.
|
Н А Ц І О Н А Л Ь Н И Й С Т А Н Д А Р Т У К Р А Ї Н И |
НАСТАНОВА ЩОДО ФОРМУВАННЯ ТА СУПРОВОДЖЕННЯ МІСТОБУДІВНОГО КАДАСТРУ
(Проект, остаточна редакція)
Видання офіційне
Київ
Міністерство регіонального розвитку, будівництва
та житлово-комунального господарства України
201Х
ПЕРЕДМОВА
1. РОЗРОБЛЕНО: Державне підприємство «Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва» (ДП «УКРНДПІЦИВІЛЬБУД»)
РОЗРОБНИКИ: Н. Богачова, Т. Криштоп, к.т.н. (науковий керівник),
С. Маркітаненко, О. Мельник
ЗА УЧАСТЮ:
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (В. Липський, к.т.н.)
Державне підприємство «Містобудівний кадастр» (Г. Зеленський, М. Михайлюк)
2. ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ:
наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від ________2012 № _____
3. НА ЗАМІНУ ДБН Б.1-1-93 «Порядок створення і ведення містобудівних кадастрів населених пунктів»
4. Цей стандарт згідно з ДБН А.1.1-1:2009 належить до комплексу нормативних документів у галузі будівництва Б.1 «Система містобудівної документації»
Право власності на цей документ належить державі.
Цей документ не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований і розповсюджений як офіційне видання без дозволу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.
© Мінрегіон України, 2012
ЗМІСТ
|
|
Вступ ……………………………………………… |
IV |
|
1. |
Сфера застосування ……………………………… |
1 |
|
2. |
Нормативні посилання …………………………... |
1 |
|
3. |
Терміни та визначення понять ………………….. |
1 |
|
4. |
Загальні положення ……………………………… |
2 |
|
5. |
Порядок формування інформаційних ресурсівсистеми містобудівного кадастру ……………….. |
4 |
|
|
Бібліографія ……………………………………….
|
8 |
ВСТУП
Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» регламентовано ведення містобудівного кадастру службами містобудівного кадастру, які діють у складі спеціально уповноважених органів містобудування та архітектури [1]. Порядок створення і ведення містобудівного кадастру визначений Кабінетом Міністрів України [2]. Ним передбачено розроблення будівельних норм, технічних регламентів та державних стандартів для створення і функціонування системи містобудівного кадастру.
Цей стандарт базується також на положеннях законів України «Про Національну програму інформатизації» [3], «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність» [4], «Про державний земельний кадастр» [5], «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» [6], а також інших законодавчих актів, регламентуючих питання створення державних кадастрів і реєстрів даних.
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
НАСТАНОВА ЩОДО ФОРМУВАННЯ ТА СУПРОВОДЖЕННЯ МІСТОБУДІВНОГО КАДАСТРУ
РУКОВОДСТВО ПО ФОРМИРОВАНИЮ И СОПРОВОЖДЕНИЮ ГРАДОСТРОИТЕЛЬНОГО КАДАСТРА
DIRECTIVE ON THE FORMATION AND SUPPORT
OF THE URBAN-PLANNING CADASTRE
Чинний від ___________
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
1.1 Цей стандарт визначає порядок формування інформаційних ресурсів системи містобудівного кадастру, способи та режими наповнення баз даних містобудівного кадастру обов’язковою інформацією.
1.2 Положення цього стандарту застосовуються службами містобудівного кадастру при створенні та веденні системи містобудівного кадастру державного, регіонального, районного та міського рівня.
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:
ДБН Б.1.-ХХ-201Х «Склад та зміст містобудівного кадастру»
3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
У цьому стандарті вживаються терміни, встановлені:
Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» [1] містобудівна документація, Генеральна схема планування території України, територія, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, інженерно-транспортна інфраструктура, містобудівний кадастр, містобудівний моніторинг;
Законом України «Про Національну програму інформатизації» [3]: база даних, геоінформаційні системи;
Законом України «Про державний земельний кадастр» [5]: державний земельний кадастр;
Законом України «Про трубопровідний транспорт» [7]: виконавча зйомка;
Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» [6]: Державний реєстр речових прав на нерухоме майно;
«Про охорону культурної спадщини» [8]: об'єкт культурної спадщини;
постановою Кабінету Міністрів України «Про містобудівний кадастр» [2]: геопортал містобудівного кадастру, інформаційні ресурси системи містобудівного кадастру, інформаційна автоматизована система, метадані містобудівного кадастру.
4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
4.1 Містобудівний кадастр формується та ведеться як автоматизована система управління розподіленими базами даними із застосуванням геоінформаційних технологій.
4.2 Інформаційні ресурси системи містобудівного кадастру розподіляються на просторові та атрибутивні. До просторових ресурсів відносяться топографічні плани та карти, галузеві тематичні карти, графічні матеріали інженерних вишукувань, графічні матеріали містобудівної документації та інші графічні матеріали з просторово диференційованою інформацією, визначені в
ДБН Б.1.-ХХ-201Х [9]. Атрибутивна інформація складається з текстів, таблиць, графіків тощо.
4.3 Просторові інформаційні ресурси системи містобудівного кадастру формуються і зберігаються в цифровій формі у вигляді векторних та растрових даних як набори профільних геопросторових даних у державній геодезичній системі координат УСК-2000 або в місцевій системі координат, що має зв'язок із зазначеною державною системою координат. Масштаб та точність просторових інформаційних ресурсів залежить від вимог нормативних документів, відповідно до яких вони створювались. Формати просторових даних повинні бути загальноприйнятими.
4.4 Атрибутивні інформаційні ресурси системи містобудівного кадастру формуються і зберігаються в текстовому форматі та/або як растрові зображення. Формати атрибутивної інформації повинні бути загальноприйнятими.
4.5 Формування інформаційних ресурсів системи містобудівного кадастру полягає в отриманні, перевірянні, реєстрації, обліку обов’язкової та додаткової інформації, а також наповненні нею баз даних. Зміст обов’язкової та додаткової інформації визначений ДБН Б.1.-ХХ-201Х [9].
4.6 Джерелами отримання інформації є базові суб’єкти, визначені в [2].
4.7 Базові суб’єкти несуть передбачену законодавством відповідальність за достовірність, повноту та своєчасність наданої інформації [2, 10].
4.8 Об’єкти містобудування представляються в містобудівному кадастрі в єдиній системі класифікації та кодування.
4.9 Супроводження містобудівного кадастру здійснюється шляхом зберігання інформаційних ресурсів, їх актуалізації, архівування, формування відкритих інформаційних ресурсів, забезпечення доступу до них в мережі геопорталів та надання суб’єктам містобудівної діяльності за їх запитами у порядку, передбаченому законодавством.
4.10 Періодичність актуалізації обов’язкової інформації визначається необхідністю розроблення (оновлення) містобудівної документації та проведення містобудівного моніторингу.
4.11 При формуванні та супроводженні містобудівного кадастру служби містобудівного кадастру вживають заходів, визначених [11, 12, 13, 14, 15, 16], щодо нерозголошення спеціальної інформації, передбаченої Зводом відомостей, що становлять державну таємницю України (ЗВДТ), та службової інформації [17].
5 ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ СИСТЕМИ МІСТОБУДІВНОГО КАДАСТРУ
5.1 Інформаційні ресурси системи містобудівного кадастру повинні бути прив’язані до єдиної цифрової топографічної основи відповідної території. Створення єдиної цифрової топографічної основи території проводиться в такій послідовності:
5.1.1 Топографічна карта (план), виготовлена згідно з вимогами [18] в цифровій формі як набори профільних геопросторових даних у державній геодезичній системі координат УСК-2000 або у місцевій системі координат, що має зв’язок із зазначеною державною системою координат, і є картографічною основою для розроблення містобудівної документації, отримується службою містобудівного кадастру відповідного рівня від підрозділів центрального органу виконавчої влади з питань топографо-геодезичної і картографічної діяльності згідно з [19, 20, 21, 22] або від підприємств з виконання картографо-геодезичних робіт.
5.1.2 Служба містобудівного кадастру здійснює перевіряння картографічної основи на відповідність вимогам [4, 23, 24, 25, 26], а також порівняння її з планово-картографічною основою державного земельного кадастру на відповідну територію, матеріалами космічної та аерофотозйомки. Служби містобудівного кадастру районного та міського рівнів додатково використовують для перевіряння матеріали інженерно-геодезичних виконавчих знімань завершених будівництвом об’єктів та наземного лазерного сканування [2].
5.1.3 Після підтвердження відповідності картографічної основи її дані обліковуються, вносяться у розділ «Топографічна основа» бази даних містобудівного кадастру, а також реєструються як метадані у складі реквізитів містобудівної документації.
5.1.4 Порядок отримання, перевіряння та обліку топографічних карт (планів), матеріалів інженерно-геодезичних виконавчих знімань завершених будівництвом об’єктів та наземного лазерного сканування встановлюється окремим нормативно-правовим актом, який затверджується органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування [2].
5.2 Дані в розділ «Ідентифікація» бази даних містобудівного кадастру вносяться службою містобудівного кадастру згідно класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) [27].
5.3 Для отримання даних інших розділів бази даних містобудівного кадастру служба містобудівного кадастру направляє запити до відповідних базових суб’єктів [2]. Отримані дані обліковуються та вносяться до відповідного розділу. Порядок отримання, перевіряння та обліку цих даних встановлюється окремим нормативно-правовим актом, який затверджується відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування [2].
Показники у відносному виразі (щільність, відсоток тощо) вираховуються службою містобудівного кадастру на підставі наявних даних в абсолютному виразі під час підготовки відповідей на запити та при проведенні моніторингу реалізації Генеральної схеми планування території України, схем планування територій Автономної Республіки Крим, областей, районів, генеральних планів та планів зонування території населених пунктів, детальних планів територій [9].
5.4 Розділ «Природно-кліматичні умови» наповнюється даними, отриманими в Українському Гідрометцентрі.
5.5 Дані розділу «Інженерно-геологічні умови» отримуються в спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади з питань геології та використання надр або його органах на місцях на підставі [29]. Зазначені органи відповідно до [30] протягом місяця надають результати геологічного вивчення надр, що містяться в Державному інформаційному геологічному фонді України (Геоінформ), а також в місцевих програмах розвитку мінерально-сировинної бази, раціонального використання та охорони надр, що розробляються, затверджуються та виконуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.
Також джерелами даних цього розділу є підприємства з виконання інженерно-будівельних вишукувань. Порядок отримання, перевіряння та обліку цих даних встановлюється окремим нормативно-правовим актом, який затверджується відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування [2].
5.6 Переважна більшість даних в розділ «Земельні ресурси» отримуються із державного земельного кадастру в порядку, визначеному [31]. Програма використання та охорони земель на відповідну територію отримується службою містобудівного кадастру в територіальному органі Державного земельного агентства відповідно до [31]. Інші дані про земельні ресурси, передбачені ДБН Б.1.-ХХ-201Х [9], отримуються з державного кадастру природних територій курортів, державного кадастру природних лікувальних ресурсів та відповідного регіонального кадастру природних ресурсів в порядку, визначеному [32, 33, 34, 35].
5.7 Дані в розділ «Водні ресурси» (за виключенням програми заходів із запобігання забрудненню поверхневих і підземних вод та програми заходів з раціонального використання водних ресурсів) отримуються із державного водного кадастру, а також відповідного регіонального кадастру природних ресурсів в порядку, визначеному [33, 36, 37, 38]. Програми заходів із запобігання забрудненню поверхневих і підземних вод та програми заходів з раціонального використання водних ресурсів отримуються службою містобудівного кадастру у виконавчих органах Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, Київської чи Севастопольської міської ради згідно з [36].
5.8 Дані в розділ «Лісові ресурси» (за виключенням програми збереження, відновлення та оздоровлення лісів) отримуються із державного лісового кадастру, а також відповідного регіонального кадастру природних ресурсів в порядку, визначеному [33, 39, 40, 41, 42]. Програма збереження, відновлення та оздоровлення лісів отримується службою містобудівного кадастру у Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній, районній, Київській чи Севастопольській міській державній адміністрації згідно з [39].
