1. Метод із застосуванням коефіцієнта Ф

Комбіноване вертикальне і горизонтальне навантаження може бути враховано шляхом прийняття ексцентриситету при дії горизонтального навантаження е^е або е^т відповідно до 11.1.2.2.1. Вони можуть бути отримані з рівняння (11.5) і (11.7) і застосовані при визначенні коефіцієнта Ф в рівнянні (11.2).

  1. Метод при застосуванні підвищеної міцності при вигині
  2. Дозволяється збільшити розрахункову міцність кладки на вигин fxdx завдяки дії постійного вертикального навантаження до величини значення міцності при вигині fxdx арр , яка використовується при розрахунку цієї ділянки.
  3. Метод із застосуванням приведеного вигинального моменту

Еквівалентні вигинальні моменти можуть бути застосовані для комбінованого розрахунку при вертикальних і горизонтальних навантаженнях при комбінації пунктів 11.4.2 і 11.4.3.

Примітка. У додатку Л наведено метод модифікації коефіцієнта моменту вигинуа відповідно до 10. 5.5 для врахування вертикального і горизонтального навантаження.

  1. Для розрахунку опору анкера у складі конструкції враховується комбінація наступних чинників:
  • відносний зсув пов’язаних один з одним елементів конструкції, наприклад, обличкування і шар вертикальної стіни, викликаний різницею температур, зміною вологості і діями на будівельні конструкції;
  • горизонтальне вітрове навантаження;
  • сили взаємодії шарів стін колодязної кладки.
  1. При визначенні несучої здатності анкерів необхідно врахувати всі відхилення від прямолінійності дій і пошкодження матеріалу, включаючи вірогідність крихкого руйнування, яке викликане багаточисельними деформаціями, що виникають під час будівництва та після нього.
  2. У тих випадках, коли стіни, особливо стіни колодязної кладки і облицювальні стіни, навантажені дією вітру, анкери, що зв’язують два шари стін, повинні передавати навантаження, викликані дією вітру, з навантаженого шару на інший шар або на опору.
  3. Мінімальна кількість необхідних анкерів стін на одиницю площі nt може бути отримана з рівняння

(11.20)

Pi

але не менше ніж визначено в 13.5.2.2, де

WEd - розрахункова величина горизонтального навантаження, що передається на одиницю площі;

F(/-розрахунковавеличинаопоруанкерана стиск або розтяг у залежності від умов

проектування.

Примітка 1. Для отримання розрахункової величини заявлена виробником міцність анкера повинна

бути розділена на у м.

Примітка 2. При виборі анкерів стін необхідно враховувати те, що вони повинні дозволяти незначний відносний зсув шарів стіни без їх пошкодження.

  1. У разі облицювальної стіни WEc{ повинно розраховуватися виходячи з того, що анкери стін призначені для передачі розрахункового горизонтального навантаження сили вітру, що діє на облицювальну стіну, на конструкцію, яка знаходиться за нею.
  2. Елементи армованої кам’яної кладки при дії вигину, вигину і осьового зусилля або осьового зусилля
  3. Загальні положення
  4. Проектування елементів армованої кам’яної кладки при вигині, вигині і осьовому зусиллі або тільки при осьових навантаженнях повинне здійснюватися виходячи з таких умов:
  • ділянки перерізу залишаються плоскими;
  • арматура деформується, як і пов’язана з нею кладка;
  • міцність кладки на розтяг приймається нульовою;
  • величина максимальної деформації стиску кладки вибирається відповідно до використовуваного матеріалу;
  • максимальна деформація розтягу арматури вибирається відповідно до матеріалу;
  • діаграма залежності деформації від напруження кам’яної кладки приймається лінійною, параболічною, параболічно-прямокутною або прямокутною (8.7.1);
  • залежність деформації від напруження арматури визначається згідно з ДБН В.2.6-98;
  • для неповністю стиснутих поперечних перерізів гранична деформація стиску не перевищує гти = -0,0035 для елементів групи 1 і є ти - -0,002 - для елементів груп 2, 3 і 4 (рисунок 8.2).
  1. Деформаційні властивості бетону заповнення приймаються аналогічними властивостям кладки.
  2. Розрахунковий блок напруження при стиску кладки або бетону заповнення може бути визначений виходячи з рисунка 8.2, де fd - розрахункова величина міцності кладки на стиск у напрямі дії навантаження або бетону заповнення.
  3. Коли в зону стиску входять кладка і бетон заповнення, міцність на стиск повинна бути визначена виходячи з міцності на стиск найслабкішого матеріалу.
  4. Перевірка характеристик елементів з армованої кам’яної кладки при дії вигину і/або нормальних сил
  5. У граничному стані із втрати несучої здатності розрахункова величина навантаження, прикладеного до елемента армованої кам’яної конструкції Ed , повинна бути менше або дорівнювати розрахунковому опору даного елемента Rd щоб:

Ed<Rd.(11.21)

  1. Розрахунковий опір елемента повинен визначатися з початкових положень, описаних в 11.6.1. Деформація арматури на розтяг є5 повинна бути обмежена величиною 0,01.

  1. При визначенні розрахункової величини моменту опору перерізу як спрощення може бути прийнятий прямокутний характер розподілу напружень, як це показано на рисунку 11.4.

абв

а -поперечний переріз; б - деформації; в - внутрішні сили Рисунок11.4 - Розподіл напружень

  1. Для армованого елемента з прямокутним поперечним перерізом при чистому вигині розрахункова величина моменту MRd може бути

М

u=A,S,iz'(1L22)

де виходячи з прийнятого спрощення, зображеного на рисунку 11.4, на ділянці, де деформація стиску і розтягу одночасно досягають свого максимального значення, плече важеля z може дорівнювати

V„,5a‘V

z-d

<0,95 d,(11.23)

V,

де Ь- ширина перерізу;

d- корисне значення висоти перерізу;

As- площа поперечного перерізу арматури , що розтягується;

fd- розрахункова міцність кладки на стиск у напрямі дії навантаження, отримана з 7.4.1

і 8.6.1, міцність бетону заповнення, отримана з 7.4.1 і 8.3, залежно від того, яке із значень менше;

fyd - розрахункова міцність сталевої арматури.

  1. При визначенні розрахункової міцності на дію моменту MR({ елементів армованої кам’яної кладки при діїзгину розрахункова міцність на стиск /<,,показананарисунку 11.4, може

прийматись по всійвисоті стиснутоїграні поперечного перерізу~кх. Момент,який сприймається

перерізом MRd при стиску, не може прийматись більшим ніж:

  • для елементів групи 1, за винятком кладки з елементів на легких заповнювачах

MRd <0,4/d bd2 ;(11.24а)

  • для елементів груп 2, 3, 4 та елементе групи 1 з легкого бетону

Мм <0,3 /d bd2 ,(11.246)

Де fd~ розрахункова міцність кладки на стиск;

b- ширина перерізу;

d- робоча висота перерізу;

х- відстань до нейтральної осі.

  1. Якщо арматура зосереджена в окремих місцях перерізу так, що переріз елемента не може розглядатись як елемент з полицею, ширину такого армованого перерізу можна приймати не більшою ніж трикратне значення висоти перерізу (рисунок 11.5).

1- арматура

Рисунок 11.5 - Ширина перерізу для елементів з арматурою, зосередженою в окремих місцях

  1. Елементи з армованої кам’яної кладки з коефіцієнтом гнучкості, розрахованим відповідно до 10.5.1.4, більшим ніж 12, можуть розраховуватись із застосуванням положень та правил для неармованих елементів (11.1), з урахуванням ефектів другого порядку (наведених дій) через додатковий розрахунковий моментом Ma(j

N,, h

(П-25)

2000•t

де- розрахункова величина вертикального навантаження;

hcj- ефективна висота стіни;

t- товщина стіни.

  1. Елементи армованої кам’яної кладки при дії на них незначних за величиною осьових зусиль можуть розраховуватись тільки на дію згину, якщо розрахункове осьове напруження о d не перевищує:

а ,<0,3fd,(11.26)

Деfd~ розрахункова величина міцності кладкина стиск.

  1. Для стін, армованих зварними сітками у горизонтальних швах, для сприйняття поперечних навантажень, коли необхідно, щоб міцність такого армування досягала значення коефіцієнта згинального моменту (10.5.5), значення приведеної міцності на згин fxci2t арр м°же визначатись шляхом прирівнювання розрахункового опору перерізу армованого горизонтального шва за моментом до неармованого перерізу тієї ж висоти із використанням формули

yd

/:

(11.27)

xd2,app

6 AJ

Ґ

де- розрахункова міцність арматури горизонтальногошва кладки;

As- площа поперечного перерізу арматури горизонтального шва кладки при дії розтягу,

пог.м;

t- товщина стіни;

z- плече внутрішньої пари з рівняння (11.23).

  1. Загальні положення армованих будівельних елементів
  2. В армованих елементах, у яких арматура зосереджена локально так, що переріз елемента може працювати як елемент з полицею, наприклад, Т- або Г-подібний (рисунок 11.6), товщина полиці іу повинна дорівнювати товщині кладки, але у жодному разі не більше ніж 0,5 d, де rf - робоча висота перерізу елемента. Кладка в проміжках між місцями зосередження арматури повинна перевірятись на здатність сприймати згин між утвореними таким чином опорами.

tfl +61 f

К

h/6

Ьф менша з

b а менша з

efl

робоча ширина полиці

h/3

робоча ширина полиці

tr 2 +12 t j

де Ьер - робоча ширина полиці перерізу елемента;

Ьф[ - робоча ширина полиці перерізу елемента; h - габаритна висота цегляної стіни;

/г - відстань у чистоті між поперечними опорами; tj - товщина полиці; tri - товщина ребра, і.

  1. Робоча ширина полиці перерізу елементів bej повинна дорівнювати найменшій із наступних величин:

(і) для Т-подібних елементів:

  • фактична ширина полиці;
  • ширина порожнеч або ребра плюс 12 товщин полиці;
  • відстань між порожнечами або ребрами;
  • третина висоти стіни.

(її) для Г-подібних елементів:

  • фактична ширина полиці;
  • ширина порожнеч або ребра плюс 6 товщин полиці;
  • відстань між порожнечами або ребрами;
  • одна шоста частина висоти стіни.
  1. Для перерізів елементів із полицями розрахункова несуча здатність на дію згинального моменту MRd може бути отримана за допомогою рівняння (11.22), при цьому її величина не може перевищувати

MmS/jV/W-0'5'/)(11.28)

Де fd~ розрахункова міцність кладки на стиск, отримана з 7.4.1і 8.6.1;

d- робоча висота перерізу елемента;

tj- товщина полиці відповідно до вимог 11.6.3.1 і 11.6.3.2;

bef- фактична ширина полиці перерізу елемента відповідно до вимог 11.6.3.1 і 11.6.3.2.

  1. Балки-стінки
  2. Для балок-стінок розрахункова несуча здатність на дію згинального моменту MRd може бути отримана з рівняння (11.22), де:

As - площа арматури в нижній частині балки-стінки;

Ayd - розрахункова міцність сталевої арматури;

z - плече внутрішньої пари, яке повинно прийматись, як найменша із наступних величин

z=0,7/c/;(11.29)

z-0,4h+0,2lej,(11.30)

деlej- робочий проліт балки із кам’яної кладки;

h - габаритна висота балки-стінки.

  1. Розрахункова несуча здатність на дію згинального моменту MRd не повинна перевищувати:
  • для елементів групи 1, за винятком кладки елементів з легкого бетону

MRd<0,4fdbd2;(11.31а)

  • для елементів груп 2, 3,4 та групи 1 при кладці елементів з легкого бетону

MRd<0,3fdbd2,(11.316)

деb- ширина балки;

d- робоча висота балки, яка може дорівнювати1,3 z;

fd- розрахункова міцність кладки на стиск у напрямі дії навантаження, отримана з 7.4.1

і 8.6.1, або міцність бетону заповнення, отримана з 7.4.1 і 8.3, залежно від того, яка з них менша.

  1. Для обмеження тріщин необхідно передбачувати арматуру у горизонтальних швах над робочою арматурою на висоту 0,5 lej або 0,5 d від нижньої грані балки залежно від того, яка з величин менша (13.2.3.3 і рисунок 11.7).

1- арматура Рисунок 11.7 - Арматура балки-стінки

  1. Стрижні арматури повинні бути безперервними або напускатися на довжину, достатню для забезпечення ефективності напуску Іь , а також повинна забезпечуватись необхідна довжина їх анкерування відповідно до 13.2.5.
  2. Несуча здатність стиснутої зони балки-стінки повинна перевірятись на втрату стійкості (випучування), якщо вона не розкріплена, із застосуванням методики для вертикально навантажених стін, наведеної у 11.1.2.
  3. У приопорних зонах балка-стінка повинна перевірятись на дію вертикальних навантажень.
  4. Комбіновані перемички

Якщо застосовуються армовані або попередньо напружені комбіновані перемички, які працюють разом із розташованою над збірною перемичкою кладкою як цілісний розтягнутий елемент, і якщо жорсткість перемички мала в порівнянні з жорсткістю розташованої вище стіни, розрахунок можна виконувати згідно з 11.6.4, за умови, що довжина зони обпирання збірної перемички з кожного її кінця перевірена розрахунками на анкерування і несучу здатність та не менше 100 мм (рисунок 11.8).

>100 мм

«-*1

кн>

>100 мм

/d

  1. Загальні положення
  2. Для граничного стану за міцністю і стійкістю величина розрахункового навантаження зсуву, прикладеного до елемента з армованої кам’яної кладки VEd , повинна бути меншою або дорівнювати розрахунковому опору елемента на зсув VRd, тобто:

VFJ<VU.(11.32)

  1. Розрахунковий опір елемента з армованої кам’яної кладки на зсув VRd можна визначати так:
  • нехтуючи роботою арматури елемента на зсув, якщо не забезпечено мінімальної площі арматури відповідно до вимог 13.2.3.5,
  • враховуючи роботу арматури, якщо забезпечено хоча б мінімальну площу арматури, що працює на зсув.
  1. Необхідно врахувати внесок бетону заповнення у величину розрахункового опору на зсув елемента з армованої кам’яної кладки, і якщо розрахунком міцність бетону заповнення зсув значно більша ніж сама кладка, то необхідно застосовувати ДБН В.2.6-98, а міцністю кладки нехтувати.
  2. Перевірка стін з армованої кам’яної кладки на дію горизонтальних навантажень у площині стіни
  3. Якщо у стінах з армованої кам’яної кладки наявна вертикальна арматура і коли внесок поперечної арматури у роботу на зсув не враховується, необхідно перевірити наступну умову: