Таблиця 6 - Витрати води на зовнішнє пожежогасіння будівель виробничого або складського призначення (без ліхтарів) шириною 60 м та більше
Ступінь вогне стійкості будівель |
Категорія будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою |
Витрата води на одну пожежу, л/с, на зовнішнє пожежогасіння будівель виробничого або складського призначення при їх об’ємі, тис. м3 |
||||||||
|
|
до 50 включ. |
від 50 до 100 включ. |
від 100 до 200 включ. |
від 200 до 300 включ. |
від 300 до 400 включ. |
від 400 до 500 включ. |
від 500 до 600 включ. |
від 600 до 700 включ. |
від 700 до 800 включ. |
I та II |
А, Б, В |
20 |
30 |
40 |
50 |
60 |
70 |
80 |
90 |
100 |
I та II |
Г, Д |
10 |
15 |
20 |
25 |
30 |
35 |
40 |
45 |
50 |
Примітка 1. При двох розрахункових пожежах розрахункова витрата води на пожежогасіння визначається по двох будівлях, що вимагають найбільшої витрати води, визначеної за таблицями 5 або 6.
Примітка 2. Витрата води на зовнішнє пожежогасіння окремо розташованих допоміжних будівель промислових підприємств визначається за таблицею 4, як для громадських будівель, а для вбудованих у виробничі будівлі - за загальним об’ємом будівлі за таблицею 5.
Примітка 3. Витрата води на зовнішнє пожежогасіння будівель з об’ємами, більше ніж зазначено у таблицях 5 та 6, приймається за технічними або містобудівними умовами та обмеженнями.
Примітка 4. Ступінь вогнестійкості будівель або споруд визначається відповідно до вимог ДБН В.1.1.7, а категорія будівель та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою - відповідно до вимог НАПБ Б.03.002.
Примітка 5. Розрахункова витрата води на зовнішнє пожежогасіння будівель та приміщень холодильників для зберігання харчових продуктів приймається за вибухопожежною та пожежною небезпекою, як для будівель та приміщень категорії В.
Для цих будівель у місцях розміщення зовнішніх пожежних драбин слід передбачати стояки- сухотруби діаметром 80 мм, які обладнані пожежними з’єднувальними головками на верхньому і нижньому кінцях стояка.
Для будівель шириною не більше ніж 24 м та висотою до карниза не більше ніж 10 м стояки-сухотруби допускається не передбачати.
Таблиця 7 - Витрата води на зовнішнє пожежогасіння відкритих площадок зберігання транспортних ISO-контейнерів
Кількість транспортних ISO-контейнерів, шт. |
Витрата води, л/с |
Від 30 до 50 |
15 |
Від 51 до 100 |
20 |
Від 100 до 300 |
25 |
Від 301 до 1000 |
40 |
Понад 1000 |
Не менше ніж 50 |
При виконанні розрахунків режиму пожежогасіння систем внутрішнього та зовнішнього водопостачання підприємств виробничого, аграрно-промислового комплексу та складського призначення витрати води на гігієнічні та господарсько-побутові потреби, миття технологічного устаткування, благоустрій (поливання-миття удосконалених покриттів вулиць та доріг, а також поливання або зрошування зелених насаджень) в розрахунках не враховуються.
У випадках, коли за умов технологічного процесу можливе часткове використання виробничої води на пожежогасіння, слід передбачати встановлення гідрантів на мережі виробничого водопроводу додатково до гідрантів, встановлених на мережі протипожежного водопроводу, що забезпечує необхідну витрату води на пожежогасіння.
24 год - у населених пунктах і на промислових підприємствах з будівлями за вибухопожежною
та пожежною небезпекою категорій А, Б та В;
36 год - на промислових підприємствах з будівлями за пожежною небезпекою категорій Г та Д;
72 год - у сільських населених пунктах і на сільськогосподарських підприємствах.
Для промислових підприємств із витратами води на зовнішнє пожежогасіння до 20 л/с включ. допускається збільшувати час відновлення пожежного об’єму води:
до 48 год - для будівель категорій Г та Д;
до 36 год - для будівель категорії В.
На період відновлення пожежного об’єму води допускається зниження подачі води на питне водопостачання системами I та II категорій до 70 % включ., III категорії - до 50 % включ. (від розрахункової витрати) та подачі води на виробничі потреби за аварійним графіком. Категорія щодо надійності дії або за ступенем забезпеченості подачі води на питне водопостачання приймається згідно з 8.4.
а) при одноповерховій забудові - не менше ніж 10 м,
б) при багатоповерховій забудові - додатково по 4 м на кожний наступний поверх (але не більше ніж 45 м).
Зонування системи централізованого питного водопостачання населеного пункту слід передбачати для районів з напором більше ніж 45 м. При напорах на вводі в будівлю більше ніж 45 м слід передбачати установку регуляторів тиску. Вільний напір у мережі у водорозбірних колонок приймається не менше ніж 10 м. У години мінімального водоспоживання напір на кожний поверх, крім першого, допускається приймати 3 м та забезпечувати подачу води в ємкості для її зберігання.
Для окремих багатоповерхових будівель або груп будівель, що розташовані у районах з меншою поверховістю забудови або на підвищених місцях, слід передбачати насосні станції або установки підкачування згідно з ДБН В.2.5-64.
У протипожежному водопроводі високого тиску стаціонарні пожежні насоси повинні бути обладнані пристроями, які забезпечують їх пуск не пізніше ніж через 5 хв після надходження сигналу про виникнення пожежі.
Примітка. Для населених пунктів, у яких відсутня професійна служба пожежної охорони, протипожежний водопровід приймається високого тиску та передбачається влаштування на території об’єктів виробничого або громадського призначення пожежних постів відповідно до ГОСТ 12.4.009.
Мінімальний вільний напір у мережі протипожежного водопроводу високого тиску повинен забезпечувати висоту компактного струменя не менше ніж 10 м за максимально необхідної витрати води на пожежогасіння та розташуванні пожежного ствола на рівні найвищої точки найвищої будівлі.
Вільний напір у мережі об’єднаного протипожежного водопроводу (питного або виробничого) повинен бути не менше ніж 10 м, але не більше ніж 45 м.
Для виробничого водопостачання після спеціальної водопідготовки (із забезпеченням санітарно-гігієнічної безпеки виробничого персоналу згідно з [6]) в першу чергу рекомендується розглядати можливість використання очищених стічних вод, а також шахтних та кар’єрних вод. Доцільність використання поверхневих або підземних джерел для виробничого водопостачання повинна відповідати вимогам чинного законодавства [3] та [4].
Допускається використання декількох джерел водопостачання з різними гідрологічними або гідрогеологічними характеристиками.
При виборі джерела виробничого водопостачання слід враховувати вимоги, які висуваються споживачами, за ступенем забезпеченості подачі води, якості води тощо.
-якість відповідає вимогам ДСанПін 2.2.4-171, ДСТУ 4808 або може бути доведена існуючими методами водопідготовки;