ДІВ і їх ушкодження.
5.5. Транспортування гамма-дефектоскопів і рентгенівських апаратів безупинної дії в межах монтажної площадки повинне виконуватися на електрокарах і ручних візках. Допускається доставка гамма-дефектоскопів до місця роботи вручну при наступних умовах: потужність дози випромінювання - згідно з п.4.9; відстань переміщення - не більше 50 м; переміщення здійснюється за допомогою спеціальних ручок довжиною не менше 1 м кожна; маса гамма-дефектоскопа не перевищує 40 кг. При ручному перенесенні рентгенівських апаратів безупинної дії їх вага не повинна перевищувати 40 кг. Будь-які обмеження при перенесенні імпульсних рентгенівських апаратів не встановлюються.
Забороняється:
- гамма-дефектоскопи і контейнери з джерелами залишати в камерах схову, передавати або довіряти іншим особам перевозити міським транспортом /трамваями, тролейбусами, вантажними і легковими таксі/, перевозити разом з вибуховими, легкозаймистими і агресивними речовинами;
- перевозити в автомобілях-спецлабораторіях харчові продукти і інші вантажі, перевозити і зберігати поруч з гамма-дефектоскопами і контейнерами з джерелами невиявлені кіно-, фото-, рентгенівські плівки протягом часу, достатнього для їх засвічування.
6. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД
ПОЧАТКОМ ПРОВЕДЕННЯ РОБІТ
6.1. Перед початком проведення робіт дефектоскописги зобов'язані:
- вивчити необхідну документацію /ПВР, наряд-допуск і ін./;
- ознайомитися з особливостями роботи і робочим місцем. Робочі місця повинні бути підготовлені. При роботі на висоті необхідно перевірити надійність пристроїв для підйому і спуску гамма-дефектоскопів і рентгенографічних апаратів /блоку, талі, тельфера, ліфта/;
- пройти інструктаж. При роботі на висоті одержати вказівки про місця кріплення карабіна запобіжного пояса;
- одержати необхідні дозиметричні і радіометричні прилади, інвентар і індивідуальні засоби захисту /попереджуючі знаки, захисні екрани, запобіжні пояси/;
- одержати дефектоскоп або рентгенівський апарат, ретельно перевірити його справність і захисні властивості, найменування і активність джерела гамма-випромінювання по паспорту, зробити запис у прибутково-видатковому журналі. При виявленні несправності дефектоскопа або рентгенівського апарата, невідповідності активності і типу джерела паспортним даним докласти про це відповідальній особі;
- установити розміри радіаційно-небезпечної зони, за межами якої потужність дози випромінювання не перевищує 0,24 МБер/год. при просвічуванні в цехах, на відкритих площадках і в польових умовах. Небезпечна зона відгороджується переносними бар'єрами, знаками радіаційної безпеки і попереджуючими написами, добре видними на відстані не менше 3 м. Розміри радіаційно-небезпечної зони в кожному окремому випадку визначаються шляхом безпосереднього виміру дози випромінювання радіометром /дозиметром/;
- заземлити рентгенівський апарат відповідно до інструкції з експлуатації.
6.2. При роботі в замкнутих і важкодоступних просторах на дефектоскописті повинен бути одягнений запобіжний пояс зі страхувальним канатом, другий кінець якого повинен знаходитися в одного з робітників контрольного поста, що має кваліфікаційну групу не нижче 1-ої. Робітники контрольного поста повинні бути навчені наданню допомоги дефектоскописту у випадку аварії чи порушення нормальної роботи. Вони повинні здійснювати постійний контроль за роботою дефектоскопистів. Робота в таких просторах повинна виконуватися тільки за нарядом-допуском на особливо небезпечні роботи і за наявності всіх необхідних засобів захисту /діелектричні калоші, рукавички, килимки/.
7. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПРИ ПРОВЕДЕННІ КОНТРОЛЮ
ГАММА-ДЕФЕКТОСКОПІВ І РЕНТГЕНІВСЬКИХ АПАРАТІВ
7.1. Роботи з проведення рентгенографічного контролю і експлуатації гамма-дефектоскопів і рентгенівських апаратів повинні виконуватися не менше, ніж двома дефектоскопистами. /Допускається проводити ці роботи одним дефектоскопистом і виділеним адміністрацією підсобним робітником, що пройшов інструктаж з техніки безпеки, радіаційної, пожежної і електричної безпеки/.
7.2. Необхідно суворо дотримуватися правил технічної експлуатації рентгенівських апаратів і гамма-дефектоскопів, вимог техніки безпеки і радіаційної безпеки, викладених в інструкції з експлуатації, а також вимог "Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів" і "Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів", затверджених Держенергонаглядом і ГОСТ 25113-86.
7.3. У неробочому положенні джерела гамма-випромінювання повинні знаходитися в радіаційних голівках, які є частиною комплекту гамма-дефектоскопів, що серійно випускаються, чи захисних контейнерів, а рентгенівські апарати відключаються від промислової мережі.
7.4. Для панорамного просвічування необхідно застосовувати тільки гамма-дефектоскопи з дистанційним управлінням механізму переміщення джерела з положення зберігання в робоче положення і назад, при цьому персонал повинен перебувати за межами радіаційно-небезпечної зони.
7.5. Категорично забороняється розбирати гамма-дефектоскопи, витягати з них, а також з контейнерів, джерела.
7.6. Забороняється виконувати ремонт гамма-дефектоскопів із джерелами, що знаходяться в них. (В окремих випадках, при необхідності проведенні ремонтних робіт на заряджених гамма-дефектоскопах, вони повинні виконуватися із застосуванням захисних пристроїв при дотриманні всіх заходів радіаційної безпеки). Дрібний ремонт гамма-дефектоскопів і рентгенівських апаратів, включаючи заміну окремих вузлів /шлангів, пультів управління/, усунення несправності затвора в гамма-дефектоскопі дозволяється особам відповідної кваліфікації, навченим правилам роботи з такими дефектоскопами і апаратами, у присутності особи, відповідальної за радіаційну безпеку.
7.7. При проведенні просвічування рентгенівськими і гамма-променями повинні дотримуватися заходи, що виключають переопромінення персоналу /категорія А/ і обмеженої частини населення /категорія Б/. У лабораторіях захистом дефектоскопистів від іонізуючого випромінювання є матеріал і товщина стін, що відокремлюють камеру від пультової і від інших кімнат, де знаходиться персонал, а осіб категорії Б - матеріал і товщина стін камери, що відокремлюють її від суміжних приміщень, де можуть знаходитися особи категорії Б. В одноповерхових цехах, на відкритих площадках і в польових умовах - як при панорамному, так і при фронтальному просвічуванні, захист здійснюється відстанню розмірами радіаційно-небезпечної зони згідно з п.6.1 дійсної Інструкції.
7.8. При фронтальному просвічуванні необхідно направляти пучок рентгенівських чи гамма-променів у бік землі або у бік, де відсутні люди.
7.9. Для зниження дози опромінення випромінювання, що пройшло крізь просвічуваний виріб, рекомендується перекрити захисним бар'єром (свинцевим чи сталевим листом) такої товщини, щоб знизити дозу до гранично допустимої.
7.10. Необхідно використовувати можливість просвічувати виробу при мінімально можливому куті розбіжності робочого пучка випромінювання, використовуючи для цього набір коліматорів чи діафрагм.
7.11. По можливості, просвічування рекомендується проводити в неробочий час (чи в обідню перерву).
7.12. Виконувати радіографування в закритих просторах резервуарів, котлів, трубопроводів, ємностей, колодязів можна тільки за умов розміщення пульта управління за межами названих приміщень.
8. РАДІАЦІЙНИЙ КОНТРОЛЬ
8.1. Метою радіаційного контролю є перевірка дотримання норм безпеки, санітарних правил і одержання інформації про дозу опромінення персоналу.
8.2. Радіаційний контроль обов'язковий для дефектоскопистів, підсобних робітників, шоферів спецлабораторій, ІТП, зайнятих безпосередньо радіографічним контролем чи ремонтом гамма-дефектоскопів.
8.3. Дефектоскописти повинні забезпечуватися необхідними приладами для виміру доз випромінювання і дозиметрами індивідуального контролю, що прямо показують, і фотографічними чи термолюмінесцентними, котрі розміщаються у верхній кишені спецодягу.
8.4. Періодичність проведення радіаційного контролю, обумовлена вимогами ОСП 72/87 і НРБ 76/87, контролюється керівником лабораторії або відповідальною особою.
8.5. Особи, відповідальні за радіаційний контроль, на підставі журналу даних щотижневої і/чи/ щомісячної дозиметрії визначає величину квартальної, річної дози опромінення, а також сумарної дози за весь період професійної діяльності працюючого. Дані індивідуальних доз випромінювання заносяться до картки індивідуального обліку і зберігаються в організації як архівний матеріал протягом 50 років.
8.6. Випадки перевищення допустимих /контрольних/ рівнів повинні розслідуватися, а причини їх появи усуватися.
9. ПРАВИЛА ЛІКВІДАЦІЇ РАДІАЦІЙНИХ
АВАРІЙ ПРИ РОБОТІ З ДІВ
9.1. Виникнення аварійної ситуації можливо в наступних випадках:
- втрати (розкрадання) джерел ДІВ;
- порушення герметичності ампули з радіоактивною речовиною;
- несправності гамма-дефектоскопа і зв'язаної з нею небезпекою опромінення осіб, що знаходяться поруч;
- пожежі в місці збереження, при транспортуванні або експлуатації гамма-дефектоскопа;
- повені чи іншого стихійного лиха.
9.2. Дефектоскопист, з вини якого створилася аварійна ситуація, чи співробітник, що знайшов аварію, зобов'язаний негайно повідомити про те, що трапилося, начальника лабораторії /особу, відповідальну за техніку безпеки і радіаційну безпеку/, а при виникненні пожежі - у пожежну охорону за телефоном 01.
9.3. Начальник лабораторії /особа, відповідальна за техніку безпеки і радіаційну безпеку/ зобов'язаний негайно за допомогою дозиметричних і радіометричних приладів зробити перевірку сигналу, що надійшов, і, у випадку підтвердження, довести до відома керівництво вищестоящої організації, а також місцеві органи Держсанганляду, місцеві органи внутрішніх справ, технічну інспекцію праці профспілки, територіальний штаб цивільної оборони.
Крім того, у залежності від аварійної ситуації сповіщаються:
- спецкомбінати - при втраті /розкраданні/ джерел іонізуючих випромінювань;
- спеціалізовані організації по ремонту і налагодженню радіаційної техніки - при несправності гамма-дефектоскопів;
- спецкомбінати - при неможливості укладання за допомогою дистанційного захоплення джерел іонізуючих випромінювань в аварійний свинцевий контейнер /при від'єднанні утримувача з джерелом від тросика чи при неможливості переміщення джерела в положення "збереження"/.
9.4. Необхідно виявити постраждалих осіб. Людей із травматичними ушкодженнями, переопроміненням вище 5 ГДД необхідно направити на медичне обстеження. У разі потреби повинна бути проведена санітарна обробка людей і вилучений забруднений одяг.
9.5. Первинні заходи при аварії: при втраті джерела іонізуючого випромінювання визначається і відгороджується зона передбачуваного його перебування і приймаються заходи до розшуку. Після виявлення джерела дії залежать від того, у якому стані він виявлений: з герметичною чи розгерметизованою ампулою з радіоактивною речовиною.
9.6. Якщо герметичність ампули не порушена, її укладають за допомогою дистанційного захоплення в аварійний свинцевий контейнер.
9.7. При порушенні герметичності ампули необхідно:
- припинити всі роботи, виключити прилади, апарати і вентиляційні пристрої;
- визначити границі аварійної зони таким чином, щоб за її межами не могли виявитися вторинні ділянки забруднення, що виникають у результати розносу радіоактивної речовини;
- видалити всіх осіб, що не мають відносин до ліквідації аварії, з території зони, перевіривши їх одяг і взуття на забруднення радіоактивними речовинами;
- відгородити аварійну зону, у нічний час освітити, вивісити знаки радіаційної небезпеки, виставити пости чи охоронне спостереження;
- вжити термінових заходів до запобігання забруднення нових ділянок: забруднення поверхні ґрунту, бетону, дерева і т.п. покрити шаром мокрих обпилювань, піску, щебеню чи землі, а металеві поверхні - шаром густого мастила чи інших грузлих рідин, мокрим папером, ганчірками.
9.8. Усі первинні заходи проводяться під обов'язковим дозиметричним контролем, включаючи і індивідуальний з використанням додаткових засобів індивідуального захисту, взятих з аварійного запасу.
9.9. При несправності гамма-дефектоскопів, коли виникає погроза переопромінення людей /порушення цілісності контейнера, несправність ампулопроводу п т.п./ роботи припиняються, небезпечна зона відгороджується, з неї виводяться люди, вивішуються знаки радіаційної небезпеки, забезпечується охорона /спостереження/.
9.10. Якщо гамма-дефектоскоп не вдається перевести в неробоче положення, його слід помістити в захисний контейнер, використовуючи індивідуальні захисні засоби. Ця операція виконується дефектоскопистом, попередньо приготовленим до швидкого і чіткого маніпулювання захопленням або дистанційним інструментом. При неможливості ізоляції джерела потрібно викликати співробітників спеціалізованої організації по ремонту і налагодженню радіаційної техніки, а охорону чи пост не знімати аж до ліквідації аварійного стану. Доторкатися до джерела іонізуючого випромінювання руками суворо забороняється!
