999

приймається від 1,2 л/м до 1,5 л/м , в середньому 1,35 л/м );

к - середня кількість разів миття твердих покриттів за рік (складає близько 150 разів);

Fwash - площа твердих покриттів, га, які миють;

^wash " коефіцієнт стоку для поливно-мийних вод (можна приймати ^wash = 0,5).

  1. При проектуванні дощової каналізації, у яку надходять інфільтраційні та дренажні води, потрібно додатково враховувати їх річний об’єм.

Примітка. Кількість інфільтраційних та дренажних вод вимірюють у суху погоду.

  1. Розрахункові витрати стічних вод напівроздільної системи каналізації
  2. Окремі мережі для господарсько-побутових, а також для дощових стічних вод напівроздільної системи каналізації розраховуються згідно з 7.1.

Розрахункову витрату суміші стічних вод qmix, л/с, у загальносплавних колекторах напівроздільної

системи каналізації слід визначати за формулою:

де qcit - максимальна розрахункова витрата виробничих і господарсько-побутових стічних вод з

урахуванням коефіцієнта нерівномірності, л/с;

YAnm - максимальна витрата дощового стоку, що потребує очищення, визначена як сума граничних витрат дощових вод qnm, які подаються в загальносплавний колектор від кожної розподільної камери, розташованої до

розрахункової ділянки, л/с.

Витрату стоку від граничного дощу q^m, що направляється на очищення, допускається визначати за

даними додатка А за формулою (А.1) при періоді одноразового перевищення інтенсивності граничного дощу P від 0,05 до 0,1 року (що забезпечує відведення на очищення не менше ніж 70 % річного об’єму поверхневих стічних вод), приймаючи коефіцієнт в = 1.

Зазначені значення P допускається уточнювати з урахуванням вимог до якості води водного об’єкта - приймальника дощових стічних вод.

Визначення qiim допускається робити спрощеним способом за формулою:

де qr - витрата дощових вод до розподільної камери, л/с;

kj, к2- коефіцієнти, що враховують зміну параметрів стоку при зменшенні значення P, прийнятого при розрахунку дощової мережі. Значення kj приймається згідно з таблицею 3, значення к2 - згідно з таблицею 4, а

значення географічного параметра Cclim, що характеризує імовірність інтенсивності опадів, - згідно з рисунком 1.

Додатково, за необхідності, враховуються витрати інфільтраційних та дренажних вод.

Таблиця 3 - Значення коефіцієнта kj

Значення Р, прийняте для розрахунку очисних споруд, років

Значення коефіцієнта kj

при Cclim = °,85

при Cclim = 1,0

0,10

0,22

0,19

0,08

0,19

0,15

0,05

0,12

0,09

Таблиця 4 - Значення коефіцієнта k2

Значення Р, прийняте для розрахунку дощової мережі, років

Значення коефіцієнта к2

при Cclim = °,85

при Cclim = 1,0

0,33

2,12

2,56

0,5

1,51

1,67

1

1,00

1,00

2

0,71

0,69

3

0,61

0,57

5

0,52

0,47

  1. Кількість дощових вод, що скидаються від розподільної камери qsc, л/с, визначається за формулою:
  2. Регулювання витрат стічних вод
  3. Регулювання стоку міських стічних вод або тільки дощових вод слід передбачати з метою зменшення та вирівнювання витрати, що надходить на очисні споруди або насосну станцію. Регулювання стоку рекомендується також застосовувати перед відвідними колекторами великої довжини для зменшення діаметрів труб, а також у місцях з найбільшою нерівномірністю водовідведення. При регулюванні частини стоку, яку не може пропустити колектор, до якого підключено напірний трубопровід насосної станції, регулюючий резервуар можна влаштовувати після насосної станції на відмітках, що дозволяють його спорожнювати самопливом у період мінімального припливу стоків.
  4. Для регулювання стоку дощових вод рекомендується влаштовувати ставки або резервуари, а також

використовувати укріплені яри та існуючі ставки, що не є джерелами питного водопостачання, непридатні для купання і спорту та не використовуються в рибогосподарських цілях. У регулюючі ставки та резервуари, як правило, слід направляти через розподільні камери лише дощові води при виникненні найбільших витрат стоку. При цьому всі талі води та стік від часто повторюваних дощів необхідно пропускати в обхід ставка для подальшого їх очищення.

Для можливості організації зони санітарної охорони згідно з 17.1 територія, вибрана для влаштування споруд регулювання, повинна бути розташована на відстані не менше ніж 100 м від існуючих житлових будинків.

Примітка. Ця відстань може бути зменшена, якщо до мережі дощової каналізації надходитимуть дощові води тільки з дахів будинків, що не містять нафтопродуктів та органічних забруднень, або застосовуються резервуари закритого типу чи регулюючі запруди.

  1. Для регулювання витрати поверхневого стоку з території промислових підприємств рекомендується передбачати акумулюючі ємкості, що забезпечують часткове очищення стічних вод. Тривалість відстоювання та відведення освітленої води з ємкості може прийматися 1 - 2 доби або визначатися розрахунком.

У випадку доцільності використання акумулюючої ємкості як очисної споруди в неї повинен бути спрямований весь поверхневий стік відповідно до вимог 5.8, при цьому потрібно передбачати спеціальне устаткування для видалення осаду, сміття та нафтопродуктів.

Робочий об’єм W, м , акумулюючої ємкості при прийманні частини розрахункового дощу, що підлягає очищенню, можна визначати за формулою:

де ha - максимальний шар опадів за дощ, мм, стік від якого надходить в акумулюючу ємкість у повному

об’ємі. Для промислових підприємств першої групи ha приймається від 10 мм до 15 мм, що відповідає

добовому шару опадів від малоінтенсивних часто випадаючих дощів з періодом одноразового перевищення розрахункової інтенсивності Р від 0,05 року до 0,1 року. Для промислових підприємств другої групи ha

приймається таким, що дорівнює добовому шару опадів Нр від дощів з Р, прийнятому при гідравлічному

розрахунку цього підприємства, але не менше Р = 1 року.

Примітка. До першої групи відносяться підприємства, перелік яких наведено у 5.8, до другої групи відносяться підприємства, перелік яких наведено у 5.9;

F - площа басейну стоку, га;

^mid - середній коефіцієнт стоку дощових вод, який рекомендується визначати за формулою:

де значення zmd А, п, t приймають згідно з додатком А та розрахунками дощових мереж цього підприємства.

Робочий об’єм акумулюючої ємкості слід перевіряти на можливість забезпечення приймання талих вод,

о

максимальний добовий об’єм W, м3, яких можна визначити за формулою: де Wfa- загальний коефіцієнт стоку талих вод (приймається 0,5-0,7);

Ktid - коефіцієнт, який враховує часткове прибирання та вивезення снігу, визначається за формулою:

де Ftjd - площа, яку очищають від снігу (включає площу покрівель, обладнану внутрішніми водостоками); F - площа стоку, га;

h^ - шар стоку за 10 денних годин, мм, рекомендується визначати за конкретними даними

метеоспостережень у залежності від граничного періоду перевищення Р, а за відсутності даних для І, III, V архітектурно-будівельних кліматичних районів України можна приймати h^ = 25 мм, для II і IV районів - 7 мм,

у прикордонних районах шириною до 20 км можна приймати середнє значення h^ = 16 мм.

  1. Період одноразового перевищення розрахункової інтенсивності дощів для водоскидів і випусків у ставки слід встановлювати для кожного об’єкта з урахуванням місцевих умов і можливих наслідків у випадку випадання дощів з інтенсивністю більше розрахункової.

Для попередніх розрахунків скидні трубопроводи від розподільних камер рекомендується розраховувати

8 КАНАЛІЗАЦІЙНІ МЕРЕЖІ ТА СПОРУДИ НА НИХ

  1. Розташування та умови прокладання каналізаційних мереж
  2. Розташування каналізаційної мережі повинно відповідати принциповій схемі каналізування населеного пункту.
  3. Надземне та наземне прокладання каналізаційних трубопроводів на території населених пунктів, як правило, не допускається.

При перетині глибоких ярів, водотоків і водойм, а також при укладанні каналізаційних трубопроводів за межами населених пунктів допускається наземне та надземне прокладання трубопроводів.

  1. Підземне прокладання каналізаційних мереж можна проектувати траншейним та безтраншейним методами із застосуванням проколу, мікротунелювання, горизонтального направленого буріння (за умови дотримання прийнятих у проекті напрямку та уклону каналізаційних мереж). Безтраншейне прокладання рекомендується застосовувати при будівництві каналізаційних трубопроводів під транспортними комунікаціями, ріками, іншими перешкодами, при санації замортизованих трубопроводів.

Прокол використовується як самостійна технологія або як перша стадія технології горизонтального буріння. При горизонтальному направленому бурінні діаметр горизонтальної свердловини, в яку затягується каналізаційний трубопровід з поліетиленових або сталевих труб, повинен перевищувати на 15-30 % діаметр цього трубопроводу. Для забезпечення відсутності просідання ґрунту та зміщення трубопроводу після укладання затрубний простір заповнюється бентонітовою сумішшю.

  1. Самопливні та вакуумні мережі каналізації проектуються переважно в одну лінію.

З метою підвищення надійності роботи самопливних мереж, за необхідності, допускається проектування систем перетоку між окремими самопливними мережами.

Проектування вакуумної каналізації допускається для окремих будинків або групи будинків в умовах: прибережних, насипних або намивних зон; значного розгалуження або розтягнутості мереж об’єктів каналізування; плоского рельєфу, високого рівня ґрунтових вод і за умов, що це не призведе до погіршення роботи існуючих мереж і споруд каналізації, ускладнення або погіршення роботи очисних споруд, а також до необхідності будівництва додаткових усереднювачів витрати стічних вод.

Число напірних каналізаційних трубопроводів визначається в залежності від категорії надійності каналізаційної насосної станції згідно з 9.1.1 і 9.1.14.

При прокладанні декількох паралельних напірних трубопроводів відстань між їх зовнішніми поверхнями необхідно визначати в залежності від матеріалу труб, внутрішнього тиску і геологічних умов відповідно до ДБН В.2.5-74 з урахуванням умов проведення ремонтних робіт, забезпечення захисту суміжних трубопроводів під час аварії на одному з них, але не менше ніж 1,0 м.

При прокладанні напірних каналізаційних трубопроводів у комунікаційних тунелях (каналах) слід дотримуватися вимог ДБН 360, ДБН В.2.5-74, при цьому електричні кабелі, водопровід та теплові мережі рекомендується прокладати вище каналізаційних трубопроводів, а кріплення арматури до стін і днища тунеля виконувати з використанням анкерних болтів і хомутів або заливати бетоном.

Прокладання каналізаційних трубопроводів по залізничних мостах та шляхопроводах, пішохідних мостах над шляхами, у залізничних, автодорожніх та пішохідних тунелях, а також у водопропускних трубах не допускається. Переходи каналізаційних трубопроводів під залізницею та автодорогами, трамвайними коліями проектуються згідно з 8.11.8. Влаштування переходів трубопроводами у тілі залізничного або автодорожнього насипу не допускається.

Як виняток, допускається перетин транзитом технічного підвалу заввишки не менше ніж 1,8 м житлових або громадських будинків (крім дитячих та лікувальних закладів) каналізаційним трубопроводом діаметром до 300 мм у футлярі з обладнанням дренажного колодязя на виході з будівлі.

Перетин трубопроводів каналізації зі спорудами метрополітену слід проектувати згідно з ДБН 360, розділ

8.

  1. Колектори, що споруджують щитовим та гірничим способами, проектують згідно з вимогами, викладеними у 8.13.
  2. Водовідвідні кювети, канави та канали дощової каналізації для транспортних і пішохідних зон проектують з урахуванням вимог 8.3 - 8.5 цих Норм.
  3. Відстані по горизонталі від самопливних і напірних мереж каналізації до фундаментів будинків і споруд, до інших суміжних інженерних мереж, до колій залізниці, до бордюрних каменів вулиць тощо приймаються згідно з ДБН 360 та ПУЕ [16].

У випадках, якщо не може бути забезпечена відстань по горизонталі згідно з ДБН 360, в тому числі не менше ніж 3 м (у просвіті) від фундаментів будинків до самопливних і не менше ніж 5 м до напірних каналізаційних трубопроводів, каналізаційні трубопроводи потрібно проектувати у захисних водонепроникних конструкціях (футлярах, каналах тощо).

Відстані по горизонталі від вакуумних та напірно-самопливних і напірно-сифонних трубопроводів приймаються аналогічно відстаням по горизонталі від самопливних та напірних трубопроводів відповідно.

Відстані по горизонталі від бордюрних каменів вулиць в обмежених міських умовах щільної забудови згідно з містобудівними умовами та обмеженнями допускається зменшувати.

У зоні прокладання каналізаційних мереж рекомендується захищати конструкцію основи трубопроводу від проростання коренів дерев, які розташовані на меншій від нормативної відстані, або змінювати трасу трубопроводу.

Мінімальну відстань від зовнішніх стін колодязів, споруджених на каналізаційних мережах (крім мереж з рідинами з неприємним запахом або отруйними), до сусідніх інженерних мереж можна приймати 0,4 м, до грані фундаментів будівель або споруд - 2 м (за умови збереження їх конструкцій). При облаштуванні колодязя ближче ніж 3 м (у просвіті) до вікон або дверей будівель з перебуванням людей необхідно передбачати заходи щодо запобігання надходженню у будівлі неприємних запахів.