- Метод із застосуванням коефіцієнта Ф
Комбіноване вертикальне і горизонтальне навантаження може бути враховано шляхом прийняття ексцентриситету при дії горизонтального навантаження е^е або е^т відповідно до 11.1.2.2.1. Вони можуть бути отримані з рівняння (11.5) і (11.7) і застосовані при визначенні коефіцієнта Ф в рівнянні (11.2).
- Метод при застосуванні підвищеної міцності при вигині
- Дозволяється збільшити розрахункову міцність кладки на вигин fxdx завдяки дії постійного вертикального навантаження до величини значення міцності при вигині fxdx арр , яка використовується при розрахунку цієї ділянки.
- Метод із застосуванням приведеного вигинального моменту
Еквівалентні вигинальні моменти можуть бути застосовані для комбінованого розрахунку при вертикальних і горизонтальних навантаженнях при комбінації пунктів 11.4.2 і 11.4.3.
Примітка. У додатку Л наведено метод модифікації коефіцієнта моменту вигинуа відповідно до 10. 5.5 для врахування вертикального і горизонтального навантаження.
- Для розрахунку опору анкера у складі конструкції враховується комбінація наступних чинників:
- відносний зсув пов’язаних один з одним елементів конструкції, наприклад, обличкування і шар вертикальної стіни, викликаний різницею температур, зміною вологості і діями на будівельні конструкції;
- горизонтальне вітрове навантаження;
- сили взаємодії шарів стін колодязної кладки.
- При визначенні несучої здатності анкерів необхідно врахувати всі відхилення від прямолінійності дій і пошкодження матеріалу, включаючи вірогідність крихкого руйнування, яке викликане багаточисельними деформаціями, що виникають під час будівництва та після нього.
- У тих випадках, коли стіни, особливо стіни колодязної кладки і облицювальні стіни, навантажені дією вітру, анкери, що зв’язують два шари стін, повинні передавати навантаження, викликані дією вітру, з навантаженого шару на інший шар або на опору.
- Мінімальна кількість необхідних анкерів стін на одиницю площі nt може бути отримана з рівняння
(11.20)
Pi
але не менше ніж визначено в 13.5.2.2, де
WEd - розрахункова величина горизонтального навантаження, що передається на одиницю площі;
F(/-розрахунковавеличинаопоруанкерана стиск або розтяг у залежності від умов
проектування.
Примітка 1. Для отримання розрахункової величини заявлена виробником міцність анкера повинна
бути розділена на у м.
Примітка 2. При виборі анкерів стін необхідно враховувати те, що вони повинні дозволяти незначний відносний зсув шарів стіни без їх пошкодження.
- У разі облицювальної стіни WEc{ повинно розраховуватися виходячи з того, що анкери стін призначені для передачі розрахункового горизонтального навантаження сили вітру, що діє на облицювальну стіну, на конструкцію, яка знаходиться за нею.
- Елементи армованої кам’яної кладки при дії вигину, вигину і осьового зусилля або осьового зусилля
- Загальні положення
- Проектування елементів армованої кам’яної кладки при вигині, вигині і осьовому зусиллі або тільки при осьових навантаженнях повинне здійснюватися виходячи з таких умов:
- ділянки перерізу залишаються плоскими;
- арматура деформується, як і пов’язана з нею кладка;
- міцність кладки на розтяг приймається нульовою;
- величина максимальної деформації стиску кладки вибирається відповідно до використовуваного матеріалу;
- максимальна деформація розтягу арматури вибирається відповідно до матеріалу;
- діаграма залежності деформації від напруження кам’яної кладки приймається лінійною, параболічною, параболічно-прямокутною або прямокутною (8.7.1);
- залежність деформації від напруження арматури визначається згідно з ДБН В.2.6-98;
- для неповністю стиснутих поперечних перерізів гранична деформація стиску не перевищує гти = -0,0035 для елементів групи 1 і є ти - -0,002 - для елементів груп 2, 3 і 4 (рисунок 8.2).
- Деформаційні властивості бетону заповнення приймаються аналогічними властивостям кладки.
- Розрахунковий блок напруження при стиску кладки або бетону заповнення може бути визначений виходячи з рисунка 8.2, де fd - розрахункова величина міцності кладки на стиск у напрямі дії навантаження або бетону заповнення.
- Коли в зону стиску входять кладка і бетон заповнення, міцність на стиск повинна бути визначена виходячи з міцності на стиск найслабкішого матеріалу.
- Перевірка характеристик елементів з армованої кам’яної кладки при дії вигину і/або нормальних сил
- У граничному стані із втрати несучої здатності розрахункова величина навантаження, прикладеного до елемента армованої кам’яної конструкції Ed , повинна бути менше або дорівнювати розрахунковому опору даного елемента Rd щоб:
Ed<Rd.(11.21)
- Розрахунковий опір елемента повинен визначатися з початкових положень, описаних в 11.6.1. Деформація арматури на розтяг є5 повинна бути обмежена величиною 0,01.
- При визначенні розрахункової величини моменту опору перерізу як спрощення може бути прийнятий прямокутний характер розподілу напружень, як це показано на рисунку 11.4.
абв
а -поперечний переріз; б - деформації; в - внутрішні сили Рисунок11.4 - Розподіл напружень
- Для армованого елемента з прямокутним поперечним перерізом при чистому вигині розрахункова величина моменту MRd може бути
М
u=A,S,iz'(1L22)
де виходячи з прийнятого спрощення, зображеного на рисунку 11.4, на ділянці, де деформація стиску і розтягу одночасно досягають свого максимального значення, плече важеля z може дорівнювати
V„,5a‘V
z-d
<0,95 d,(11.23)
V,
де Ь- ширина перерізу;
d- корисне значення висоти перерізу;
As- площа поперечного перерізу арматури , що розтягується;
fd- розрахункова міцність кладки на стиск у напрямі дії навантаження, отримана з 7.4.1
і 8.6.1, міцність бетону заповнення, отримана з 7.4.1 і 8.3, залежно від того, яке із значень менше;
fyd - розрахункова міцність сталевої арматури.
- При визначенні розрахункової міцності на дію моменту MR({ елементів армованої кам’яної кладки при діїзгину розрахункова міцність на стиск /<,,показананарисунку 11.4, може
прийматись по всійвисоті стиснутоїграні поперечного перерізу~кх. Момент,який сприймається
перерізом MRd при стиску, не може прийматись більшим ніж:
- для елементів групи 1, за винятком кладки з елементів на легких заповнювачах
MRd <0,4/d bd2 ;(11.24а)
- для елементів груп 2, 3, 4 та елементе групи 1 з легкого бетону
Мм <0,3 /d bd2 ,(11.246)
Де fd~ розрахункова міцність кладки на стиск;
b- ширина перерізу;
d- робоча висота перерізу;
х- відстань до нейтральної осі.
- Якщо арматура зосереджена в окремих місцях перерізу так, що переріз елемента не може розглядатись як елемент з полицею, ширину такого армованого перерізу можна приймати не більшою ніж трикратне значення висоти перерізу (рисунок 11.5).
1- арматура
Рисунок 11.5 - Ширина перерізу для елементів з арматурою, зосередженою в окремих місцях
- Елементи з армованої кам’яної кладки з коефіцієнтом гнучкості, розрахованим відповідно до 10.5.1.4, більшим ніж 12, можуть розраховуватись із застосуванням положень та правил для неармованих елементів (11.1), з урахуванням ефектів другого порядку (наведених дій) через додатковий розрахунковий моментом Ma(j
N,, h
(П-25)
2000•t
де- розрахункова величина вертикального навантаження;
hcj- ефективна висота стіни;
t- товщина стіни.
- Елементи армованої кам’яної кладки при дії на них незначних за величиною осьових зусиль можуть розраховуватись тільки на дію згину, якщо розрахункове осьове напруження о d не перевищує:
а ,<0,3fd,(11.26)
Деfd~ розрахункова величина міцності кладкина стиск.
- Для стін, армованих зварними сітками у горизонтальних швах, для сприйняття поперечних навантажень, коли необхідно, щоб міцність такого армування досягала значення коефіцієнта згинального моменту (10.5.5), значення приведеної міцності на згин fxci2t арр м°же визначатись шляхом прирівнювання розрахункового опору перерізу армованого горизонтального шва за моментом до неармованого перерізу тієї ж висоти із використанням формули
yd
/:
(11.27)
xd2,app
6 AJ
Ґ
де- розрахункова міцність арматури горизонтальногошва кладки;
As- площа поперечного перерізу арматури горизонтального шва кладки при дії розтягу,
пог.м;
t- товщина стіни;
z- плече внутрішньої пари з рівняння (11.23).
- Загальні положення армованих будівельних елементів
- В армованих елементах, у яких арматура зосереджена локально так, що переріз елемента може працювати як елемент з полицею, наприклад, Т- або Г-подібний (рисунок 11.6), товщина полиці іу повинна дорівнювати товщині кладки, але у жодному разі не більше ніж 0,5 d, де rf - робоча висота перерізу елемента. Кладка в проміжках між місцями зосередження арматури повинна перевірятись на здатність сприймати згин між утвореними таким чином опорами.
tfl +61 f
К
h/6
Ьф менша з
b а менша з
efl
робоча ширина полиці
h/3
робоча ширина полиці
tr 2 +12 t j
де Ьер - робоча ширина полиці перерізу елемента;
Ьф[ - робоча ширина полиці перерізу елемента; h - габаритна висота цегляної стіни;
/г - відстань у чистоті між поперечними опорами; tj - товщина полиці; tri - товщина ребра, і.
- Робоча ширина полиці перерізу елементів bej повинна дорівнювати найменшій із наступних величин:
(і) для Т-подібних елементів:
- фактична ширина полиці;
- ширина порожнеч або ребра плюс 12 товщин полиці;
- відстань між порожнечами або ребрами;
- третина висоти стіни.
(її) для Г-подібних елементів:
- фактична ширина полиці;
- ширина порожнеч або ребра плюс 6 товщин полиці;
- відстань між порожнечами або ребрами;
- одна шоста частина висоти стіни.
- Для перерізів елементів із полицями розрахункова несуча здатність на дію згинального моменту MRd може бути отримана за допомогою рівняння (11.22), при цьому її величина не може перевищувати
MmS/jV/W-0'5'/)(11.28)
Де fd~ розрахункова міцність кладки на стиск, отримана з 7.4.1і 8.6.1;
d- робоча висота перерізу елемента;
tj- товщина полиці відповідно до вимог 11.6.3.1 і 11.6.3.2;
bef- фактична ширина полиці перерізу елемента відповідно до вимог 11.6.3.1 і 11.6.3.2.
- Балки-стінки
- Для балок-стінок розрахункова несуча здатність на дію згинального моменту MRd може бути отримана з рівняння (11.22), де:
As - площа арматури в нижній частині балки-стінки;
Ayd - розрахункова міцність сталевої арматури;
z - плече внутрішньої пари, яке повинно прийматись, як найменша із наступних величин
z=0,7/c/;(11.29)
z-0,4h+0,2lej,(11.30)
деlej- робочий проліт балки із кам’яної кладки;
h - габаритна висота балки-стінки.
- Розрахункова несуча здатність на дію згинального моменту MRd не повинна перевищувати:
- для елементів групи 1, за винятком кладки елементів з легкого бетону
MRd<0,4fdbd2;(11.31а)
- для елементів груп 2, 3,4 та групи 1 при кладці елементів з легкого бетону
MRd<0,3fdbd2,(11.316)
деb- ширина балки;
d- робоча висота балки, яка може дорівнювати1,3 z;
fd- розрахункова міцність кладки на стиск у напрямі дії навантаження, отримана з 7.4.1
і 8.6.1, або міцність бетону заповнення, отримана з 7.4.1 і 8.3, залежно від того, яка з них менша.
- Для обмеження тріщин необхідно передбачувати арматуру у горизонтальних швах над робочою арматурою на висоту 0,5 lej або 0,5 d від нижньої грані балки залежно від того, яка з величин менша (13.2.3.3 і рисунок 11.7).
1- арматура Рисунок 11.7 - Арматура балки-стінки
- Стрижні арматури повинні бути безперервними або напускатися на довжину, достатню для забезпечення ефективності напуску Іь , а також повинна забезпечуватись необхідна довжина їх анкерування відповідно до 13.2.5.
- Несуча здатність стиснутої зони балки-стінки повинна перевірятись на втрату стійкості (випучування), якщо вона не розкріплена, із застосуванням методики для вертикально навантажених стін, наведеної у 11.1.2.
- У приопорних зонах балка-стінка повинна перевірятись на дію вертикальних навантажень.
- Комбіновані перемички
Якщо застосовуються армовані або попередньо напружені комбіновані перемички, які працюють разом із розташованою над збірною перемичкою кладкою як цілісний розтягнутий елемент, і якщо жорсткість перемички мала в порівнянні з жорсткістю розташованої вище стіни, розрахунок можна виконувати згідно з 11.6.4, за умови, що довжина зони обпирання збірної перемички з кожного її кінця перевірена розрахунками на анкерування і несучу здатність та не менше 100 мм (рисунок 11.8).
>100 мм
«-*1
кн>
>100 мм
/d
- Загальні положення
- Для граничного стану за міцністю і стійкістю величина розрахункового навантаження зсуву, прикладеного до елемента з армованої кам’яної кладки VEd , повинна бути меншою або дорівнювати розрахунковому опору елемента на зсув VRd, тобто:
VFJ<VU.(11.32)
- Розрахунковий опір елемента з армованої кам’яної кладки на зсув VRd можна визначати так:
- нехтуючи роботою арматури елемента на зсув, якщо не забезпечено мінімальної площі арматури відповідно до вимог 13.2.3.5,
- враховуючи роботу арматури, якщо забезпечено хоча б мінімальну площу арматури, що працює на зсув.
- Необхідно врахувати внесок бетону заповнення у величину розрахункового опору на зсув елемента з армованої кам’яної кладки, і якщо розрахунком міцність бетону заповнення зсув значно більша ніж сама кладка, то необхідно застосовувати ДБН В.2.6-98, а міцністю кладки нехтувати.
- Перевірка стін з армованої кам’яної кладки на дію горизонтальних навантажень у площині стіни
- Якщо у стінах з армованої кам’яної кладки наявна вертикальна арматура і коли внесок поперечної арматури у роботу на зсув не враховується, необхідно перевірити наступну умову: