9.1.8. При розміщенні протипожежного обладнання слід дотримуватись комплектності та рівномірності розподілу засобів протипожежного захисту за місцями робіт, надійності кріплення засобів протипожежного захисту і забезпечити вільний доступ до них.
9.2. Установки пожежної сигналізації та автоматичні установки пожежегасіння
9.2.1. Утримання в працездатному стані УПС та АУП слід забезпечувати:
проведенням ТО з метою збереження безвідмовної роботи на період терміну служби;
матеріально-технічними ресурсами з метою безумовного виконання функціонального призначення в усіх режимах експлуатації, підтримання і своєчасного відновлення працездатності.
Апаратура й обладнання, що входять до складу установок, повинні відповідати чинним стандартам, технічним умовам, документації заводів-виробників, бути без дефектів.
9.2.2. Усі установки мають бути справними і утримуватися в постійній готовності для виконання завдань, що стоять перед ними.
9.2.3. Регламентні роботи з ТО та ППР повинні визначатися на кожен вид установок і виконуватися відповідно до плану-графіка, котрий опрацьовується на підставі вимог технічної документації заводів-виробників щодо змісту і термінів виконання робіт.
Планом-графіком слід передбачати і матеріально-технічне (ресурсне) забезпечення робіт.
ТО та ППР повинні виконуватися спеціалізованою організацією або спеціально навченими людьми з числа персоналу підприємства.
9.2.4. На період проведення робіт з ТО чи ППР, для яких передбачене відключення установок, слід ужити належних заходів щодо забезпечення пожежної безпеки приміщень, які захищаються.
9.2.5. Шлейфи ПС, лінії керування та зв'язку повинні контролюватися на режим "Напоготові" та піддаватися періодичним випробуванням на режим "Тривога" та "Установка спрацювала" згідно з планом-графіком.
9.2.6. У місцях розміщення приладів сигналізації та вузлів керування має бути вивішена інструкція про порядок дій чергового (оперативного) персоналу на випадок появи сигналів про пожежу або про несправність в УПС або АУП.
9.2.7. Станції пожежогасіння повинні бути забезпечені схемами АПС, схемами установок пожежогасіння, а також інструктивними матеріалами про керування установкою (системою) пожежогасіння та про дії при оповіщенні про пожежу.
9.2.8. На блоках пожежної автоматики та біля кожного вузла керування і розподільного пристрою систем пожежогасіння повинні бути вивішені (встановлені) таблички із зазначенням захищуваних приміщень.
В установках водяного і пінного пожежогасіння на вузлах управління слід також вивішувати функціональні схеми обв'язки.
Функціональні схеми обв'язки повинні вивішуватися і в насосних АУП.
9.2.9. Для якісної експлуатації УПС та АУП наказом або розпорядженням по судну або по СРП повинні бути призначені:
особа, відповідальна за експлуатацію УПС та АУП;
персонал для контролю за працездатним станом УПС та АУП.
9.2.10. Особа, відповідальна за експлуатацію установки, зобов'язана забезпечити:
виконання вимог до утримання УПС та АУП відповідно до НАПБ А.01.001-95;
утримання УПС та АУП у працездатному стані шляхом своєчасного проведення ТО та ППР;
навчання персоналу, а також інструктаж осіб, які працюють у приміщеннях, які захищаються;
інформування адміністрації про всі випадки відмов та спрацювань установок.
9.2.11. КОПС повинен забезпечувати відокремлену видачу сигналів від пожежних та охоронних оповіщувачів.
9.2.12. Пожежні оповіщувачі слід установлювати відповідно до вимог чинних нормативно-технічних актів і технічної документації заводів-виробників.
9.2.13. Електроживлення УПС, КОПС та АУП має здійснюватися згідно з вимогами будівельних норм, ПУЕ та інших чинних нормативних актів.
9.2.14. Розміщення світлових і звукових сигнальних пристроїв тривоги повинно здійснюватись відповідно до вимог чинних нормативно-технічних актів.
9.2.15. Приймально-контрольні прилади і станції УПС та КОПС слід установлювати у приміщеннях СРП з цілодобовим чергуванням персоналу.
9.2.16. АУП, змонтовані та введені в експлуатацію, повинні відповідати проектній документації та вимогам нормативно-технічних документів.
Унесення будь-яких змін у конструкцію установки, перекомпонування захищуваних приміщень та інші переобладнування допускається здійснювати за узгодженням з проектною організацією і з інформуванням про це органів державного пожежного нагляду.
9.2.17. Переведення установок з автоматичного пуску на ручний неприпустиме - за винятком випадків, обумовлених нормативними актами з цього питання.
9.2.18. Забороняється:
використовувати трубопроводи АУП для підвішування або кріплення будь-якого устаткування;
приєднувати виробниче устаткування та санітарні прилади до трубопроводів живлення АУП;
встановлювати запірну арматуру та фланцеві з'єднання на трубопроводах живлення та розподільних трубопроводах АУП і УПС.
9.3. Системи автоматичної пожежної сигналізації
9.3.1. Система АПС повинна надійно працювати за всіх умов, що можуть створитися на судні, яке ремонтується на СРП, зокрема при температурі до мінус 40 град.C.
9.3.2. Вибухонебезпечні приміщення для зберігання ЛЗР повинні бути обладнаними оповіщувачами АПС у вибухобезпечному виконанні.
9.3.3. Усі приміщення, до яких для гасіння пожежі подається газ чи пара, і в яких у цей час можуть перебувати люди, повинні мати сигналізацію, яка попереджує про введення до приміщення вогнегасного складу.
9.3.4. Сигналізація попередження повинна вмикатися до того, як у приміщення буде введено вогнегасний склад.
9.3.5. Профілактика працездатності системи АПС повинна виконуватися не рідше одного разу на місяць у обсязі, який передбачено заводською інструкцією.
9.3.6. Результати профілактичних оглядів, перевірок, а також ремонтів, заміну оповіщувачів та інших вузлів слід фіксувати у відповідному журналі.
9.3.7. Поблизу станції АПС слід вивісити інструкцію з випробовування систем сигналізації і нагляду за ними.
9.4. Системи протидимного захисту, оповіщення про пожежу, керування евакуацією, засоби зв'язку
9.4.1. Система протидимного захисту повинна забезпечувати незадимлення, зниження температури та видалення продуктів горіння і термічного розкладу на шляхах евакуації людей протягом часу, достатнього для евакуювання людей.
Системи протидимного захисту на судні, яке ремонтується з несенням ЧВС, слід утримувати в справному робочому стані.
9.4.2. Отвори у переділках мають бути обладнані захисними пристроями проти поширення вогню і продуктів горіння.
9.4.3. У разі перетинання переділок, палуб різними комунікаціями щілини навколо останніх слід наглухо зашпарувати матеріалом, що забезпечує димонепроникність.
9.4.4. Не менше одного разу на місяць слід проводити випробування систем протидимного захисту з увімкненням вентиляторів (ручним способом або від пожежних оповіщувачів), про що складається відповідний акт.
9.4.5. Для підтримання систем протидимної вентиляції у працездатному стані слід:
щотижня перевіряти стан вентиляторів, виконавчих механізмів, положення клапанів, заслінок; наявність замків та пломб на щитах електроживлення автоматичних пристроїв;
періодично очищувати від бруду та пилу (узимку - від обмерзання) вентиляційні грати, клапани, виконавчі механізми, плавкі вставки, кінцеві вимикачі;
регулювати натяг пасів трансмісії вентиляційних агрегатів;
усувати несправності електричних пристроїв, вентиляційних установок, порушення цілості повітропроводів та їхніх з'єднань.
Біля кнопок дистанційного пуску повинні бути пояснювальні написи (таблички) про їх призначення.
Щит (пульт) ручного керування пристроями систем протидимного захисту повинен бути забезпечений інструкцією про порядок їх уключення в роботу.
9.4.6. На кожному об'єкті СРП, у тому числі і на суднах, які ремонтуються та будуються, слід забезпечити технічними чи організаційними засобами своєчасне оповіщення людей та сигналізацію про пожежу в її початковій стадії.
9.4.7. Системи оповіщування слід забезпечувати, у відповідності з планами евакуації, передання сигналів оповіщення про пожежу.
Для передавання текстів оповіщення та керування евакуацією припустимим є використання радіотрансляційної мережі та інших мереж мовлення, наявних на судні і СРП.
Порядок використання системи оповіщування і перелік осіб, які мають право приводити суднову систему в дію, обумовлюються капітаном наказом по судну, а системи СРП - наказом директора по СРП.
9.5. Системи пожежегасіння
9.5.1. Усі постійні й тимчасові системи і засоби пожежогасіння, що застосовуються на суднах, які ремонтуються та будуються на СРП, повинні мати високу надійність і бути в постійній готовності до негайної дії.
На суднах, які ремонтуються, не слід допускати одночасного виведення із готовності основних засобів енергопостачання та аварійного дизель-генератора.
СРП й судновласники зобов'язані передбачити оснащення промислових об'єктів, суднопідіймальних споруд і суден КОПС і АУП.
9.5.2. Кожне судно, яке ремонтується або будується на СРП, повинно бути обладнане системами внутрішнього і зовнішнього пожежогасіння - внутрішніми і зовнішніми протипожежними водогонами.
Зовнішній водогін є складовою частиною протипожежного водогону СРП.
Зовнішні протипожежні водогони повинні відповідати вимогам і нормам пожежної безпеки, які ставляться до виробничих об'єктів промислових підприємств.
Внутрішні протипожежні водогони призначені для ліквідації на суднах пожежі в початковій стадії її розвитку силами працівників та ІТР, особовим складом суднових команд, працівниками СПБ.
До внутрішніх систем пожежогасіння належать:
штатні системи суден і доків;
штатні системи, змонтовані на постійних зовнішніх риштуваннях;
тимчасові системи, які монтуються на суднах або на зовнішніх риштуваннях.
Системи внутрішнього пожежогасіння в зимову пору року слід обігрівати.
9.5.3. Сліпи, стапелі і причальні стінки слід обладнати системами водогасіння.
Пожежні гідранти обладнуються пожежними колонками, пожежними рукавами зі стволами, укладеними в ящики.
У зимову пору року слід обов'язково проводити утеплення гідрантів і періодично очищати їх від льоду і снігу.
9.5.4. Для установки пожежних автомобілів на необмежені джерела водопостачання (моря, озера, річки) на причалах і берегових ділянках СРП повинні бути спеціальні споруди: пірси, спеціально виділені дільниці причальних стінок, спуски до води, самопливні колодязі.
Кожна така споруда повинна бути розрахована на тимчасове установлення на ній не менш як двох пожежних автомобілів; відстань між указаними спорудами не повинна перевищувати 400 м.
9.5.5. Шляхи і під'їзди до гідрантів, вододжерел, пірсів, спуски до води, підступи до обладнання і засобів пожежогасіння слід підтримувати в зручному для проїзду, незахаращеному стані, а в нічний час - освітлювати.
В зимову пору майни й ополонки повинні завжди бути очищені від льоду, а шляхи і приїзди очищені від снігу.
9.5.6. На території СРП на видних місцях повинні бути встановлені таблички із роз'ясненням порядку виклику СПБ, вказівні знаки щодо місць розміщення первинних засобів пожежогасіння, схема руху транспорту, на якій слід указувати розміщення будівель, водойм, гідрантів, пірсів; потреба встановлення такої схеми на кожному конкретному підприємстві визначається місцевими органами державного пожежного нагляду.
9.5.7. Заводські буксири та інші допоміжні судна СРП, насоси яких за технічними даними забезпечують подавання води на пожежогасіння, слід обладнати лафетними стволами і генераторами високократної піни.
9.5.8. Тимчасові системи пожежогасіння слід прокладати верхніми палубами або верхніми ярусами зовнішнього риштування.
На зовнішніх риштуваннях повинні бути (через ярус) змонтовані стояки з пожежними кранами.
Відстань між стояками не повинна перевищувати 40 м.
9.5.9. При докуванні суден у сухих і плавучих доках їхні штатні системи водогасіння слід підключати до системи водогасіння доку за допомогою рукавних або шлангових мереж.
9.5.10. Розміщення пожежних кранів на судні повинно забезпечити можливість зрошення кожної точки приміщення або палуби не менше ніж двома струменями води.
Для внутрішнього пожежогасіння слід застосовувати пожежні рукави діаметром 51 мм і довжиною до 20 м, а також перекривні комбіновані стволи суднового типу або типу СК і РСБ.
9.5.11. Тиск у будь-якому крані при гасінні пожежі на суднах, які будуються та ремонтуються, повинен становити не менш як 25-30 м водяного стовпа.
Тиск у мережі внутрішнього протипожежного водогону, при повній пожежній витраті води, повинен забезпечити одержання компактного струменя для зрошення найбільш віддаленого і високого місця приміщення або палуби.
Тиск біля найбільш віддаленого піногенератора при живленні від мережі внутрішнього протипожежного водогону повинен становити не менш як 60 м водяного стовпа.
9.5.12. СПБ, до приймання судна в ремонт, перевіряє його протипожежний стан, наявність і придатність засобів пожежогасіння.
Хімічні вогнегасники в зимовий період слід зберігати в приміщенні, що опалюється.
При потребі опалювання приміщень після приймання судна в ремонт за актом забезпечує СРП.
9.5.13. Вибір тимчасових систем і устаткувань пожежогасіння, а також вогнегасних речовин для суден, які будуються або ремонтуються, здійснюється підприємством - розробником технічного проекту.
Стаціонарні системи пожежогасіння розробляються проектними підприємствами згідно з чинною галузевою документацією.
9.5.14. Тимчасові системи водяного пожежогасіння повинні бути виконані відповідно до вимог "Основных положений организации временного энергоснабжения и вентиляции строящихся и ремонтируемых кораблей и судов", затверджених Мінсудпромом СРСР.
9.5.15. Увесь персонал, що працює в суднових приміщеннях, які оснащені автоматичними установками парового, газового або порошкового пожежогасіння, повинен бути проінформований про наявність систем і проінструктований щодо принципу їх дії, а також ознайомлений з правилами техніки безпеки при роботі в приміщеннях, які оснащені вказаними системами.
