Страница 36: ДБН В.2.5-74:2013. Водопостачання зовнішні мережі та споруди основні положення проектування (32623)

Примітка 4. Вимоги до основи під трубопроводи визначені для забудови, яка розташована поблизу трубопроводу класу відповідальності СС2. При розташуванні поблизу трубопроводу забудови класу відповідальності СС3 або СС1 вказані в таблиці вимоги відповідно підвищуються або зменшуються.

Для поглиблення траншей під стикові з’єднання трубопроводів потрібно застосовувати трамбування ґрунту.

На території населених пунктів з системами водопостачання I та II категорій прокладання трубопроводів у каналах (футлярах) та тунелях слід приймати тільки у випадках, коли відстань у просвіті між зовнішньою поверхнею труб і фундаментами будівель та споруд класу відповідальності СС3 або СС2 менше ніж довжина каналів на вводах водопроводу в будівлі згідно з ДБН В.2.5-64.

Розрахунок обчислення просідання ґрунтів основи слід виконувати згідно з ДБН В.2.1-10 (додатки Д.14-Д.19).

При безтраншейному способі прокладання мереж у всіх випадках слід забезпечувати ретельне заповнення простору між ґрунтом та трубою, яка протягується в землі. Протягування водонесучого трубопроводу в захисному водонепроникному футлярі виконується тільки з об’ємною фіксацією трубопроводу з урахуванням вимог 12.58 та облаштуванням скиду можливих витоків у контрольний колодязь.

При проектуванні слід враховувати можливість часткового або повного усунення просідання ґрунту при будівництві близько розташованих будівель або споруд та влаштовувати відповідні основи під трубопроводи.

1. Піддони, футляри, днища каналів і тунелів повинні мати уклон у бік контрольних колодязів.
2. Допускається приймати наземне або надземне прокладання водоводів і водопровідних мереж за умов вжиття заходів згідно з 12.41.
3. У ґрунтових умовах за відсутності просідання від власної ваги ґрунту або наявності просідання до 0,2 м для систем водопостачання потрібно приймати матеріал труб, зазначений у 12.21 (крім склопластикових).

Для закладення розтрубних і муфтових труб потрібно застосовувати еластичні матеріали.

У ґрунтових умовах за наявності просідання від власної ваги ґрунту більше 20 см водоводи і мережі потрібно проектувати зі сталевих або поліетиленових труб; застосування розтрубних труб не допускається.

1. Для спостереження під час експлуатації за трубопроводами, прокладання яких передбачається на піддонах, у каналах (футлярах) або тунелях, потрібно передбачати контрольні колодязі на відстанях, обумовлених місцевими умовами, але не більше ніж 250 м за наявності просідання від власної ваги ґрунту до 0,2 м та не більше ніж 200 м за наявності просідання від власної ваги ґрунту більше ніж 0,2 м. При цьому слід забезпечити відведення води в обхід колодязів у мережі.
2. При траншейному прокладанні водопровідних мереж за відсутності просідання від власної ваги ґрунту або за наявності просідання до 0,05 м відстань по горизонталі (у просвіті) від мереж до фундаментів будівель та споруд повинна бути не менше ніж 5 м, за наявності просідання від власної ваги ґрунту більше ніж 0,2 м - відповідно до таблиці 47.

Таблиця 47 - Мінімальні відстані (у просвіті), м, від мереж до фундаментів будівель та споруд за наявності просідання від власної ваги ґрунту більше ніж 20 см

Примітка. При зведенні будівель та споруд у ґрунтових умовах за наявності просідання від власної ваги ґрунту більше 0,05 м, властивості просідання яких повністю усунуті, відстані від мереж до фундаментів будівель та споруд приймаються без урахування просідання.

При прокладанні водопровідних ліній, що працюють при тиску понад 0,6 МПа (6 кгс/см2), зазначені в таблиці 47 відстані потрібно збільшувати на 30 .

За неможливості дотримання зазначених у таблиці 47 відстаней з урахуванням необхідних збільшень прокладання трубопроводів за наявності просідання від власної ваги ґрунту від 0,05 м до 0,2 м включно слід передбачати на водонепроникних піддонах, а за наявності просідання від власної ваги ґрунту більше ніж 0,2 м - у каналах (футлярах) або тунелях з обов’язковим улаштуванням випусків аварійних вод у контрольні колодязі.

За наявності просідання від власної ваги ґрунту менше ніж 20 см вказані в таблиці відстані допускається зменшувати на 20 %.

1. На водоводах і водопровідних мережах перед фланцевою арматурою потрібно передбачати встановлення в колодязях, каналах і тунелях рухливих стикових з’єднань.
2. Колодязі на мережах водопроводу слід проектувати за відсутності просідання або наявності просідання від власної ваги ґрунту від 0,05 м до 0,2 м з ущільненням ґрунту на глибину 0,3 м, а за наявності просідання від власної ваги ґрунту більше 0,2 м - з ущільненням ґрунту на глибину 1 м і улаштуванням водонепроникних днищ і стін колодязя нижче трубопроводу.

Поверхня землі навколо люків колодязів на 0,3 м ширше пазух повинна бути спланована з уклоном 30 % (0,03) від колодязя.

1. Водозабірні колонки слід розміщувати на знижених ділянках на відстані не менше ніж 20 м від будівель та споруд.
2. Нижня частина контрольних колодязів повинна бути водонепроникною.

Відведення води з контрольних колодязів потрібно передбачати згідно з 12.15. За відсутності

відведення води об’єм і заглиблення нижньої частини колодязя повинні забезпечувати необхідність її спорожнення не частіше одного разу за добу.

За необхідності, контрольні колодязі повинні бути обладнані водовимірювальним пристроєм або автоматичною сигналізацією рівня води з подачею сигналу на диспетчерський пункт.

1. Будівельні конструкції'
2. У ґрунтових умовах за відсутності просідання ґрунту від власної ваги або наявності просідання до 0,05 м основу під ємкісними спорудами потрібно приймати:

а) природну, якщо в межах шару просідаючого ґрунту сумарний тиск від споруди a zp і власної маси ґрунту a zg менше або дорівнює початковому просідаючому psl, тобто a zp + a zg < psl або сумарна величина осідання S0 та просідання Ssl фундаменту споруди менше або дорівнює гранично-допустимій Su (S'u) для розглянутої споруди величини, тобто So + Ssl < Su (S'u);

б) ущільнені просідаючі ґрунти при a zp + a zg > psl або So + Ssl > Su (S'u).

1. Ущільнення ґрунтів основ за відсутності просідання від власної ваги ґрунту або за наявності просідання до 5 см включно потрібно передбачати важкими трамбівками на глибину не менше ніж 1,5 м у межах майданчика, що перевищує розміри споруд на 2 м у кожну сторону від зовнішніх граней фундаментів. Щільність сухого ґрунту на нижній межі ущільненої зони повинна бути не менше ніж 1,65 т/м3.

Примітка. За неможливості ущільнення просідаючих ґрунтів важким трамбуванням до заданого ступеня щільності передбачається ґрунтова подушка товщиною 1,5 м з місцевих глинистих ґрунтів з ущільненням їх до щільності сухого ґрунту не менше ніж 1,65 т/м3.

1. Під ємкісні споруди з конусоподібними днищами ущільнення ґрунтів за відсутності просідання від власної ваги ґрунту або наявності просідання до 0,05 м потрібно приймати в кілька етапів (шарів).

Кожним етапом потрібно передбачати ущільнення шару ґрунту з наступним риттям (поглибленням) котловану на глибину 0,8 товщі ущільненого ґрунту на даному етапі. При цьому контур дна котловану на кожному етапі повинен бути на 0,2 м більше габаритів конусної частини споруди в даному перетині.

Ущільнення останнього шару слід приймати конусною трамбівкою методом витрамбування.

1. Під фундаментами стін і колон будівель, у яких розміщені ємкісні споруди, а також під підлогами в насосних станціях, приміщеннях з мокрим технологічним процесом і під ємкостями необхідно передбачати ущільнення ґрунту в межах площі, що перевищує розміри споруд на 2 м в кожну сторону від зовнішніх граней фундаментів на глибину 1,5 м за відсутності просідання від власної ваги ґрунту або наявності просідання до 5 см, та 2 м - за наявності просідання від власної ваги ґрунту більше 5 см до щільності сухого ґрунту не менше ніж 1,7 т/м3 на нижній межі ущільненої зони.
2. Підлоги в приміщеннях, де можливе розливання води, повинні бути водонепроникними, мати бортики висотою 0,1 м по периметру примикання до стін, колон, фундаментів устаткування. Уклон підлоги потрібно приймати не менше ніж 10 % (0,01) до водозбірного водонепроникного приямка.

У заглиблених машинних залах нижня частина огороджувальних конструкцій на висоту не менше ніж 0,6 м повинна бути водонепроникною.

1. За наявності просідання від власної ваги ґрунту більше 0,05 м під ємкісними спорудами потрібно передбачати:

• часткове усунення просідання ґрунтів;
• повне усунення просідання ґрунтів у межах всієї просідаючої товщі або прорізання просідаючих ґрунтів.

Часткове усунення просідання ґрунтів у межах зони, яка деформується, допускається за умови, якщо сумарні величини осідання і просідання не перевищують гранично-допустимих значень для споруд, що проектуються.

1. Часткове усунення просідання ґрунту за наявності просідання від власної ваги ґрунту від 0,05 м до 0,2 м включно слід приймати поверхневим ущільненням ґрунтів важкими трамбівками або влаштуванням ґрунтових подушок.

Товщина ущільненого шару повинна бути від 2 м до 5 м залежно від конструктивних особливостей споруд і товщини шару просідаючих ґрунтів.

1. При частковому усуненні просідання ґрунту за наявності просідання від власної ваги ґрунту більше 0,05 м під днищем ємкісної споруди по ущільненому ґрунту необхідно передбачати протифільтраційний піддон із дренажним шаром і пристінний дренаж із відведенням води в контрольний колодязь.

Ємкісні споруди з конусоподібними днищами слід проектувати на колонах, що опираються на залізобетонну водонепроникну плиту, з якої слід передбачати відведення аварійної води в контрольний колодязь.

1. Під водонапірними баштами незалежно від ґрунтових умов за просіданням слід передбачати ущільнення ґрунту згідно з 18.3.3.1.

За наявності просідання від власної ваги ґрунту більше 0,05 м фундамент водонапірної башти слід приймати у вигляді суцільної залізобетонної плити та передбачати пристрій для відведення з неї аварійної води в контрольний колодязь.

1. За наявності просідання від власної ваги ґрунту більше ніж 0,2 м під ємкісними спорудами потрібно передбачати повне усунення просідаючих властивостей всієї просідаючої товщі ґрунту основи або її прорізання.
2. Повне усунення властивостей просідання ґрунту в межах всієї просідаючої товщі під ємкісні споруди слід приймати ущільненням просідаючих ґрунтів попереднім замочуванням або замочуванням із глибинними вибухами, які комбінуються з доущільненням верхнього шару просідаючих ґрунтів важкими трамбівками.
3. За неможливості застосування попереднього замочування (відсутність води для замочування, близьке розташування існуючих будівель та споруд тощо) повне усунення властивостей просідання ґрунтів потрібно приймати глибинним ущільненням ґрунтовими палями на всю величину просідаючої товщі.
4. Прорізання просідаючих ґрунтів слід передбачати:

• улаштуванням пальових фундаментів із забивних, набивних, буронабивних та інших видів паль;
• застосуванням стовпів або стрічок із ґрунту, закріпленого хімічним, термічним або іншим способами;

-заглибленням фундаментів.

Прорізання просідаючих ґрунтів пальовими фундаментами потрібно приймати тільки за відсутності можливості повного усунення властивостей просідання ґрунтів під ємкісними спорудами.

1. Для ємкісних споруд за наявності просідання від власної ваги ґрунту більше 0,05 м повинні бути передбачені спостереження за осіданням споруд, витоками води і рівнем ґрунтових вод у період будівництва та експлуатації до стабілізації деформацій.

ВИТРАТИ ВОДИ ДЛЯ БЛАГОУСТРОЮ ТЕРИТОРІЙ У НАСЕЛЕНИХ ПУНКТАХ І НА ПІДПРИЄМСТВАХ ВИРОБНИЧОГО, АГРАРНО-ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

ТА СКЛАДСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Витрати води на благоустрій територій (поливання або зрошування зелених насаджень, робота фонтанів, а також поливання або миття удосконалених покриттів вулиць та доріг) у населених пунктах, на підприємствах виробничого, аграрно-промислового комплексу та складського призначення, за наявності даних щодо розподілу площ, слід визначати за таблицею А.1, а за відсутності - за таблицею А.2.

Таблиця А.1 - Розрахункові (питомі середні за рік) добові витрати води на поливання

Таблиця А.2 - Витрати води на поливання-миття міських територій у розрахунку на одного жителя